Вступ(26-27 вересня) Якось народилася у нас з друзями ідея провести разом відпочинок у Хорватії. І те, що ми живемо в Києві, а вони у Хайфі не є в сучасному світі великою перепоною. Домовились, що ми їдемо з Києва власним авто, а їх зустрічаємо в аеропорту Будапешта і далі вже разом неспішно подорожуємо Хорватією. Зустрічати друзів в Будапешті ми повинні були 27-го вересня, тому з Києва виїхали 26-го вранці. У зв'язку з безвізом було невідомо, які черги ми зустрінемо на кордоні, тому вирішив з ходу спробувати пройти кордон і ночувати вже в Угорщині. А як ні — то залишався варіант пройти кордон з ранку. В Косоні були близько 17-ї і воно нас приємно здивувало — пункт пропуску був зовсім пустий — ми були єдиними! Хоча в Барабаші було машин з шість. Десь хвилин за 45 ми вже були в Угорщині. Оскільки не знав як вдастся перетнути кордон, то отель не бронював. Але підібрав для себе пару варіантів. Зупинився на ніч в Hunor Hotel Etterem — нам сподобалось. Набагато краще, ніж я зупинявся до того у Вінклера. Автобан до Будапешта вже знайомий до дрібниць, бо десятки разів по ньому їздили. Зустріли друзів в аеропорту і гей до Хорватії. Перша «технічна» ночівля була в нас у Вараждіні, оскільки принципом нашого відпочинку була саме «неспішність» і ми не захотіли їхати ще 200 кілометрів до Слуні. Та й вечоріло вже. Про Вараждін розповідати особливо нічого — маленьке, досить симпатичне європейське містечко.
28 вересня. Зранку прокинулись — і на Слунь! Пора починати знайомитись з красотами Хорватії. А почали ми з маленького села Rastoke, яке є фактично частиною Слуні. Всім, хто їде на Плітвіцькі озера, раджу хочаб зупинитися на чхвильку перед мостом і в'їздом в Слунь. Там відкриваються чудові краєвиди
Ми вирішили саме Слунь обрати базою для відвідин Плітвіц. Зупинилися в Apartment Luketic — рекомендую, дуже сподобалося. Після поселення пішли поближче знайомитись з Rastoke.
Зайшли поїсти до ресторанчика Petro — також можу рекомендувати!
Сьогодні по плану у нас Плітвіцькі озера, а на них потрібно приїжджати раніше, бо десь годин з 12 там повне стовпотворіння — привозять безліч організованих екскурсій. Я вже другий раз на Плітвіцях і цього разу спробував перевірити маршрут С від першого входу, розрахований на 5-6 годин. Тепер з повною відповідальністю можу стверджувати, що іти по ньому від входу 2 — краще! Бо хоч ми і рано приїхали але все рівно було багато екскурсій і практично всі вони йшли в одному з нами напрямку — що дуже незручно, постійна товкотня. Набагато приємніше проходити екскурсантів назустріч. Так що врахуйте. А тепер фото.
Мені чудом вдалося обрати момент, щоб зняти наступне фото:
Відсутність людей на містках — це рідкісне виключення!
Закінчили обхід озер десь близько 15-ї години. І коли вийшли то зрозуміли, що ад тільки починається на озерах. Народу було настільки багато, що навіть до туалетів пробитися було просто неможливо.
30 вересня. Пора на Спліт. По дорозі інколи просто неможливо не зупинитись, наскільки цікаві краєвиди.
В Спліті ми зупинились в Apartment near sandy Firule Beach — мабуть найкращі апартаменти за весь час нашої подорожі. Повнометражна трьохкімнатна квартира на першому поверсі з сучасною технікою і всім необхідним. Машина припаркована просто під вікнами у дворі. А власна парковка — дуже суттєвий нюанс в таких містах як Спліт або Дубровник. Крім того квартира поряд з морем і центром. От і пішли прогулятись увечері.
А чому не розписуєте цін на житло/дороги/пальне/вхідні квитки на озера/хавку тощо?
Дякую! Та мені здається, що ціни вже безліч разів розписували. Те ж житло можна на букінгу глянути . А ціни змінюються ще й від сезону. От у Спліті з першого жовтня було дешевше, ніж до 30 вересня. А взагалі поїздка вийшла дуже економна, як на мене - в 1000 євро вклалися на двох за 11 ночей в Хорватії. Без врахування дороги до неї. Також зіграло роль, що нас було дві пари і витрати на паливо, дороги, отелі ділились порівну.
Були вже голодні і тому вирішили з'їздити до розрекламованого ресторану Radmanove mlinice. Місце симпатичне і ріка також. Хоча фото все ж краще робити з лодки, а не з авто. А сама їжа в ресторані не вразила. Вочевидь сказується поток туристів - «общєпіт» неоправдано дорогий виходить.
3 жовтня. Наступним пунктом нашої подорожі був Дубровник. Шлях досить екзотичний, тому ми їхали потихеньку майже до вечора.
Шматочок Боснії і Герцоговини.
А ось показалась і Велика Хорватська Стіна — друга по величині у світі. Як кажуть хорвати.
Отже ми підїжджаємо до Стону, який відомий не лише стіною, а і устрицями.
Здається, що у воді взагалі нема вільного місьця — все зайнято садками з устрицями.
Але перш ніж скуштувати устриць проїхали до Стону і стіни.
Крім самої стіни там нема нічого особливо цікавого.
Ну хіба ще чудовий хорватський виноград.
Але пора і до устриць! Пообідати вирішили в ресторанчику Kapetanova kuća в Малому стоні прямо на березі залива.
А ось і устриці.
Смачні, але мені найбільше сподобалось чорне різотто!
Пора і далі їхати.
В дубровник приїхали вже під вечір. Зупинилися в Apartments Sisic — нормальне співвідношення ціна/якість. Але нічого особливого. Чудова закрита парковка у власному дворі — що суттєво. Пішли прогулятись до найблищої точки огляду, яку знайшли в Османді.
5 жовтня. По дорозі на Істрію вирішили зробити зупинку в Крка, Плитвиць виявилось мало.
Зупинилися в Apartment Slavica — терпимо, як для однієї ночі. Ну і пішли потихеньку вниз. Пішли — бо автобуси раз на півгодини ходять і щойно один поїхав. Вниз пішки ще можна, хоч дорога і паршивенька, а от назад потрібно буде автобус чекати, як на нас.
6 жовтня. Наступним і останнім пунктом нашої подорожі була Істрія. Оскільки вся наша подорож була під лозунгом «неспішно», а мені хотлося морських видів і екзотики, то я обрав шлях до Опатії берегом моря. А слід сказати, що 6 жовтня було єдиним днем з поганою погодою — дощ і дуже сильний вітер. Вітер був з берега і інколи мою не маленьку машинку майже здувало з дороги.
Жалкую, що практично всі оглядові майданчики були злива за суцільною, а я не хотів порушувати правила. Та й погода сприяла частим вилазкам із авто.
В Опатії ми зупинились в Apartment Valentina — чудове місце! Перший поверх вілли недалеко від самого центру Опатії і парку. Також з власною парковкою у дворі. Рекомендую. Також можу порекомендувати ресторан Ružmarin — дуже смачно готують! Після смачної їжі можна і Опатією пройтися.
По дорозі до бази зустрівся будинок з дзеркальними стінами — гріх було упустити момент для селфі.
Повертаємося в Опатію і на прощання виходимо на набережну.
Остання ніч в Опатії.
До обов'язкового побачення, Хорватія!
P.S. А нас з друзями ще чекали декілька днів у моєму улюбленому Хевізі, зустріч з оленем на темній дорозі, в результаті якої я втратив дзеркало і отримав пом'ятий лівий бік. Але то вже зовсім інша історія, основний висновок з якої - «дякую Боже, що взяв грошима!».
Класний звіт. Хороший маршрут. Дуже цікаво було читати ! Отримав відповідь на питання, яке мене довго мучало - чи варто їздити в Хорватію після середини вересня. Тепер знаю - не тільки варто, а й треба !
Оптимальное сочетание хорошей погоды и малого числа туристов для того региона - конец октября-начало ноября. Для Плитвицких озёр - район 20-25 октября. Разгар золотой осени, красота неимоверная.