Беларусь-Латвія-Естонія-Литва-Польша червень 2009 (Всі сторінки) / Автотури за кордон

Фото дня
Ранком стартуємо на Лієпаю. Перши 50 кілометрів назустріч нам досить щільний потік, що поспішає на роботу до Риги. Рухаємося в межах правил, потік поступово рідшає і коли ми кілька хвилин їдемо у повній самоті, я набираю швидкість за 120 км/г. В’їжджаємо до лісу, я відпускаю ногу з газу, але в саме цей момент з-за рогу назустріч вилітає

вмикає спецсигнали та пропонує зупинитися. Оформлення порушення тривало довго більше ніж півгодини, відношення

до нас максимальне коректне, додаткове питання одне - де саме ми в’їжджали до Латвії. В протоколі вказана швидкість 115 км/г, хоча реально було трохи більше (навіть за GPS), я так розумію за перевищення більше ніж на 25км/г штраф значно більший, а так ми обмежилися 20 латами.
Прямуємо до центру Лієпаї, місто мало нагадує гіганта металургії та базу балтійського флоту яким воно було 20 років тому. Знаходимо найближчий банк, в якому я сплачую штраф та 2 лати за послуги банку. До речи, це ще одне місце де нам знадобилася готівка.
Паркування в центрі Лієпаї платне, але після Таллінна та Риги просто за копійки. Відправляємося гуляти містом, як завжди захопивши мапу міста в туристичному бюро. Треба сказати, що це найзручніша з безкоштовних мап, яки нам потрапляли. На ній відмічений маршрут обходу основних пам‘яток, та на зворотному боці дана стисла довідка по кожній з них. Маршрут стартує з алеї музичної слави на якій відмітилися найвідоміші музиканти Латвії.

Через те, що Лієпая – музична столиця Латвії, вона має досить багато місць для кумедних світлин (найбільші гітара, барабани Латвії знаходяться саме там).

Нарешті я побачив Балтійське море, бо хоча й прожив в Латвії 18 років, кілька разів бував у Лієпаї та Вентспілсі до цього часу дивився тільки на затоки (Ризька, Пярнуська, Фінська).
Дві годин в Лієпаї промайнули як хвилина і ми рушаємо до Литви. Дорога практично порожня, проїжджаємо Палангу (Юрмала Юрмалою) без зупинки та прямуємо до Клайпеди. Традиційно знайомство з містом почалося з проблеми сплати за паркування. Метод стандартний – паркуємося біля центру, шукаємо за GPS найближчий банкомат, купуємо сувеніри, на отриману решту сплачуємо паркування. Паркоматів багато, деяки стоять взагалі в дивних місцях

Після прогулянки, виявилося, що в центрі Клайпеди можна знайти і безкоштовні місця для паркування

Місто не дуже вразило, можливо тому що часу в нас було не багато і ми не відвідували музеї та інші пам‘ятки. Завершили подорож Клайпедою візитом до порту, зробивши гак в 20 кілометрів.
На виїзді з Клайпеди потрапляємо в ремонт на автобані та постійні знаки про те, що дорога платна. Пам‘ятаючи з минулих років, що плата тільки для вантажівок, про всяк випадок на першій АЗС перепитуємося чи дійсно це так, пам‘ять нас не зрадила, але знаки литовцям треба таки ставити більш зрозуміли. Далі все просто Каунас, окружна і до кордону з Польщею, перед яким йде ремонт, кілька реверсів, та багато кілометрова черга з фур, яких багато легковиків об’їжджає зустрічною смугою (литовські водії дуже схожі в цьому на українських).
В’їжджаємо в Польщу, знаходимо перший ліпший Zajazd, швидка, недорога пристойна їжа, сплачуємо карткою, про всяк випадок міняю 50$ на злоті. Поступово сутеніє, а наша мета як найближче сьогодні під їхати до Кракова, до Варшави пхатися не хочеться, бо 2 роки тому надивилися на суцільні пробки на під’їздах до польської столиці з нашого боку. Тому прямуємо на Білосток, сила-силенна фур, ремонти, ремонти і ще раз ремонти. В Білосток в’їжджаємо близько півночі, бачимо, що в місті є на що подивитися, але щоб не втрачати ранком час на подорож великим містом, вирішуємо ночувати вже за Білостоком. Перший Zajazd потрапив нам на очі аж за годину, оплати ночівлю карткою можна тільки з ранку, тому трохи поторгувавшись заселяємося за 140 злотих, що маємо з 50$. Цілком пристойний номер, але без сніданку.