Налог на Землю (2/4) / Бесіди про бізнес

В дополнение к сказанному мной:

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ІЗ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ
Від 26.05.2010 №10046/17/4-10

Державним комітетом України із земельних ресурсів опрацьовано ваш лист від 22.04.2010 № 5115 щодо роз'яснення деяких питань земельного законодавства та повідомляється наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 42 Земельного кодексу України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та при будинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників.
Тобто, чинним законодавством передбачено можливість передачі у власність чи надання в користування земельних ділянок під багатоквартирними жилими будинків лише об'єднанню власників будинку або підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
Статтею 79 Земельного кодексу України визначено поняття земельної ділянки, а саме: земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Враховуючи наведене, надати в оренду або у власність земельну ділянку для обслуговування вбудованого чи прибудованого приміщення в багатоповерховому будинку неможливо, оскільки не можливо створити об’єкт земельних відносин – земельну ділянку, не порушуючи єдиний комплекс нерухомого майна – виділити приміщення будинку як окрему будівлю та надати йому окрему адресу, яка необхідна для визначення місця розташування земельної ділянки як складова поняття «земельна ділянка».
У свою чергу, справляння плати за землю провадиться в порядку, визначеному Законом України «Про плату за землю».
Зокрема, частиною четвертою статті 14 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно їх частці у власності на будівлю.
Ця частка визначається співвідношенням загальної площі приміщення до спільної площі усіх квартир і нежитлових будівель у будинку.
Також слід зазначити, що відповідно до частини другої статті 510 Цивільного кодексу України у зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб.
Статтею 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Таким чином, на земельну ділянку може бути укладено договір оренди землі, в якому сторонами (орендарями) виступатимуть кілька осіб (множинність сторін). Нарахування орендної плати в цьому разі буде здійснюватися пропорційно тій частинні площі будівлі, що перебуває у власності кожного співвласника.
Зазначений договір оренди землі повинен містити невід'ємні частини, визначені статтею 15 Закону України „Про оренду землі".
Слід також зазначити, що частина (частка) земельної ділянки не може бути об'єктом оренди землі, оскільки відповідно до статті 3 Закону України «Про оренду землі», об'єктом оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній та державній власності, а отже, укладання договору оренди землі можливе лише на земельну ділянку із зазначенням у ньому всіх часток, що належать до неї та відповідно всіх орендарів.
Заступник Голови М.Л. Томахін