Единщикам 2 и 3 групп вводят кассовые аппараты (Всі сторінки) / Бесіди про бізнес

Ссылка на реестр судебных решений

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" липня 2010 р. К-11728/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.

Судді:Конюшко К.В.

Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Степашко О.І.,

при секретаріКоротковій О.В.

за участю представників:
позивача:Різника С.В.,
відповідача:Шилова А.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Луцької обєднаної державної податкової інспекції

на постанову Господарського суду Волинської області від 08.05.2008 року

у справі №5/61-2А

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2009 року

у справі №22-а-9659/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокстрот-Луцьк»

до Луцької обєднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фокстрот-Луцьк»звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними рішень від 16.01.2008 року №0008132303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 526199,50 грн. та №0008142303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 68983664,95 грн.

Постановою Господарського суду Волинської області від 08.05.2008 року (судова колегія у складі: головуючий суддя Слупко В.Л., судді Костюк С.В., Черняк Л.О.), залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2009 року (судова колегія у складі: головуючий суддя Любашевський В.П., судді Довгополов О.М., Нос С.П.), позов задоволено.

Висновок суду про наявність підстав для задоволення позову мотивований тим, що позивач в силу приписів ч. 2 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»звільнений від обовязку застосовувати реєстратор розрахункових операцій при продажу товарів за кредитними договорами, оплата за які здійснена в безготівковій формі, а відтак нарахування штрафних санкцій за дане порушення є незаконним. Що ж стосується висновку контролюючого органу про недотримання позивачем вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні щодо ліміту каси, то в цій частині суди дійшли висновку про відсутність факту такого порушення.

У касаційній скарзі Луцька обєднана державна податкова інспекція просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій приписів наведених нормативно-правових актів.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, зважаючи на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем здійснено планову документальну перевірку ТОВ «Фокстрот-Луцьк»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 30.06.2007 року, за наслідками якої складено акт від 28.12.2007 року. Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «Фокстрот-Луцьк»реалізує побутову техніку фізичним особам в кредит через мережу своїх магазинів. Відпуск товарів фізичним особам проводиться на підставі кредитних договорів, які оформляються на кожну покупку окремо. При цьому товариством при продажу товарів згідно кредитних договорів не забезпечено застосування реєстраторів розрахункових операцій та роздрукування відповідних розрахункових документів встановленої форми на повну суму коштів за даною формою оплати, тобто у розмірі 13796664,99 грн. Крім того, в акті перевірки відображено порушення позивачем п. 2.8 р. 2, пп. 5.3, пп. 5.4, пп. 5.10 п. 5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320, оскільки за період з 01.04.2006 року по 30.06.2007 року позивачем перевищено ліміт залишку готівки в касі на 263099,75 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті оскаржувані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання незаконним рішення, яким позивачу нараховані фінансові санкції у сумі 68983664,95 грн. за порушення п.п. 1, 2, 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відповідність дій позивача вимогам зазначеного Закону.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитися з такими висновком судів попередніх інстанцій, оскільки вважає їх наслідком неправильного застосування норм матеріального права.

Так, статтею 1 названого Закону визначено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

За визначенням, наведеним у ст. 2 Закону, реєстратор розрахункових операцій пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Зміст наведеної правової норми свідчить на користь того, що реєстратор розрахункових операцій призначений не тільки для реєстрації розрахункових операцій, а й для реєстрації кількості проданих товарів.

Зважаючи на сферу застосування реєстраторів розрахункових операцій та обставини, викладені в акті перевірки стосовно здійснення позивачем роздрібної торгівлі електропобутовими приладами, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з правовою позицією контролюючого органу про наявність у ТОВ «Фокстрот-Луцьк»обовязку застосовувати реєстратор розрахункових операцій з метою обліку кількості реалізованих товарів, який не залежить від способу здійснення розрахунків.

Зазначений висновок кореспондується з приписами ст. 9 Закону, які містять вичерпний перелік видів діяльності, при здійсненні яких реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються. У той же час, згадана правова норма не виключає обовязку субєкта господарювання застосовувати такий реєстратор при реалізації товарів на підставі кредитних договорів, розрахунок за які здійснюється безготівковим шляхом.

Не спростовують цього висновку і посилання позивача на п. 12 ст. 9 Закону, згідно якого реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо). Так, у даному випадку законодавець можливість незастосування РРО повязує зі здійсненням окремого виду діяльності оптової торгівлі, якою є сфера підприємницької діяльності з придбання і відповідного перетворення товарів для наступної їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності (лист Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 25.02.2002 року №56-38/87). У свою чергу, роздрібна торгівля це сфера підприємницької діяльності з продажу товарів або послуг на основі усного або письмового договорів купівлі-продажу безпосередньо кінцевим споживачам для їх власного некомерційного використання.

Зважаючи на те, що у спірному випадку продаж товарів відбувався у місці здійснення роздрібної торгівлі, пункт 12 ст. 9 Закону не звільняє позивача від обовязку застосовувати РРО.

Оскільки позивачем такий обовязок виконаний не був, контролюючим органом у відповідності до п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»правомірно застосовано штрафні санкції у сумі 68983664,95 грн. та прийнято оскаржуване рішення від 16.01.2008 року №0008142303.

Суди ж першої та апеляційної інстанцій внаслідок неправильного застосування статті 3 названого Закону помилково дійшли протилежного висновку.

Неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права призвело до ухвалення незаконних судових рішень в частині задоволення позовних вимог ТОВ «Фоктрот-Луцьк»про визнання нечинним рішення від 16.01.2008 року №0008142303, що відповідно до статті 229 КАС України є підставою для їх скасування та з врахуванням того, що обставини справи встановлені повно і правильно, для ухвалення у цій частині нового рішення про відмову у позові з наведених підстав.

Що ж стосується нарахування штрафних санкцій за порушення товариством вимог пп. 5.3, пп. 5.4, пп. 5.10 п. 5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, то в цій частині висновки судів попередніх інстанцій слід визнати правильними.

З приводу даного порушення судами було встановлено, що позивач здійснює торгівлю через мережу магазинів, що знаходяться за адресами: м. Луцьк, пр. Волі, 29; вул. Рівненська,4; м. Ковель, вул. Незалежності, 83; м. Нововолинськ, пр. Перемоги, 2«а». Згідно наказів від 01.04.2005 року, від 01.07.2005 року та від 02.10.2006 року встановлені ліміти залишку готівки в касах підприємства, які визначені товариством на підставі середньоденного надходження готівки в цілому по підприємству з врахуванням готівкової виручки магазинів, яка фактично інкасується установами банків безпосередньо в торгових обєктах, та для кожного з магазинів встановлені окремі ліміти залишку готівки в касі, які розраховані виходячи з фактичних касових оборотів магазину за день. Відповідно до наказу від 02.10.2006 року №01-02/10 визначено ліміт готівки в касах 4-х магазинів у сумах: 24390,00 грн., 13380,00 грн., 23680,00 грн., 2600,00 грн. та в касі товариства у сумі 87450,00 грн., що складається з лімітів кас магазинів.

Роблячи висновок про порушення позивачем зазначених в акті перевірки приписів чинного законодавства, відповідач вказав на те, що готівка підзвітним особам підприємства для здачі в центральну касу товариства не передавалась, що і призвело до перевищення лімітів залишку готівки в касі ТОВ «Фокстрот-Луцьк».

Відповідно до п. 5.10 зазначеного Положення готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, отримана виручка інкасувалась установами банків безпосередньо з торгових обєктів відповідно до погоджених графіків збирання готівкової виручки, що виключає висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та свідчить про безпідставність застосування штрафних санкцій у цій частині.

Оскільки в цій частині висновки судів відповідають правильному застосуванню норм матеріального та процесуального права, судові рішення у відповідній частині підлягають залишенню без змін.

Зважаючи на часткове скасування постанови Господарського суду Волинської області від 08.05.2008 року та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2009 року судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Луцької обєднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.

2. Постанову Господарського суду Волинської області від 08.05.2008 року у справі №5/61-2А та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2009 року у справі №22-а-9659/08 скасувати в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокстрот-Луцьк» про визнання нечинним рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 16.01.2008 року №0008142303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 68983664,95 грн.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокстрот-Луцьк»про визнання нечинним рішення від 16.01.2008 року №0008142303 відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокстрот-Луцьк»1,70 грн. судового збору.

У решті постанову Господарського суду Волинської області від 08.05.2008 року у справі №5/61-2А та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2009 року у справі №22-а-9659/08 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М.
СуддіКонюшко К.В.
Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.
Степашко О.І.