Оказывается документально нотариус видел Вашу маму, о правовых последствиях ее предупреждал и зарегистрировал эту сделку в реестре.
Ну получается испорченный телефон, связь у меня с мамой по телефону.
Оказывается маму нотариус не предупреждал о последствиях. Просто молча оформил, отправил уплатить квитанции и всё. И с чего вы решили, что предупреждал? А тогда было БТИ и его расформировали или что там произошло. Формировали электронный реестр. И кагарлыцкий земельный отдел не передал сведения в единый электронный реестр. И только недавно, маме пришлось обратиться в фирму, с помощью которой были внесены эти данные, за что и они сняли с мамы еще 400 гривен. выдав её CD диск. С ним она поехала в Кагарлык.
И нотариус киевский делал договор, хоть седьмая нотконтора и славиться своими бесконечными очередями, но в принципе разъясняют народу права и обязанности. Хотя именно в этом договоре не указано что разъяснили нормы налогового кодекса . Если бы сумма была посерьезней, можно было судиться - мол нотариус мне ничего не разъяснил . А так ждать письма счастья - и потом платить. А кто подписывал договор от имени владельца? Ведь чтоб подарить землю пришлось немалую кучу бумажек собрать в районе.
Lal 03.07.2015 22:07 пишет: Оказывается маму нотариус не предупреждал о последствиях.
Не знание Закона... В чем вопрос, не пойму? Вы хотите утвердить среди форумчан мнение что налог не будете оплачивать? Не хотите- не оплачивайте. IMHO, все моменты по поводу неуплаты уже разжевали. Немного согласен с форумчанами, которые намекают- если начнут задерживать пенсию- не жалуйтесь. Но тут палка о 2-х концах, кроме пенсий хватает "дыр" куда уходят бюджетные деньги.
Ну я думаю что если бы маме толком объяснили что делать, то сумма в 550 гривен даже для пенсионера не смертельна. Тут налажал и нотариус ( тут хз объяснил что то или нет) и налоговая которая проснулась через три года . Я думаю что скорее всего после дня сидения в очередях и подписания договора , человек вышел таким счастливым что все сказанное нотариусом могло выветриться из головы
Мама будет должна копейку - за 3/9 земель поедет, чтобы отдать. Вот и сейчас она звонит и рвётся в Киев, чтобы заплатить налог. А я хочу разобраться, чтобы не попасть в капкан. Я 777 раз отмерю...
Lal 03.07.2015 22:28 пишет: Water Опять наезды с вашей стороны, построенные на ваших домыслах. Я не говорил, что не будем оплачивать. Это вы писали:
В ответ на: Оказывается документально нотариус видел Вашу маму, о правовых последствиях ее предупреждал
А я вам сказал, что НЕ ПРЕДУПРЕЖДАЛ.
Ничего личного, обычная констатация фактов.
Согласен, обычная констатация фактов. Берете в руки договор, подписанной Вашей мамой и читаете на первой странице: "попередньо ознайомившись з правовими наслiдками зазначеного правочину, усвiдомлюючи природу цього правочину та значення своїх дiй, перебуваючи при здоровому розумiннi та яснiй пам'ятi, дiючи добровiльно, за вiдсутностi будь-якого примусу як фiзичного, так i психiчного, уклали цей договiр про таке:"
Когда инспектор отказался фамилию назвать, я грешным делом подумал, что это мошенники. А если он из налоговой. то какова причина скрывать фамилию? Значит что-то не так. Вот забыл. Он из меня выпытывал сведения и поймав на чем то (это ему так показалось), стал упрекать меня во лжи. Да так долго и дотошно, что хотелось ему... ну вы поняли.
Lal 03.07.2015 22:48 пишет: Когда инспектор отказался фамилию назвать, я грешным делом подумал, что это мошенники.
Заметьте, не безосновательно, инспектору просто влом возиться с письмами из-за 500 гривен, вот он и решил звякнуть. Кстати, по какому телефону он звонил, по стационарному, который установлен по месту прописки Вашей мамы?
Lal 03.07.2015 22:53 пишет: Да, это написано. Но на словах во время приёма это не было сказано.
Перед подписанием такого договора обычно его зачитывают всем присутствующим, спрашивают все ли согласны с вышесказанным? Если все согласны- подписывают.
Я просто подошел в свой центр обслуживания плательщиков Миндоходов, сказал девушке в окошке что мне нужно, она выдала соответствующий бланк, который я заполнил. По истечении примерно 25 дней нужный докУмент я получил по указанному мной адресу. Ессно можно никуда не ходить, просто написать письмо с запросом, отправить заказным в Миндоходов.
Я не присутствовал. Не знаю. Речь не о зачитывании. Речь о том, что мама понятия не имела, что нужно подавать декларацию о доходе. Вот об этом оказывается, её должны были предупредить. Или не должны?
Запит на інформацію має містити: ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі. З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-порталі ДФС України sfs.gov.ua (Головна>Робота з громадянами>Публічна інформація>Форми подання запиту). Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. Повна: Відповідно до ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI із змінами і доповненнями (далі – Закон) запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі. Запит на інформацію має містити: ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі. З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-порталі ДФС України sfs.gov.ua (Головна>Робота з громадянами>Публічна інформація>Форми подання запиту). Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо. У разі якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його має оформити відповідальна особа з питань запитів на інформацію, обов’язково зазначивши в запиті своє ім’я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала (ст.19 Закону). Згідно зі ст. 20 Закону розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.