Кореляція контролю та успішності (2/2) / Діти

Гейтс і Цукерберг гарні приклади, але проблема, що в житті не так часто такий патерн зустрічається, по-перше, вони навчалися в елітних школах, по-друге, вони мали яскраво виражені здібності в певній сфері, за таких умов, вимагати/контролювати від них високих балів по непрофільних звичайно це дурість, якщо вони "жгуть" напалмом в своїх напрямках. Але як цей досвід перенести на конкретну дитину, у якої скажімо середні бали по всім предметам? В звичайній школі. Думаю ніяк, єдина мораль, повна шкільна освіта необхідна, і поки немає тієї сфери, в якій дитина як риба у воді, і подобається, і виходить на голову краще за інших, то до всіх предметів треба ставитися одинаково, не мурштрувати по всім, але і не закидати, а от якщо буде яскравий вектор розвитку дитини, спорт припустимо чи певні науки, то можна вже тоді і розподіляти головні чи не головні предмети, на яких можна і пропасувати + слідкувати що там з викладачем по предметам, які для дитини в її векторі розвитку, один неадекватний викладач може відбити бажання на все життя, навіть якщо це дійсно призначення дитини, за цим слідкувати зобов'язані батьки, і у горевикладачів на жаль на лобі не написано, чи вони втомлені від життя садисти, чи ті вчителі, які дадуть потужний поштовх дитині для розвитку особистості останньої.