Да оно и тогда не особо - в стационарных системах бобинник по определению рулил
У середині 80-х ніхто вже бобінниками не користувався та і яаісних бобін вже не було, на відміну від касет. Хоча цей апарат мабуть вже із 90-х.
Чииивоооооо??? В фейсбуках вычитали? Спросите кого-то из взрослых, кто в те годы был хотя бы судентом.
Мабуть так ти сам усе з фейсбуку тягнеш, або у ті часи десь далеченько від великих міст мешкав. Я був студентом з 1983 по 1989. І майже усі ці роки кожної суботи відвідував київську "балку" - нелегальний ринок, де продавалися та обмінювалися іноземні вінілові диски, які потім, звісно, переписувалися і далі йшли у обіг. Роззнайомившись із відвідувачами (там переважна їх кількість була незмінною роками) можу сказати, що десь відсотків 80 користувалася касетниками а не бобінниками. І причина насамперед була у тому, що зараз усі гаразді розповідати про бобінний Akai 747 який за звуком перевершує касетний Akai 95 (хоча у середині 80-х про нього ще не знали, були 51, 7, 71) реально у більшості були або Весна 201/211, потім Маяк 231/232, а бобінники - Маяк 202/203 або Юпітер 202/203. І вертаки були переважно Вега 108, а багато хто тишком писав з Аккорда 201 з корундовою п'єзоголовкою, яка нещадно пилила диски. І проблема бобіників була у тому, що іноземні касети таки були у продажу (Sony, TDK, Maxell, BASF, Denon і гидотна Agfa) а от імпортних бобін не було, лише Свема та ще гірша Тасма (обидві сипалися за 3-4 роки та ще й адгезія відбувалася). І от у такому порівнянні типу Маяк 231 з касетою Соні проти Маяк 203 з катушкою Свема ніякої переваги бобінник не мав. Коли собі дістав Vilma-102 (із наскрізним каналом, закритим трактом та регульованим током підмагнічування, німецькою лентопротяжкою та головкою) мені півбалки заздрили. А так да, бобінні Маяк-003/Електроніка 004К з катушкою БАСФ можливо і краще звучали, але вони з'явилися наприкінці 80-х, і у ті часи вже катушок у розвинених країнах майже не випускали - їх навіть там вже треба було пошукати. Знов таки повернулися до Свема або Тасма.
harald67 03.09.2019 10:22 пишет: І проблема бобіників була у тому, що іноземні касети таки були у продажу (Sony, TDK, Maxell, BASF, Denon і гидотна Agfa) а от імпортних бобін не було
Видишь ли, дорогой камрад, у бобинников исходя из "Главное их достоинство по сравнению с широко распространившимися с 1960-х гг. кассетными аппаратами — возможность получения максимального качества записи и воспроизведения даже без особых технических ухищрений" (с) педивикия никаких проблем с импортными бобинами небыло и рядовая снежеть 204 (сквозной канал, да ) с бобиной "школьная" за 4 ре влёхкую обходила любой кассетник.
harald67 03.09.2019 10:22 пишет: І проблема бобіників була у тому, що іноземні касети таки були у продажу (Sony, TDK, Maxell, BASF, Denon і гидотна Agfa) а от імпортних бобін не було
Видишь ли, дорогой камрад, у бобинников исходя из "Главное их достоинство по сравнению с широко распространившимися с 1960-х гг. кассетными аппаратами — возможность получения максимального качества записи и воспроизведения даже без особых технических ухищрений" (с) педивикия никаких проблем с импортными бобинами небыло и рядовая снежеть 204 (сквозной канал, да ) с бобиной "школьная" за 4 ре влёхкую обходила любой кассетник.
да камрад просто вращался не в тех кругах, что простые смертные это же давно очевидно. А в тех кругах, как и по сей день, главное понты. А кассетники в то время были чисто понтами, т.к. можно было таскать с собой и потеху толпы, но не более. Но и в общаге и дома был нормальный бобинник у любого уважающего себя меломана. И бобин было достаточно. Включая басфовские тестовые бобины для настройки тракта. И по сей день еще продаются.
В ответ на: с бобиной "школьная" за 4 ре влёхкую обходила любой кассетник.
Это делали из отходов производства ( на коробке написано было ) , забивала головку за несколько минут
Про узкие круги , это да - для большинства , главное чтобы орало , да и аппараты высшего , да и 1го класса было мягко говоря - не понятно дорага . Другим , нравился качественный звук - понты короче . Это касается всего спектра техники ( тв , видики , усилители , проигрыватели и т.д .)
Хоть в те времена у меня был и бабинник, но позорный - Нота-203, но сейчас на такое тяжелое имущество уже не тянет, даже Акаи..... Использую винил.... (90%) и хромовые кассеты (записываю те LP которые не смог или не получилось купить).
п.с. каюсь - в прошлые выходные "согрешил" с СД - Фаусто Папетти (хотя по мнению разных современных людей СД-плееры, особенно Кэмбридж-Аудио cd6, тоже лишены смысла), но мне нравится.
ГыГы 03.09.2019 10:58 пишет: "Главное их достоинство по сравнению с широко распространившимися с 1960-х гг. кассетными аппаратами — возможность получения максимального качества записи и воспроизведения даже без особых технических ухищрений" (с) педивикия никаких проблем с импортными бобинами небыло и рядовая снежеть 204 (сквозной канал, да ) с бобиной "школьная" за 4 ре влёхкую обходила любой кассетник.
От не треба читати педівікію стосовно подій, які багато хто пам'ятає. Де в СРСР у 60-х були "широко розповсюджені" касетні апарати? Вони лише наприкінці 70-х стали з'являтися в неодиничних екзмеплярах. Де продавалися імпортні бобіни? Ти особисто їх у продажу бачив у 80-і? Ота гидотна Снєжить по перше реально у продажу з'явилася ажніяк не у середині 80-х, а наприкінці, ламалася беззупинно і за якістю запису та звуку нічим на відрізнялася від Юпітер 203. З моєю тоді Вільмою 102 ажніяк за звуком конкурувати не могла - порівнювали на одному запису, записаному з однієї платівки з одного вертака (електроніка 017 із головкою корвет 108), на одному підсилювачі (Бриг 001) та колонках (S-90). Ростов 105 у Києві практично не продавався (логістика радгосподарства), Маяк 003 коштував десь 1300 рублів, що було явно занадто та і усе. А от через 3 роки на тій школній бобині вже небагато від звуку залишалося, а касети соні і через 10 років після запису цілком пристойно звучали.
В ответ на: Хоть в те времена у меня был и бабинник, но позорный - Нота-203, но сейчас на такое тяжелое имущество уже не тянет, даже Акаи..... Использую винил.... (90%) и хромовые кассеты (записываю те LP которые не смог или не получилось купить).
Лично мне , подобные аппараты нравиться восстанавливать - хобби или увлечение , причем не обязательно кассетные ... усилки , мц и т.п. , только из премиум и топового сегмента и не люблю т.н. - новоделы . Из бобинников были Электроники - 004 , такое ... много всего + тяжеленный . Акаи , даже в живую не видел
В ответ на: Де в СРСР у 60-х були "широко розповсюджені" касетні апарати?
На картинке из журнала от туда ... их еще на стенку вешали и мечтали , вот он и с иллюзионировал
Понятно , мнение так сказать стороннего наблюдателя - это круто
Ни разу у миллионеров не видел подобного рода хлама. Яхты видел, Теслы видел, а вот касетного хлама нет, уж извини, если разрушил твою статистику "кто может позволить".
ГыГы 03.09.2019 10:58 пишет: "Главное их достоинство по сравнению с широко распространившимися с 1960-х гг. кассетными аппаратами — возможность получения максимального качества записи и воспроизведения даже без особых технических ухищрений" (с) педивикия никаких проблем с импортными бобинами небыло и рядовая снежеть 204 (сквозной канал, да ) с бобиной "школьная" за 4 ре влёхкую обходила любой кассетник.
От не треба читати педівікію стосовно подій, які багато хто пам'ятає. Де в СРСР у 60-х були "широко розповсюджені" касетні апарати? Вони лише наприкінці 70-х стали з'являтися в неодиничних екзмеплярах. Де продавалися імопртні бобіни? Ти особисто їх у продажу бачив у 80-і? Ота гидотна Снєжить по перше реально у продажу з'явилася ажніяк не у середині 80-х, а наприкінці, ламалася беззупинно і за якістю запису та звуку нічим на відрізнялася від Юпітер 203. З моєю тоді Вільмою 102 ажніяк за звуком конкурувати не могла - порівнювали на одному запису, записаному з одныэъ платывки з одного вертака (електроніка 017 із головкою корвет 108), на одному підсилювачі (Бриг 001) та колонках (S-90). Ростов 105 у Києві практично не продавався (логістика радгосподарства), Маяк 003 коштував десь 1300 рублів, що було явно занадто та і усе. А от через 3 роки на тій школній бобині вже небагато від звуку залишалося, а касети соні і через 10 років після запису цілком пристойно звучали.
BASF были, все знают
Так, терь што до вильмы со снежетями всякими - а вы в курсе, что у них ТТХ совпадают +/-? Вильма 102 - Коэффициент детонации ±0,17%. Диапазон рабочих частот на магнитной ленте А4205-ЗБ 31,5...14000 Гц, А4212-3Б 31,5...16000 Гц. Снежеть ота: Коэффициент детонации 0,15 Рабочий диапазон частот звука 40...20000 Юпитер 203 детонация ±0,15% диапазон частот 35...20000 Ну и маяки всякие тоже там +/-
А школьная дааа, ну хтож будет брать па 4, если можно басф взять па 25 На практике ничем ощутимо не отличалась от "нешкольной" свемы, но у вас же кассетная вильма была, вам видней как оно там, с бобинами, дела обстояли
ЗЫ: у меня были комета 212, две отех снежети и вильма кассетная, но второго класса - 212
An73 03.09.2019 15:12 пишет: Хоть в те времена у меня был и бабинник, но позорный - Нота-203, но сейчас на такое тяжелое имущество уже не тянет, даже Акаи..... Использую винил.... (90%) и хромовые кассеты (записываю те LP которые не смог или не получилось купить).
п.с. каюсь - в прошлые выходные "согрешил" с СД - Фаусто Папетти (хотя по мнению разных современных людей СД-плееры, особенно Кэмбридж-Аудио cd6, тоже лишены смысла), но мне нравится.
Сенсу у сд-плеєрах не вбачають ті, у кого подальший звуковідтворювальний тракт бюджетний і на якому не можна почути різниці між якісним сідюком і банальним мп3. Для них сенсу немає. У кого сідіплеєр підключений до підсилювача/ресівера вартістю (коли був новим) не менше 1,5 К доларів та пари напольної акстики не меншої ціни різницю почують і велику. Єдине уточнення, у кембріджа були лінійка якісних блюрей/навіть ультраблурей медіаплеєрів 751,752, CXUHD які могли якісно відтворювати різні flac\alac та образи SACD, зроблені з оригінальних ліцензійних дисків. Це надавало можливість отримувати якість звучання справжнього ліцензійного диску без необхідності його придбання.
В ответ на: Так, терь што до вильмы со снежетями всякими - а вы в курсе, что у них ТТХ совпадают +/-? Вильма 102 - Коэффициент детонации ±0,17%. Диапазон рабочих частот на магнитной ленте А4205-ЗБ 31,5...14000 Гц, А4212-3Б 31,5...16000 Гц. Снежеть ота: Коэффициент детонации 0,15 Рабочий диапазон частот звука 40...20000 Юпитер 203 детонация ±0,15% диапазон частот 35...20000 Ну и маяки всякие тоже там +/-
О... В интернете характеристик поднасобирал . Да , это так , но не касательно серийных ширпотребов . В журнале Радио , было , ну очень много статей - как это доработать и довести до заявленных характеристик .