Не удержался - Топовый Sony 555ESG . Фанат подобной техники и занимаюсь ее восстановлением ! Очередной аппарат - весит порядка 10 кг , обменное шасси . Поражает и впечатляет качество сборки и мельчайшие детали , боковые панели из натурального дерева . Были же времена !
1
2
2
Перепрошую за, можливо, недоречне запитання, адже я не сильно розбираюсь в цій техніці: а "теплий ламповий звук" - це про ці апарати чи ще більш давні?
2
Перепрошую за, можливо, недоречне запитання, адже я не сильно розбираюсь в цій техніці: а "теплий ламповий звук" - це про ці апарати чи ще більш давні?
в тёплом ламповом заобычно микросхемов нет
2
Перепрошую за, можливо, недоречне запитання, адже я не сильно розбираюсь в цій техніці: а "теплий ламповий звук" - це про ці апарати чи ще більш давні?
То еще старее. Зато тут конденсаторы - конденсаторные А не тонкопленочное гуано. И трансформаторы - трансфороматорят
а "теплий ламповий звук" - це про ці апарати чи ще більш давні?
Это про те , которые стоят десятки тыщ доллярров
круто, вот ток а нахе... оно надо сейчас? Зачем мне платить за "панели с натурального дерева"? Да мне жалко дерево из которых их сделали Слава богу так уже не делают.
2
Перепрошую за, можливо, недоречне запитання, адже я не сильно розбираюсь в цій техніці: а "теплий ламповий звук" - це про ці апарати чи ще більш давні?
То еще старее. Зато тут конденсаторы - конденсаторные А не тонкопленочное гуано. И трансформаторы - трансфороматорят
Дааа, щаз даже трансформатора нормального не найдёшь, сплошь всякие паверфактор корректоры бездуховные
Зачем мне платить за "панели с натурального дерева"? Да мне жалко дерево из которых их сделали
Думаю , это лучше спрашивать у тех , кто их может себе позволить купить Не для всех это и понять нафига это - сложно ... очень
круто, вот ток а нахе... оно надо сейчас?
Да оно и тогда не особо - в стационарных системах бобинник по определению рулил
Зачем мне платить за "панели с натурального дерева"? Да мне жалко дерево из которых их сделали
Думаю , это лучше спрашивать у тех , кто их может себе позволить купить Не для всех это и понять нафига это - сложно ... очень
Да, соглашусь, сложно понять нафига оно, но нече придет понимание с годами. ))) Всегда удивлялся таким людям, но вот что у них не отнять так все же руки с нужных мест. Реставрируют там шото паяют вечно, конечно рукастые...вот ток...
Да оно и тогда не особо - в стационарных системах бобинник по определению рулил
Не совсем так , бобинник рулил , до появления крутых подобных аппаратов и по характеристикам круче бобинника .
круто, вот ток а нахе... оно надо сейчас? Зачем мне платить за "панели с натурального дерева"? Да мне жалко дерево из которых их сделали Слава богу так уже не делают.
Это хобби, а оно часто бывает дорогим.
Хахаха надо сравнивать по классу, у меня был akai 95 тоже как говорите с дощечкам но после прослушивания 747 это два разных звучания
А оно фурычит? Или чисто для мебели?
Да оно и тогда не особо - в стационарных системах бобинник по определению рулил
Не совсем так , бобинник рулил , до появления крутых подобных аппаратов и по характеристикам круче бобинника .
Чё, круче "Олимпа 00Х"?
Ну это как сравнить Жигули и мерседес,просто тогда этих аппаратов было единицы сравнить негде было
у меня был akai 95 тоже как говорите с дощечкам но после прослушивания 747 это два разных звучания
Смотря с чем сравнивать , лично мне акаи - не нравятся
Согласен, кому и маяк магнитофон
круто, вот ток а нахе... оно надо сейчас?
Да оно и тогда не особо - в стационарных системах бобинник по определению рулил
У середині 80-х ніхто вже бобінниками не користувався та і яаісних бобін вже не було, на відміну від касет. Хоча цей апарат мабуть вже із 90-х.
Вы его в продаже видели? Бобинники были до середины 90х,никто бобины фирмы свэма и не покупали,искали басф и акфа,наши начинали пищать после половины бобины
у меня был akai 95 тоже как говорите с дощечкам но после прослушивания 747 это два разных звучания
Ну так конечно, у 747 четыре реактивных двигателя, там явно будет звук отличаться
У нас сейчас демократия и бесплатный интернет. Можно скачать любую лабуду в мп3 и слушать на копеечных наушниках/колоночках из перехода. Можно заслать много долларов и купить Bose с блютузом и тоже слушать. Можно в добавок к этому всему докупить пару напольных колонок с 4-мя динамиками в каждой, ресивер/усилитель, виниловую вертушку для LP, кассетник (лично я Sony не люблю, а вот Nakamichi из относительно свежих и не убитых жизнью себе взял ). Ну и слушать, иногда, вечерами....
п.с. а если кому этого всего не надо, то и ладно
Вещь! Это еще "мейд ин Жапан", или уже производные? И сколько стоит, так для широты кругозора
Да , этот из Японии -110В . Сколько стоит , х.з. мне нравится их ремонтировать
Такого класса400-450 $ в зависимости от состояния
Такого класса400-450 $ в зависимости от состояния
Ну хоть не космос. Представляю, как народ собой гордился при покупке в "нулевом" состоянии.
Когда он покупался я думаю это конец 80х начало 90, он стоил порядка600$для 90 это были большие деньги
Когда он покупался я думаю это конец 80х начало 90, он стоил порядка600$для 90 это были большие деньги
а щя шо малые? За функцию - просто играть.
а щя шо малые? За функцию - просто играть.
Все хорошее стоит - дорого , это разве новость ? Мне , например , нравится слушать , когда звучит классно . Но судя по отписавшимся , они вообще понятия не имеют - что это такое
Не малые,но сейчас это винтаж как и винил и бобинники
Не особо винтаж . Пластинки и кассеты на взлет пошли , опять выпускают
а щя шо малые? За функцию - просто играть.
Все хорошее стоит - дорого , это разве новость ? Мне , например , нравится слушать , когда звучит классно . Но судя по отписавшимся , они вообще понятия не имеют - что это такое
эээ врятли это тот случай. это просчто кичь типа и не более, думаю то именно о чем вы говорите думаю стоит минимум с 3 нолями после циферки.
Да оно и тогда не особо - в стационарных системах бобинник по определению рулил
Не совсем так , бобинник рулил , до появления крутых подобных аппаратов и по характеристикам круче бобинника .
Ага, а бобинники все дружно застряли в 60-70-х и не обновлялися, ага
А хотяб и застряли, что кассетное (а тем более бездуховная цыфра) может сравниться с ТЛЗ? В школе такой юзали - офигенная штуковина
круто, вот ток а нахе... оно надо сейчас?
Да оно и тогда не особо - в стационарных системах бобинник по определению рулил
У середині 80-х ніхто вже бобінниками не користувався та і яаісних бобін вже не було, на відміну від касет. Хоча цей апарат мабуть вже із 90-х.
Чииивоооооо??? В фейсбуках вычитали? Спросите кого-то из взрослых, кто в те годы был хотя бы судентом.
а щя шо малые? За функцию - просто играть.
Все хорошее стоит - дорого , это разве новость ? Мне , например , нравится слушать , когда звучит классно . Но судя по отписавшимся , они вообще понятия не имеют - что это такое
Конечно. Дремучий кассетник - ото качество! Куда там цифровым устройствам!
круто, вот ток а нахе... оно надо сейчас? Зачем мне платить за "панели с натурального дерева"? Да мне жалко дерево из которых их сделали Слава богу так уже не делают.
Это хобби, а оно часто бывает дорогим.
У нас шэф в Дормунде балуется разработкой и созданием отаких девайсов.
Хобби, аднака правильное
Хобби, аднака правильное
Да ... ну
Цифровые технологии и устройства в массы ! Еще и с пультом .
Хобби, аднака правильное
Зачетное хобби
...
Да оно и тогда не особо - в стационарных системах бобинник по определению рулил
У середині 80-х ніхто вже бобінниками не користувався та і яаісних бобін вже не було, на відміну від касет. Хоча цей апарат мабуть вже із 90-х.
Чииивоооооо??? В фейсбуках вычитали? Спросите кого-то из взрослых, кто в те годы был хотя бы судентом.
низнаю, какие там бобины, всегда на них смотрел с высока, был маяк 120 с начала выпуска, батя купил на выставке в моцкве. стоил бешеные 600руб. но ты шо такая вещь ))) Щя как подумаю...блин, железяка за шо такие деньги, но работает до сих пор железяка. Бобин никогда не было - архаизм.
Только не говорите здесь сколько это стоит,вот те коробочки с лампами а то пойдёт волна любителей цифры
Только не говорите здесь сколько это стоит,а то пойдёт волна любителей цифры
Кстати , мало кто знает , но эти MP3 приблуды - моно .
У середині 80-х ніхто вже бобінниками не користувався та і яаісних бобін вже не було, на відміну від касет. Хоча цей апарат мабуть вже із 90-х.
Чииивоооооо??? В фейсбуках вычитали? Спросите кого-то из взрослых, кто в те годы был хотя бы судентом.
низнаю, какие там бобины, всегда на них смотрел с высока, был маяк 120 с начала выпуска, батя купил на выставке в моцкве. стоил бешеные 600руб. но ты шо такая вещь ))) Щя как подумаю...блин, железяка за шо такие деньги, но работает до сих пор железяка. Бобин никогда не было - архаизм.
У серьёзно увлекающихся аудиоонанизмом обязательно был бабинник, вы чё?
Только не говорите здесь сколько это стоит,вот те коробочки с лампами а то пойдёт волна любителей цифры
та че, для меня например ничего не стоит не дам и 100грн, мне попросту не нужна эта вещь.
Не совсем так , бобинник рулил , до появления крутых подобных аппаратов и по характеристикам круче бобинника .
как крутизна аппарата влияла на размер головки записи/воспроизведения и на взаимное влияние каналов, которые - чем уже пленка - тем ближе. не говоря уже про толщину пленки....
Когда он покупался я думаю это конец 80х начало 90, он стоил порядка600$для 90 это были большие деньги
а щя шо малые? За функцию - просто играть.
а разве там только одна функция?
Вот где настоящая крутизна, попробуй теплый транзисторный шум
не говоря уже про толщину пленки....
Да и не говори ...
Когда он покупался я думаю это конец 80х начало 90, он стоил порядка600$для 90 это были большие деньги
а щя шо малые? За функцию - просто играть.
а разве там только одна функция?
еще кофе делает?
Только не говорите здесь сколько это стоит,а то пойдёт волна любителей цифры
Кстати , мало кто знает , но эти MP3 приблуды - моно .
Таки, стерео. По крайней мере большинство.
Сколько стоит , х.з. мне нравится их ремонтировать
У меня есть Onkyo Integra 2870 (???7 могу ошибаться, на картинках похожий нашел в интернете, но из этих серий) - он давно на антресоли лежить.... зависал в нем коммандоаппарат (или как эта хрень в нем называется), его чинили, но на 2-ой кассете после ремонта - замотал он ее безбожно, даже подкассетник не открывается и был переведен в разряд неликвида, хотя звук у него был очень неплох....
Имеет-ли смысл с таким играться или если сильно приспичит находить другой?
Хотя бы система Долби,которую украл маяк назвав её сшп в вашем 120 да и в других моделях,ещё сквозной канал,подмагничивания,прямой привод,счётчик ленты реального времени,да много чего и все это стоит денег
Да и не говори ...
а что за неряшливость с проводами за индикатором уровней?
а что за неряшливость с проводами за индикатором уровней?
Ты крут ! Я первый , кто его открыл
Имеет-ли смысл с таким играться или если сильно приспичит находить другой?
Думаю - Имеет
аки, стерео. По крайней мере большинство.
Играют оба канала , один входной .
Неряшливость? Вы совдеповские ширпотребы открывали?
...
а щя шо малые? За функцию - просто играть.
а разве там только одна функция?
еще кофе делает?
как для конца 80-х в кассетниках подобных этом было очень много функций, а качество воспроизведения может приятно удивить и сейчас
...
а разве там только одна функция?
еще кофе делает?
как для конца 80-х в кассетниках подобных этом было очень много функций, а качество воспроизведения может приятно удивить и сейчас
Ты серьезно? У него одна функция - играть. Может в нем есть навигаяция? ...мммм нет. Может есть веб...мммм нет. А, он наверно делает копии - ммм нет. Тогда в нем наверно есть мобильный телефон? Ну должно же что то быть... )))
Он просто издает звуки с устройств на которых они хранятся в магнитном виде - кассеты, все - он больше ничего не делает. какие нафик функции?
как для конца 80-х в кассетниках подобных этом было очень много функций, а качество воспроизведения может приятно удивить и сейчас
Это Sony , серии ES . К этой серии так же относится усилитель , cd - проигрыватель , АС и т.д. Самое топовое , что было у Sony . Говоря , про подобные кассетники , нужно хотя бы иметь представление , что это такое . Этот аппарат - 92 г.в .
У него одна функция - играть.
Самая главная его функция - Записывать , а потом играть
...
еще кофе делает?
как для конца 80-х в кассетниках подобных этом было очень много функций, а качество воспроизведения может приятно удивить и сейчас
Ты серьезно? У него одна функция - играть. Может в нем есть навигаяция? ...мммм нет. Может есть веб...мммм нет. А, он наверно делает копии - ммм нет. Тогда в нем наверно есть мобильный телефон? Ну должно же что то быть... )))
Он просто издает звуки с устройств на которых они хранятся в магнитном виде - кассеты, все - он больше ничего не делает. какие нафик функции?
с таким подходом можно любое авто свести к функции - перевозка людей и багажа но оказывается есть масса нюансов и доп функций, которые и отличают жигули от теслы
Ты крут ! Я первый , кто его открыл
видать не первый...
видать не первый...
Да , ты еще круче ! Когда фоту искал , не обратил внимание что указана модель и это - 333ESG . У меня - см. первую запись
...
как для конца 80-х в кассетниках подобных этом было очень много функций, а качество воспроизведения может приятно удивить и сейчас
Ты серьезно? У него одна функция - играть. Может в нем есть навигаяция? ...мммм нет. Может есть веб...мммм нет. А, он наверно делает копии - ммм нет. Тогда в нем наверно есть мобильный телефон? Ну должно же что то быть... )))
Он просто издает звуки с устройств на которых они хранятся в магнитном виде - кассеты, все - он больше ничего не делает. какие нафик функции?
с таким подходом можно любое авто свести к функции - перевозка людей и багажа но оказывается есть масса нюансов и доп функций, которые и отличают жигули от теслы
Именно, масса функций помимо основной, можно например посмотреть кино, в жигулях нет в тесле да. тут же - только играть, издавать и записывать звуки, на одни и теже носители. все. Какие еще функции ну о чем вы реально говорите.
Да , ты еще круче ! Когда фоту искал , не обратил внимание что указана модель и это - 333ESG . У меня - см. первую запись
различия назовешь? или знания такие-же как и с катушечными магнитофонами?
как для конца 80-х в кассетниках подобных этом было очень много функций, а качество воспроизведения может приятно удивить и сейчас
функции в виде регулируемого подмагничивания и сквозного канала? может удивить разве что скоростью осыпания ленты, самым свежим из которых более 10 лет, а про правила хранения магнитной ленты практически никто из любителей - не слышал... не говоря уже про соблюдение...
...
Ты серьезно? У него одна функция - играть. Может в нем есть навигаяция? ...мммм нет. Может есть веб...мммм нет. А, он наверно делает копии - ммм нет. Тогда в нем наверно есть мобильный телефон? Ну должно же что то быть... )))
Он просто издает звуки с устройств на которых они хранятся в магнитном виде - кассеты, все - он больше ничего не делает. какие нафик функции?
с таким подходом можно любое авто свести к функции - перевозка людей и багажа но оказывается есть масса нюансов и доп функций, которые и отличают жигули от теслы
Именно, масса функций помимо основной, можно например посмотреть кино, в жигулях нет в тесле да. тут же - только играть, издавать и записывать звуки, на одни и теже носители. все. Какие еще функции ну о чем вы реально говорите.
Мегатурбоплюс функция играть следующий трек напремер
Мегатурбоплюс функция играть следующий трек напремер
спиливание голов в комплекте а кроме того необходимо было соблюдать минимальную длительность пауз между треками и ложные срабатывания на тихих участках классической музыки....
Начались холивары между адептами теплого лампового
различия назовешь? или знания такие-же как и с катушечными магнитофонами?
Спроси там где фоту стырил
Я не знаю sony,но по платам одинаково ,зна по akai верхней линейка gx75 и gx95 тоже тех годов выпуска,разница в деревяшках,медное дно,золотые надписи на касетоприемнике все разница в цене была тогда 100 уе,думаю здесь такое же если нет промежуточной модели типа 444,кстати он с пультом?на счёт голов так это 120 их пилил а тут совсем другие которые срср не мог слямздить и через год интенсивного прослушивания надо было ехать на Л.Украинки в радиодом и брать у работников того самого маяка сендастовую голову за 70 рублей украденную с завода.продал изабыл как страшный сон купив gx 95
Когда он покупался я думаю это конец 80х начало 90, он стоил порядка600$для 90 это были большие деньги
а щя шо малые? За функцию - просто играть.
Просто играть это вот это
Раз пошла такая пьянка, а такое никому не ннада?
Раз пошла такая пьянка, а такое никому не ннада?
А у меня есть кассета в алюминиевом корпусе. Храню как раритет
Ухтыжка А можно это перенести в 1987 ну или 1988 год?
кто их может себе позволить купить :
Кто их может позволить купить, такой фигней не страдает. В основном "бомжи", которые кичатся друг перед другом.
Цена раритета?
В основном "бомжи", которые кичатся друг перед другом.
Откуда такие познания ?
Главное, никто из любителей тёплого лампового ни слова не сказал о технических характеристиках брендового мафона. Зато нашли какое-то уг на Али за доллар и лошат!
...
Да оно и тогда не особо - в стационарных системах бобинник по определению рулил
У середині 80-х ніхто вже бобінниками не користувався та і яаісних бобін вже не було, на відміну від касет. Хоча цей апарат мабуть вже із 90-х.
Чииивоооооо??? В фейсбуках вычитали? Спросите кого-то из взрослых, кто в те годы был хотя бы судентом.
Мабуть так ти сам усе з фейсбуку тягнеш, або у ті часи десь далеченько від великих міст мешкав. Я був студентом з 1983 по 1989. І майже усі ці роки кожної суботи відвідував київську "балку" - нелегальний ринок, де продавалися та обмінювалися іноземні вінілові диски, які потім, звісно, переписувалися і далі йшли у обіг. Роззнайомившись із відвідувачами (там переважна їх кількість була незмінною роками) можу сказати, що десь відсотків 80 користувалася касетниками а не бобінниками. І причина насамперед була у тому, що зараз усі гаразді розповідати про бобінний Akai 747 який за звуком перевершує касетний Akai 95 (хоча у середині 80-х про нього ще не знали, були 51, 7, 71) реально у більшості були або Весна 201/211, потім Маяк 231/232, а бобінники - Маяк 202/203 або Юпітер 202/203. І вертаки були переважно Вега 108, а багато хто тишком писав з Аккорда 201 з корундовою п'єзоголовкою, яка нещадно пилила диски. І проблема бобіників була у тому, що іноземні касети таки були у продажу (Sony, TDK, Maxell, BASF, Denon і гидотна Agfa) а от імпортних бобін не було, лише Свема та ще гірша Тасма (обидві сипалися за 3-4 роки та ще й адгезія відбувалася). І от у такому порівнянні типу Маяк 231 з касетою Соні проти Маяк 203 з катушкою Свема ніякої переваги бобінник не мав. Коли собі дістав Vilma-102 (із наскрізним каналом, закритим трактом та регульованим током підмагнічування, німецькою лентопротяжкою та головкою) мені півбалки заздрили. А так да, бобінні Маяк-003/Електроніка 004К з катушкою БАСФ можливо і краще звучали, але вони з'явилися наприкінці 80-х, і у ті часи вже катушок у розвинених країнах майже не випускали - їх навіть там вже треба було пошукати. Знов таки повернулися до Свема або Тасма.
І проблема бобіників була у тому, що іноземні касети таки були у продажу (Sony, TDK, Maxell, BASF, Denon і гидотна Agfa) а от імпортних бобін не було
Видишь ли, дорогой камрад, у бобинников исходя из "Главное их достоинство по сравнению с широко распространившимися с 1960-х гг. кассетными аппаратами — возможность получения максимального качества записи и воспроизведения даже без особых технических ухищрений" (с) педивикия никаких проблем с импортными бобинами небыло и рядовая снежеть 204 (сквозной канал, да ) с бобиной "школьная" за 4 ре влёхкую обходила любой кассетник.
І проблема бобіників була у тому, що іноземні касети таки були у продажу (Sony, TDK, Maxell, BASF, Denon і гидотна Agfa) а от імпортних бобін не було
Видишь ли, дорогой камрад, у бобинников исходя из "Главное их достоинство по сравнению с широко распространившимися с 1960-х гг. кассетными аппаратами — возможность получения максимального качества записи и воспроизведения даже без особых технических ухищрений" (с) педивикия никаких проблем с импортными бобинами небыло и рядовая снежеть 204 (сквозной канал, да ) с бобиной "школьная" за 4 ре влёхкую обходила любой кассетник.
да камрад просто вращался не в тех кругах, что простые смертные это же давно очевидно. А в тех кругах, как и по сей день, главное понты. А кассетники в то время были чисто понтами, т.к. можно было таскать с собой и потеху толпы, но не более. Но и в общаге и дома был нормальный бобинник у любого уважающего себя меломана. И бобин было достаточно. Включая басфовские тестовые бобины для настройки тракта. И по сей день еще продаются.
с бобиной "школьная" за 4 ре влёхкую обходила любой кассетник.
Это делали из отходов производства ( на коробке написано было ) , забивала головку за несколько минут
Про узкие круги , это да - для большинства , главное чтобы орало , да и аппараты высшего , да и 1го класса было мягко говоря - не понятно дорага . Другим , нравился качественный звук - понты короче . Это касается всего спектра техники ( тв , видики , усилители , проигрыватели и т.д .)
с бобиной "школьная" за 4 ре влёхкую обходила любой кассетник.
Это делали из отходов производства ( на коробке написано было ) , забивала головку за несколько минут
Ой, не нада нам ляля, ладно? Хотя забивала, канешна, только не минут, а часов
Впрочем, нешкольная давала схожий результат
Ой, не нада нам ляля, ладно? Хотя забивала, канешна, только не минут, а часов
Впрочем, нешкольная давала схожий результат
Изначально , посыл был к тому , какие классные аппараты были ! Но , все скатилось ко всякому дешевому хламу и опытным пользователям его
Ой, не нада нам ляля, ладно? Хотя забивала, канешна, только не минут, а часов
Впрочем, нешкольная давала схожий результат
Изначально , посыл был к тому , какие классные аппараты были ! Но , все скатилось ко всякому дешевому хламу и опытным пользователям его
Гиде это про классные аппараты? Как токо появились ЦД все "классные аппараты" вдруг ощютили сябя на мусорке, откуда терь их таскают любители ТЛЗ
В основном "бомжи", которые кичатся друг перед другом.
Откуда такие познания ?
Наблюдения, а не познания!
Из Германии
Да , от туда тоже много , еще и по цене нормальной бляхи ... им точно не понять . Мои из Японии везут , единственное - это 110в
Наблюдения, а не познания!
Понятно , мнение так сказать стороннего наблюдателя - это круто
Хоть в те времена у меня был и бабинник, но позорный - Нота-203, но сейчас на такое тяжелое имущество уже не тянет, даже Акаи..... Использую винил.... (90%) и хромовые кассеты (записываю те LP которые не смог или не получилось купить).
п.с. каюсь - в прошлые выходные "согрешил" с СД - Фаусто Папетти (хотя по мнению разных современных людей СД-плееры, особенно Кэмбридж-Аудио cd6, тоже лишены смысла), но мне нравится.
"Главное их достоинство по сравнению с широко распространившимися с 1960-х гг. кассетными аппаратами — возможность получения максимального качества записи и воспроизведения даже без особых технических ухищрений" (с) педивикия никаких проблем с импортными бобинами небыло и рядовая снежеть 204 (сквозной канал, да ) с бобиной "школьная" за 4 ре влёхкую обходила любой кассетник.
От не треба читати педівікію стосовно подій, які багато хто пам'ятає. Де в СРСР у 60-х були "широко розповсюджені" касетні апарати? Вони лише наприкінці 70-х стали з'являтися в неодиничних екзмеплярах. Де продавалися імпортні бобіни? Ти особисто їх у продажу бачив у 80-і? Ота гидотна Снєжить по перше реально у продажу з'явилася ажніяк не у середині 80-х, а наприкінці, ламалася беззупинно і за якістю запису та звуку нічим на відрізнялася від Юпітер 203. З моєю тоді Вільмою 102 ажніяк за звуком конкурувати не могла - порівнювали на одному запису, записаному з однієї платівки з одного вертака (електроніка 017 із головкою корвет 108), на одному підсилювачі (Бриг 001) та колонках (S-90). Ростов 105 у Києві практично не продавався (логістика радгосподарства), Маяк 003 коштував десь 1300 рублів, що було явно занадто та і усе. А от через 3 роки на тій школній бобині вже небагато від звуку залишалося, а касети соні і через 10 років після запису цілком пристойно звучали.
Хоть в те времена у меня был и бабинник, но позорный - Нота-203, но сейчас на такое тяжелое имущество уже не тянет, даже Акаи..... Использую винил.... (90%) и хромовые кассеты (записываю те LP которые не смог или не получилось купить).
Лично мне , подобные аппараты нравиться восстанавливать - хобби или увлечение , причем не обязательно кассетные ... усилки , мц и т.п. , только из премиум и топового сегмента и не люблю т.н. - новоделы . Из бобинников были Электроники - 004 , такое ... много всего + тяжеленный . Акаи , даже в живую не видел
Де в СРСР у 60-х були "широко розповсюджені" касетні апарати?
На картинке из журнала от туда ... их еще на стенку вешали и мечтали , вот он и с иллюзионировал
Понятно , мнение так сказать стороннего наблюдателя - это круто
Ни разу у миллионеров не видел подобного рода хлама. Яхты видел, Теслы видел, а вот касетного хлама нет, уж извини, если разрушил твою статистику "кто может позволить".
"Главное их достоинство по сравнению с широко распространившимися с 1960-х гг. кассетными аппаратами — возможность получения максимального качества записи и воспроизведения даже без особых технических ухищрений" (с) педивикия никаких проблем с импортными бобинами небыло и рядовая снежеть 204 (сквозной канал, да ) с бобиной "школьная" за 4 ре влёхкую обходила любой кассетник.
От не треба читати педівікію стосовно подій, які багато хто пам'ятає. Де в СРСР у 60-х були "широко розповсюджені" касетні апарати? Вони лише наприкінці 70-х стали з'являтися в неодиничних екзмеплярах. Де продавалися імопртні бобіни? Ти особисто їх у продажу бачив у 80-і? Ота гидотна Снєжить по перше реально у продажу з'явилася ажніяк не у середині 80-х, а наприкінці, ламалася беззупинно і за якістю запису та звуку нічим на відрізнялася від Юпітер 203. З моєю тоді Вільмою 102 ажніяк за звуком конкурувати не могла - порівнювали на одному запису, записаному з одныэъ платывки з одного вертака (електроніка 017 із головкою корвет 108), на одному підсилювачі (Бриг 001) та колонках (S-90). Ростов 105 у Києві практично не продавався (логістика радгосподарства), Маяк 003 коштував десь 1300 рублів, що було явно занадто та і усе. А от через 3 роки на тій школній бобині вже небагато від звуку залишалося, а касети соні і через 10 років після запису цілком пристойно звучали.
BASF были, все знают
Так, терь што до вильмы со снежетями всякими - а вы в курсе, что у них ТТХ совпадают +/-? Вильма 102 - Коэффициент детонации ±0,17%. Диапазон рабочих частот на магнитной ленте А4205-ЗБ 31,5...14000 Гц, А4212-3Б 31,5...16000 Гц. Снежеть ота: Коэффициент детонации 0,15 Рабочий диапазон частот звука 40...20000 Юпитер 203 детонация ±0,15% диапазон частот 35...20000 Ну и маяки всякие тоже там +/-
А школьная дааа, ну хтож будет брать па 4, если можно басф взять па 25 На практике ничем ощутимо не отличалась от "нешкольной" свемы, но у вас же кассетная вильма была, вам видней как оно там, с бобинами, дела обстояли
ЗЫ: у меня были комета 212, две отех снежети и вильма кассетная, но второго класса - 212
если разрушил твою статистику "кто может позволить".
Ну... Тогда аве тебе Цезарь
Хоть в те времена у меня был и бабинник, но позорный - Нота-203, но сейчас на такое тяжелое имущество уже не тянет, даже Акаи..... Использую винил.... (90%) и хромовые кассеты (записываю те LP которые не смог или не получилось купить).
п.с. каюсь - в прошлые выходные "согрешил" с СД - Фаусто Папетти (хотя по мнению разных современных людей СД-плееры, особенно Кэмбридж-Аудио cd6, тоже лишены смысла), но мне нравится.
Сенсу у сд-плеєрах не вбачають ті, у кого подальший звуковідтворювальний тракт бюджетний і на якому не можна почути різниці між якісним сідюком і банальним мп3. Для них сенсу немає. У кого сідіплеєр підключений до підсилювача/ресівера вартістю (коли був новим) не менше 1,5 К доларів та пари напольної акстики не меншої ціни різницю почують і велику. Єдине уточнення, у кембріджа були лінійка якісних блюрей/навіть ультраблурей медіаплеєрів 751,752, CXUHD які могли якісно відтворювати різні flac\alac та образи SACD, зроблені з оригінальних ліцензійних дисків. Це надавало можливість отримувати якість звучання справжнього ліцензійного диску без необхідності його придбання.
Так, терь што до вильмы со снежетями всякими - а вы в курсе, что у них ТТХ совпадают +/-? Вильма 102 - Коэффициент детонации ±0,17%. Диапазон рабочих частот на магнитной ленте А4205-ЗБ 31,5...14000 Гц, А4212-3Б 31,5...16000 Гц. Снежеть ота: Коэффициент детонации 0,15 Рабочий диапазон частот звука 40...20000 Юпитер 203 детонация ±0,15% диапазон частот 35...20000 Ну и маяки всякие тоже там +/-
О... В интернете характеристик поднасобирал . Да , это так , но не касательно серийных ширпотребов . В журнале Радио , было , ну очень много статей - как это доработать и довести до заявленных характеристик .
Электроника была 004К киевская без К ленинградская.брал в Броварах 89 год.
Так, терь што до вильмы со снежетями всякими - а вы в курсе, что у них ТТХ совпадают +/-? Вильма 102 - Коэффициент детонации ±0,17%. Диапазон рабочих частот на магнитной ленте А4205-ЗБ 31,5...14000 Гц, А4212-3Б 31,5...16000 Гц. Снежеть ота: Коэффициент детонации 0,15 Рабочий диапазон частот звука 40...20000 Юпитер 203 детонация ±0,15% диапазон частот 35...20000 Ну и маяки всякие тоже там +/-
А школьная дааа, ну хтож будет брать па 4, если можно басф взять па 25 На практике ничем ощутимо не отличалась от "нешкольной" свемы, но у вас же кассетная вильма была, вам видней как оно там, с бобинами, дела обстояли
ЗЫ: у меня были комета 212, две отех снежети и вильма кассетная, но второго класса - 212
А при чому тут параметри (паспортні) девайсу (тим більше аналогового) до якості його запису і відтворення? Ну і до Вільми в мене і весна 211 була і якась бобінна Комета, на яку 18-а катушка не ставала, доводилося кришку блоку головок демонтувати. Так ота комета сама шум утворювала більший, аніж лєнта.
Єдине уточнення, у кембріджа були лінійка якісних блюрей/навіть ультраблурей медіаплеєрів 751,752, CXUHD які могли якісно відтворювати різні flac\alac та образи SACD, зроблені з оригінальних ліцензійних дисків. Це надавало можливість отримувати якість звучання справжнього ліцензійного диску без необхідності його придбання.
Мне для видео/цифрового аудио вполне хватает Дюны хватает. А если что-то серьезнее - то есть внешний ЦАП Cambridge Audio, он с компа файл получает и в линейный выход превращает, можно на кассету записать из флака или в ресивер подать - послушать напрямую файл.
можно на кассету записать из флака или в ресивер подать - послушать напрямую файл.
Какой ресивер , ас ?
И Юпитер шумел таким тихим свистом, который ни с чем не спутаешь. А чего несправедливо забыли Ростов 101? Шикарный аппарат
И Юпитер шумел таким тихим свистом, который ни с чем не спутаешь. А чего несправедливо забыли Ростов 101? Шикарный аппарат
Мабуть тому, що його у продажу у Києві практично не було. Я так розумію, що радянська система планування передбачала локальні заводи із виробництва побутової техніки, щоб не возити подібні девайси через усю країну.
Почему забыли у меня стоит 102,стеклоферит ленинградский поставлен,продам,обменяю совкодрочерам аудифиламсрср
Главное, никто из любителей тёплого лампового ни слова не сказал о технических характеристиках брендового мафона. Зато нашли какое-то уг на Али за доллар и лошат!
в интернете ходят слухи, что они не настолько хороши, как кажется автору. да и во времена появления этого магнитофона аудиофилы за соней не охотились...
А от через 3 роки на тій школній бобині вже небагато від звуку залишалося, а касети соні і через 10 років після запису цілком пристойно звучали.
ты это Zx-spectrum расскажи - это был большой любитель аудиозаписей. и, скотина, очень требовательный. и для него пристойности звучания даже через год не наблюдалось. в 80-е маяки я видел только в КПИшных общагах и на кафедре, по квартирам стояли импортные экземпляры и катушки с кассетами тоже были импортные. а самое любимое воспоминание - это проседание напряжения вечером и невозможность включить усилок. в результате он стоял со снятой крышкой и приходилось пальцем бить по реле, чтобы оно замкнулось и усилок заработал.
если разрушил твою статистику "кто может позволить".
Ну... Тогда аве тебе Цезарь
Я чёт немогу понять, у тебя такого кассетника не было, теперь появился и ты всем доказываешь какая это крутая штука в 2019 году? Которая занимает пол стола и с отвратительной записью на касетах? Что там можно любить, тот же самый Маяк, только деревом "обшит" и надпись Сони? Эти мрачные кассеты, с жёванными плёнками, отвратным звуком. Даже покупка лицензионных касет не всегда блистала чистотой звучания. мрак...
Понимаете кому и Жигули машина,про лицензию вообще расмешилопро 15 минут плёнки на каждой стороне писаную сразу на десять аппаратов типа маяк.у настоящего аудиофила тех времён никогда не было отой лицензии только с винила на вот такой типа маяк с дощечками
в 80-е маяки я видел только в КПИшных общагах и на кафедре, по квартирам стояли импортные экземпляры и катушки с кассетами тоже были импортные.
Уточни, у які 80-і. Якщо мова йде про 1981-1983, то якось не віриться, що ти десь масово міг бачити у квартирах техніку рівня Akai GX51 або Technics 828 + відповідного рівня підсилювач і пара імпортних АС до них. Те саме і стосовно імпортних бобін. Касети звісно були виключно імпортними, бо радянськими ніхто не користувався. А якщо про 1989 то може вже і поназавозили імпортної техніки. Але у 1989 ніхто вже бобінники не віз сюди - анахронізмом вважалися.
Уточни, у які 80-і. Якщо мова йде про 1981-1983, то якось не віриться, що ти десь масово міг бачити у квартирах техніку рівня Akai GX51 або Technics 828 + відповідного рівня підсилювач і пара імпортних АС до них.
мне как-то всеравно веришь или нет. как показывает жизнь - правда у каждого своя и определяется кругом общения.
Те саме і стосовно імпортних бобін. Касети звісно були виключно імпортними, бо радянськими ніхто не користувався.
логику не смущает утверждение что кассеты были исключительно импортными, а бобины - никто не возил?
А якщо про 1989 то може вже і поназавозили імпортної техніки. Але у 1989 ніхто вже бобінники не віз сюди - анахронізмом вважалися.
смелое утверждение. ты пытался заказать? организовывал поставки?
Даже покупка лицензионных касет не всегда блистала чистотой звучания. мрак...
Я багато слухавь привезених із-за кордону ліцензійних касет і на всіх без вийнятку запис був істотно гіршим, аніж я собі писав з вінілу на касету (з початку з аркутра на вільму, потім з електроніки на соні). Саме через це (низьку якість запису) оті ліцензійні касети взагалі не котувалися у аудіофілів.
Я чёт немогу понять, у тебя такого кассетника не было, теперь появился и ты всем доказываешь какая это крутая штука в 2019 году? Которая занимает пол стола и с отвратительной записью на касетах? Что там можно любить, тот же самый Маяк, только деревом "обшит" и надпись Сони? Эти мрачные кассеты, с жёванными плёнками, отвратным звуком. Даже покупка лицензионных касет не всегда блистала чистотой звучания. мрак...
Во первых , я никому ничего не доказываю (см.начало) , а на оборот , мне большинство чего то пытается доказать . Во вторых , да это крутая штука в 2019 году . И советы , как и чего кому делать и любить , мягко говоря - не люблю . Если есть что то подобное у твоего окружения - с удовольствием приму в дар !
В дар врядли,но по цене 120 маяка буду покупать в любом состоянии,предлагайте
логику не смущает утверждение что кассеты были исключительно импортными, а бобины - никто не возил?
А касети ніхто особливо у приватному порядку масово і не возив. Вони (імпортні касети відомих виробників) десь з 1983-1984 року (точно вже не пам'ятаю) у вільному продажу були ледь не у кожних радіотоварах, на відміну від імпортних бобін.
логику не смущает утверждение что кассеты были исключительно импортными, а бобины - никто не возил?
А касети ніхто особливо у приватному порядку масово і не возив. Вони (імпортні касети відомих виробників) десь з 1983-1984 року (точно вже не пам'ятаю) у вільному продажу були ледь не у кожних радіотоварах, на відміну від імпортних бобін.
В 1980-81, но не изза олимпиады, а как поговаривают в интернетах, изза польской Солидарности, они там так хорошо бастовали, что правительство не могло оплачивать импортные контракты, обратились к сесеер за помощью.
И наступило ЩАСТЬЕ
ЗЫ: чють не забыл напомнить: импортные бобины наличествовали, но их мало кто брал изза цены притом что даже "школьная" обеспечивала приличное качество даже на мафонах 2-го класса
О... В интернете характеристик поднасобирал . Да , это так , но не касательно серийных ширпотребов . В журнале Радио , было , ну очень много статей - как это доработать и довести до заявленных характеристик .
Расскажите про характеристики этого "Сони", а то инфы нема. (можете поднасобирать в интернете, я не против).
TC-K555ESG - соответствует европейской модели TC-K950ES
Specifications Type: 3-head, single compact cassette deck
Track System: 4-track, 2-channel stereo
Tape Speed: 4.8 cm/s
Heads: 1 x record, 1 x playback, 1 x erase
Motor: 1 x reel, 1 x capstan
Tape Type: type I, CrO2, Metal
Noise Reduction: B, C, HX Pro
Frequency Response: 15Hz to 22kHz (Metal tape)
Signal to Noise Ratio: 76dB (dolby C)
Wow and Flutter: 0.024%
Total Harmonic Distortion: 0.8%
Input: 77.5mV (line)
Output: 0.44V (line)
Dimensions: 470 x 140 x 380mm
Weight: 11kg
Accessories: remote control
Два двигателя... Даже до "Веги" не дотягивает. Диапазон частот чё-то уж сильно фантастический (больше, чем в СД).
Два двигателя... Даже до "Веги" не дотягивает.
Да ... куда ему до веги Погугли - что такое capstan , закрытый тракт и лучше не задавать глупые вопросы.
Диапазон частот чё-то уж сильно фантастический (больше, чем в СД).
Если что , то твоя вега еще больше запишет
и лучше не задавать глупые вопросы.
А где я задавал вопросы?
Если что , то твоя вега еще больше запишет
У меня нет и не было "Веги". Старьём не увлекаюсь.
А где я задавал вопросы?
У меня нет и не было "Веги". Старьём не увлекаюсь.
В танке горел , через пушку вылазил ?
А где я задавал вопросы?
У меня нет и не было "Веги". Старьём не увлекаюсь.
В танке горел , через пушку вылазил ?
У тс смотрю подгорает неплохо, что никто мечту не оценил.
У тс смотрю подгорает неплохо, что никто мечту не оценил.
Ага. Видать, надеялся сорвать бурные аплодисменты, а оно вот как...
Да упоротыхтут много,22 это мэтал хотя кому я здесь это говорю,они этих касет даже на картинке не видели не то что держать а про цену вообще промолчу.
Про директ драйв даже боюсь спросить,про шхпро вообще промолчу ,пусть гуглят и тут рассказывают про маяк я оценил и очень рад что есть ещё любители,другим медведушка на ухо наступил и 1$ с Али также проигрыватель
Красная темка вышла! Пишем дальше у кого какой был дэка середины80_90.
Красная темка вышла! Пишем дальше у кого какой был дэка середины80_90.
А победителю что?
Оценим восприятие звука у отдельно взятых тс
Да упоротыхтут много, 22 это мэтал хотя кому я здесь это говорю,они этих касет даже на картинке не видели не то что держать а про цену вообще промолчу.
Это да , школьна бабина же была Я его уже практически сделал Типичный маяк , вега и чего там еще было
Электроника была 004К киевская без К ленинградская.брал в Броварах 89 год.
Про ленінградську Електроніку навіть не чув. Гадав що вони усі у Києві на заводі Октава вироблялися, тим більше, що розробка це була начебто київського проектного інституту при заводі Маяк.
То вы просто не собирались её покупать поэтому и не искали исходную.просто в Киеве было проще купить нашу,в Ленинграде была своя,головки были и там и там ленинградские стеклоферит.но в в Ленинграде продавали без буквы К.она там была дешевле чем в Киеве.
Красная темка вышла! Пишем дальше у кого какой был дэка середины80_90
В следующий раз про усилитель или мц навороченный выложу , тоже интересно будет узнать мнение местных знатоков .
Про ленінградську Електроніку навіть не чув. Гадав що вони усі у Києві на заводі Октава вироблялися, тим більше, що розробка це була начебто київського проектного інституту при заводі Маяк.
Магнитофон-приставка "Электроника-004" с 1983 года выпускал Фрязинский завод "Рений" в составе НПО "Исток". Реверсивный 4-х дорожечный двухскоростной стереофонический МП высшей группы сложности, предназначенный для высококачественной записи речевых и музыкальных программ на ленту А4409-6Б с последующим или одновременным их воспроизведением через внешний, стереоусилитель с АС и на головные стереотелефоны. Скорость движения ленты 19,05; 9,53 см/с. Рабочий диапазон частот на линейном выходе: на скорости 19,05 см/с не уже 31,5...22000 Гц, на скорости 9,53 см/с; не уже 31,5...16000 Гц. Потребляемая мощность 130 Вт. Габариты МП 495x458x220 мм. Масса 27 кг. Позднее Киевский завод "Генератор" и Саратовский экспериментальный завод прецизионного оборудования выпускали аналогичные МП с названиями "Электроника-004К" и "Электроника-004С". Фрязинский завод "Рений" с 1984 года на базе МП "Электроника-004" выпускал многоканальный регистратор оперативной диспетчерской связи с наименованием "Электроника-004Д". страница Фря́зино — наукоград на северо-востоке Московской области (20 км от Москвы).
Ну теперь давай про 004к
Ну теперь давай про 004к
Были у меня , давно ... Интересно , еще у кого то был такой девайс ? Списывать с интернета это одно , другое дело ее попользовать
В следующий раз про усилитель или мц навороченный выложу , тоже интересно будет узнать мнение местных знатоков .
А смысл?
А смысл?
То вы просто не собирались её покупать поэтому и не искали исходную.просто в Киеве было проще купить нашу,в Ленинграде была своя,головки были и там и там ленинградские стеклоферит.но в в Ленинграде продавали без буквы К.она там была дешевле чем в Киеве.
От як пам'ть доводиться напружувати. Київська Електроніка 004К коштувала десь 1600, Маяк-003 коштував 1300, при цьому у Маяка не було реверсу (нафіг не потрібен), відповідно головок було не 4, а 3, але основна перевага (як тоді вважалося) Маяка була у тому, що він комплектувався премалойєвими а не стеклоферітовими головками. Вважалося, що пермалой швидше стирається, але забезпечує більш високу якість запису (думаю, що це були забобони). В іншому ці апарати мало відрізнялися. А скільки по пам'яті коштувала ленінградська Електроніка?
Не хотел выше спеца спросить про 004К,видать интернет не может подсказать? так как это была стенка и интернет ничего не знает
Киевская 1000р,89 год Бровары.стеклоферит звучал немного жёстче чем обычные но время наработки и забивемость головок от плёнки была меньше че обычных головок,реверс приятно отрабатывал внешне
А чего у этих электроник по низам так мало, 31,5? Это какой-то позор (с). Все меломаны знают, что должно быть 20.
Это позор,потому что не смогли слямздить gx головки,да и колонки не могли играть те 20 по низам.а сонечка тс давала пятнашку по низам на металл,
бобинник рулил , до появления крутых подобных аппаратов и по характеристикам круче бобинника .
Elcaset (элькассет) — формат кассеты для аналоговой звукозаписи на магнитную ленту, предложенный Sony в 1976 году как «высококачественная» альтернатива компакт-кассете. По характеристикам аппаратура Elcaset была близка к катушечным магнитофонам, значительно превосходя компакт-кассету
Это позор,потому что не смогли слямздить gx головки,да и колонки не могли играть те 20 по низам.а сонечка тс давала пятнашку по низам на металл,
І звуки яких інструментів вона могла записати у цьому діапазоні, з якого сучасного їй носія і через яку акустику відтворити.
Это позор,потому что не смогли слямздить gx головки,да и колонки не могли играть те 20 по низам.а сонечка тс давала пятнашку по низам на металл,
І звуки яких інструментів вона могла записати у цьому діапазоні, з якого сучасного їй носія і через яку акустику відтворити.
Ну ващета тут дело не столько в самом звуке, сколько на какой частоте начинается завал и, соответцтвенно, если завал на 16 то 31.5 будут переданы идеально, а если завал на 31.5, то уже не так.
Это позор,потому что не смогли слямздить gx головки,да и колонки не могли играть те 20 по низам.а сонечка тс давала пятнашку по низам на металл,
І звуки яких інструментів вона могла записати у цьому діапазоні, з якого сучасного їй носія і через яку акустику відтворити.
Ну ващета тут дело не столько в самом звуке, сколько на какой частоте начинается завал и, соответцтвенно, если завал на 16 то 31.5 будут переданы идеально, а если завал на 31.5, то уже не так.
А на 31,5 гц який інструмент звук видає?
А на 31,5 гц який інструмент звук видає?
ля субконтроктавы на рояле 27.5 гц как пишут в этих ваших интернетах
А на 31,5 гц який інструмент звук видає?
ля субконтроктавы на рояле 27.5 гц как пишут в этих ваших интернетах
Открою тебе страшную тайну: в современной звукозаписи на мастеринге практически всегда в тракте ставится обрезной фильтр 35-40 Гц, крутизной от 12 дБ/окт и более. И это не считая применения обрезных канальных фильтров при записи. Инфразвук никому (кроме пару-тройку зомбированных аудиофилов) не интересен (если не сказать вреден). Да, допустимые рамки мастеринга для винила, как ты понимаешь, были куда жёстче Кстати, сидя в зале и слушая классическую музыку на неподзвученном рояле твое ухо не услышит эти 27.... Гц (их уровень очень мал и маскируется более громкими более высокими частотами). Но наш мозг чудесно достраивает их по гармоникам. Психоакустика.
Пришел лесник и всех выгнал из леса. И не дал поностальгировать.
А на 31,5 гц який інструмент звук видає?
ля субконтроктавы на рояле 27.5 гц как пишут в этих ваших интернетах
Открою тебе страшную тайну: в современной звукозаписи на мастеринге практически всегда в тракте ставится обрезной фильтр 35-40 Гц, крутизной от 12 дБ/окт и более. И это не считая применения обрезных канальных фильтров при записи. Инфразвук никому (кроме пару-тройку зомбированных аудиофилов) не интересен (если не сказать вреден). Да, допустимые рамки мастеринга для винила, как ты понимаешь, были куда жёстче Кстати, сидя в зале и слушая классическую музыку на неподзвученном рояле твое ухо не услышит эти 27.... Гц (их уровень очень мал и маскируется более громкими более высокими частотами). Но наш мозг чудесно достраивает их по гармоникам. Психоакустика.
Дякую, що розтлумачив те, на що я натякав. Реально 40-16000 гц достатньо, навіть із запасом для будь-якої музики. Більше того, 95-97% сучасних АС коректно навіть 40 Гц не видадуть. Так що оті усі 20-20000 або ширше - чистий маркетинг, типу паспортних даних витрат авто "у міському циклі".
Так що оті усі 20-20000 або ширше - чистий маркетинг, типу паспортних даних витрат авто "у міському циклі".
Не так все . Сам подумай , слушать через усилитель при его макс . мощности 20 ват или 100 . Чем больше запас - тем качественнее звучание в плане искажений и т.д. . Про ламповые , лучше не начинать , это эксклюзив и там все по другому . При заявленном 40 - 16000 - это максимум , в реальности будет 60 - 14000 .
Реально 40-16000 гц достатньо, навіть із запасом для будь-якої музики.
Із верхньою границею все простіше (або складніше ) Теоретично дійсно людина може чути до 20кГц, але із кожними 10-ма прожитими роками - мінус один кГц зверху. Для середньостатистичної здорової людини. От і рахуй
При заявленном 40 - 16000 - это максимум , в реальности будет 60 - 14000 .
Это с какого такого перепуга? Особенно для электроники? Слабое звено - громкоговорители (динамики). Там частотный диапазон с ростом подводимой мощности может сужаться.
Так що оті усі 20-20000 або ширше - чистий маркетинг, типу паспортних даних витрат авто "у міському циклі".
слушать через усилитель при его макс . мощности 20 ват или 100 . Чем больше запас - тем качественнее звучание в плане искажений и т.д. .
1) страница 30 Вт на канал на 8 ом акустику, коштує 375 000 грн. 2) страница, 100 Вт на канал на 8 ом акустику, коштує 7000 грн. Що вибереш, якшо на цінник не дивитися? Там де запас потужності утричі більше чи...?
Реально 40-16000 гц достатньо, навіть із запасом для будь-якої музики.
Із верхньою границею все простіше (або складніше ) Теоретично дійсно людина може чути до 20кГц, але із кожними 10-ма прожитими роками - мінус один кГц зверху. Для середньостатистичної здорової людини. От і рахуй
А ще - які такі важливі для сприйняття музики, і якого жанру музики, музичні інструменті видають звук частотою вище 16 000 Гц?
Это с какого такого перепуга?
У самой дешевой микры унч , заявленный диапазон 20-20000 , может и больше . Собственно , собрал себе усилок и радуйся , зачем платить больше
Що вибереш, якшо на цінник не дивитися? Там де запас потужності утричі більше чи...?
Для начала , нужно в схемотехнике разбираться , а не ценами кидаться . Можно взять любую китайскую мыльницу , или как их все сейчас называют - бумбокс , причем понятия не имя , что это такое . Там тоже будет 40-16000 и радоваться .
Это с какого такого перепуга?
У самой дешевой микры унч , заявленный диапазон 20-20000 , может и больше . Собственно , собрал себе усилок и радуйся , зачем платить больше
Действительно - зачем? Технический прогресс позволяет сделать усилитель компактным и дешёвым.
Що вибереш, якшо на цінник не дивитися? Там де запас потужності утричі більше чи...?
Для начала , нужно в схемотехнике разбираться , а не ценами кидаться .
Справа не в цінниках. Дуже багато реально хайфайних стереопідсилювачів мають номінальну вихідну потужність 20-50 вт на канал. І при цьому звучать вони як боги. І навпаки, є купа недохайфайних стереопідсилювачів, на кшталт тієї ж ямахи, яки мають 100 і більше вт на канал і звучать як унітаз.
А ще - які такі важливі для сприйняття музики, і якого жанру музики, музичні інструменті видають звук частотою вище 16 000 Гц?
Вище 14к також. Як і вище 12к. Там лише гармоніки. Але ж різниця трохи, але є, чи не так? Значно важливіше - діапазон 100-10000.
А ще - які такі важливі для сприйняття музики, і якого жанру музики, музичні інструменті видають звук частотою вище 16 000 Гц?
Вище 14к також. Як і вище 12к. Там лише гармоніки. Але ж різниця трохи, але є, чи не так? Значно важливіше - діапазон 100-10000.
Саме так. І якість відтворення цього діапазону (яку важко описати цифровими параметрами) саме і визначає красоту звучання системи. Навіть ще вужчий діапазон реально визначає.
Що вибереш, якшо на цінник не дивитися? Там де запас потужності утричі більше чи...?
Для начала , нужно в схемотехнике разбираться , а не ценами кидаться .
Справа не в цінниках. Дуже багато реально хайфайних стереопідсилювачів мають номінальну вихідну потужність 20-50 вт на канал. І при цьому звучать вони як боги. І навпаки, є купа недохайфайних стереопідсилювачів, на кшталт тієї ж ямахи, яки мають 100 і більше вт на канал і звучать як унітаз.
А відколи це якість звучання почали вимірювати в Ватах?
яки мають 100 і більше вт на канал і звучать як унітаз
А , чего так мелочиться со 100 в , на мц наклейки и по 2000 цепляют .
Это с какого такого перепуга?
У самой дешевой микры унч , заявленный диапазон 20-20000 , может и больше . Собственно , собрал себе усилок и радуйся , зачем платить больше
Усилок - это не только микруха, не так ли? Но в целом ты прав - уже достаточно давно возможности электроники переросли возможности человеческого уха. Чего пока нельзя сказать о динамиках.
Значно важливіше - діапазон 100-10000 .Это просто жестьгоспода вам медведь на ухо наступил.
Вы как всегда начали серьезно обсуждать то, что имело совершенно другой смысл. Я просто ностальгнул о том, как мы до хрипоты спорили, обсуждая характеристики аппаратуры, которой у нас никогда не было и никогда не будет, просто споря о том насколько круче 20гц по низам чем 31,5 и что 63 совсем ацтой и позор. И насколько принципиально 20 или 22 по верхам. А потом соединяли в параллель 6ГД2 в самодельных колонках и делали фазоинвертор из плотной бумаги и эпоксидки, и двигали его туда-сюда добиваясь теплоты и ламповости звука. А вы тут какой инструмент, какое ухо... злые вы
...
Для начала , нужно в схемотехнике разбираться , а не ценами кидаться .
Справа не в цінниках. Дуже багато реально хайфайних стереопідсилювачів мають номінальну вихідну потужність 20-50 вт на канал. І при цьому звучать вони як боги. І навпаки, є купа недохайфайних стереопідсилювачів, на кшталт тієї ж ямахи, яки мають 100 і більше вт на канал і звучать як унітаз.
А відколи це якість звучання почали вимірювати в Ватах?
Так я відповідав камраду на його тезу: "... Сам подумай , слушать через усилитель при его макс . мощности 20 ват или 100 . Чем больше запас - тем качественнее звучание в плане искажений и т.д. .", і наводив приклади, що навіть правдиво заявлена потужність стереопідсилювача ні про що, з точки зору якості звуку, не говорить.
А вы тут какой инструмент, какое ухо... злые вы
Это смотря с какой стороны посмотреть . Вот интересно , если тем кто в машине только радиоточку слушает , предложить на выбор динамики JBL или какой нибудь урал , для замены сгоревших , хрипящих и т.д - что выберете ?
Так я відповідав камраду на його тезу
Так я тоже ответил - унч на TDA2030 , за 11 грн . и делов ... 18 ватт даже Дешево , компактно , современные технологии и т.д.
...
Справа не в цінниках. Дуже багато реально хайфайних стереопідсилювачів мають номінальну вихідну потужність 20-50 вт на канал. І при цьому звучать вони як боги. І навпаки, є купа недохайфайних стереопідсилювачів, на кшталт тієї ж ямахи, яки мають 100 і більше вт на канал і звучать як унітаз.
А відколи це якість звучання почали вимірювати в Ватах?
Так я відповідав камраду на його тезу: "... Сам подумай , слушать через усилитель при его макс . мощности 20 ват или 100 . Чем больше запас - тем качественнее звучание в плане искажений и т.д. .", і наводив приклади, що навіть правдиво заявлена потужність стереопідсилювача ні про що, з точки зору якості звуку, не говорить.
Я просто ностальгнул о том, как мы до хрипоты спорили, обсуждая характеристики аппаратуры, которой у нас никогда не было и никогда не будет, просто споря о том насколько круче 20гц по низам чем 31,5 и что 63 совсем ацтой и позор. И насколько принципиально 20 или 22 по верхам.
Так ничего ж не поменялось: большинство до сих пор рьяно обсуждает (теперь, правда, в интернете) то, в чем особо не разбирается Так что все нормально.
Так ничего ж не поменялось: большинство до сих пор рьяно обсуждает (теперь, правда, в интернете) то, в чем особо не разбирается
Это точно ! Гуглить хорошо научились , а в глаза обсуждаемого не видели , не говоря уже об пользование подобными штуками
Значно важливіше - діапазон 100-10000 .Это просто жестьгоспода вам медведь на ухо наступил.
Ни в коем случае! Просто ещё Бог дал некое количество серого вещества между вышеупомянутыми ушами
Просто ещё Бог дал некое количество серого вещества между вышеупомянутыми ушами
Оно есть у всех , причем в относительно одинаковом количестве
Просто ещё Бог дал некое количество серого вещества между вышеупомянутыми ушами
Оно есть у всех , причем в относительно одинаковом количестве
И это прекрасно!
Просто ещё Бог дал некое количество серого вещества между вышеупомянутыми ушами
Оно есть у всех , причем в относительно одинаковом количестве
А еще я в нее ем
Продолжаем наблюдение отписывающьх реально интересно,не знал что таких много зацепиться!
Продолжаем наблюдение отписывающьх реально интересно,не знал что таких много зацепиться!
Я завсегда готов когда разговор про трава зеленее и девки охотнее
Не трава сейчас забористее,девки да!давайте продолжим про совкопромаудио любителей.
А батарейка от керосинки
А батарейка от керосинки
А , что ... По тем годам , как здесь говорят - Современные же технологии
Не так все . Сам подумай , слушать через усилитель при его макс . мощности 20 ват или 100 . Чем больше запас - тем качественнее звучание в плане искажений и т.д. ..
сразу вспомнились 500 ватные переносные магнитофоны. запас и качество компонентов - это разные вещи
Продолжаем наблюдение отписывающьх реально интересно,не знал что таких много зацепиться!
походу эксперт школу прогуливал....
запас и качество компонентов - это разные вещи
Конкретизируй , в смысле нагугли чего нибудь ... эксперт !
Слей меня в безграмотность,ну и продолжайТе про то как маяки бороздят прстранства современного аудиофила.
Поговорим о звуковой отдаче ...
Что именно? Мощность,диапазон частотный или что именно?кстати хотел спросить гуглэкперта,на электронику 004К ставилась тысячка?
кстати хотел спросить гуглэкперта,на электронику 004К ставилась тысячка?
И двигатель еще какой(какие)
Ну вы вообще хотите чтоб гугл завис я знаю,менял держатель бобины и удивился происхождением оного.
Конкретизируй , в смысле нагугли чего нибудь ... эксперт !
а что мне конкретизировать, если у тебя конкретики никакой. показатель пиковой мощности без остального массива цифр - это только рекламная наклейка на китайском магнитофоне. а выдать остальные необходимые цифры, судя по твоей уверенности что кассетники достигли качества бобинников, ты не в состоянии...
кстати хотел спросить гуглэкперта,на электронику 004К ставилась тысячка?
И двигатель еще какой(какие)
По двигателЯм надо рассматривать не какую-то там электронику, а Тембр От там были двигателЯ. Перематывал катушку глазом не успеешь моргнуть. 3 двигателя это вам не то.
Слей меня в безграмотность,ну и продолжайТе про то как маяки бороздят прстранства современного аудиофила.
кстати хотел спросить гуглэкперта,на электронику 004К ставилась тысячка?
И двигатель еще какой(какие)
По двигателЯм надо рассматривать не какую-то там электронику, а Тембр От там были двигателЯ. Перематывал катушку глазом не успеешь моргнуть. 3 двигателя это вам не то.
На 233-м "Маяке" стоял двигатель от бабинника, ото моща! "Мк-60" и порвать могло!
Аналогично 001 маяк на глазах лента уменьшалась, а вот на электронику поставили двигатели слабее,но тихие и они не так воздух гоняли.рвало постоянно, потом сменили на маленький и проблема ушла,двигатель естественно был импортный.
Привёз один чудак принтер на ремонт (как впоследствии выяснилось, принтер был рабочий, у чувака просто не хватало ума его правильно подключить ). Но его талант проявился в другой области. Пока я проверял принтер и показывал ему что на что надевается, он запеленговал у меня на стеллаже "Одиссей 001". Сто лет назад принесли на ремонт, я его сделал и с тех пор он у меня на полке пыль собирает. Так вот, чел внимательно так, с уважением осмотрел этот хлам ветхозаветный антиквариат, а потом спрашивает: - А какие транзисторы в усилителе? - В смысле "какие"? - Ну, германиевые или кремниевые? - Точно не помню, но, кажись, германиевые, а что? - Германиевые - это хорошо! - А кремниевые - плохо? - На кремниевых звук РЕЗКИЙ!
Так вот, чел внимательно так, с уважением осмотрел этот хлам ветхозаветный антиквариат, а потом спрашивает:
Продать таким любителям , мысля не посещала ?
Так вот, чел внимательно так, с уважением осмотрел этот хлам ветхозаветный антиквариат, а потом спрашивает:
Продать таким любителям , мысля не посещала ?
Это же не моё. Хотя дома есть 122 "Вега" (которая 50 ватт), но продавать нет смысла: цена на них - копейки. Мож, в будущем подорожают.
Так вот, чел внимательно так, с уважением осмотрел этот хлам ветхозаветный антиквариат, а потом спрашивает:
Продать таким любителям , мысля не посещала ?
Это же не моё. Хотя дома есть 122 "Вега" (которая 50 ватт), но продавать нет смысла: цена на них - копейки. Мож, в будущем подорожают.
З чого б це вона подорожчала? Цей підсилювач то і з'явився вже у роки, коли сюди почали активно возити імпорт, і рівень його був навіть тоді відверто невисоким. Це ж не культовий Бриг 001 (хоча і він на сьогодні нічого не вартий навіть відновлений). Це звичайний "ширпотреб" доби розпаду СРСР.
Це ж не культовий Бриг 001 (хоча і він на сьогодні нічого не вартий навіть відновлений)
За 500-600 грн . продают .
Це ж не культовий Бриг 001
А что там "культового"? По характеристикам он хуже "Веги", ветхозаветные переключатели режимов работы как в старом телеке, нет эквалайзера...
Це ж не культовий Бриг 001 (хоча і він на сьогодні нічого не вартий навіть відновлений)
За 500-600 грн . продают .
Так "продають" та "купують" це в даному випадку не одне й те саме. Ну і між Бригом та Вегою - прірва. Тобто виходить, що за Вегу максимум проситимуть гривень 200 з торгом.
Це ж не культовий Бриг 001 (хоча і він на сьогодні нічого не вартий навіть відновлений)
За 500-600 грн . продают .
Так "продають" та "купують" це в даному випадку не одне й те саме. Ну і між Бригом та Вегою - прірва. Тобто виходить, що за Вегу максимум проситимуть гривень 200 з торгом.
Не угадали. За "Вегу" просят больше, чем за "Бриг".
А что там "культового"? По характеристикам он хуже "Веги", ветхозаветные переключатели режимов работы как в старом телеке, нет эквалайзера...
Его самым первым начали делать На счет веги ... У меня на работе м.ц . Aiwa NSX-V929 - 95 года ( хлам для гугло-знатоков ) . И все эти подобные одиссеевегоамфитоны банальный хлам
За "Вегу" просят больше, чем за "Бриг"
Я обычно , на олх смотрю классные аппараты , как я их называю - убитые из сараю , или хлам ... и покупаю за - до 200 грн . Aiwa тоже от туда , дома ресивер Маранц , этот правда за 400 купил и восстановил .
Це ж не культовий Бриг 001
А что там "культового"? По характеристикам он хуже "Веги", ветхозаветные переключатели режимов работы как в старом телеке, нет эквалайзера...
Мав можливість слухати і те і те в роки їх "розквіту". Їх взагалі не можна було порівнювати. Паспортні параметри для аналогового стереопідсилювача мало що значать. Звук там дуже сильно різнився - Вега була за якістю звуку набагато ближче до радіоточки, аніж до Брига. Еквалайзер у стереопідсилювачи - зло. У якісних стереопідсилювачах навіть наявність регуляторів тембрів нч/вч - відвертий моветон.
Еквалайзер у стереопідсилювачи - зло. У якісних стереопідсилювачах навіть наявність регуляторів тембрів нч/вч - відвертий моветон.
Какими - то комплексами пахнет. Что плохого в эквалайзере? Или его надо отдельным блоком (как в 1975 году) лепить? Про радиоточку промолчу...
Какими - то комплексами пахнет. Что плохого в эквалайзере? Или его надо отдельным блоком (как в 1975 году) лепить? Про радиоточку промолчу...
Ты , что действительно нормальное слушал , кроме Веги ?
Какими - то комплексами пахнет. Что плохого в эквалайзере? Или его надо отдельным блоком (как в 1975 году) лепить? Про радиоточку промолчу...
Ты , что действительно нормальное слушал , кроме Веги ?
Вопрос, как я понимаю, из области религии?
Еквалайзер у стереопідсилювачи - зло. У якісних стереопідсилювачах навіть наявність регуляторів тембрів нч/вч - відвертий моветон.
Какими - то комплексами пахнет. Что плохого в эквалайзере? Или его надо отдельным блоком (как в 1975 году) лепить? Про радиоточку промолчу...
За наявності (у ті роки) нормального програвача вінілу, "фірмової" платівки та якісних (для того часу) триполосних АС, хоча б S-90, еквалайзер взагалі не потрібен, а викривлення та спотворення звуку та зайві завади він спричиняє. Навіть зараз в усіх навіть відносно недорогих стерепідсилювачах немає регулювання тембрів. Ось приклад страница
Вопрос, как я понимаю, из области религии?
Наивный ?
Еквалайзер у стереопідсилювачи - зло. У якісних стереопідсилювачах навіть наявність регуляторів тембрів нч/вч - відвертий моветон.
Какими - то комплексами пахнет. Что плохого в эквалайзере? Или его надо отдельным блоком (как в 1975 году) лепить? Про радиоточку промолчу...
За наявності (у ті роки) нормального програвача вінілу, "фірмової" платівки та якісних (для того часу) триполосних АС, хоча б S-90, еквалайзер взагалі не потрібен, а викривлення та спотворення звуку та зайві завади він спричиняє. Навіть зараз в усіх навіть відносно дорогих стерепідсилювачах немає регулювання тембрів. Ось приклад страница
Кому не нужно - тому не нужно, а я люблю подстроить частоты по своему вкусу и считаю эквалайзер в усилителе нужным и полезным устройством. Конкретно на "Веге 122" есть кнопка отключения эквалайзера, специально для любителей слушать всё в оригинале.
Вопрос, как я понимаю, из области религии?
Наивный ?
Не знаю даже. Я привожу объективные факты: техническая характеристика у "Веги 122" лучше, чем у "Брига". Мне противопоставляют свой собственные субъективные ощущения: слушал "Вегу" - это как радиоточка... О чём можно в таком случае беседовать?
Кому не нужно - тому не нужно, а я люблю подстроить частоты по своему вкусу и считаю эквалайзер в усилителе нужным и полезным устройством. Конкретно на "Веге 122" есть кнопка отключения эквалайзера, специально для любителей слушать всё в оригинале.
Зараз часи змінилися. Понад 90% аудиторії слухає музику онлайн через смартфони/планшети/тощо. Якість звуку там що у релізі, що у пристрої відтворювання, що у навушниках/динамках відносно низька. А стерепідсилювачі стали ознакою тих слухачів, для кого якість звуку таким має значення. І от серед останніх панує думка, що при зведенні запису працював професійних звукорежисер і "виправляти" його рішення це означає спотворювати первинне звучання музики. Тому на сьогодні переважна більшість стереопідсилювачів не має не те що еквалайзерів, а навіть регулювання тембрів. Тембри та еквалайзери були потрібні для апаратури та записів невисокої якості, а на сьогодні таких майже не виробляють, бо ті, для кого якість звуку не має такого вже значення цілком задовольняються смартфонами та подібними пристроями.
Я привожу объективные факты: техническая характеристика у "Веги 122" лучше, чем у "Брига"
Такого не моет быть , Бриг - это высший класс , твоя Вега - первый . Даже по меркам сссра , это имело большое значение в цене .
А стерепідсилювачі стали ознакою тих слухачів, для кого якість звуку таким має значення. І от серед останніх панує думка, що при зведенні запису працював професійних звукорежисер і "виправляти" його рішення це означає спотворювати первинне звучання музики.
Я же говорил - религия...
Я привожу объективные факты: техническая характеристика у "Веги 122" лучше, чем у "Брига"
Такого не моет быть , Бриг - это высший класс , твоя вега - первый . Даже по меркам сссра , это имело большое значение в цене .
Хахаха! Вот это аргумент! Цена, класс... Вы характеристики почитайте!
Вот это аргумент!
Ну ты смешной ...
Хахаха! Вот это аргумент! Цена, класс... Вы характеристики почитайте!
Ты бы еще КТ315 с КТ3102 сравнил
Не знаю даже. Я привожу объективные факты: техническая характеристика у "Веги 122" лучше, чем у "Брига". Мне противопоставляют свой собственные субъективные ощущения: слушал "Вегу" - это как радиоточка... О чём можно в таком случае беседовать?
А я расскажу такую быль из личного. Жил у нас в общаге вьетнамец Нгуен (это примерно год 1979) И ему для поддержания штанов небедные родители иногда высылали не баксы (низзя), а какой -нибудь кассетный магнитофон балалайку от Сони или Акая. Нгуен тащил её на Свердлова и сдавал за самашедчие 700-900 грн. Ну заходим как-то к нему, а он посылку распаковывает. Все так с придыханием "ну включи хоть послушать" Ну у него и кассеты фирмовые были. Стоим, писаем кипятком. Все ж меломаны , уши круче, чем у Моцарта. Афигеть, какой звук у японской Весны Тут кто-то говорит, а частотка у него скока? Открываем паспорт 63-16000 Немая сцена, полный позор и падение нравов.
Я привожу объективные факты: техническая характеристика у "Веги 122" лучше, чем у "Брига"
Такого не моет быть , Бриг - это высший класс , твоя вега - первый . Даже по меркам сссра , это имело большое значение в цене .
Хахаха! Вот это аргумент! Цена, класс... Вы характеристики почитайте!
Тільки на момент виходу Веги у СРСР вже поміняли класифікацію апаратури і замість классу звуку запровадили термін "класс складності". Результатом цього стало штучне "підвищення" класу апаратури. Вільма 204 стала Вільмою 104 і т.п. Тобто реально Вега 122, це за тією класифікацією, за якою маркували Бриг -001 мала б називатися Вега 222. А щодо суб'єктивності оцінок. У 80-і для значної кількості молоді у нас апаратура це була майже релігія. Вибір був дуже обмежений (Бріг, Одіссей, амфітон, радіотехніка, вега, ... може щось забув, у мене ще Естонія була), і тому усі апарати постійно між собою порівнювали (носили один до одного у гості, компанією слухали у сліпу і враження записували тощо). І було колективне уявлення про якість звучання підсилювачів, і у цій класифікації (відносно об'єктивній) Вега 122 пасла задніх десь поряд із Радіотехнікою 101.
а частотка у него скока? Открываем паспорт 63-16000 Немая сцена, полный позор и падение нравов.
У 1979 році для навіть найкрутішої японської касетної магнітоли та фірмової касети це були просто недосяжні параметри. Дай боже щоб реально що запис на касеті, що, тим більше касетна магнітола тих часів, хоча б 80-10000 видавала.
Вега 122 пасла задніх десь поряд із Радіотехнікою 101.
Обычно , у всех была связка Маньяк - 232 , 233 с его комплектными типа аэсами . Когда пянка и пошли танцы , то мощи Маяка уже не хватало . Поэтому для этого дела , уже нужно было что то по мощнее , но бюджетное . Так , короче и зашла эта Вега в народ с маяковскими колонками У знакомого была такая , так он к ней даже утюг подключал ( там сзади есть розетки ) - сгорело правда в ней что то сказал
Вега 122 пасла задніх десь поряд із Радіотехнікою 101.
Обычно , у всех была связка Маньяк - 232 , 233 с его комплектными типа аэсами . Когда пянка и пошли танцы , то мощи Маяка уже не хватало . Поэтому для этого дела , уже нужно было что то по мощнее , но бюджетное . Так , короче и зашла эта Вега со в народ
Ну заради об'єктивності у Бердського радіозаводу тоді були наполеонівські плани по завоюванню ринку апаратури в СРСР. І вони тоді цілу стойку розробили та запустили у виробництво - касетник (із наскрізним каналом і тримоторним проводом, що постійно ламався), тюнера, сиді-програвача (ледь не першого серійно вироблюваного програвача в СРСР), підсилювача, колонок, програвача вінілу. Усе, крім сідіплеєра було дуже посереднього рівня, а от сидюк, розроблений за участі Marantz та майже виключно на іноземних компонентах вийшов досить якісним. У мене такий був і коли там привід вже від старості помер, то придбав замість нього Соні 320, так звучала ця Соні істотно гірше.
були наполеонівські плани по завоюванню ринку апаратури в СРСР
Судя по количеству продаваемых на олх - им это удалось .
Вега 122 пасла задніх десь поряд із Радіотехнікою 101.
Обычно , у всех была связка Маньяк - 232 , 233 с его комплектными типа аэсами . Когда пянка и пошли танцы , то мощи Маяка уже не хватало . Поэтому для этого дела , уже нужно было что то по мощнее , но бюджетное . Так , короче и зашла эта Вега в народ с маяковскими колонками У знакомого была такая , так он к ней даже утюг подключал ( там сзади есть розетки ) - сгорело правда в ней что то сказал
Я вот не помню точно, сколько стоила 122 "Вега", но помню, что весьма дорогой аппарат был. Правда, понимание слова "бюджетный" у каждого своё.
Моя аудио эпопея ссср , закончилась на Одиссее - 021 .
Я вот не помню точно, сколько стоила 122 "Вега", но помню, что весьма дорогой аппарат был. Правда, понимание слова "бюджетный" у каждого своё.
Справа у тому, що підсилювач Вега 122 реально з'явився у продажу десь вже наприкінці 1980-х або навіть на початку 1990-х. Тоді вже почала розкручуватися інфляція і порівнювати її ціну із ціною Бриг-001, який у часи "застою" коштував 575 рублів (а у 1990 році його вже і не було у продажу) вже було складно. Коли ціни ще не почали стрибати, Бриг 001 коштував як я написав, Одіссей 010 - 350 рублів, Амфітон - менше 300. Найдешевшою була Радіотехніка 101 - десь трохи більше 200.
Открываем паспорт 63-16000 Немая сцена, полный позор и падение нравов.
Очень приличный диапазон, как для 79 года и переносного магнитофона. Для сравнения, "Маяк" нулевого класса, приставка, стационарный 83г:
Диапазон частот на ЛВ: 40...14000 Гц с лентой А4206-3 и 31,5...18000 Гц с А4213-3Б.
Открываем паспорт 63-16000 Немая сцена, полный позор и падение нравов.
Очень приличный диапазон, как для 79 года и переносного магнитофона. Для сравнения, "Маяк" нулевого класса, приставка, стационарный 83г:
Диапазон частот на ЛВ: 40...14000 Гц с лентой А4206-3 и 31,5...18000 Гц с А4213-3Б.
Тоді японські маркетологи розробили якийсь стандарт вимірювання АЧХ, за яким враховувалися частоти у діапазоні від 0 до мінус 20 децибел, що і дозволяло малювати такі параметри. За "радянською" системою, де було +/-3 дб ніяких 16000 та навіть 12000 гц та магнітола ніяк не спроможна була видати. Мабуть, якщо 1979 року, то і 10000 не змогла б за "радянською" системою вимірювання. П.С. А у Маяка у 1983 році та і взагалі була стаціонарна касетна дека вищого класу, яка випускалася серійно?
П.С. А у Маяка у 1983 році та і взагалі була стаціонарна касетна дека вищого класу, яка випускалася серійно?
... Афигеть, какой звук у японской Весны Тут кто-то говорит, а частотка у него скока? Открываем паспорт 63-16000 Немая сцена, полный позор и падение нравов.
Нечто аналогичное припоминаю из пионерского дества. Только жил я в военном гарнизоне, где у каждого второго была "штучка с ручкой", "шарпачок" - что-то красивенькое, переносное, Sharp, Sanyo и т.п. Мы тогда детьми о стационарной технике не могли даже думать. Но разницу в звуке слышали с оценкой нравится-не нравится. И вот у кого-то был некий натуральный Интернешнл (когда эта марка еще применялась Мацушитой), звучит так приятно, красиво, ярко так, в общем очень нам нравится. А циферки характеристик мы уже читать научились, и 63-12500 колом сидело в голове, а 40-14000 - было супер, а что у настоящего хайфая должно быть 20-20000 тоже уже знали. Открываем бумашку на красиво звучащий Интернешнл - а там совершенно так немаркетингово и грубо, зато очень честно - 100-8000.
Потом студентом я таки дорос и до стационарной аппаратуры, но верхом достижения для меня оказалась дека Вильма-212, большего я не потянул финансово. Но это все равно было куда лучше чем Маяк-2хх, А когда мог потянуть - меня устраивали компакт-диски, потом MP3 320kbps, а теперь и youtube music со звуком на китаезские большие трехполосные "кампутерные" колонки полностью устраивает. Хотя эквалайзер в хорошем блочном хайфае - таки да, было моветоном. Это правда.
П.С. А у Маяка у 1983 році та і взагалі була стаціонарна касетна дека вищого класу, яка випускалася серійно?
Крім як на різноманітних виставках та у демонстраційних залах цю "перспективну модель" ніхто не бачив. Жодного власника такого девайсу я у Києві не зустрічав (а навряд хтось, далекий від "балки" міг таке придбати, бо сенсу не було). Були ще такі ж "прототипи" Маяк 011 і Маяк 012. А от у живу жодну з цих трьох моделей ніхто не бачив. І це не 1983 рік був, а щось типу 1987.
но верхом достижения для меня оказалась дека Вильма-212,
Мабуть 102.
І у матсушіти була тм National, а не International.
П.С. А у Маяка у 1983 році та і взагалі була стаціонарна касетна дека вищого класу, яка випускалася серійно?
Я раньше иногда пересматривал журналы радио , то в нем или в чем то другом запомнилась рубрика - Все для советского человека , с фотами подобных аппаратов . Но где они продавались и возможно ли купить - никто не знал . Тоже и с видиком ВМ12 было .
П.С. А у Маяка у 1983 році та і взагалі була стаціонарна касетна дека вищого класу, яка випускалася серійно?
Крім як на різноманітних виставках та у демонстраційних залах цю "перспективну модель" ніхто не бачив. Жодного власника такого девайсу я у Києві не зустрічав (а навряд хтось, далекий від "балки" міг таке придбати, бо сенсу не було). Були ще такі ж "прототипи" Маяк 011 і Маяк 012. А от у живу жодну з цих трьох моделей ніхто не бачив. І це не 1983 рік був, а щось типу 1987.
Не знаю, сколько их выпускали, но (допустим) видик ВМ-12 лично я тоже никогда живьём не видел, хотя выпускался он долго и в большом количестве.
Я раньше иногда пересматривал журналы радио , то в нем или в чем то другом запомнилась рубрика - Все для советского человека , с фотами подобных аппаратов . Но где они продавались и возможно ли купить - никто не знал . Тоже и с видиком ВМ12 было .
Мне в этом смысле нравились опубликованные схемы на элементной базе, которую нигде, кроме космодрома, купить было нельзя, а только разве что еще "принести" с работы
Крім як на різноманітних виставках та у демонстраційних залах цю "перспективну модель" ніхто не бачив. Жодного власника такого девайсу я у Києві не зустрічав (а навряд хтось, далекий від "балки" міг таке придбати, бо сенсу не було). Були ще такі ж "прототипи" Маяк 011 і Маяк 012. А от у живу жодну з цих трьох моделей ніхто не бачив. І це не 1983 рік був, а щось типу 1987.
Не знаю, сколько их выпускали, но (допустим) видик ВМ-12 лично я тоже никогда живьём не видел, хотя выпускался он долго и в большом количестве.
У мого сусіда такий був. Потім ще плеєр був (без функції запису), здається ВМ15 звався. Обидва якось зустрічалися у знайомих, але тоді вже імпортні не набагато дорожчими були. А от та касетна дека Маяк 010 здається так ніколи серійно і не випускалася. Анонсували та й усе. На виставках стояли муляжі.
П.С. А у Маяка у 1983 році та і взагалі була стаціонарна касетна дека вищого класу, яка випускалася серійно?
Я раньше иногда пересматривал журналы радио , то в нем или в чем то другом запомнилась рубрика - Все для советского человека , с фотами подобных аппаратов . Но где они продавались и возможно ли купить - никто не знал . Тоже и с видиком ВМ12 было .
В Доме Радио стояли пылились Катушечники высшего класса. Маяк я видел в кабинете у нашего главного инженера, может подарили коллеги. А импорт народ ходил смотреть в тот самый магазин-музей на Свердлова. И если вдруг богатенький буратин что-то покупал, то ему в спину дышало ну человек 20, не вру. А вот видики уже и на прилавки не выставляли. Говорят, меняли Жигули на видак
А чим це краще за Маяк 231? Vilma отака вважалася іконою радянського електронпрому: страница
Як на мене - краще звучала, краще записувала. І лентотяга у Вильм завжди була краща.
Чесно скажу, такої Вільми, як ти навів, я ніколи навіть у продажу не бачив. 102-а Вільма це був радянський хай-енд. Три головки (наскрізний канал), закритий тракт (два тонвали), ручне регулювання струму підмагнічування - усе це сильно виділяло її серед інших радянських касетних дек. А от вже 204 (перейменована у 104) вільма і її наступниці, побудовані за стандартною схемою, що мало відрізнялася від Маяка 231 та його похідних - там особливо не було чому істотно переважати Маяк за якістю звуку і, особливо, запису.
но (допустим) видик ВМ-12 лично я тоже никогда живьём не видел, хотя выпускался он долго и в большом количестве.
У меня был .
Одиссей 001 были выходные кремниевые кт805,у меня был прототип вм12 нэшинел,вм12 можно было купить в ленинграде в магазине.маньяк 010 была ручная сборка просто так нигде не продавали,про 011 и 012 вообще промолчу
но верхом достижения для меня оказалась дека Вильма-212,
212-та в мене і зараз є (правда, у шафі зхована, вже років п'ятнадцять). Дуже гарно писала і читала. "По-ощущеніям" - на клас вище за Маяки 23х. Я теж її студентом купив, дуже нею задоволений. До мене навіть приходили зкинути з диска на касету (через ПК), чи навпаки.
Страны Балтии делали очень качественно,даже в брежневском лимузина стояла Рига
Страны Балтии делали очень качественно,даже в брежневском лимузина стояла Рига
о звук - бомба! До сих пор работает.
Страны Балтии делали очень качественно,даже в брежневском лимузина стояла Рига
Радіотехніка робила повний відстой. Вільма та Естонія - були цікаві моделі, але далеко не усі.
маньяк 010 была ручная сборка просто так нигде не продавали,
"Просто так" продавать было бессмысленно, цена:
До речі таки да. Германій краще звучить. На кремній перейшли в угоду вищої переносимої температури. А знач і мощності.
Я раньше иногда пересматривал журналы радио , то в нем или в чем то другом запомнилась рубрика - Все для советского человека , с фотами подобных аппаратов . Но где они продавались и возможно ли купить - никто не знал . Тоже и с видиком ВМ12 было .
Мне в этом смысле нравились опубликованные схемы на элементной базе, которую нигде, кроме космодрома, купить было нельзя, а только разве что еще "принести" с работы
Та ну, в доме радио на Леси валом было персонажей в полном соответствии с отем усатым дядькой, который Шурику резисторы продавал для машины времени
До речі таки да. Германій краще звучить. На кремній перейшли в угоду вищої переносимої температури. А знач і мощності.
Тёплый германиевый звук? На П210? Хехехе
Тёплый германиевый звук? На П210? Хехехе
На полевых типа - КП-904 делали . Но это был эксклюзив и такие транзисторы , ну очень сложно тогда было найти
Тёплый германиевый звук? На П210? Хехехе
На полевых типа - КП-904 делали . Но это был эксклюзив и такие транзисторы , ну очень сложно тогда было найти
Этож всё равно богомерзкий кремний, хоть и высокочастотный
Тёплый германиевый звук? На П210? Хехехе
214
Мой кухонный мц Kenwood RXD-553 , с застрявшей давно кассетой - пасики заменил + почищу , отмою и т.д . Это его унч , транс - в обычном мц . О каких Вегах , Одиссеях и т.п. можно говорить .
.... Якість звуку там що у релізі, що у пристрої відтворювання, що у навушниках/динамках відносно низька.
Чого це раптом? В загальному якість звуку (саме якість, а не художній зміст, до якого завжди можна доколупатись) значно зросла. Інша справа, що в наші часи кількість контенту, що з'являється, дуже велика і серед цього, звичайно, є і поганої якості. Але це не вади техніки чи технології. А от доступність техніки і технології (фактично альбом можна записати і звести на звичайному ноутбуці) дозволяє з'являтись багатьом цікавим виконавцям.
.... панує думка, що при зведенні запису працював професійних звукорежисер і "виправляти" його рішення це означає спотворювати первинне звучання музики. Тому на сьогодні переважна більшість стереопідсилювачів не має не те що еквалайзерів, а навіть регулювання тембрів. Тембри та еквалайзери були потрібні для апаратури та записів невисокої якості, а на сьогодні таких майже не виробляють, бо ті, для кого якість звуку не має такого вже значення цілком задовольняються смартфонами та подібними пристроями.
Почнемо із того, що еквалізація може бути різна: технологічна або художня. Якщо говорити про художню (звукорежисер, його рішення і т.п.), то, загалом, згодний. Хоча і тут є деяки нюанси. Але якщо мова заходить про технологічну, тобто про досягнення певних характеристик звукового поля в зоні прослуховування, то еквалізація є одним із інструментів. Разом із будівництвом "правильної" акустики приміщення. Ви ж точно хочете почути те саме, що і звукорежисер? Або инженер мастерингу? (Між іншим, еквалізація моніторів на цих студіях - не рідкість). Аналогом можуть бути сучасні кінотеари: без сертифікації Dolby (чи THX) жодної стрічки там показано не буде. І одними із критеріїв сертифікації є крива часу реверберації залу в третьоктавних смугах та цільова крива АЧХ системи (X-curve) А тепер повернімося до художньої: Ви ж не завжди слухаєте музику із рекомендованим для студійних кімнат середнього об'єму (42-144 м3) рівнем звукового тиску в 76дБ(С)? Колись тихіше, колось хочеться голосніше. Але ж якщо поглянути на родину кривих рівної гучності Флетчера-Менсона, то стає цілком очевидно, що на різній гучності сприйняття людиною тонального балансу змінюється. Тобто еквалізація - вскрай необхідна, якщо все ще хочеться почути "рішення" звукорежисера.
.... Якість звуку там що у релізі, що у пристрої відтворювання, що у навушниках/динамках відносно низька.
Чого це раптом? В загальному якість звуку (саме якість, а не художній зміст, до якого завжди можна доколупатись) значно зросла. Інша справа, що в наші часи кількість контенту, що з'являється, дуже велика і серед цього, звичайно, є і поганої якості. Але це не вади техніки чи технології. А от доступність техніки і технології (фактично альбом можна записати і звести на звичайному ноутбуці) дозволяє з'являтись багатьом цікавим виконавцям.
.... панує думка, що при зведенні запису працював професійних звукорежисер і "виправляти" його рішення це означає спотворювати первинне звучання музики. Тому на сьогодні переважна більшість стереопідсилювачів не має не те що еквалайзерів, а навіть регулювання тембрів. Тембри та еквалайзери були потрібні для апаратури та записів невисокої якості, а на сьогодні таких майже не виробляють, бо ті, для кого якість звуку не має такого вже значення цілком задовольняються смартфонами та подібними пристроями.
Почнемо із того, що еквалізація може бути різна: технологічна або художня. Якщо говорити про художню (звукорежисер, його рішення і т.п.), то, загалом, згодний. Хоча і тут є деяки нюанси. Але якщо мова заходить про технологічну, тобто про досягнення певних характеристик звукового поля в зоні прослуховування, то еквалізація є одним із інструментів. Разом із будівництвом "правильної" акустики приміщення. Ви ж точно хочете почути те саме, що і звукорежисер? Або инженер мастерингу? (Між іншим, еквалізація моніторів на цих студіях - не рідкість). Аналогом можуть бути сучасні кінотеари: без сертифікації Dolby (чи THX) жодної стрічки там показано не буде. І одними із критеріїв сертифікації є крива часу реверберації залу в третьоктавних смугах та цільова крива АЧХ системи (X-curve) А тепер повернімося до художньої: Ви ж не завжди слухаєте музику із рекомендованим для студійних кімнат середнього об'єму (42-144 м3) рівнем звукового тиску в 76дБ(С)? Колись тихіше, колось хочеться голосніше. Але ж якщо поглянути на родину кривих рівної гучності Флетчера-Менсона, то стає цілком очевидно, що на різній гучності сприйняття людиною тонального балансу змінюється. Тобто еквалізація - вскрай необхідна, якщо все ще хочеться почути "рішення" звукорежисера.
Будь який регулятор тембрів, а тим більше еквалайзер у побутовому підсилювачі/ресівері додає у звук "бруду" і викривлень. Я вже років 20 використовую у тракті підсилення виключно безтемброві пристрої, звик і отримую задоволення. І мені вже давно не кортить "піддати басів". Судячи із конструкції переважної більшості стереопідсилювачів, які зараз пропонуються на ринку (крім вже зовсім бюджетних) такої думки притримується і більшість споживачів цієї техніки.
Судячи із конструкції переважної більшості стереопідсилювачів, які зараз пропонуються на ринку (крім вже зовсім бюджетних) такої думки притримується і більшість споживачів цієї техніки.
Ну всяко разно, есчо при сесеер каждый уважающий себя набор имел эквалайзер отдельным дивайсом. Не нравицца - не покупай.
Ну всяко разно, есчо при сесеер каждый уважающий себя набор имел эквалайзер отдельным дивайсом. Не нравицца - не покупай.
Все эти девайсы , нужны , чтобы подправить ачх - ас . Для линейного выхода , нужно все соответствующее , а стоит оно ... лучше и не обсуждать .
Судячи із конструкції переважної більшості стереопідсилювачів, які зараз пропонуються на ринку (крім вже зовсім бюджетних) такої думки притримується і більшість споживачів цієї техніки.
Ну всяко разно, есчо при сесеер каждый уважающий себя набор имел эквалайзер отдельным дивайсом. Не нравицца - не покупай.
Саме у ті часи еквалайзери в системах небюджетного рівня почали відмирати як клас. Мабуть це було пов'язане із масовим поширенням сідюків. У мене перший безтембровий підсилювач (Соні 244 здається, мейд ін ЮКей) з'явився десь року 1993. У часи СРСР я брав (на послухати) різні еквалайзери (їх певна кількість у ті часи вироблялася совкопромом, особливим попитом, з урахуванням цінників вони не користувалися) і вставляв їх у свої системи - явно почув небажане викривлення звуку.
Будь який регулятор тембрів, а тим більше еквалайзер у побутовому підсилювачі/ресівері додає у звук "бруду" і викривлень.
Будь-який класичний фільтр змінюючи АЧХ вносить зміни і до ФЧХ, це безумовно. Але сучасні прилади, побудовані на FIR-фільтрах дозволяють лишати ФЧХ незмінною, змінюючи АЧХ.
Я вже років 20 використовую у тракті підсилення виключно безтемброві пристрої, звик і отримую задоволення. І мені вже давно не кортить "піддати басів". Судячи із конструкції переважної більшості стереопідсилювачів, які зараз пропонуються на ринку (крім вже зовсім бюджетних) такої думки притримується і більшість споживачів цієї техніки.
Вище я виклав теорію. А релігію обговорювати не варто.
Будь-який класичний фільтр змінюючи АЧХ вносить зміни і до ФЧХ, це безумовно. Але сучасні прилади, побудовані на FIR-фільтрах дозволяють лишати ФЧХ незмінною, змінюючи АЧХ.
Тільки от виробники стереопідсилювачів якось це ігнорують. Мабуть зараз набагато легше знайти новий побутовий стереопідсилювач без регуляторів тембрів (тим більше без багатополосного еквалайзера) аніж із ними. Чому так?
А релігію обговорювати не варто.
А что мы тогда тут 11 страниц делаем?
А что мы тогда тут 11 страниц делаем?
Большинство , пытаются рассказывать о том что никогда в глаза не видели , в основном из эпохи сссра .
Тільки от виробники стереопідсилювачів якось це ігнорують. Мабуть зараз набагато легше знайти новий побутовий стереопідсилювач без регуляторів тембрів (тим більше без багатополосного еквалайзера) аніж із ними. Чому так?
Оскільки я не в секті, то питання не до мене. Що ви всередені секти собі понавигадували - то виробник вам і продає. В моєму світі все трошки інакше. І писав я, переважно, для тих, кому цікаві думки не тільки гуру "високого кінця"
Тільки от виробники стереопідсилювачів якось це ігнорують. Мабуть зараз набагато легше знайти новий побутовий стереопідсилювач без регуляторів тембрів (тим більше без багатополосного еквалайзера) аніж із ними. Чому так?
Тільки от виробники стереопідсилювачів якось це ігнорують. Мабуть зараз набагато легше знайти новий побутовий стереопідсилювач без регуляторів тембрів (тим більше без багатополосного еквалайзера) аніж із ними. Чому так?
Немає у побутових стереопідсилювачах таких налаштувань. Там кнопка вкл/відкл, селектор входів, гучність та баланс. І усе. Нічого більше немає у більшості стерепідсилювачах.
В підсилювачах так. А в джерелах сигналу?
Тільки от виробники стереопідсилювачів якось це ігнорують. Мабуть зараз набагато легше знайти новий побутовий стереопідсилювач без регуляторів тембрів (тим більше без багатополосного еквалайзера) аніж із ними. Чому так?
Немає у побутових стереопідсилювачах таких налаштувань. Там кнопка вкл/відкл, селектор входів, гучність та баланс. І усе. Нічого більше немає у більшості стерепідсилювачах.
Нада ещё баланс и громкость убрать, шоб усё в оригинале слушать!
Немає у побутових стереопідсилювачах таких налаштувань. Там кнопка вкл/відкл, селектор входів, гучність та баланс. І усе. Нічого більше немає у більшості стерепідсилювачах.
Нада ещё баланс и громкость убрать, шоб усё в оригинале слушать!
Стопудофф, там жеж на ручке громкости 146% тонкомпенсация богомерзкая стоит
90дб звукового давления должна система выдавать - не больше и не меньше
В підсилювачах так. А в джерелах сигналу?
У сідіплеєрі, двд, блурейплеєрі, у тому числі із підтримкою функцій медіаплеєрів немає таких опцій. А навряд чи той, кого задовільняє звук з смартфону/планшету буде купувати саме стереопідсилювач і пару АС до нього.
На кремній перейшли в угоду вищої переносимої температури. А знач і мощності.
А также цена вопроса - германий дороже. Очевидная разница, на самом деле, в падении напряжения на p-n переходах, которое грубо вдвое выше у силикона кремния, что неизбежно приводит к необходимости что-то решать со ступенькой при переходе через ноль (для двухтактной схемы), особенно на малых, в масштабах напряжения падения на p-n переходе, сигналах.
Немає у побутових стереопідсилювачах таких налаштувань. Там кнопка вкл/відкл, селектор входів, гучність та баланс. І усе. Нічого більше немає у більшості стерепідсилювачах.
Але якщо мова заходить про технологічну, тобто про досягнення певних характеристик звукового поля в зоні прослуховування, то еквалізація є одним із інструментів. Разом із будівництвом "правильної" акустики приміщення.
Почнемо з наочного: ніхто (майже) в побуті не будує приміщення з точки зору акустики. Враховуючи тих, хто вважає себе знавцем та ентузіастом й збирається витратити значно більшу за середню суму на апаратуру для відтворення звуку. Тому завжди (майже) маємо приміщення, що принципово непридатне для високоякісного відтворення звуку. В поганому з точки зору відтворення звуку приміщенні основна проблема - реверберація. Прямокутне приміщення резонує на частотах, що обумовлені його довжиною, шириною, висотою, та на численних гармоніках цих базових частот. Виникає складна інтерференційна картина, змінна в залежності від положення апаратури та/або слухача. Еквалізація це виправити не може принципово, але відчутно ослабити ефект, точково прибираючи найдокучливіші резонанси та компенсуючи викривлення тонального балансу через, наприклад, зайві відлуння, може. Тому еквалайзер точно не найбільше зло в побутовому аудіо, хоча й не панацея. Найбільше зло в побутовому аудіо - непідготовлене приміщення й із цим нічого не можна вдіяти, окрім як завісити все килимами та важкими портьєрами, щоб хоч якось знизити добротність резонансів. Звісно, що більш "тонкі" спотворення, на кшталт нерівномірності ФЧХ, що можуть помітно збільшуватись через застосування еквалайзеру, тут вже не мають суб'єктивно помітного впливу на якість відтворення, бо все інше, більш суб'єктивно помітне, дуже далеко від умовного ідеалу. До речі, кросовери помітної кількості електроакустичних перетворювачів привносять дуже помітний зсув фази в сусідніх смугах й поєднання смуг виходить доволі неідеальне.
А также цена вопроса - германий дороже. Очевидная разница, на самом деле, в падении напряжения на p-n переходах, которое грубо вдвое выше у силикона кремния, что неизбежно приводит к необходимости что-то решать со ступенькой при переходе через ноль (для двухтактной схемы), особенно на малых, в масштабах напряжения падения на p-n переходе, сигналах.
Обожди, а что, с падением в два раза меньше ничего решать не нада? А со 100кгц граничной частоты всяких там п210-217?
От жеж шутники
Але якщо мова заходить про технологічну, тобто про досягнення певних характеристик звукового поля в зоні прослуховування, то еквалізація є одним із інструментів. Разом із будівництвом "правильної" акустики приміщення.
Почнемо з наочного: ніхто (майже) в побуті не будує приміщення з точки зору акустики. Враховуючи тих, хто вважає себе знавцем та ентузіастом й збирається витратити значно більшу за середню суму на апаратуру для відтворення звуку. Тому завжди (майже) маємо приміщення, що принципово непридатне для високоякісного відтворення звуку. В поганому з точки зору відтворення звуку приміщенні основна проблема - реверберація. Прямокутне приміщення резонує на частотах, що обумовлені його довжиною, шириною, висотою, та на численних гармоніках цих базових частот. Виникає складна інтерференційна картина, змінна в залежності від положення апаратури та/або слухача. Еквалізація це виправити не може принципово, але відчутно ослабити ефект, точково прибираючи найдокучливіші резонанси та компенсуючи викривлення тонального балансу через, наприклад, зайві відлуння, може. Тому еквалайзер точно не найбільше зло в побутовому аудіо, хоча й не панацея. Найбільше зло в побутовому аудіо - непідготовлене приміщення й із цим нічого не можна вдіяти, окрім як завісити все килимами та важкими портьєрами, щоб хоч якось знизити добротність резонансів. Звісно, що більш "тонкі" спотворення, на кшталт нерівномірності ФЧХ, що можуть помітно збільшуватись через застосування еквалайзеру, тут вже не мають суб'єктивно помітного впливу на якість відтворення, бо все інше, більш суб'єктивно помітне, дуже далеко від умовного ідеалу. До речі, кросовери помітної кількості електроакустичних перетворювачів привносять дуже помітний зсув фази в сусідніх смугах й поєднання смуг виходить доволі неідеальне.
Трудно вам, наверное, музыку слушать. В консерваторию нада идти или в йоперный...
А также цена вопроса - германий дороже. Очевидная разница, на самом деле, в падении напряжения на p-n переходах, которое грубо вдвое выше у силикона кремния, что неизбежно приводит к необходимости что-то решать со ступенькой при переходе через ноль (для двухтактной схемы), особенно на малых, в масштабах напряжения падения на p-n переходе, сигналах.
Обожди, а что, с падением в два раза меньше ничего решать не нада? А со 100кгц граничной частоты всяких там п210-217?
От жеж шутники
Тише-тише, а то щас пидёт Люминий и в третий раз расскажет, что мы с медведем переспали!
Обожди, а что, с падением в два раза меньше ничего решать не нада?
Нннада. Но можно просто запилить однотактную схему в классе А и все, никаких проблем (кроме потребления/нагрева и малой мощности на выходе).
А со 100кгц граничной частоты всяких там п210-217?
Это не так, что до 99kHz все отлично, на ровно 100kHz что-то случается и со 101kHz оно вообще не работает.
От жеж шутники
Шутки в сторону. Теплый ламповый звук™ - это очень серьезно.
Трудно вам, наверное, музыку слушать.
Наоборот легко.
В консерваторию нада идти или в йоперный...
Да, некий референс нужен. Хожу нередко. А что?
Тише-тише, а то щас пидёт Люминий и в третий раз расскажет, что мы с медведем переспали!
Но ведь было же, да?
Обожди, а что, с падением в два раза меньше ничего решать не нада?
Нннада. Но можно просто запилить однотактную схему в классе А и все, никаких проблем (кроме потребления/нагрева и малой мощности на выходе).
А со 100кгц граничной частоты всяких там п210-217?
Это не так, что до 99kHz все отлично, на ровно 100kHz что-то случается и со 101kHz оно вообще не работает.
От жеж шутники
Шутки в сторону. Теплый ламповый звук™ - это очень серьезно.
Не, ну ято в курсе, что х21э в статике штото там ну пусть 20, а на 100кгц штото типа 1, тоесть ничего. Сам график врятли удастся найти, но можем себе представить что на 10кгц там будет чтото типа 5, 1кгц чтото типа 10. Ну например. И вот от этого у нас появятся всякие частотные коррекции (которые так не любят настоящие ценители вместе с эквалайзерами) и прочие никак не убираемые неприятности вроде звона на ВЧ.
В интернетах поговривают, что именно в этот момент родился термин ТЛЗ
ЗЫ: ещё на трансформаторах выходной каскад делать можно
Но ведь было же, да?
Это надо у экспертов спрашивать, моё мнение тут роли не играет.
Немає у побутових стереопідсилювачах таких налаштувань. Там кнопка вкл/відкл, селектор входів, гучність та баланс. І усе. Нічого більше немає у більшості стерепідсилювачах.
Я ж казав "у більшості". Реально хай-фай це ось такий маранц: страница крутилок, як бачиш, немає. А два останні - то багатоканальні підсилювачі ДК (попередній та кінцевий 2-х канальний, який використовується у трикомпонентній системі з страница ), тобто не зовсім у тему.
Не, ну ято в курсе, что х21э в статике штото там ну пусть 20, а на 100кгц штото типа 1, тоесть ничего. Сам график врятли удастся найти, но можем себе представить что на 10кгц там будет чтото типа 5, 1кгц чтото типа 10. Ну например. И вот от этого у нас появятся всякие частотные коррекции (которые так не любят настоящие ценители вместе с эквалайзерами) и прочие никак не убираемые неприятности вроде звона на ВЧ.
В интернетах поговривают, что именно в этот момент родился термин ТЛЗ
С умным человеком всегда приятно поговорить.
ещё на трансформаторах выходной каскад делать можно
Так это даже наоборот хорошо, потому что позволяет легко согласовать высокое анодное сопротивление с низким сопротивлением катушки громкоговорителя. То есть изначально лампово получается, даже если самих ламп уже нет.
Реально хай-фай це ось такий маранц: страница крутилок, як бачиш, немає.
крутилок немає, але є мануал а там, бог ти мій:
Adjusting the volume balance (LEVEL) and sound quality (BASS/TREBLE) ... Adjusting BASS The bass volume can be adjusted in 1 dB steps across a -6 - +6 dB range. The factory default setting is 0 dB. ... Adjusting TREBLE The treble volume can be adjusted in 1 dB steps across a -6 - +6 dB range. The factory default setting is 0 dB.
крутилкі переїхали до пульта.
В интернетах поговривают, что именно в этот момент родился термин ТЛЗ
В свое время , усилитель для наушников - на лампах собрал . Разница была и ощутимая , я его даже не выключал , чтобы прогретым был .
крутилкі переїхали до пульта
Там процессор(ры), а не 157уд2 и обсуждать аппарат с картинки за 4 куе ...
В поганому з точки зору відтворення звуку приміщенні основна проблема - реверберація. Прямокутне приміщення резонує на частотах, що обумовлені його довжиною, шириною, висотою, та на численних гармоніках цих базових частот. Виникає складна інтерференційна картина, змінна в залежності від положення апаратури та/або слухача. Еквалізація це виправити не може принципово, але відчутно ослабити ефект, точково прибираючи найдокучливіші резонанси та компенсуючи викривлення тонального балансу через, наприклад, зайві відлуння, може. Тому еквалайзер точно не найбільше зло в побутовому аудіо, хоча й не панацея.
и две крутилочки ВЧ и НЧ ослабляют эффект?
Во аппарат был:
Ни номера,ни модели,одна марка весна,где ачх,думаю дальше КБ онине вышел,как и Харьковская бритва.зато гордо написано высшего класса, кому та надпись в космосе нужна была понты для населения срср.
Во аппарат был:
А він реально був? Бо схоже на муляж. Виглядає як модернізація попередніх моделей: Весна 201 стерео, та Весна 211 стерео. страница Але у цієї вже є пульт ДК. У статті також зазначено, що, здається, виробництво так і не було налаштовано.
Ни номера,ни модели,одна марка весна,где ачх,думаю дальше КБ онине вышел,как и Харьковская бритва.зато гордо написано высшего класса, кому та надпись в космосе нужна была понты для населения срср.
Да и спросить не у кого: Гагарин умер...
Во аппарат был
Был.. Такой еще сделал - Pioneer T-818 Цвет - Шампань , обмедненное шасси , три головки и еще куча наворотов !
Во аппарат был:
А він реально був? Бо схоже на муляж. Виглядає як модернізація попередніх моделей: Весна 201 стерео, та Весна 211 стерео. страница Але у цієї вже є пульт ДК. У статті також зазначено, що, здається, виробництво так і не було налаштовано.
Народ в СССР мог купить почти космический магнитофон!
Во аппарат был
Был.. Такой еще сделал Цвет - Шампань , обмедненное шасси и еще куча наворотов !
Чёрти шо. Пульта нема, на космос не рсчитан...
Во аппарат был:
А він реально був? Бо схоже на муляж. Виглядає як модернізація попередніх моделей: Весна 201 стерео, та Весна 211 стерео. страница Але у цієї вже є пульт ДК. У статті також зазначено, що, здається, виробництво так і не було налаштовано.
Народ в СССР мог купить почти космический магнитофон!
У статті із запорізького сайту (де власне і виробляли магнітофони Весна) піддається сумніву факт виробництва такого магнітофона. Це як Маяк 010 - він начебто був, але ніхто його працюючим у конкретного власника ніколи не бачив.
...
А він реально був? Бо схоже на муляж. Виглядає як модернізація попередніх моделей: Весна 201 стерео, та Весна 211 стерео. страница Але у цієї вже є пульт ДК. У статті також зазначено, що, здається, виробництво так і не було налаштовано.
Народ в СССР мог купить почти космический магнитофон!
У статті із запорізького сайту (де власне і виробляли магнітофони Весна) піддається сумніву факт виробництва такого магнітофона. Це як Маяк 010 - він начебто був, але ніхто його працюючим у конкретного власника ніколи не бачив.
Так его шо, в фотошопе нарисовали?
Думаю дальше кузова дело не пошло,как и 011 и 012 маняк
...
Народ в СССР мог купить почти космический магнитофон!
У статті із запорізького сайту (де власне і виробляли магнітофони Весна) піддається сумніву факт виробництва такого магнітофона. Це як Маяк 010 - він начебто був, але ніхто його працюючим у конкретного власника ніколи не бачив.
Так его шо, в фотошопе нарисовали?
Ні. Я ж пишу - я пам'ятаю ті часи. В досить числених магазинах типу Орбіта у Києві (був на лесі, там де зараз Антошка) наприкінці існування СРСР намагалися презентувати "новинки вітчизняної радіоелектронної промисловості". Там постійно відбувалися презентації та демонстрації перспективних новинок. Практична жодна із тих моделей так у продажу і не з'явилася, бо відкрили кордони, народ почав завозити імпорт, фінансове становище радянських електронних заводів погіршилося і усе померло. Я на власні очі бачив на таких виставках Маяк-010, а потім ще й Маяк 011 та Маяк 012 (два останніх вочевидь були муляжами - корпус і характеристики з ТЗ), але ніколи не бачив їх у продажу і ніколи не чув, щоб у когось такий був. Там була, наприклад, вертушка для вінілу Естонія 010 із фотоелементом на тонармі перед звукознімачем, яка начебто вміла програмуватися на вибіркове відтворення пісень із грамплатівки, які вона мала знаходити візуально визначаючи на платівці паузи між піснями (їх насправді очима було видно). Були там і колонки 25 АСЕ-1 - не на динаміках, і з електростатичними гучномовцями - ці навіть вмикали для демонстрації. Багато ще чогось цікавого і відверто незрозумілого було анонсовано, але не доведено до виробництва. Імовірно, що і ця Весна "вищого класу" яка занадто скидається на банальну Весну 211 також була лише муляжем і взятими із стелі характеристиками.
Так его шо, в фотошопе нарисовали?
При любом , большом заводе - был институт . Там занимались разработками - возможно этот мифический 010 , прототип из института . Сфотали для показа на выставках - достижений народного хозяйства .
Там була, наприклад, вертушка для вінілу Естонія 010 із фотоелементом на тонармі перед звукознімачем, яка начебто вміла програмуватися на вибіркове відтворення пісень із грамплатівки, які вона мала знаходити візуально визначаючи на платівці паузи між піснями (їх насправді очима було видно).
Такую я у знакомого видел и слушал . Это был комплекс Эстонии . Еще предварительный , УНЧ , CD и АС . Зачетный и по сегодняшним меркам .
Так его шо, в фотошопе нарисовали?
При любом , большом заводе - был институт . Там занимались разработками - возможно этот мифический 010 , прототип из института . Сфотали для показа на выставках - достижений народного хозяйства .
Здається там було дещо складніше. Інститутів з розробки конкретних видів техніки було по одному-два на весь СРСР (наприклад у Києві на Маяку розробляли типові касетні деки для усього СРСР, а у Львові - кольорові телевізори) які потім виробляли за типовими схемами на різних заводах по усьому СРСР під різними назвами. Мешкаючи в Україні ми могли ніколи і не побачити знайомих нам магнітофонів, телевізорів, АС, які вироблялися для іншого регіонального ринку СРСР десь у сибіру чи на кавказі. Тут вже згадували Електроніку 004, яку ми бачили з літерою К, а виявляється були ще й інші. Той же Бриг 001 випускали у Полтаві під назвою Барк 001, колонки S-90, де тільки і під якими тільки назвами не виробляли: Корвет, Кліпер, Амфітон, ...
Да и каком пульте ду может идти речь,если на 010 его даже не было,на пионера он кстати есть,011 и 012 стояли муляжи на выставке,только коробки,внутри пусто.
Там була, наприклад, вертушка для вінілу Естонія 010 із фотоелементом на тонармі перед звукознімачем, яка начебто вміла програмуватися на вибіркове відтворення пісень із грамплатівки, які вона мала знаходити візуально визначаючи на платівці паузи між піснями (їх насправді очима було видно).
Такую я у знакомого видел и слушал . Это был комплекс Эстонии . Еще предварительный , УНЧ , CD и АС . Зачетный и по сегодняшним меркам .
У мене був пред та оконечнік від цього комплексу. Продав Бриг 001 і купив оце. Реально пошкодував, що зробив такий чейндж. Сидюк там також був низького рівня - розроблена у співробітництві з Маранц Вега 122 звучала істотно краще. От що було справді цікавого у цьому комплекті Естонія 010 так це АС із якимось "сотовим басовиком", розроблені естонцями у співпраці з відомою фінською фірмою Genelec.
Да и каком пульте ду может идти речь,если на 010 его даже не было,на пионера он кстати есть,011 и 012 стояли муляжи на выставке,только коробки,внутри пусто.
Так на фото отієї Весни "вищого класу" на попередній сторінці внизу фото ж пульт ДК лежить. Чи то щось інше.
у Києві на Маяку розробляли типові касетні деки для усього СРСР
Думаю , что высшего класса тоже . На Королева свой институт бы - УНЧ , приемники .
у Києві на Маяку розробляли типові касетні деки для усього СРСР
Думаю , что высшего класса тоже . На Королева свой институт бы - УНЧ , приемники .
Так вищого класу касетних дек у СРСР, як мені здається, не вироблялося взагалі. Ну не було ні у кого того маяка 010. До речі там якась історія мутна була із бобінниками Маяк 001 та 003. Здається їх виробляли не на заводі і не у інституті Маяк, а на Коммуністі, де виробляли Юпітер-203.
Так его шо, в фотошопе нарисовали?
Ходит такая байка, наверное злые языки врут все, наговаривают. Когда-то один завод не успевал зделать к выставке фотоаппарат. Тогда на никон или канон наклеили шильдики и выставили. Но где-то на частях были выбиты обозначения явно не этого завода. Но то такое, туда особо никто не всматривался. После чего ответственные лица сказали ну можете ж если хотите, и запланировали серийный выпуск на следующий год.
...
Народ в СССР мог купить почти космический магнитофон!
У статті із запорізького сайту (де власне і виробляли магнітофони Весна) піддається сумніву факт виробництва такого магнітофона. Це як Маяк 010 - він начебто був, але ніхто його працюючим у конкретного власника ніколи не бачив.
Так его шо, в фотошопе нарисовали?
Были такии тиливизеры Орион, в Смеле делале. И надабыло им на выставку в мацкву привезти новый дивайс с пультом управления. Который ещё в проекте был.
Нушоподелать, местный гений всю очь с пластелина лепил
Конец истории малость подзабылся, но был примерно таков: "О, нифига себе, всётаки сделали пульт!" сказал какойто начальник, тыкая в кнопки
Министерства разные, а подход один
Були там і колонки 25 АСЕ-1 - не на динаміках, і з електростатичними гучномовцями - ці навіть вмикали для демонстрації.
Эти в продаже были в отом магазине, что на площади Леси. Цена там была чтото типа 250 за штуку.
Так его шо, в фотошопе нарисовали?
Ходит такая байка, наверное злые языки врут все, наговаривают. Когда-то один завод не успевал зделать к выставке фотоаппарат. Тогда на никон или канон наклеили шильдики и выставили. Но где-то на частях были выбиты обозначения явно не этого завода. Но то такое, туда особо никто не всматривался. После чего ответственные лица сказали ну можете ж если хотите, и запланировали серийный выпуск на следующий год.
Звісно байка. Але ж наприкінці 1980-х початку 1990-х радянські електронні заводи почали масово використовувати імпортні комплектуючі. Ті ж сідюки хіба що корпус та БЖ вітчизняний мали, у касетнику Вільма 102/110 стояла якась німецька лпм виробництва фірми ернст планк (хз, що воно таке) і головка імпортна, у колонках Естонія басові динаміки були Женелек, у вертках Вега 108 механізм і тонарм був Унітра, а в ранніх версіях звукознімач Шур і багато ще такого вироблялося.
Були там і колонки 25 АСЕ-1 - не на динаміках, і з електростатичними гучномовцями - ці навіть вмикали для демонстрації.
Эти в продаже были в отом магазине, что на площади Леси. Цена там была чтото типа 250 за штуку.
А мы их лошили типа разве нимфа туды ее в качель кисть дает без диффузора звуковое давление создашь
...
У статті із запорізького сайту (де власне і виробляли магнітофони Весна) піддається сумніву факт виробництва такого магнітофона. Це як Маяк 010 - він начебто був, але ніхто його працюючим у конкретного власника ніколи не бачив.
Так его шо, в фотошопе нарисовали?
Были такии тиливизеры Орион, в Смеле делале. И надабыло им на выставку в мацкву привезти новый дивайс с пультом управления. Который ещё в проекте был.
Нушоподелать, местный гений всю очь с пластелина лепил
Конец истории малость подзабылся, но был примерно таков: "О, нифига себе, всётаки сделали пульт!" сказал какойто начальник, тыкая в кнопки
Там таки був пульт і ще імпортний кінескоп. Мабуть перший тв в СРСР був із пультом ДК.
...
Так его шо, в фотошопе нарисовали?
Были такии тиливизеры Орион, в Смеле делале. И надабыло им на выставку в мацкву привезти новый дивайс с пультом управления. Который ещё в проекте был.
Нушоподелать, местный гений всю очь с пластелина лепил
Конец истории малость подзабылся, но был примерно таков: "О, нифига себе, всётаки сделали пульт!" сказал какойто начальник, тыкая в кнопки
Там таки був пульт і ще імпортний кінескоп. Мабуть перший тв в СРСР був із пультом ДК.
То было уже потом. Сначала - из пластилина, инфа 100% от учасников процесса
Так его шо, в фотошопе нарисовали?
При любом , большом заводе - был институт . Там занимались разработками - возможно этот мифический 010 , прототип из института . Сфотали для показа на выставках - достижений народного хозяйства .
010 на Леси работал. И цена стояла - 1800 рубл.
...
Были такии тиливизеры Орион, в Смеле делале. И надабыло им на выставку в мацкву привезти новый дивайс с пультом управления. Который ещё в проекте был.
Нушоподелать, местный гений всю очь с пластелина лепил
Конец истории малость подзабылся, но был примерно таков: "О, нифига себе, всётаки сделали пульт!" сказал какойто начальник, тыкая в кнопки
Там таки був пульт і ще імпортний кінескоп. Мабуть перший тв в СРСР був із пультом ДК.
То было уже потом. Сначала - из пластилина, инфа 100% от учасников процесса
Я ж не заперечую. Там на Орізоні по пам'яті взагалі без пульта особливо і не можна було керувати телевізором. Канали перемикалися лише 2-а кнопками +1/-1, якщо без пульта.
Так его шо, в фотошопе нарисовали?
При любом , большом заводе - был институт . Там занимались разработками - возможно этот мифический 010 , прототип из института . Сфотали для показа на выставках - достижений народного хозяйства .
010 на Леси работал. И цена стояла - 1800 рубл.
Кстати, была какая-то хитрая схема по которой по окончании выставок можно было прикупить некоторое оборудование. У меня так знакомый купил телеприставку Палестра, когда ею в магазинах еще и не пахло, а один ушлый товарищ как-то ухитрился купить микроволновку шарп, на которую мы смотрели вообще как на чудо заморское.
и две крутилочки ВЧ и НЧ ослабляют эффект?
Хахаха я понимаю, что хочется вырывать слова из контекста и цепляться к ним, но большинство все же в состоянии прочитать всю ветку и как-то сообразить, что речь о многополосном и/или параметрическом эквалайзере, возможно реализованном программно, например в виде VST-плагина. Но некоторые в это большинство так и не попали.
Так вищого класу касетних дек у СРСР, як мені здається, не вироблялося взагалі. Ну не було ні у кого того маяка 010.
Я не знавець, але наскільки мені відомо - так, не вироблялось взагалі.
Я не знавець, але наскільки мені відомо - так, не вироблялось взагалі.
Ошибаетесь, но не сильно :-)) Были Маяки 010 и 011 и была Вильма/Phoenix 010. Но не сильно, ибо реально более-менее ощутимое кол-во было Маяков 10ок а остальное на уровне пробных партий. Но ту 10ку достать было мало того, что сложно, так еще и стоила она 1900 соврублей. Что было мегадорого. И также, самые продвинутые, сразу после покупки выкидывали родную голову и ставили что-нибудь получше (это еще рублей 200-300). Сам в те времена облизывался на него, но в итгге взял Орель 1го класса за 500 рублей и нифига не жалел потом...
Це як Маяк 010 - він начебто був, але ніхто його працюючим у конкретного власника ніколи не бачив.
Но ту 10ку достать было мало того, что сложно, так еще и стоила она 1900 соврублей. Что было мегадорого. И также, самые продвинутые, сразу после покупки выкидывали родную голову и ставили что-нибудь получше (это еще рублей 200-300). Сам в те времена облизывался на него, но в итгге взял Орель 1го класса за 500 рублей и нифига не жалел потом...
По пам'яті Akai GX-7 чи 71 у ті часи коштував 2000-2500. Який сенс було у купівлі Маяк 010, навіть якщо він дійсно продавався?
По пам'яті Akai GX-7 чи 71 у ті часи коштував 2000-2500.
Делал такой - лпм у него барахло в плане фиксации кассеты У маяка , как и у всего сссрного , такого наворота , как механизированный кассетоприемник никогда не было
Но ту 10ку достать было мало того, что сложно, так еще и стоила она 1900 соврублей. Что было мегадорого.
Да и где качественные фонограммы было взять? ПКД ещё (в СССР) не было.
По пам'яті Akai GX-7 чи 71 у ті часи коштував 2000-2500.
Делал такой - лпм у него барахло в плане фиксации кассеты У маяка , как и у всего сссрного , такого наворота , как механизированный кассетоприемник никогда не было
Може такий примірник Акаі потрапив. Бо у часи, коли ця техніка випускалася, саме Акаі 51, 7, 71, 9, 95 вважалися тут у нас іконою. Хіба що 88 не котувався, через наявність реверсу. І ніхто на надійність не жалівся.
Може такий примірник Акаі потрапив.
Да , нет Все работало , но кассета конструктивно не жестко фиксируется .
Може такий примірник Акаі потрапив.
Да , нет Все работало , но кассета конструктивно не жестко фиксируется .
На якість запису ніхто не жалівся. Швидше навпаки - була еталоном.
Но ту 10ку достать было мало того, что сложно, так еще и стоила она 1900 соврублей. Что было мегадорого.
Да и где качественные фонограммы было взять? ПКД ещё (в СССР) не было.
Ну по перше - з незапиляного вінілу, через якісний вертак запис на касету можна було зробити не гірший, аніж із сидюка (як на мене - то кращий, бо реальний динамічний діапазон у вініла був ширший а звук - природніший). А по друге, принаймні три сідіплеєра за часів СРСР реально вироблялися: Вега 121, 122 та естонія-010. Я свою вегу 122 ще у СРСР придбав.
А по друге, принаймні три сідіплеєра за часів СРСР реально вироблялися: Вега 121, 122 та естонія-010. Я свою вегу 122 ще у СРСР придбав.
А эээ диски? Я когда муз. центр купил где-то в 96-м, они ещё экзотикой были.
А эээ диски? Я когда муз. центр купил где-то в 96-м, они ещё экзотикой были.
Не экзотикой , а дорогие - порядка 20 , еще тех долларов Купить не мог , это другое дело
запис на касету можна було зробити не гірший, аніж із сидюка (як на мене - то кращий, бо реальний динамічний діапазон у вініла був ширший а звук - природніший).
Гыгыгы!
А по друге, принаймні три сідіплеєра за часів СРСР реально вироблялися: Вега 121, 122 та естонія-010. Я свою вегу 122 ще у СРСР придбав.
А эээ диски? Я когда муз. центр купил где-то в 96-м, они ещё экзотикой были.
На київській "балці" ще наприкінці 1980-х вже були сідідиски. Дорого коштували. А як почала болгарія клепати піратку десь на межі 80/90 то ціна на диски відразу впала. Я ж не просто так Вегу у 1989 здається купував. Я вже бачив на ринку значну кількість сідюків, але не мав можливості з них писати касети, тому і почав шукати сідіплеєр собі. У 1996 - вже стільки піратських сидюків було і коштували вони так небагато, що втратився сенс їх переписувати на касети.
У 1996 - вже стільки піратських сидюків було і коштували вони так небагато, що втратився сенс їх переписувати на касети.
А где они были? Я себе за дохрена денег купил один диск в фирме "Классик". Выбор был - десятка два.
Но ту 10ку достать было мало того, что сложно, так еще и стоила она 1900 соврублей. Что было мегадорого.
Да и где качественные фонограммы было взять? ПКД ещё (в СССР) не было.
Ну по перше - з незапиляного вінілу, через якісний вертак запис на касету можна було зробити не гірший, аніж із сидюка (як на мене - то кращий, бо реальний динамічний діапазон у вініла був ширший а звук - природніший). А по друге, принаймні три сідіплеєра за часів СРСР реально вироблялися: Вега 121, 122 та естонія-010. Я свою вегу 122 ще у СРСР придбав.
Ну на кассету наверно да
У 1996 - вже стільки піратських сидюків було і коштували вони так небагато, що втратився сенс їх переписувати на касети.
А где они были? Я себе за дохрена денег купил один диск в фирме "Классик". Выбор был - десятка два.
У 1996 де були пиратські сідюки? Да повсюди. Не знаю, що таке фірма классік, але от наприклад на Прорізній біля пам'ятнику Паніковському ще року з 1993-1995 у куточку був магазинчик із сідюками, переважно непіратськими у ті часи. І пару тисяч дисків там таки пропонувалося.
У 1996 - вже стільки піратських сидюків було і коштували вони так небагато, що втратився сенс їх переписувати на касети.
А где они были? Я себе за дохрена денег купил один диск в фирме "Классик". Выбор был - десятка два.
У 1996 де були пиратські сідюки? Да повсюди. Не знаю, що таке фірма классік, але от наприклад на Прорізній біля пам'ятнику Паніковському ще року з 1993-1995 у куточку був магазинчик із сідюками, переважно непіратськими у ті часи. І пару тисяч дисків там таки пропонувалося.
Это попизже было, году этак 97-98. В 93-м ни у кого (окромя, конечно, вас) СД-выигрывателя не было.
...
А где они были? Я себе за дохрена денег купил один диск в фирме "Классик". Выбор был - десятка два.
У 1996 де були пиратські сідюки? Да повсюди. Не знаю, що таке фірма классік, але от наприклад на Прорізній біля пам'ятнику Паніковському ще року з 1993-1995 у куточку був магазинчик із сідюками, переважно непіратськими у ті часи. І пару тисяч дисків там таки пропонувалося.
Это попизже было, году этак 97-98. В 93-м ни у кого (окромя, конечно, вас) СД-выигрывателя не было.
В 98-м я уже себе первый смдюк записал. 10уй болванка стоила. Скоко стоил рекордер даже вспоминать боюся У знакомых, конешно, записывал.
...
А где они были? Я себе за дохрена денег купил один диск в фирме "Классик". Выбор был - десятка два.
У 1996 де були пиратські сідюки? Да повсюди. Не знаю, що таке фірма классік, але от наприклад на Прорізній біля пам'ятнику Паніковському ще року з 1993-1995 у куточку був магазинчик із сідюками, переважно непіратськими у ті часи. І пару тисяч дисків там таки пропонувалося.
Это попизже было, году этак 97-98. В 93-м ни у кого (окромя, конечно, вас) СД-выигрывателя не было.
Да ладнаааа... У 1996 здається (принаймні не пізніше 1998) моя Вега вже померла (лазер сів) і я замість неї Соні 320 купив. І магазин на прорізній був у 1996 році. І того ж року відділ із дисками був у якомусь магазині апаратури, який розташовувався у будинку профспілок із входом із Майдану ближче до Костьольної. Ну і "балка" ще животіла, по суботах у якихось клубах заводських збиралася (але я туди вже не ходив). Взагалі зараз група старих ентузіастів планує відродити "балку" у Києві із спеціалізацією - виключно вініл. Зробити це збіговисько загальноукраїнським і збиратися раз на місяць. Чи вийде - хз.
...
У 1996 де були пиратські сідюки? Да повсюди. Не знаю, що таке фірма классік, але от наприклад на Прорізній біля пам'ятнику Паніковському ще року з 1993-1995 у куточку був магазинчик із сідюками, переважно непіратськими у ті часи. І пару тисяч дисків там таки пропонувалося.
Это попизже было, году этак 97-98. В 93-м ни у кого (окромя, конечно, вас) СД-выигрывателя не было.
В 98-м я уже себе первый смдюк записал. 10уй болванка стоила. Скоко стоил рекордер даже вспоминать боюся У знакомых, конешно, записывал.
Как раз за эти пару лет рынок и наводнили сидюками. В 98-м уже на троещинском стояли пачки пиратских СД.
...
Это попизже было, году этак 97-98. В 93-м ни у кого (окромя, конечно, вас) СД-выигрывателя не было.
В 98-м я уже себе первый смдюк записал. 10уй болванка стоила. Скоко стоил рекордер даже вспоминать боюся У знакомых, конешно, записывал.
Как раз за эти пару лет рынок и наводнили сидюками. В 98-м уже на троещинском стояли пачки пиратских СД.
Ти дещо змішуєш поняття "піратський сіді диск". На троєщині пачками продавали от як раз ті "самописки", про які камрад згадав стосовно 10 уй за CD-R болванку і дорогий рекордер. А болгарські "піратські сіді диски" з'явилися на кілька років раніше і вироблялися у майже заводських умовах на промисловому обладнанні і на звичайних болванках (не на CD-R які деякі ранні моделі сідіплеєрів банально не бачили і не відтворювали).
...
В 98-м я уже себе первый смдюк записал. 10уй болванка стоила. Скоко стоил рекордер даже вспоминать боюся У знакомых, конешно, записывал.
Как раз за эти пару лет рынок и наводнили сидюками. В 98-м уже на троещинском стояли пачки пиратских СД.
Ти дещо змішуєш поняття "піратський сіді диск". На троєщині пачками продавали от як раз ті "самописки", про які камрад згадав стосовно 10 уй за CD-R болванку і дорогий рекордер. А болгарські "піратські сіді диски" з'явилися на кілька років раніше і вироблялися у майже заводських умовах на промисловому обладнанні і на звичайних болванках (не на CD-R які деякі ранні моделі сідіплеєрів банально не бачили і не відтворювали).
Я говорю не о технической части вопроса, а о простой, банальной возможности купить хоть что-то на СД.
А болгарські "піратські сіді диски" з'явилися на кілька років раніше і вироблялися у майже заводських умовах на промисловому обладнанні і на звичайних болванках (не на CD-R які деякі ранні моделі сідіплеєрів банально не бачили і не відтворювали).
У меня знаковый , в Киеве на таком пиратском заводике работал , год точно не помню ( середина 90 х , точно ) их мало еще было . Диски мне бракованные ( надписи ) - продавал + из Москвы везли
А болгарські "піратські сіді диски" з'явилися на кілька років раніше і вироблялися у майже заводських умовах на промисловому обладнанні і на звичайних болванках (не на CD-R які деякі ранні моделі сідіплеєрів банально не бачили і не відтворювали).
У меня знаковый , в Киеве на таком пиратском заводике работал , год не помню , но их мало еще было . Диски мне бракованные ( надписи ) - продавал
Так до нас вони (ці виробництва) почали переїжджати після того, як в Болгарії їм з подачі США дещо у тиски затисли. Цілі лінії сюди перевозили. Але у нас американці до них дуже швидко дісталися, і поїхало те обладнання далі (здається у Туреччину чи Грузію, от цього вже не пам'ятаю).
Ти дещо змішуєш поняття "піратський сіді диск". На троєщині пачками продавали от як раз ті "самописки", про які камрад згадав стосовно 10 уй за CD-R болванку і дорогий рекордер. А болгарські "піратські сіді диски" з'явилися на кілька років раніше і вироблялися у майже заводських умовах на промисловому обладнанні і на звичайних болванках (не на CD-R які деякі ранні моделі сідіплеєрів банально не бачили і не відтворювали).
Та не, в 98-м уже диски "фирменные" уже порядком меньше 10$ стоили и никто звук болванки ЕЩЁ не писал.
Та не, в 98-м уже диски "фирменные" уже порядком меньше 10$ стоили и никто звук болванки ЕЩЁ не писал.
Для себя писали , привод сд-р под 200 долларов стоил , 10 шт. сд-р - 20
...
Как раз за эти пару лет рынок и наводнили сидюками. В 98-м уже на троещинском стояли пачки пиратских СД.
Ти дещо змішуєш поняття "піратський сіді диск". На троєщині пачками продавали от як раз ті "самописки", про які камрад згадав стосовно 10 уй за CD-R болванку і дорогий рекордер. А болгарські "піратські сіді диски" з'явилися на кілька років раніше і вироблялися у майже заводських умовах на промисловому обладнанні і на звичайних болванках (не на CD-R які деякі ранні моделі сідіплеєрів банально не бачили і не відтворювали).
Я говорю не о технической части вопроса, а о простой, банальной возможности купить хоть что-то на СД.
У 1996 році точно не було проблем придбати сіді диск, і вже не за шалені гроші. Вже купа російських дисків (правда переважно їз записами їхніх виконавців) була. У 1990 - так, по 20 доларів були і було їх мало, бо на той час це мабуть була середня місячна зарплата у Києві.
У 1996 році точно не було проблем придбати сіді диск, і вже не за шалені гроші.
И еще повалила техника из Германии ... Каких только моделей сд у меня не было ... Но , точно помню - первый был Denon , из обычных , бюджетных .
Та не, в 98-м уже диски "фирменные" уже порядком меньше 10$ стоили и никто звук болванки ЕЩЁ не писал.
А взагалі колись фірмові диски могли коштувати менше 10 доларів. Там же основна складова - вартість авторських прав. Вініл також менше 10 доларів на моїй пам'яті не коштував фірмовий.
Помню, меня в свое время (конец 80х) очень поразил ЛМП, кажется от ВЕГА-122. С шаговыми двигателями с кучей обвязки.
Та не, в 98-м уже диски "фирменные" уже порядком меньше 10$ стоили и никто звук болванки ЕЩЁ не писал.
Для себя писали , привод сд-р под 200 долларов стоил , 10 шт. сд-р - 20
Это 2000 год уже. В те времена всё очень быстро менялось, но эти два момента помню хорошо.
Не помню точно когда у меня сидюки появились - 95й или позже.
Та не, в 98-м уже диски "фирменные" уже порядком меньше 10$ стоили и никто звук болванки ЕЩЁ не писал.
А взагалі колись фірмові диски могли коштувати менше 10 доларів. Там же основна складова - вартість авторських прав. Вініл також менше 10 доларів на моїй пам'яті не коштував фірмовий.
Ну яж "фирменные" в кавычках написал
Кстати я диски покупал в магазинчике гдето в парке через Победы от политеха.
Это 2000 год уже. В те времена всё очень быстро менялось, но эти два момента помню хорошо.
Да , нет вроде . Это было , когда вместо 486 , Пентиумы только начали появляться .
Кстати я диски покупал в магазинчике гдето в парке через Победы от политеха.
Тоже кстати там покупал
У 1996 році точно не було проблем придбати сіді диск, і вже не за шалені гроші.
И еще повалила техника из Германии ... Каких только моделей сд у меня не было ... Но , точно помню - первый был Denon , из обычных , бюджетных .
Якось ця фірма ніколи бюджетною не вважалася. Це ж не якесь Sanyo.
Якось ця фірма ніколи бюджетною не вважалася. Це ж не якесь Sanyo.
Ну , обычный как все , слева шахта . Там еще головка kss 233 , если не ошибаюсь то от Сони была . И изначально , оно все было не рабочее
Это 2000 год уже. В те времена всё очень быстро менялось, но эти два момента помню хорошо.
Да , нет вроде . Это было , когда вместо 486 , Пентиумы только начали появляться .
Посмотрел документы - покупали тыщщу дисков в декабре 2000го по 3.65 - это гдето по 0.7$, летом было дороже и тогдато и купил рекордер Панасоник за 200+
А в 98м диск стоил десятку и был "золотым" в обоих смыслах
Якось ця фірма ніколи бюджетною не вважалася. Це ж не якесь Sanyo.
Ну , обычный как все , слева шахта . Там еще головка kss 233 , если не ошибаюсь то от Сони была . И изначально , оно все было не рабочее
А що ж вони так швидко ламалися? У мене у двох друзів зараз є Phillips у одного 101, у другого 301 - це фактично перші серійні сідіплеєри у світі 1983-1984 років виробництва (здається). Досі працюють. Не відновлювалися.
У мене у двох друзів зараз є Phillips у одного 101, у другого 301 - це фактично перші серійні сідіплеєри у світі 1983-1984 років
Это где головка как в проигрывателе ( хитрый привод лазера ) был ?
А що ж вони так швидко ламалися?
Не знаю , были еще Сони , Кенвуд , много кнопочек сбоку ... сейчас бы такие
У мене у двох друзів зараз є Phillips у одного 101, у другого 301 - це фактично перші серійні сідіплеєри у світі 1983-1984 років
Это где головка как в проигрывателе ( хитрый привод лазера ) был ?
Не знаю. Ні я ні вони не розбирали. Але ціняться зараз таки девайси на рівні десь 500 уй.
Кстати я диски покупал в магазинчике гдето в парке через Победы от политеха.
Это и была фирма "Классик" о которой я уже упоминал. В 96-м у них был очень большой ассортимент аудио и видео кассет. СД были поштучно, в малых количествах.
Кстати я диски покупал в магазинчике гдето в парке через Победы от политеха.
Это и была фирма "Классик" о которой я уже упоминал. В 96-м у них был очень большой ассортимент аудио и видео кассет. СД были поштучно, в малых количествах.
Ось тут і пояснення ситуації. У Києві у ті часи були магазини, що торгували виключно СД дисками (я навів 2, ще згадав третій - у будівлі Будинку музики в самому куточку перед тим виступом, де зараз розташувався Интертоп-аутлет). Ось там був і асортимент, і траплялися цікаві ціні. А те, що описується, це більше мабуть відеопрокат (там був основний прибуток) і трошки дисків.
Кстати я диски покупал в магазинчике гдето в парке через Победы от политеха.
Это и была фирма "Классик" о которой я уже упоминал. В 96-м у них был очень большой ассортимент аудио и видео кассет. СД были поштучно, в малых количествах.
Ось тут і пояснення ситуації. У Києві у ті часи були магазини, що торгували виключно СД дисками (я навів 2, ще згадав третій - у будівлі Будинку музики в самому куточку перед тим виступом, де зараз розташувався Интертоп-аутлет). Ось там був і асортимент, і траплялися цікаві ціні. А те, що описується, це більше мабуть відеопрокат (там був основний прибуток) і трошки дисків.
Не, розничный магазин.
...
Это и была фирма "Классик" о которой я уже упоминал. В 96-м у них был очень большой ассортимент аудио и видео кассет. СД были поштучно, в малых количествах.
Ось тут і пояснення ситуації. У Києві у ті часи були магазини, що торгували виключно СД дисками (я навів 2, ще згадав третій - у будівлі Будинку музики в самому куточку перед тим виступом, де зараз розташувався Интертоп-аутлет). Ось там був і асортимент, і траплялися цікаві ціні. А те, що описується, це більше мабуть відеопрокат (там був основний прибуток) і трошки дисків.
Не, розничный магазин.
Та я зрозумів. Я інше мав на увазі - коли в ті часи в магазині торгували відеокасетами, то цей товар забезпечував основний обіг і приносив основні прибутки. А сідюки були так - додатковим приторгом. А от коли у магазинів типу тих, що я наводив, диски були єдиним товаром, то там вже власник піклувався і про асортимент і про ціни.
Кстати я диски покупал в магазинчике гдето в парке через Победы от политеха.
Это и была фирма "Классик" о которой я уже упоминал. В 96-м у них был очень большой ассортимент аудио и видео кассет. СД были поштучно, в малых количествах.
Они же были и оптовиками и розничниками. Когда там у нас Крещатик реконструировали? На улице сидюк 5-50 вроде был, сидиром по 6-7. Джаз, рок пошел тогда, обороты бешеные. Иностранцы пачками скупали.
У мене у двох друзів зараз є Phillips у одного 101, у другого 301 - це фактично перші серійні сідіплеєри у світі 1983-1984 років
Это где головка как в проигрывателе ( хитрый привод лазера ) был ?
А що ж вони так швидко ламалися?
Не знаю , были еще Сони , Кенвуд , много кнопочек сбоку ... сейчас бы такие
Помнится свои первые CD слушал еще на таком девайсе Но т к никогда ни аудиофилом ни даже меломаном ни тем более состоятельным пацаном себя не считал, то интереснее было запустить на компе скачанные с BBS-ок MIDI подборки с инструментальными банками от продвинутых звуковух, пытаясь с трудом почувствовать разницу с традиционной тогда аналоговой музыкой.
Хахаха я понимаю, что хочется вырывать слова из контекста и цепляться к ним, но большинство все же в состоянии прочитать всю ветку и как-то сообразить, что речь о многополосном и/или параметрическом эквалайзере, возможно реализованном программно, например в виде VST-плагина.
почему-то во всей ветке только у вас упоминаются "многополосные и/или параметрические эквалайзеры" и VST-плагины и только после моего поста.
Но некоторые в это большинство так и не попали.
Ванга из вас никакая, попробуйте еще...
Да , нет Все работало , но кассета конструктивно не жестко фиксируется .
Кассета относительно жестко должна фиксироваться снизу, чтобы обеспечить правильное положение прижимной пружины с фетровой накладкой по отношению к головке. Достигалось это специальными штырями, входившими в соответствующие отверстия. Остальное так себе по важности. Обычно, чтобы кассета не ощущалась болтающейся, использовались разнообразные прижимы типа одной или нескольких пружинящих пластин, но их наличие или отсутствие, полагаю, влияло только на субъективное восприятие, а не на объективное попадание в пределы допусков.
почему-то во всей ветке только у вас упоминаются "многополосные и/или параметрические эквалайзеры" и VST-плагины и только после моего поста.
Потому что для тех, к кому были адресованы эти реплики, это и так очевидно.
Потому что для тех, к кому были адресованы эти реплики, это и так очевидно.
угу
Тут от, у відео, до речі, пояснюють, кому щось лишається не зрозуміло про еквалайзери, чи інші кнопки:
Відповісти
Поперед.
Зміст
Наступ.
Гілками
А не тонкопленочное гуано. И трансформаторы - трансфороматорят
). Ну и слушать, иногда, вечерами.... 
В фейсбуках вычитали? 
Куда там цифровым устройствам! 
Самая главная его функция - Записывать , а потом играть 
) с бобиной "школьная" за 4 ре влёхкую обходила любой кассетник.
