Это все меркнет по сравнению с матрасом ...на ватине...совковым,который оказался не на вате,а "на червонцах" красненьких. Обнаружен моими друзьями после смерти бабушки с Печерска году в 1996/7м. И да,видел лично.
У меня тоже есть такая история. В детстве соседская семья жила в жуткой смежной хрущевке с двумя детьми и бабушкой. Ходили в одном и том же сто лет. При этом мужик работал на севере и привозил нормально денег. При перестройке (или когда это случилось?) оказалось, что все бабло жена складировала на книжке и пропала сумасшедшая сумма. Мужик от расстройства сразу свалил и никогда больше не появлялся.
якщо спроектувати суть на гілку вибір авто профільного форуму, то не соромно купити бубновий преміум на всі гроші і насолоджуватись ним зараз, ніж середнячок, а решту заначки в банку і переживати, щоб миші (інфляція) не з'їли
Тобто "гуляй на всі"? А ... старість? Вона ж, як правило - зненацька, а "подушки"-то й нема! Он скільки тем, як "зберегти/примножити/..." А з другої сторони: от жила собі людина, щось планувала, а тут бац ... 51 всього - а нема вже й планів, і заощаджень вже не треба, нічого
Полным ходом идёт уборка, убираются в доме дети.
До речі, вже не раз помічаю, що оте все, що "надбане" батьками - дітям і не треба. Будинок, який будувався "на всю сім"ю" - продається; всякий мотлох в гаражі - викидується; частенько і бізнес "сімейний" - просирається, розпродується, бо ж діти ніяк не дійдуть згоди, хто "старший".
А потому-что не надо причинять добро собственным детям.
До речі, вже не раз помічаю, що оте все, що "надбане" батьками - дітям і не треба. Будинок, який будувався "на всю сім"ю" - продається; всякий мотлох в гаражі - викидується;
О, да! Мне как-то, лет 15 назад, тесть жаловался на своего тестя из-за того, что он "засрал гараж". Там реально забито было. Не то, что авто поставить - зайти было тесно. Потом тесть моего тестя умер, и гараж почистили. Выбросили всё не нужное, красота, простор! Недели две назад ездил в село - гараж опять забит всяким барахлом, авто не поставишь. История повторяется...
Не то, что авто поставить - зайти было тесно.
Ну,....извените.....
Не то, что авто поставить - зайти было тесно.
Ну,....извените.....
За что?
оказалось, что все бабло жена складировала на книжке и пропала сумасшедшая сумма. Мужик от расстройства сразу свалил и никогда больше не появлялся.
Небось пошел утопился или повесился
Щас никто уже не хранит хрусталь
Да?
А я ценю родительский "хлам" - это семейная память. Перетащила в Австрию и бабушкины духи, и мамины книги по искусству, и дедову флягу, и тонну бумажных фото и многое другое. Раздарила и продала еще в десять раз больше. Забила пол-подвала, но ничему новому в моей жизни оно не мешает. Будет надо со всем добром переехать еще раз - без проблем )
Щас никто уже не хранит хрусталь
Да?
Ты исключение?
А я ценю родительский "хлам" - это семейная память. Перетащила в Австрию и бабушкины духи, и мамины книги по искусству, и дедову флягу, и тонну бумажных фото и многое другое. Раздарила и продала еще в десять раз больше. Забила пол-подвала, но ничему новому в моей жизни оно не мешает. Будет надо со всем добром переехать еще раз - без проблем )
А от цікаво - навіщо? Ти довгими зимовими вечорами перебираєш оте все тремтячими руками і ностальгіруєш? Ну я ще б зрозумів фото - як-не-як пам"ять. Та й то - оцифрувати і залити ... в якесь "облако". Ота "сімейна пам"ять" - то вона для тебе пам"ять і якісь емоції, а от уже для твоїх дітей - сумніваюсь. Маладьож зараз стає чимдалі прагматичнішою, і доволі часто наші емоції для них як мінімум дивні.
Щас никто уже не хранит хрусталь
Да?
Ты исключение?
У меня и ковер есть А куда хрусталь деть, который родители из -за границы привозили или здесь доставали? Красивые фужеры, вазочьки там разныи для канфет? Рогов и ладей у меня нет, а это что, на мусорку?
У тебя какой-то совковый стих Щас никто уже не хранит хрусталь и отрезы
Ви впевнені? Не хочу всіх живих родичів перераховувати Десь у році 2013, якась далека родичка уже у віці у хрущівці, тещі віддала підвал. Ну те/се овочі зберігати... Бабця померла вирішив я таки привести той підвал до свого ладу. Дітей не було у неї, квартиру віддала внучатому племіннику, от ми з ним той підвал і розгрібали, ту бабцю і згадували у розрізі піднятої теми. Так от бабця не мало не багато, а працювала в якомусь універмазі продавцем у хозвідділі, чого ми звідти тільки не виносили часів срср, поржавівшого...., декілька сміттєвих баків одразу після вивозу завантажили, + 2 машини вивіз усілякого металевого непотребу здав. Так підвал отримав, наразі пустий стоїть років 2, дріб’язок зберігаємо типу банок, лопату. Але на що людина витрачала своє життя, по батькам своїм теж жах, а коли то вже 70+ говорити немає про що... телевізор берізка 3 ще материної матері, телевізор весна (купили перший після весілля), перший кольоровий, другий кольоровий, але перша відеодвійка, далі до сучасної плазми і все то зберігається, і так все, а навіщо Добре, що сіл усіляких не успадкували, бо ще дід був живий і разом з батьком зберігали у дворищі увесь автохлам та куски з нього, зібраний за своє життя. Отож надивившись на це, не маємо нічого не потрібного, все зайве - на смітник.
...
Да?
Ты исключение?
У меня и ковер есть А куда хрусталь деть, который родители из -за границы привозили или здесь доставали? Красивые фужеры, вазочьки там разныи для канфет? Рогов и ладей у меня нет, а это что, на мусорку?
Хрусталём пользоваться можно. С рюмок - водку пьянствовать, в вазу - цветочки ставить...
У тебя какой-то совковый стих Щас никто уже не хранит хрусталь и отрезы
Ви впевнені? Не хочу всіх живих родичів перераховувати Десь у році 2013, якась далека родичка уже у віці у хрущівці, тещі віддала підвал. Ну те/се овочі зберігати... Бабця померла вирішив я таки привести той підвал до свого ладу. Дітей не було у неї, квартиру віддала внучатому племіннику, от ми з ним той підвал і розгрібали, ту бабцю і згадували у розрізі піднятої теми. Так от бабця не мало не багато, а працювала в якомусь універмазі продавцем у хозвідділі, чого ми звідти тільки не виносили часів срср, поржавівшого...., декілька сміттєвих баків одразу після вивозу завантажили, + 2 машини вивіз усілякого металевого непотребу здав. Так підвал отримав, наразі пустий стоїть років 2, дріб’язок зберігаємо типу банок, лопату. Але на що людина витрачала своє життя, по батькам своїм теж жах, а коли то вже 70+ говорити немає про що... телевізор берізка 3 ще материної матері, телевізор весна (купили перший після весілля), перший кольоровий, другий кольоровий, але перша відеодвійка, далі до сучасної плазми і все то зберігається, і так все, а навіщо Добре, що сіл усіляких не успадкували, бо ще дід був живий і разом з батьком зберігали у дворищі увесь автохлам та куски з нього, зібраний за своє життя. Отож надивившись на це, не маємо нічого не потрібного, все зайве - на смітник.
Ты уверен, что рассказал о том, как представитель нынешней молодежи покупает и складирует хрусталь?
У меня и ковер есть А куда хрусталь деть, который родители из -за границы привозили или здесь доставали? Красивые фужеры, вазочьки там разныи для канфет? Рогов и ладей у меня нет, а это что, на мусорку?
Если есть, пользуйся, конечно. В первоисточнике речь шла о том, что жалеют пользоваться, берегут к особому случаю.
У меня и ковер есть А куда хрусталь деть, который родители из -за границы привозили или здесь доставали? Красивые фужеры, вазочьки там разныи для канфет? Рогов и ладей у меня нет, а это что, на мусорку?
Если есть, пользуйся, конечно. В первоисточнике речь шла о том, что жалеют пользоваться, берегут к особому случаю.
Так это и есть "особый случай": водки выпить, цветы поставить. Не на каждый день.
У тебя какой-то совковый стих Щас никто уже не хранит хрусталь и отрезы
Ви впевнені? Не хочу всіх живих родичів перераховувати Десь у році 2013, якась далека родичка уже у віці у хрущівці, тещі віддала підвал. Ну те/се овочі зберігати... Бабця померла вирішив я таки привести той підвал до свого ладу. Дітей не було у неї, квартиру віддала внучатому племіннику, от ми з ним той підвал і розгрібали, ту бабцю і згадували у розрізі піднятої теми. Так от бабця не мало не багато, а працювала в якомусь універмазі продавцем у хозвідділі, чого ми звідти тільки не виносили часів срср, поржавівшого...., декілька сміттєвих баків одразу після вивозу завантажили, + 2 машини вивіз усілякого металевого непотребу здав. Так підвал отримав, наразі пустий стоїть років 2, дріб’язок зберігаємо типу банок, лопату. Але на що людина витрачала своє життя, по батькам своїм теж жах, а коли то вже 70+ говорити немає про що... телевізор берізка 3 ще материної матері, телевізор весна (купили перший після весілля), перший кольоровий, другий кольоровий, але перша відеодвійка, далі до сучасної плазми і все то зберігається, і так все, а навіщо Добре, що сіл усіляких не успадкували, бо ще дід був живий і разом з батьком зберігали у дворищі увесь автохлам та куски з нього, зібраний за своє життя. Отож надивившись на це, не маємо нічого не потрібного, все зайве - на смітник.
Ты уверен, что рассказал о том, как представитель нынешней молодежи покупает и складирует хрусталь?
Цены на хрусталь молодежь может и интересней деньги потратить.
В первоисточнике речь шла о том, что жалеют пользоваться, берегут к особому случаю.
По этому поводу вспомнил как был в гостях у дальних родственников в селе. На участке летняя кухня и большой двухэтажный, хоть и по советским меркам, дом. Дом закрыт на замок, в нем хрусталь, ковры и все дела. Сами живут в летней кухне и ютятся в небольшой комнатке. Посуда обычная, некоторые чашки и тарелки выщерблены. Отэто я понимаю бережливый подход
В первоисточнике речь шла о том, что жалеют пользоваться, берегут к особому случаю.
По этому поводу вспомнил как был в гостях у дальних родственников в селе. На участке летняя кухня и большой двухэтажный, хоть и по советским меркам, дом. Дом закрыт на замок, в нем хрусталь, ковры и все дела. Сами живут в летней кухне и ютятся в небольшой комнатке. Посуда обычная, некоторые чашки и тарелки выщерблены. Отэто я понимаю бережливый подход
Відповісти
Поперед.
Зміст
Наступ.
Гілками
Ти довгими зимовими вечорами перебираєш оте все тремтячими руками і ностальгіруєш? Ну я ще б зрозумів фото - як-не-як пам"ять. Та й то - оцифрувати і залити ... в якесь "облако". Ота "сімейна пам"ять" - то вона для тебе пам"ять і якісь емоції, а от уже для твоїх дітей - сумніваюсь. Маладьож зараз стає чимдалі прагматичнішою, і доволі часто наші емоції для них як мінімум дивні.
Щас никто уже не хранит хрусталь и отрезы 
молодежь может и интересней деньги потратить.
