А підкажіть хтось, чим поганий Трансфегераш в напрямку з Півдня на Північ? Що втрачаєш?
Нічим не поганий, їздив і так, ітак. Десь до Corbeni доїжджаєте, там ночуєте, зранку в гори. Красиво і нікого не буде
А підкажіть хтось, чим поганий Трансфегераш в напрямку з Півдня на Північ? Що втрачаєш?
Нічим не поганий, їздив і так, ітак. Десь до Corbeni доїжджаєте, там ночуєте, зранку в гори. Красиво і нікого не буде
Дякую, мабуть так і зроблю.
Уду с Порубне, где начинается Трансфэгэраш, от чего отталкиваться, может где заночевать надо. и сколько км и времени на проезд Трансфэгэраш. Далее еду в Грецию
Можна вже в Болгарії, на сам Трансфэгэраш від 4 до 8 годин. Я в свій час доїхав до Софії, але це було занадто
Проїхав. Все ж таки Трансфегераш краще проїжджати з Півночі на Південь, а не навпаки. Більше краєвидів у попутному напрямку буде. Дорогу в межах лісів обступають дерева і фактично нічого не бачиш при їзді, тому без зупинок не обійтись. Медведі трапляються часто, бачив, зупинявся, фотографував. В 8:30 виїхав з Корбені, потім година після тунелю на озері (парковка 10 лей), все не спіша зовсім і коли спустився вниз - на Сігішоару. Містечко невелике. легко оглянути за дві-три години з обідом. Звідти на Георгень (місто секеїв, варто подивитися) і далі Біказ. Трохи офігів коли ввечері там зрозумів що за день проїхав лише 320 км. Але така Румунія. В'їзд в Україну через Красноїльськ забрав 20 хвилин, але автобуси на Болгарію вже і там з'явилися, значить буде гірше.
Проїхав. Все ж таки Трансфегераш краще проїжджати з Півночі на Південь, а не навпаки. Більше краєвидів у попутному напрямку буде. Дорогу в межах лісів обступають дерева і фактично нічого не бачиш при їзді, тому без зупинок не обійтись. Медведі трапляються часто, бачив, зупинявся, фотографував. В 8:30 виїхав з Корбені, потім година після тунелю на озері (парковка 10 лей), все не спіша зовсім і коли спустився вниз - на Сігішоару. Містечко невелике. легко оглянути за дві-три години з обідом. Звідти на Георгень (місто секеїв, варто подивитися) і далі Біказ. Трохи офігів коли ввечері там зрозумів що за день проїхав лише 320 км. Але така Румунія. В'їзд в Україну через Красноїльськ забрав 20 хвилин, але автобуси на Болгарію вже і там з'явилися, значить буде гірше.
Ви були в будній день чи вихдній? Машин і туристів багато?
Проїхав. Все ж таки Трансфегераш краще проїжджати з Півночі на Південь, а не навпаки. Більше краєвидів у попутному напрямку буде. Дорогу в межах лісів обступають дерева і фактично нічого не бачиш при їзді, тому без зупинок не обійтись. Медведі трапляються часто, бачив, зупинявся, фотографував. В 8:30 виїхав з Корбені, потім година після тунелю на озері (парковка 10 лей), все не спіша зовсім і коли спустився вниз - на Сігішоару. Містечко невелике. легко оглянути за дві-три години з обідом. Звідти на Георгень (місто секеїв, варто подивитися) і далі Біказ. Трохи офігів коли ввечері там зрозумів що за день проїхав лише 320 км. Але така Румунія. В'їзд в Україну через Красноїльськ забрав 20 хвилин, але автобуси на Болгарію вже і там з'явилися, значить буде гірше.
Ви були в будній день чи вихдній? Машин і туристів багато?
В п'ятницю. Трохи було людей, але нормально. Без пробок-тянучок. На південній стороні взагалі порожньо майже. Дуже рекомендую звертати увагу на прогноз погоди. Коли хмарно можна нічого не побачити взагалі і дарма втратити час.
это вы не понимаете :-)
Від ваших особистих переконань здібності інших людей не міняються. І варто відмовитись судити інших людей по собі. Поясню, що мається на увазі під "планування - це зло". Ви запланували подорож, вивчили усі місця, де хочете побувати, зарезервували готелі на шляху. І все - ви раб свого плану. У вас не буде часу і можливості роздивлятися довкола, чи, тим більше, кудись звернути в бік. Нема можливості затриматись, тому що інакше весь план летить шкереберть. Якщо не бронювати нічого наперед, не вибудовувати догматичного маршруту, ви починаєте розглядатись, відкриваєте щось несподіване й нове. Ви можете виїхати в одному напрямку, а в кінці кінців опинитись в абсолютно протилежній точці. І оскільки нема якихось окреслених очікувань, все, що відбувається - уже перевершення сподівань. А якщо їхати за планом, і все відбудеться за планом, ну то ок, норм, ну але я ж планував, так і мало бути. А може щось не так скластись, науявляли, сподівались, а, умовно, хмари затягнули місцевість і нічого не видно - це ж розчарування, я ж планував, а тут от! І невідомо що має статись, щоб реальність сподівання перевершила, і трапилось оце "вау, це ж крутезно!". Ось в цьому планування - зло. Але планування в спонтанних подорожах теж існує, просто воно зовсім інше. І такі поїздки страшать багатьох, щоб просто пуститись берега, воно дуже не для всіх, так, але саме тоді відчуваєш, що живеш, а не функціонуєш.
Планирование спонтанных поездок на самом деле задача суперсложная и супертрудоёмкая, поскольку требует держать в голове несколько запасных вариантов с подвариантами к каждому варианту и уметь их комбинировать по ситуации. Это подразумевает много знаний, опыта, времени. Если, конечно, мы хотим, чтобы спонтанная поездка по эффективности не уступала запланированной (лично я так доехал до Лазурного берега Франции во время ковидных ограничений 2020 года, когда вообще не было понятно, впустит следующая страна или не впустит, а границ было в общей сложности 7. И та поездка получилась эффективной и интересной исключительно потому, что информации в голове было с запасом на 5 поездок)
Фактически, утверждая "планирование - это зло" вы отрицаете очевидный факт: у вас в голове уже есть несколько альтернативных планов + умение их комбинировать.
это вы не понимаете :-)
Від ваших особистих переконань здібності інших людей не міняються. І варто відмовитись судити інших людей по собі. Поясню, що мається на увазі під "планування - це зло". Ви запланували подорож, вивчили усі місця, де хочете побувати, зарезервували готелі на шляху. І все - ви раб свого плану. У вас не буде часу і можливості роздивлятися довкола, чи, тим більше, кудись звернути в бік. Нема можливості затриматись, тому що інакше весь план летить шкереберть. Якщо не бронювати нічого наперед, не вибудовувати догматичного маршруту, ви починаєте розглядатись, відкриваєте щось несподіване й нове. Ви можете виїхати в одному напрямку, а в кінці кінців опинитись в абсолютно протилежній точці. І оскільки нема якихось окреслених очікувань, все, що відбувається - уже перевершення сподівань. А якщо їхати за планом, і все відбудеться за планом, ну то ок, норм, ну але я ж планував, так і мало бути. А може щось не так скластись, науявляли, сподівались, а, умовно, хмари затягнули місцевість і нічого не видно - це ж розчарування, я ж планував, а тут от! І невідомо що має статись, щоб реальність сподівання перевершила, і трапилось оце "вау, це ж крутезно!". Ось в цьому планування - зло. Але планування в спонтанних подорожах теж існує, просто воно зовсім інше. І такі поїздки страшать багатьох, щоб просто пуститись берега, воно дуже не для всіх, так, але саме тоді відчуваєш, що живеш, а не функціонуєш.
Планирование спонтанных поездок на самом деле задача суперсложная и супертрудоёмкая, поскольку требует держать в голове несколько запасных вариантов с подвариантами к каждому варианту и уметь их комбинировать по ситуации. Это подразумевает много знаний, опыта, времени. Если, конечно, мы хотим, чтобы спонтанная поездка по эффективности не уступала запланированной (лично я так доехал до Лазурного берега Франции во время ковидных ограничений 2020 года, когда вообще не было понятно, впустит следующая страна или не впустит, а границ было в общей сложности 7. И та поездка получилась эффективной и интересной исключительно потому, что информации в голове было с запасом на 5 поездок)
Фактически, утверждая "планирование - это зло" вы отрицаете очевидный факт: у вас в голове уже есть несколько альтернативных планов + умение их комбинировать.
єдина складність в "довільному" плануванні - це гроші, більше там абсолютно нічого складного нема, бо при такій подорожі тобі може стрельнути забаганка зупинитись в супер-пупер найкрасивішому місці де є тільки готелі за 300+ євро ніч (умовно), або замість одного готеля ти їдеш в інший, або замість 5 діб тобі так подобається що зупиняєшся на 15... от і всі складнощі
єдина складність в "довільному" плануванні - це гроші, більше там абсолютно нічого складного нема, бо при такій подорожі тобі може стрельнути забаганка зупинитись в супер-пупер найкрасивішому місці де є тільки готелі за 300+ євро ніч (умовно), або замість одного готеля ти їдеш в інший, або замість 5 діб тобі так подобається що зупиняєшся на 15... от і всі складнощі
честно говоря, не вижу связи. Чтобы снизить бюджет без особой потери в качестве в любом случае требуется больше усилий на этапе подготовки, это справедливо всегда. Хоть в "плановой" поездке, хоть в "гибкой/спонтанной". Мне поездка 2020 года обошлась абсолютно в те же деньги, что и в "доковидные" годы, хотя план пересматривался, бывало, по два раза в день вплоть до того, что страна посещения заменялась:-)
Був там пару днів тому ( в четверг), народу/машин просто купа. Ближче до обіду пробки вже ближче до парковок, що з півдня, що з півночі. З півночі здається пробка більше, тому раджу їхати з самого ранку. З південної строни в наявності просто величезна кількість відмедів, але раджу не годувати, бо був свідком як люди з дорогого паркетника кидала щось відмедю, але тому бумало мало і він став на задні лапи і поліз у відчинено вікно мордою)) Мабуть салон доводетьсч чистити від переляку пасажирів і водія
А взагалі Трансфагараш в порівнянні з Транспальпіною дитячаи забавки. От на Трансальпіну раджу їхати в першу чергу, це просто щось фантастичне.
Був там пару днів тому ( в четверг), народу/машин просто купа. Ближче до обіду пробки вже ближче до парковок, що з півдня, що з півночі. З півночі здається пробка більше, тому раджу їхати з самого ранку. З південної строни в наявності просто величезна кількість відмедів, але раджу не годувати, бо був свідком як люди з дорогого паркетника кидала щось відмедю, але тому бумало мало і він став на задні лапи і поліз у відчинено вікно мордою)) Мабуть салон доводетьсч чистити від переляку пасажирів і водія
А взагалі Трансфагараш в порівнянні з Транспальпіною дитячаи забавки. От на Трансальпіну раджу їхати в першу чергу, це просто щось фантастичне.
Нам теж трансальпіна більш сподобалась,можливо через те що ми нею першою їхали.
Відповісти
Поперед.
Зміст
Наступ.
Гілками
