Drunkard 26.03.2024 10:52 пишет: а саме психологічний, діти природньо наслідують поведінку батьків.
Брехня, і взагалі це нічого не значить, якщо в тебе батьки бухарики, так само як і якщо в те6е батьки професора, то є купа прикладів дітей бухариків чи наркоманів. Те що психологічний , а не генетичний, цілком згоден
juristkostya 25.03.2024 10:38 пишет: если человек выпивает, чтобы насладиться вкусом, ему 50 граммов условного коньяка хватит на весь вечер и шансы попасть в алкогольную зависимость минимальные.
Це помилка. Цілком існує таке явище, як соціальний алкоголізм. Алгоколік - геть необовязково брудний бомж, що валяється під парканом і бухає дешеву водку. Повно повноцінних алкоголіків з високими стадіями алкоголізму, про алкоголізм яких навіть не здогадується ніхто ані з колег, ані з найближчих друзів, і 50 грамів коньяка щодня - шлях саме сюди. 50 грамів коньяка щодня, це вже, власне, алкоголізм і є.
Генетичним захворювнням вважали алкоголізм - теж помилка. Воно не генетичне, а психологічне. Психологічні захворювання теж нерідко передаються від батьків дітям, але механізм цієї передачі не генетичний, а саме психологічний, діти природньо наслідують поведінку батьків.
Найточніше формулювання алкоголізму - не кількість, і не регулярність, це випивати більше, ніж заплановано. Налив собі один бокал на вечерю, а після вечері догнався ще одним - це воно. Побіг за другою пляшкою серед ночі - поздоровляю, це точно воно. Накидався до похмілля - знов таки, випив точно більше, ніж хотів - воно.
Алкоголізм - захворювання волі, довіряти власній думці "та я мало чи рідко пью, я не алкоголік" - не можна, психіка алкоголіка дуже ефективна в самообмані.
Маю трохи життєвих спостережень. Алкоголізм - це не коли випити більше запланованого, а скоріше коли не працює стоп-кран. Тобто, випили, вже досить, і тут відбувається розділення на людей, які "ні, я вже все" і людей "давай далі наливай". Алкоголізм - це коли не пам'ятаєш, яку дич творили вчора під "бахусом". Чесно кажучи, для мене це терра інкогніта, бо в мене так не виходить. Може тому, що я не закомплексований, і творити всяку дич можу і без випивки А випивши, не зроблю нічого такого, чого не зробив би на тверезу голову. Алкоголізм - це коли випити є найбільшим задоволенням в житті. Алкоголізм - коли відміниш будь-які плани заради випивки. Звісно, в ідеальному світі, де немає переживань понад міру, де немає навантажень нелюдських, де немає ситуацій, коли вже не тягнеш, загинаєшся, але крім тебе нема кому - там можна і не пити. Але "жице нє єст байка". Я усіляке проходив, і не раз мусів випити тих 50 грам, щоб трохи попустило і не поїхати мізками. Тому для мене алкоголь не однозначне зло, і я розумію людей, які так випускають пару. І так, я не святоша, щоб судити інших. Життя часто не просто несправедливе, а й до неможливості жорстоке. Тому мій головний критерій, що відрізняє алкоголіка від не-алкоголіка: вміння зупинитись, коли точно досить.
juristkostya 26.03.2024 11:11 пишет: я понимаю, что лично вам на логику плевать, но для прочих собеседников выделил противоречие: просмаковать 50 гр, на чём остановиться и лечь спать, совершенно очевидно, никак не вяжется с "выпил больше, чем планировал, побежал за добавкой, на утро похмелился".
Це - типовий випадок алкоголічного самообману. В реальності, 50 грам щодня - це ВЖЕ більше, ніж хоче і планує психічно здорова людина.
А 350 грам 1 раз в тиждень в суботу? З.І. Якщо що, я міцні напої та пиво не люблю.. просто цікаво
Щотижня в суботу? Бляха, поділись здоров'ям, га? Бо я би вмер певно
Якщо це кожну суботу, то так - це залежність, тобто алкоголізм.
Якось дивився звичайне кафе у Парижі не для туристів, а там, де офіси. Обід. Кожен випиває 0.7 вина за обідом. Більш того, не сумліваюсь, що і ввечері ще накатить під 300 грамм вина. Тобто то литр за день. Десь 200 водки у перерахунку. Кожен день.
Якщо це кожну суботу, то так - це залежність, тобто алкоголізм.
Якось дивився звичайне кафе у Парижі не для туристів, а там, де офіси. Обід. Кожен випиває 0.7 вина за обідом. Більш того, не сумліваюсь, що і ввечері ще накатить під 300 грамм вина. Тобто то литр за день. Десь 200 водки у перерахунку. Кожен день.
Звісно, в ідеальному світі, де немає переживань понад міру, де немає навантажень нелюдських, де немає ситуацій, коли вже не тягнеш, загинаєшся, але крім тебе нема кому - там можна і не пити. Але "жице нє єст байка". Я усіляке проходив, і не раз мусів випити тих 50 грам, щоб трохи попустило і не поїхати мізками. Тому для мене алкоголь не однозначне зло, і я розумію людей, які так випускають пару. І так, я не святоша, щоб судити інших. Життя часто не просто несправедливе, а й до неможливості жорстоке.
Щотижня в суботу? Бляха, поділись здоров'ям, га? Бо я би вмер певно
колись, по-чесному проходив нарколога - він сказав, що, якщо ти чіткко пам'ятаєшь, коли ти пив останні кілька разів та скільки - то це вже якась там стадія алкоголізму.
Щотижня в суботу? Бляха, поділись здоров'ям, га? Бо я би вмер певно
колись, по-чесному проходив нарколога - він сказав, що, якщо ти чіткко пам'ятаєшь, коли ти пив останні кілька разів та скільки - то це вже якась там стадія алкоголізму.
Мати якийсь час працювала в наркології, вдома була література, читав з цікавості. Дик найперша ознака алкоголізму (т.н. "нульова стадія") - відсутність позивів на рвоту після прийому будь-якої дози етанолу.
Щотижня в суботу? Бляха, поділись здоров'ям, га? Бо я би вмер певно
колись, по-чесному проходив нарколога - він сказав, що, якщо ти чіткко пам'ятаєшь, коли ти пив останні кілька разів та скільки - то це вже якась там стадія алкоголізму.
Мати якийсь час працювала в наркології, вдома була література, читав з цікавості. Дик найперша ознака алкоголізму (т.н. "нульова стадія") - відсутність позивів на рвоту після прийому будь-якої дози етанолу.
Брехня, є випадки коли алкоголіки задихаються від власної блювоти, якщо сплять на спині.
DimonDSV 03.04.2024 10:06 пишет: щось таке у мене. я називаю це "супер силою" - відсутність похмілля. але намагаюсь кинути пити.
Це називається "підвищена толерантність" - теж симптом якоїсь там стадії, мабуть найкращої: "-Ви страждаєте від алкоголізму? -Чому страждаю, я їм насолоджуюсь...".
DimonDSV 03.04.2024 10:06 пишет: щось таке у мене. я називаю це "супер силою" - відсутність похмілля. але намагаюсь кинути пити.
Це називається "підвищена толерантність" - теж симптом якоїсь там стадії, мабуть найкращої: "-Ви страждаєте від алкоголізму? -Чому страждаю, я їм насолоджуюсь...".
ну можливо і так. але пʼянію з першої чарки. потім після певної кількості алкоголю він перестає смакувати (стає неприємним). от якщо тут зупинитися - то зранку і натяку на вживання алкоголю не буде. якщо ж продовжити, то трохи пізніше почне сильно клонити до сну. в ранці буду відчувати наслідки отруєння організму (крутить живіт). але ніяк не заважає для активного життя.
мій алкоголізм заважає моєму бюджету (якщо не брати очевидну шкоду організму) та дружині, яка не може вживати алкоголь (похмілля від самої думки починається).
от і думаю чим замінити вживання алкоголю. ще б з солодким завʼязати. цікаво, що солодкого мені хочеться в першій половині дня, а алкоголю ближче до вечора)) ідеально - після обіду віскаря з морозивом))