От мені завжди цікаво як ви читаєте поміж строк про «повертатися ніхто не планує», хоча вам прямо говорять інше?!? Якщо людина втікла від війни/небезпеки/авіаударів і нічого не змінилося, то чому вона повинна «планувати» повернення?
Хто прямо говорить інше? Щось я "нить разговора" загубив,вибачайте.
так є ж статистичний матеріал по результатам багатьох війн: в середньому з трьох повертається один. ось приблизно така цифра в середньому і буде по результатах, не бачу ніяких причин очікувати іншого.
vit_lik 05.03.2023 00:26 пишет: Польша через все это прошла/проходит и мы пройдём.
Так-так . І саме тому у Нідерландах в менюшці голосового меню операторів 3 мови, у т.ч і польська. Припускаю, що і у GB польська в меню операторів присутня, а у Польщі - українська.
Я маю на увазі політику щодо робочої сили, а вона в ЄС досить прагматична. Є можливість залучити мільйони освічених навчених здорових людей - чому б відмовлятися.
Умови довгострокової легалізації в переважній більшості країн Європи достатньо складні. Тимчасових захист - просто (хоча навіть це "просто" в багатьох країнах займає 5-10 місяців), довгострокова легалізація - дуже складно, громадянство - близько к неможливому.
Нідерланди: громадянство можна отримати, якщо прожити 5 років в країні легально (по візі скіллед мігранта, наприклад) та здати інтеграційні та мовні екзамени. Це не надскладне завдання. Так, наразі особи з ТЗ можуть працювати лише поки діє ТЗ, але це може змінитися.
julson 04.03.2023 21:50 пишет: Я говорила о тех, кто думает, что когда-то вернется. Это самообман. Сейчас дома нет ничего и близко похожего на те дни, когда люди уезжали. Однако же....не спешат. Поэтому и говорю - забудьте и не самообманывайтесь. Этот день не настанет никогда, теперь всегда будет недостаточно бещопасно. Это травма, это в голове. А потом придет старость и дети вырастут. Увы это так. Поговорим об этом через три года.ничего не поменяется. Никто уже не выйдет из зоны комфлрта чтобы вернуться
Я писала про те що неможливо бути готовим до цього завчасно. Багато моїх знайомих повертається. Багато планують повернутися весною. Навіть з Рубіжного жіночка планує додому. І жоден біженець не сказав впевнено - я лишаюся. Я не кажу що це не зміниться. Я кажу що бачу на власні очі.
смотри как интересно. Я сейчас уже третий раз пишу о тех, кто думает что он вернется после окончания войны.и анализирую почему эти планы не реализуются. А ты мне третий раз пишешь о том кто и что об этом говорит. ))) это ой какие две большие разницы. Я же употребила слово самообман. А не обман других.
vit_lik 04.03.2023 22:43 пишет: родители похерив свою жизнь, вкалывают ради детей. Дети подросли и завели своих детей. И начинають херить уже свою жизнь и вкалывать ради своих детей. И так из поколения в поколения все вкалывают и херят свою жизнь. И никто не живет нормальной жизнью.
пока кто-то в этой цепочке не заработает на неско поколений вперед. Вроде ничего удивительного
Тоді як в Україні просто інший напрямок тих самих зусиль. Але ти вдома.
Інший напрямок зусиль, це який, перепрошую?
вона ж написала - вдома. для тих у кого дома більше немає - питання неоднозначне. а ще люди не сліпі. поживши навіть в Польщі дуже помітна різниця не на користь цієї держави навіть до війни...
US7IGN 04.03.2023 22:51 пишет: ... війна відкрила нечувані раніше можливості, але не треба думати що все само з неба впаде. для цього і потрібно попрацювати, бо завтра можливості вже не буде, а результат залишиться. якщо жити тільки для себе то результатів ні у себе ні у дітей не буде.
Roksimama 05.03.2023 00:29 пишет: Люди що досягли чогось вджобували хоч закордоном, хоч вдома.
але є маленький нюанс - досягнувши чогось там ти отримуєш стабільність і забезпечену старість. а в цій країні всі досягнення обнуляють раз на декілька років. от і виходить що Пєлєвін як Кличко зміг подивитися у завтрашній день... Сначала между родственниками шла долгая ссора, и до Грыма долетали матюки. Потом внизу помирились и стали петь оркские народные песни. Сперва прочувствованно, со слезой исполнили «Из этой жопы [*****] уедешь». А когда запели «Ебал я родину такую», взяли такое «ля», что Грыму, пытавшемуся делать уроки на втором этаже, пришлось заткнуть уши затычками из пенопластика. S.N.U.F.F
vit_lik 05.03.2023 00:26 пишет: Польша через все это прошла/проходит и мы пройдём.
Примем 3 миллиона якутов, как поляки наших. Когда на болотах начнется шабаш за статус первородного народа мокши.
є нюанс - в Польщу поїхали люди з вищою освітою та грошима. на яких мерседесах сюди приїдуть якути? а якщо якути дійсно нафтовики, то нахіба їм кудись їхати?
Vindsor 04.03.2023 22:43 пишет: Цілком згоден. Я лише за те, щоб люди з цінностями залишалися, а з інтересами - їхали під три чорти! Он, комусь держава свої обов‘язки не виконує, то нехай собі їде. Якщо значна частина писунів клавою тут поїде кудись, якісний склад населення зміниться на краще. Може, тоді «армія, мова, віра» дійсно станіть цінностями, а «шашлики на майські» і «сойтісь посрєдінє» - залишаться в маргінесі, де їм, власне, і місце.
Вот такие высокомерные интонации и не располагают возвращаться. Для меня после эмиграции единственной проблемой был визовый вопрос. Так как только процентов 5 компаний сопровождали экспатов по ВНЖ. Остальные даже не высказывали желание, будь ты просто безграничный гений.
Но это все. Общение с людьми никакого осадка не оставляло, вообще. Никогда. Даже когда было недопонимание, какие-то производственные конфликты. Люди терпимы, открыты и готовы помочь.
И уехавшие с начала войны именно такой контраст увидят. Вернувшись - первое, с чем столкнутся, - это презрение, высокомерие, ненависть. "Ты там отсиделся, а я тут под бомбами, или в окопе". Люди будут возвращаться совершенно в другую страну, не готовую их принять из страны, где их приняли и всем обеспечили.
Так что будет еще один термин - ревозвращенцы. Те, кто не нашли себе место в послевоенной Украине.
The proportion of those who would like to return to Ukraine (35%) was similar to the proportion of those who would like to stay in their host country (38%). Almost one in four respondents (23%) did not know what they would do yet. About 4 % planned to move elsewhere.
Я дуже скептично ставлюся до "хотєлок" - бо від хотєлки залишитись в країні-хості до конкретних дій, спрямованих на досягнення такої мети - як до місяця рачки.
The proportion of those who would like to return to Ukraine (35%) was similar to the proportion of those who would like to stay in their host country (38%). Almost one in four respondents (23%) did not know what they would do yet. About 4 % planned to move elsewhere.
Я дуже скептично ставлюся до "хотєлок" - бо від хотєлки залишитись в країні-хості до конкретних дій, спрямованих на досягнення такої мети - як до місяця рачки.
Для того, щоб через рік залишитися (читай - отримати робочу візу), треба вже сьогодні знати мінімально мову та вже мати роботу з певним доходом значно вище прожиткового рівня. Це аби про 5% українських біженців було. Писав багато разів, і точка зору не сильно змінилася - повернуться майже всі, хіба деякі з західних урядів почнуть займатися біженсько-популяційним канібалізмом і спростять вимоги для отримання робочих віз для тих, хто приїхав з України через війну.
Писав багато разів, і точка зору не сильно змінилася - повернуться майже всі
Повернуться в неіснуючу квартиру в умовному "Бахмуті"? Чи повернуться до сім'ї, якої вже нема? Лінія фронту доволі стабільна останні пів-року. І якщо людина з Одеси, Львова, Києва станом на 5 березня не повернулась, то що зміниться для цієх людини умовно 25 червня, коли "війна закінчиться"? Хто хотів вернутися - вже вернулись. Хто станом на зараз не вернувся - скоріше не вернуться, ніж вернуться.
Писав багато разів, і точка зору не сильно змінилася - повернуться майже всі
Повернуться в неіснуючу квартиру в умовному "Бахмуті"? Чи повернуться до сім'ї, якої вже нема? Лінія фронту доволі стабільна останні пів-року. І якщо людина з Одеси, Львова, Києва станом на 5 березня не повернулась, то що зміниться для цієх людини умовно 25 червня, коли "війна закінчиться"? Хто хотів вернутися - вже вернулись. Хто станом на зараз не вернувся - скоріше не вернуться, ніж вернуться.
Ти певно не в темі. У мене особисто є дві куми, одна живе у Відні, друга у Ліоні. Обидві аж пищать хочуть додому. Реально складно жити у розділеній сім'ї, постійно кожен день без перестанку самій займатися дітьми, не мати можливості самореаліації, не мати кола спілкування, і тд і тп. Багато людей судячи по місцевим чатикам чекають коли скінчиться зима і вйо додому. Ще раз повторюсь, вибачаюсь. Просто так "не повернусь" не працює. Людина має мати підставу, для того щоб знаходитись у іншій країні. Ця підстава називаться дозвіл на перебування.