Добрый вечер. Дочь заканчивает 9 класс в укр.школе. Есть ли смысл определять ее на учебу в Европу? В том смысле,что потом,после окончания той школы европейской,сможет она поступать в ВУЗ Европы?
Жить с родителем? Искать опекуна?
Супруга зондировала почву. Общалась с менеджером,правда не знаю из какой она фирмы. Менеджер советовала Канадский колледж в Италии. Учеба,проживание. Может тут есть родители,у которых дети учатся или учились там? Возможно посоветуете другие подобные школы...
ну, трохи дивилися в цю сторону, але міркування такі: 1. Менеджеру треба продати вам школу. Ходили дивилися оті "Освіта в Канаді", але за немаленьку ціну парять щось рівня ПТУ/коледжу. 2. Дитина шкільного віку в Європі не є "самостійною одиницею". Як там справи з грошима (банківський рахунок), утриманням (оплати рахунків), проживання (аренда?). Якщо навіть це школа типу інтернат (boarding school) з проживанням, то як вирішується питання "якщо щось сталось" - захворіла? Побилася с кимось? Щось вкрали цінного/загубила? 3. І все це коштує грошей. А плюс потім платити за ВУЗ. То може вже обирати вуз подорожче (щоб менше конкуренції з боку "сіромах") і платити за контракт? 4. Школу для себе не розглядаємо. ВУЗ - по ситуації.
Вітаю. У мене дитина зараз у Чехії навчається. Після 24 лютого виїхав із батьками дружини. Пішов спочатку в 8 клас, потім попросив перевести його в 9 клас. Після 9 класу йому потрібно обирати гімназія або коледж. Вибрав коледж. Нині навчається вже рік як у коледжі. Але наступний рік повертатиметься і навчатиметься вже в Києві. Є кілька питань, відповівши на які ви зможете зрозуміти, чи будете ви вступати після 9 класу чи ні. 1. Хто опікун? Без опікуна не буде ні проживання, ні навчання. Менеджери, які продають курси, обіцяють, що все буде ок. Але на практиці, кожна дитина унікальна і до неї потрібен підхід. 2. У дитини після 9 класу - перехідний вік і як він поведеться за кордоном взагалі не зрозуміло. 3. Чи знає дитина мову, тієї країни, у яку їде? Якщо ні, то йому буде дуже складно влитися у соціум. 4. Місто в яке він їде, чимось цікаве? Мій син сказав, що це, якийсь даунгред, він із Києва (столиці) поїхав у якесь село (70 км від Праги). 5. Гроші. Зрозуміло, що можна напружитись і зібрати на навчання. Але треба розуміти, що потрібно ще на їжу, розваги, їзду туди і назад, хоча б раз на 3 місяці.
На даний момент план такий: закінчуємо школу тут і туди їде до вузу.
у нас ситуація протилежна. дитина спробувала польську школу і відмовляється повертатися в Україну. мову вивчила за рік, навчається польською. ані зі спілкуванням, ані з навчанням проблем не має. тож квартиру там продовжили ще на рік. якщо війна не закінчиться в цьому році, то мабуть вже мені буде краще переїхати до них, ніж навіть тільки дружині повертатися...
Это обучение как Пансион я так понял с сайта
да, как Пансион. Дети ,которые выехали в прошлом марте, учатся бесплатно. И проживают с одним из родителей. Тут ситуация немного другая- обучение платное. Вот и хочу узнать- учится или учился ли кто в похожих школах. Стоит ли платить за это?
Якщо з одним з батьків - яка різниця де вчитися? Батькі вирішують побутові питання. Якщо пансіон - хто буде вирішувати побутові питання (хвороби, конфлікти) - ви готові довірити дитину-підлітка пансіону? Тут більше про організацію життя, ніж навчання як таке.
а скільки років дитині? В мене знайома дівчинка теж поїхала в польску школу, але ще до війни. Навчалася на відмінно, навіть по польскій оцінки були краще ніж у поляків. Та вона теж, повернулась до Києва. Сказала, що вона там деградує. А ще один знайомий хлопец в 14 років, залишився у німців і теж не хоче повертатися. В Європі, навчаються на рік довше і тому план навчання розтянутий на більше років. І тому коли діти починають навчатися в европейський школі, то ім легше, тому що, вони це вже вивчали:-).
А ще один знайомий хлопец в 14 років, залишився у німців і теж не хоче повертатися. В Європі, навчаються на рік довше і тому план навчання розтянутий на більше років. І тому коли діти починають навчатися в европейський школі, то ім легше, тому що, вони це вже вивчали:-).
він живе і утримує себе сам? Чи все є таки з родиною/одним з батьків? Окрім суто навчання є момент перебування, про якийсь чомусь не думають. Статус перебування за кордоном? Безвіз не канає. Біженство? учнівська віза для початку?
Чи гарантує школа-інтернат подальший вступ до ВУЗу - не факт. Чи візьме багато грошей? Скоріш за все. Доречі - як платити? Возити кеш? Банківськими переказами (які не працюють)? Чи буде школа спроможна вирішувати проблеми дитини в разі виникнення таких і в якому обсязі - питання відкрите. Може все ж таки ці потенційні гроші спрямувати одразу на оплату ВУЗу?
а скільки років дитині? В мене знайома дівчинка теж поїхала в польску школу, але ще до війни. Навчалася на відмінно, навіть по польскій оцінки були краще ніж у поляків. Та вона теж, повернулась до Києва. Сказала, що вона там деградує. А ще один знайомий хлопец в 14 років, залишився у німців і теж не хоче повертатися. В Європі, навчаються на рік довше і тому план навчання розтянутий на більше років. І тому коли діти починають навчатися в европейський школі, то ім легше, тому що, вони це вже вивчали:-).
мабуть все ж таки школи різні і діти різні, але легким навчання на іноземній мові я би не назвав. півроку половину не розумієш через мову. моїй 13 і їй ставлення вчителів більше сподобалось в польській. програми різні і коли тобі треба вчити додатково до англійської з додатковими заняттями ще польську і другу іноземну іспанську, а також польську історію та літературу і інші предмети підтягувати до того що перед цим декілька років вчили поляки, то деградації не спостерігається. питання перебування кожен мабуть буде вирішувати індивідуально, але є варіант піти в місцевий технікум та отримати ще й робочу спеціальність, а потім вже в університет. в технікумі також є гуртожитки. в будь-якому разі вік небезпечний і потребує уваги. щодо статусу я би не хвилювався. впевнений, що та ж Польща буде створювати умови щоб діти там залишалися. кума з донькою повертається є Німеччини, бо їм там не зайшло та й особливого бажання вчитися теж не було. все дуже індивідуально.
1. Менеджеру треба продати вам школу. Ходили дивилися оті "Освіта в Канаді", але за немаленьку ціну парять щось рівня ПТУ/коледжу.
Напевне тому що технічно цей коледж є кампусом університету, і по закінченні початкової програми навчання і отримання щось типу Associate Diploma можна йти на Co-op, або одразу працювати, або переводитись на подальшу програму до університету та здобувати Bachelor of Science. Але розумний шлях, не за всі гроші всього світу, отримувати вищу освіту у Канаді маючи стутус резидента, за тарифами як для місцевих та використовуючи систему кредитування для студентів.
Менеджер советовала Канадский колледж в Италии. ... Возможно посоветуете другие подобные школы...
Все подобные "Канадские колледжи в Италии" это сферический конь в вакууме. Вряд ли там местные учатся или живут.
Вы хоть представляете более менее итальянскую (любую другую европейскую) систему образования?
Есть три ступени обязательного образования
1. Начальная школа(scuola elementare), 5 лет, идут с 5-6 лет 2. Средняя (scuola media), 3 года 3. Высшая (scuoa superiore), 5 лет.
Если первая и вторая ступень везде и всегда одинаковая, то с последней есть нюансы. Поступая уже нужно хоть слегка думать чем же потом в жизни заниматься.
Есть два пути, первый - колледж (istituto tecnico professionale, что-то типа ПТУ/техникума) закончив который получаешь диплом про общее образование и специальность, по которой можно сразу идти и работать. Ваш "Канадский" формально из этой категории
или второй путь - лицей (Liceo), после которого специальности не будет, но лучше подготовка в университет. Лицеи в основном двух типов, классический и научный (classico/scientifico) первые по гуманитарным, вторые по точнычным наукам, хотя все довольно относительно.
Выбирая лицей сразу нацеливаются продолжать дальше учебу в универе. Работать нормально после лицея вряд ли получится.
И после istituto tecnico можно в универ податься, если есть желание, но обычно там уже получают нормальную специальность (например ragioniere или geometra) с которой вполне можно хорошо зарабатывать не тратя еще 5-6-7-8 лет на образование (которое может же и не пригодиться!)
И в университете подавляющее большинство специальностей без конкурса совсем, т.е. принимают всех желающих. Конкурс (ingresso a numero chiuso) стабильно только на медицину/стоматологию/инфермеристику еще на архитектуру бывает.
Вот такие пироги
Так что я бы начинал с переезда по статусу в желаемую страну и записи в обычную школу по месту жительства
PS: дочка с 10-ти лет прошла тут среднюю, liceo scientifico и поступила на медицину, работает в Бельгии Когда она была во втором классе лицея пришел туда парень украинец, дома уже получивший аттестат, он был на пару лет старше, но т.к. языка на тот момент был 0, то его так определили, закончив лицей поступил на химфак, диплом бакалавра получил лет через 5-6 вместо 3-х, не потому что такой тупой, просто пришлось ему много работать, а не учиться, но несмотря на все негаразды все получилось и теперь трудится по специальности, а не официантом
Дякую)
Сам учился в английской частной школе (давно уже ), дети тоже, пока была возможность, ходили в частные школы в Англии, сейчас в обычных оба. Я не знаю что такое "канадская школа в Италии" но ИМХО звучит не очень, и вот почему:
В большинстве случаев в Европе все дети учаться в обычных школах. Они бывают хорошие и похуже, все хотят попасть в хорошие, все как у всех. Исключения, когда дети идут в частные школы которые я знаю: 1. частные школы Англии. Тут все просто - это давняя, устоявшаяся традиция, высокое качество, их много - около 10%, для местных есть способы как учиться бесплатно, что делает их доступнее. 2. Частные школы в Швейцарии (их немного но они есть), все как в Англии но дороже и ИМХО хуже 3. Аналоги Британской-Американской-Французской школ которые есть тупо во всем мире. Они созданы для временного обучения детей экспатов, посольств и тд. Важно что местные туда почти не ходят, ибо качество не лучше чем в обычной бесплатной школе, просто что говорят не на итальянском а на английском.
Если уж так хочеться и есть деньги - отправляйте в ЮК, если нет денег - копите на универ. Иначе - и деньги все равно потратите, и смысл будет очень ограниченный.
продовжуємо спостереження. мала (7 клас) приїхала в гості на тиждень і зустрілась зі старими друзями, сходила в колишню школу (Київ, спеціалізована) на пару уроків. своє ставлення не змінила - вчитися в Польщі (звичайна школа) їй подобається більше і повертатися вона не хоче. але багато українців з її ж школи в Кракові хочуть повернутися і їм не подобається вчитися в Польщі. всі діти різні і мабуть краще у них питати що вони хочуть і допомагати в цьому, аніж примушувати робити те що вони не хочуть.
мабуть краще у них питати що вони хочуть і допомагати в цьому, аніж примушувати робити те що вони не хочуть.
Якщо умовного гуманітарія заставляти вчитись в ліцеї - можливо, і не варто цього робити. Але не так і багато дітей захочуть вчитись, це якщо дати вибір - вчитись\не вчитись...
продовжуємо спостереження. мала (7 клас) приїхала в гості на тиждень і зустрілась зі старими друзями, сходила в колишню школу (Київ, спеціалізована) на пару уроків. своє ставлення не змінила - вчитися в Польщі (звичайна школа) їй подобається більше і повертатися вона не хоче. але багато українців з її ж школи в Кракові хочуть повернутися і їм не подобається вчитися в Польщі. всі діти різні і мабуть краще у них питати що вони хочуть і допомагати в цьому, аніж примушувати робити те що вони не хочуть.
У мого малого були приблизно такі ж враження від навчання в польській школі у 6-у класі. Основне - набагато менше вчать всякої дурні на кшталт рельєфу морського дна, будови вулкану, купи уроків літератури і укрмови (вважаю що після 4-го класу цей предмет взагалі не потрібен). І внаслідок цього в польській школі у 6-у класі по 5 уроків на день, а в українській по 7. Кількість годин змістовних предметів приблизно така сама. Хоча наповнення програм у Польщі адевкатніше. Зате в українській школі купа непотрібних предметів, а навіть у потрібних за назвами часто у програмі якісь нісенітниці (типу видів пліснявих грибків і їх будови, системи життя і розмноження).
Якщо умовного гуманітарія заставляти вчитись в ліцеї - можливо, і не варто цього робити. Але не так і багато дітей захочуть вчитись, це якщо дати вибір - вчитись\не вчитись...
світ змінюється. умовний офісний планктон замінить ШІ, а дійсно творчих/розумних людей більше не стало. натомість потрібно більше сантехників/електриків, яким вища освіта та вміння правильно писати не потрібні. я своїм дітям з самого дитинства показував альтернативи: взагалі не напружуватися, нічого не робити, жити вільно як тварина та харчуватися на смітниках. не сильно напружуватися та потім важко працювати руками або сильно напружитися та потім легше працювати головою. тільки після 30-40 сил на працю буде все менше, а витрати на підтримання якісного життя все більше. вибір методом виключення теж має право на існування. як воно вийде подивимось ще років через 10. поки що вони мене випереджають за розвитком, що мене повністю влаштовує.
насправді школа в Європі це не шкільні предмети. це мови, коло спілкування та перспективи росту.
Відповісти
Поперед.
Зміст
Наступ.
Гілками
), дети тоже, пока была возможность, ходили в частные школы в Англии, сейчас в обычных оба. Я не знаю что такое "канадская школа в Италии" но ИМХО звучит не очень, и вот почему:
