чи є сенс пересісти на електричку? (219/501) / Вибір автомобіля

Ти вже запарив своїми пафосними заявами про "автобомжування", давно вже приїлися і абсолютно тупі.
Є реальність не лише українська, а загальносвітова - постійний рух в напрямку урбанізації, який почався давно, а це значить побудовані давно будівлі та інфраструктура. Тож є така річ, як потреби в адаптації і змінах інфраструктури, що до цього не передбачала нових фіч в часи своєї побудови. От так, як стара будівля не розрахована була при проектуванні на поточний набір технічних рішень, то тепер під це треба напружуватися і вносити зміни, а це набір одночасно індивідуально-колективних рішень та узгоджень. Тобто як тільки лінь щось змінювати або хтось, хто має формальну можливість, ставить перепони, то рішення апгрейду інфраструктури не приймається. І це якраз буде стосуватися 99%+ паркувальних місць в наших містах. Від того, що якийсь пафосний "неавтобомж" матиме місце в паркінгу з розеткою, абсолютно нічого не зміниться для інших паркомісць "домашнього базування" по тому ж Києву, Львову, Харкову, де проживає більшість населення країни... Як не зміниться і для більшості старої забудови інших міст світу.
І скільки б не розмахували своїми трусєлями та лозунгами про "це майбутнє!" активісти, на пропозиції автівок для досить "узкого круга огранічєнних ліц"(с) спеціалізуються небагато марок, більшість же намагається йти в маси. І тут рішення приймають не активісти, а саме ці маси, за яку автівку нестимуть власні гроші. От кричать вже давно еко-активісти про потребу економії палива, а споживачі такі: хочу не пузотьорку, а більш прожерливий паркетник! І все тут, підтягується пропозиція і середнє споживання +10...20% автопарк паркетників генерує наперекір крикам активістів. Ось як зрозумієш це, що ринок визначається насамперед попитом споживачів, а лише в другу чергу - вмінням піднаправити цей попит в бік своєї пропозиції (і в цьому дехто досягнув немалих успіхів), тоді прийде розуміння, що високопарні заяви окремих задротів нічого не вартують, а для оцінки перспектив ринку треба моделювати "середній мозок середнього споживача" з його вподобаннями та бажаннями. А всіляких фріків з одного та іншого боку розподілу з їхніми безапеляційними заявами в бік своїх вподобань варто посилати за москальським кораблем.
І тут вже так: якщо таких, кому буде зручний тип електроавтівок, буде більше, то і їх частка сильно збільшиться, витісняючи ДВЗ. Якщо ж виявиться незручним (і тут згадуємо про наявну кількість власних авторозеток, як головного елементу зручності, та перешкоди по її створенню), і споживач проголосує гаманцем за ДВЗ, то підлаштуються під реальність і виробники, і політики з заборонами. Ну а активісти позадкують зі своїми лозунгами та прогнозами, виправдовуючись типу: "я не прогнозував, що це буде за 10 років, це у мене довгостроковий прогноз на 50 років був", а там "або ішак, або падішах"(с).