Всем привет. Живу с женой на данный момент в квартире в центре мегаполиса (сын живет отдельно) Привык что работа, развлечения и прочая инфраструктура рядом. Но появилось желание переселиться в свой дом (свой двор, независимость от соседей и т.д.) В принципе есть возможность поселиться в своем доме и в центральной части города, но рассмотрел несколько объектов в живописных местах за пределами города (около 20-30 км до центра) речка, лес, свежий воздух, природа, все это наталкивает на мысль выбраться подальше от городской суеты, мало того в таких местах они еще и стоят дешевле. Действительно ли очень некомфортно жить в 20 км от города при условии что работаешь там 5 дней в неделю и поблизости нет да же супермаркетов
Всем привет. Живу с женой на данный момент в квартире в центре мегаполиса (сын живет отдельно) Привык что работа, развлечения и прочая инфраструктура рядом. Но появилось желание переселиться в свой дом (свой двор, независимость от соседей и т.д.) В принципе есть возможность поселиться в своем доме и в центральной части города, но рассмотрел несколько объектов в живописных местах за пределами города (около 20-30 км до центра) речка, лес, свежий воздух, природа, все это наталкивает на мысль выбраться подальше от городской суеты, мало того в таких местах они еще и стоят дешевле. Действительно ли очень некомфортно жить в 20 км от города при условии что работаешь там 5 дней в неделю и поблизости нет да же супермаркетов
Некомфортно це не те слово - ми тут не живемо - виживаємо
Повністю згодний. Як вже задовбали ці довбані фазани. Інше діло це сосіди зверху, знизу, збоку. А якщо більш-менш серйозно, то будинок це завжди щось приходиться робити. То басейн почистити, то газон/декоративні кущі постригти, то кота погодувати (а ця падлюка любить свіжевиловлену рибу, але слава богу надаїдається двома карасями).
Повністю згодний. Як вже задовбали ці довбані фазани. Інше діло це сосіди зверху, знизу, збоку. А якщо більш-менш серйозно, то будинок це завжди щось приходиться робити. То басейн почистити, то газон/декоративні кущі постригти, то кота погодувати (а ця падлюка любить свіжевиловлену рибу, але слава богу надаїдається двома карасями).
Да же при том что в своем доме хватает работы нам с женой надоело жить в скворечнике. Вопрос только где лучше на природе но вдалеке от развлекух и работы, или вблизи но без фазанов. Пока нам по 42 года
и в чем смысл общения с ботом?
и в чем смысл общения с ботом?
Человек который живет в квартире это бот?
Дуже дискомфортно, навіть не думай. Живи в місті, і навіть не показуйся там, де ти написав
и в чем смысл общения с ботом?
Особливо якщо цей бот пише: "да же". Де вони вчаться грамоті?
Як на мене - дуже дискомфортно. Будинок продав і дуже радий що хтось його купив. Може зміню думку коли стану пенсіонером...
Ну ужас как не комфортно - машину думаеш куда поставить, чтоб красиво из окна смотрелась, Вот єтот шезлонг на лужайке просто надоел уже... А какой ад чистить мангал каждіе віходніе, так єто просто хоть продавай усадьбу
плюси дому власний клаптик землі де ти можеш робити що хоч (в законних межах) паркувати авто як хоч крутити його коли хоч врешті решт вийти в труселях і ніхто тобі нічого не скаже
мінус час на дорогу в місто робота магазини пошта і тд і тп для прикладу я працюю до 7 години і громадського транспорту уже нема онлі авто або таксі
розібрав автівку нема болтика - до найближчого магазу 5 км
2 великий мінус який би небув новий дім він і подвіря потребують часу як мінімум двірник не підмете і сніг не почистить
якщо фінанси і час позволять то дім краще
по багатьом знайомим поки молоді (і особливо коли без дітей) і обоє на роботах то квартира
а як повзрослішали обзавелись фінансами автівками є вільний час і спокійніша робота то дім і обовязково в спокійному затишному мікрорайоні
Помилка в назві теми. Насколько некомфортно жить в городе,так вірно.
В місті неможливо жити. Я у Львові не зміг, а у великому, типу Києва, то капець взагалі.
В місті неможливо жити. Я у Львові не зміг, а у великому, типу Києва, то капець взагалі.
А мне за городом больше 2х недель тяжко. Надоедает шокапец( своя хатынка. с удобствами). А зимой так и ваще тоска. все люди разные...
а я такий що мені кругом кайф. аби зручності цивільні. а так не принципово. хіба сусіди важливо.
А мне за городом больше 2х недель тяжко. Надоедает шокапец( своя хатынка. с удобствами). А зимой так и ваще тоска. все люди разные...
Такаж фігня - навіть в літку довго не посидіш, а решту сезонів - так взагалі. А в Києві завжди можна десь погуляти, десь посидіти, з кимось зустрітися ітп... Звісно якщо будинок в Києві, особливо на Звіринці - то тут питань нема - життя вдалося. А якщо за кільцевою то вже не цікаво
В місті неможливо жити. Я у Львові не зміг, а у великому, типу Києва, то капець взагалі.
Це точно. Утім, якщо є малі діти і немає пристойних місцевих шкіл - то жити за містом - це дурна ідея, імхо. А ще ж гуртки різні. Ну, хіба один із членів родини заробояє капець, як багато, що другий займається отим усім. З взаємною згодою, звісно ж.
виявляється, не тільки в Києві є гуртки, секції, школи.
виявляється, не тільки в Києві є гуртки, секції, школи.
З нормальними школами - де як. Переважно таки немає. От спортивних секцій немає взагалі. Ті що є більше як на "фізкультурні" секції не тягнуть. Те саме і з гуртками - у провінції переважно низького рівня. З того що бачу з життя однолітків мого малого - однокласників та членів спортивної команди (серед них чимало дітей з дуже заможних родин, які обрали життя у передмісті): задля навчання у школі належного рівня, заняття у спортивній або якійсь творчій секції високого рівня батьки змушені возити дітей автівками кілка десятків кілометрів у один бік. У підсумку діти значну частину свого вільного часу проводять в авто. Тобто якщо є діти шкільного віку і батьки намагаються дати їм пристойну освіту і якесь хоббі на високому рівне то життя у передмісті перетворюється на тортури для батьків і дітей.
виявляється, не тільки в Києві є гуртки, секції, школи.
З нормальними школами - де як. Переважно таки немає. От спортивних секцій немає взагалі. Ті що є більше як на "фізкультурні" секції не тягнуть. Те саме і з гуртками - у провінції переважно низького рівня. З того що бачу з життя однолітків мого малого - однокласників та членів спортивної команди (серед них чимало дітей з дуже заможних родин, які обрали життя у передмісті): задля навчання у школі належного рівня, заняття у спортивній або якійсь творчій секції високого рівня батьки змушені возити дітей автівками кілка десятків кілометрів у один бік. У підсумку діти значну частину свого вільного часу проводять в авто. Тобто якщо є діти шкільного віку і батьки намагаються дати їм пристойну освіту і якесь хоббі на високому рівне то життя у передмісті перетворюється на тортури для батьків і дітей.
не на столько прямо все печально, но таки имеет место быть.
у нас друзья живут за городом, вроде и рядом, если ехать в 6 утра или в 12 дня, то рукой подать, а вот если на 8.30 в школу...
И пока дети ходили в младшую школу, с 1 по 4 класс, то еще была "их сельская школа", а вот в 5 класс возят в Киев. В итоге мама стала как таксист: отвезла-приехала домой-поехала забрала-на спорт отвезла-подождала-домой поехала"
Відповісти
Поперед.
Зміст
Наступ.
Гілками
Некомфортно це не те слово - ми тут не живемо - виживаємо
