Що автор вкладає в ці слова? Діти? Скільки? Вік? Професія автора та дружини? Що вміють робити руками (і чи готові до цього)? Надто мало інформації. Щось на кшталт "за все хороше, проти всього поганого". Ідеальних країн не буває, але мабуть єдине спільне - це всі держави хочуть отримувати сплачені податки.
є пасив дохід в Украіні
Забудь про це. Враховувати до стартових позицій точно не варто, аби не втішатися ілюзією.
Що скажете про Італію?
В мене є така інформація: Друг в Італії, троє дітей, живуть десь всередині країни на Адріатиці. Він працює руками. Плюс поки що платять допомогу. Діти в школі, адаптувались. Місцеві до наших дуже ок, якщо не на Бентлі приїхав і дружина не вилазить з салонів красоти - таких не дуже. Дружина шукає роботу, але поки обидва на курсах вчать італійську - я колись вчив, недовго, але набагато легша ніж німецька та англійська. Але кажуть що північ - дуже дорого, і дуже зверхнє ставлення до нас, тіпа панаєхалі. Хати там що квартира норм що будинок типу коттеджу - плюс мінус 100 к євро. Будуть подаватись на пмж, чому дуже сприяють місцеві соцпрацівники - нєдвігу в Києві продати і взяти там іпотеку. Ставки по іпотеці якісь льготні, не памʼятаю точно, брехати не буду. Іжа дешевше ніж у нас, шмотки теж, бензин найдорожчій в ЄС каже. Ну й податки, комуналка і все таке. Сфера послуг, банки і так далі - дуже тугіші ніж в нас, спочатку дуже незвично і дратує. Всі нетеропливі, ліниві і живуть в своє задоволення. Але каже що за пів року починаєш звикати, розраховувати, усвідомлювати і приживаєшся.
Але Італія дуже різна. Як і Україна - три міс на Хмельниччині витрачав рази в два менше ніж на Київщині. Північ точно ні, а ось Неаполь і ті краї - можливо.
Ось думаю якщо все ж таки спишуть по хворобі, то може спробувати за рік вивчити більш менш тут мову і податись туди - для моєї спеціальності вакансій там вистачає, багато італійців працюють на компанію в Мілані/Турині, а живуть коло Неаполя - після ковіду там теж удальонка норм тєма в ІТ.
Але є одне але - зважитись на це, ризикнути. Коли був сам, чи навіть з дружиною, але без дітей, ризикував постійно, і це дало плоди. Але вже 40, і не те вже здоровʼя, хз, мабуть я на це вирішуся тільки якщо повний капець тут буде.
Може хтось з проживаючих там підтвердить/спростує?
Дружина шукає роботу
То значить так "треба" й на життя, манікюри вистачає. А розкладати продукти на мінімалку о п'ятій ранку - не панське діло. Однак, розкладаючи продукти ти хоч мову швидше "підчепиш". Без мови оплачуваної роботи не матимеш.
і дуже зверхнє ставлення до нас, тіпа панаєхалі.
А як ти хотів щоб ставилися до тих, хто сидить на шиї платників податків?!
Сфера послуг, банки і так далі - дуже тугіші ніж в нас, спочатку дуже незвично і дратує. Всі нетеропливі, ліниві і живуть в своє задоволення.
А куди поспішати? Щодо банків - вони можуть бути "тормознутими", але таке "кидалово" як у країнах на постсовєцькому просторі малоймовірно. Плюс до того ж: тормознутість банків це для того, щоб у випадку шахрайства клієнт мав можливість "відкотитися назад". Як воно толком працює в деталях не розкажу, але працює. Ну і, мабуть, щоб пакети "BMW" готівки не заносили, а були трохи скромнішими у бажаннях.
то може спробувати за рік вивчити більш менш тут мову і податись туди
Розкладаючи товар у супермаркеті на мінімалку шансів вивчити більше, ніж самому далеко від носіїв мови. Навіть українські репетитори не мають потрібної вимови. Як наслідок: коли опиняєшся серед носіїв мови ти з півроку можеш їх не чути і всі наші "книжкові заготовки" зазнають провалу.
Але є одне але - зважитись на це, ризикнути.
"Я - ледар" - пишеться значно коротше. Айтішніг, да!?
Коли був сам, чи навіть з дружиною, але без дітей, ризикував постійно, і це дало плоди.
Чергова відмазка, виправдовування власної ліні (сам такий, знаю).
Але вже 40, і не те вже здоровя
Теж відмазка. У "сороковнік" здоровЛя не те, а у 55 якраз підходяще.
Звиняй, але теплої ванни не зміг тобі створити.
Дружина шукає роботу
То значить так "треба" й на життя, манікюри вистачає. А розкладати продукти на мінімалку о п'ятій ранку - не панське діло. Однак, розкладаючи продукти ти хоч мову швидше "підчепиш". Без мови оплачуваної роботи не матимеш.
і дуже зверхнє ставлення до нас, тіпа панаєхалі.
А як ти хотів щоб ставилися до тих, хто сидить на шиї платників податків?!
...
"Я - ледар" - пишеться значно коротше. Айтішніг, да!?
Коли був сам, чи навіть з дружиною, але без дітей, ризикував постійно, і це дало плоди.
Чергова відмазка, виправдовування власної ліні (сам такий, знаю).
Але вже 40, і не те вже здоровя
Теж відмазка. У "сороковнік" здоровЛя не те, а у 55 якраз підходяще.
Звиняй, але теплої ванни не зміг тобі створити.
Айтішнік, да. Але не кодер. Вакансій вистачає. 40 років+специфічне захворювання. Ну і поки що невиїздний, плавати як тріатлоніст не вмію, тому варіант з Тисою не для мене. Я кажу - якщо спишуть (а цей процес десь на рік затягнеться, як показує практика знайомих) - за цей час можна на більш менш сносному рівні вивчити мову з репетитором, тим більше італійська не дуже складна. А далі вже вирішувпти. Як варіант, то думав як стану офіційно виїздний - поїхати родиною відпочити та попрацювати віддалено міс три (що я, що дружина таку можливість маємо), придивитись, походити на співбесіди за можливості. ПС: читаю твою тему про Канаду, добре пишеш, бізнесменом ніколи не був, але мотиви твої розумію, в мене теж вже якось від «найвеличнішого» та його команди виникають сумніви у комфортній старості тут, навіть за умов скорішої Перемоги.
Як варіант, то думав як стану офіційно виїздний
Як станеш....А як не станеш? Берлінський мур скільки стояв, років сорок? Мій сусід, ровесник, помер перед вторгненням. Не встиг дожити. Так тоді ракети ще не прилітали. Наш людський час на цій перенаселеній планеті - "пшик". Як вода, яка потрапила на гарячу пательню. Р-раз і випарувалася.
але мотиви твої розумію, в мене теж вже якось від «найвеличнішого» та його команди виникають сумніви у комфортній старості тут, навіть за умов скорішої Перемоги.
Мабуть таки не розумієш. Мені байжуже на чотиричілегітимного, бо це лише віддзеркалення очікувань народних мас, втілення хотєлок (не працювати, сидіти десь "на рішалові", бути "успєшним"). Перепродувати один одному китайське барахло. І красти, красти, красти. Бо не вкрадеш ти - крастимуть у тебе. Що-що, а "совок" вмів оскотинювати людей, спочатку обібравши їх до нитки.
Докладати зусиль до розбудови "УРСР 2.0" не схотів, бо не бачив у цьому сенсу. Навіть, якщо цей "нео-совок" під жовто-синіми прапорами та у вишиванках. А сто років жити і сподіватися на "прозріння пересічного" - у мене немає так само, як і у тебе. Бо наше життя згорає швидко, як вода на пательні.
Ладно, то вже справа десята. Можливо колись правда стане "на часі", мені стане доступною закрита "політичка", от там і варто обговорювати питання, чому частина людей валила з совка в усі часи його існування.
Щодо імміграції, адаптації твоє бачення надто рожеве, так воно не працює. Зокрема сподіватися працювати дистанційно на того роботодавця, який є зараз (чи поруч). У мене купа особистих знайомств з айтішниками та дотичними професіями. Жоден, жоден з них після переїзду не лишився працювати на старого роботодавця. Чому? Бо те, чого вистачало на історичній батьківщині вже не вистачає у Англії. А роботодавець не в змозі купляти твою роботу за більше. Тому всі змінили роботодавців, всі кого знаю. Але починали по-різному, хтось і товар на полицях супермаркетів розкладав, поки знайшов свою "нішу" на ринку праці (6-8-10 місяців).
Ну і мотивація. "Впасти на дно" років на 5, а потім бігти марафон, "вигрібати" здатен не кожен. Це реально ссикотно. Просто хтось бере і робить, а хтось знаходить тисячу причин, чому "в його ментальній тисі вода холодною була".
Ти, мабуть, неуважно читав - я планую поїхати і працюючи тут декілька місяців пожити там, може і не зайде мені та Італія, і треба буде в умовну Словенію їхати. А якщо постійно жити - звісно шукати роботу там. Це без варіантів, ти вірно все написав. З приводу виїзду - як я розумію зараз всілякі схєми і тд вже повністю закриті (ну якщо в тебе когось нема хто порішає), тому окрім як легально пройти цей шлях - можливості не бачу.
Ну й досвіду тих хто виїхав легально (доречі в Манітобу один) і всякими «шляхами»: Ті шо легально цілком нормально виводять звідси бабло (за нєдвігу і тд), да й там себе цілком нормально відчувають, а ось ті шо нелегпльно - читають наші пабліки і задовбують кожною новиною і питають як воно, чи правда, чи нє (типу Зєля мені особисто все доповідає на дейліку кожного ранку).
З приводу громадян, згоден, більшість живе за совковим принципом «не наєб*шь не проживешь». Я за все життя один хабар дав (ну не склалося якось в мене і не вмію тупо) - коли в 2013 тільки отримав права, перший раз самостійно сів за руль щоб забрати дружину і сина з пологового, став на Європейці ні в ту смугу - ще старого зразка з пузом, хамством і всім чим положено сказав «давай 20 гривень і *здуй звідси». Можливо якщо би вмів давати хабарі і все таке - вже б тут писав з якойсь небудь Ібіци з вілли як мені там погано живеться.
Знову ж таки, хотілося б почути відгуки «італійців», бо є тільки один приклад досвіду проживання в цій країні.
У тебе інтернет під рукою, яких ще реформ не вистачає?
Ідеальних країн не існує, вивчаєш дистанційно Італію чи Словенію, плюси-мінуси виписуєш, готуєшся, даєш собі копняка і валиш.
Ти не впізнаєш про країну нічого, поки не проживеш мінімум 5-7 років, а то й 10. Три місяці кажеш?
У тебе інтернет під рукою, яких ще реформ не вистачає?
Ідеальних країн не існує, вивчаєш дистанційно Італію чи Словенію, плюси-мінуси виписуєш, готуєшся, даєш собі копняка і валиш.
Ти не впізнаєш про країну нічого, поки не проживеш мінімум 5-7 років, а то й 10. Три місяці кажеш?
В інтрнеті багато чого написано і протилежного. Я хочу почути відгуки від форумчан, памʼятаю тут було пару які давно жили в Італії. Якійсь ти песемістичний в цій темі, на відміну від Канади.
Я знаю від плюс мінус різних категорій знайомих: ситуацію по Польщі по Іспанії Нідерландам Данії ЮК
Італія лише одна думка. Ось і спитав.
Я знаю від плюс мінус різних категорій знайомих: ситуацію по Польщі по Іспанії Нідерландам Данії ЮК
Яка країна виходить краще для проживання?
Я знаю від плюс мінус різних категорій знайомих: ситуацію по Польщі по Іспанії Нідерландам Данії ЮК
Яка країна виходить краще для проживання?
Дивлячись як заробляти: 1. Сіньйор девелопери - Данія та Нідерланди на місцеві/міжнародні компанії. 2. Іспанія - міжнародний юрист непогано влаштувався, а також два друга які десь на півдні відкрили СТО. Айтішніки працюючи на американців теж непогано себе відчувають. 3. ЮК інвест-банкір і сімейний лікар (після якоїсь там переатестації). 4. Польща - добре влаштувались знайомі водії фур/бусіків, а також два бізнесмени вже відкрили там підприємства з послуг та виробництво.
В цілому - якість життя: Нідерланди і Данія, дешевше всього: Польща і перебудовуватись практично не треба, ЮК - пахати треба, але в мене приклади затребуваних спеціалістів і заробляють добре, інвест-банкір навіть в Лондоні живе, Іспанія - і відносно недорого, і як на курорті живеш, але деяким знадобився час звикнути до їх повільності та здоровому пофігізму.
Тю, я після 40 став IT Ничого страшного в тому щоб змінюватися. І немає різниці в якої країні Ну і в тебе д - житло є?
Ось думаю якщо все ж таки спишуть по хворобі, то може спробувати за рік вивчити більш менш тут мову і податись туди - для моєї спеціальності вакансій там вистачає, багато італійців працюють на компанію в Мілані/Турині, а живуть коло Неаполя - після ковіду там теж удальонка норм тєма в ІТ.
По досвіду підбору віддалених айтишників у Німеччині. Якщо ти не володієш місцевою мовою на гарному рівні, або у позиції немає вимоги знання місцевої мови, то скоріш за все за твоє знаходження у Італії/ЄС гратиме проти тебе. Бо за рахунок місцевих зборів і податків ти будеш десь у півтора-два раза дорожче за такого самого ремоута з України, Грузії або Казахстана.
Ось думаю якщо все ж таки спишуть по хворобі, то може спробувати за рік вивчити більш менш тут мову і податись туди - для моєї спеціальності вакансій там вистачає, багато італійців працюють на компанію в Мілані/Турині, а живуть коло Неаполя - після ковіду там теж удальонка норм тєма в ІТ.
По досвіду підбору віддалених айтишників у Німеччині. Якщо ти не володієш місцевою мовою на гарному рівні, або у позиції немає вимоги знання місцевої мови, то скоріш за все за твоє знаходження у Італії/ЄС гратиме проти тебе. Бо за рахунок місцевих зборів і податків ти будеш десь у півтора-два раза дорожче за такого самого ремоута з України, Грузії або Казахстана.
Я це розумію. Тому якщо Італія - то мова+шукати роботу там. Але вакансій в фінтеху там вистачає, але вони всі на італійській, навіть опис не по англійські, від друга чув думку - італійці упороті націоналісти і навіть з ідеальною англійською без знання італійської «білому комірцю» там робити нічого. Але мова не складна, вивчити можна, було б бажання.
Тю, я після 40 став IT Ничого страшного в тому щоб змінюватися. І немає різниці в якої країні Ну і в тебе д - житло є?
Ну ІТ це така сфера, де постійно змінюватись треба, звик ще з універу. Житло під Києвом є) Ну знову ж таки - мої питання це на перспективу, якщо стану виїзний.
А розкладати продукти на мінімалку о п'ятій ранку - не панське діло. Однак, розкладаючи продукти ти хоч мову швидше "підчепиш". Без мови оплачуваної роботи не матимеш.
Шановні потенційні понавиєхі, не робіть такого! Спочатку мова, потім будь яка робота. Вчити мову на роботі не працює! Бо на роботі (особливо без знання мови) доведеться досить інтенсивно працювати, на що буде уходити весь ваш продуктивний час. Коли лягає день, жодна мова у голову вже не лізе
Тю, я після 40 став IT Ничого страшного в тому щоб змінюватися. І немає різниці в якої країні Ну і в тебе д - житло є?
Ну ІТ це така сфера, де постійно змінюватись треба, звик ще з універу. Житло під Києвом є) Ну знову ж таки - мої питання це на перспективу, якщо стану виїзний.
Ну так ващє - є стартовий капітал) Якщо що - велкам в лічку. але не по Італії)
Якійсь ти песемістичний в цій темі, на відміну від Канади.
Аха-ха! Так у канадійській темі ще не дійшов до місця місця, де варто обговорювати майбутнє. Це на автоуа без мене мене женили і у діда-мільйонера бізнес віджали. Хоч насправді якісь попередні висновки зможу робити не раніше 2027 року, уявляєш? А зараз лише 2024. Відповідно моя задача проста як двері: не плактися як все погано і фсьо пропало, а впрягтися у ярмо і тягти. Тупо тягти. Вчити мову, роздивлятися людей навколо, вивчати побутові звички, історію війн між англійцями та французами, аналізувати, усвідомлювати чому у Канаді англійська це "ОК", французька - "ОК", але в Україні українська "ОК", а російська - "не ОК". Понад те, якщо читач придивиться уважно, то у першому повідомленні тієї теми дорожній знак коло Costco саме і встановлено символічно, аби наочно продемонструвати двомовність. У тій темі ще сподіваюсь встигнути описати про "граблі" Канади, про сватовство, корупцію, тощо.
Я знаю від плюс мінус різних категорій знайомих
Узагальнено звучить так: лузерам та іншим невдахам - скрізь буде погано. "Рішалам" погано точно, якщо ти не іменитий племіник Кучми. Відкрию для тебе одну таємницю: ми ніде не потрібні, абсолютно ніде. Ми маємо тільки "пахать" день у день та сплачувати податки, утримувати місцевих пенсіонерів. І десь колись там у далекому майбутньому, років за двадцять плюс можемо сподіватися, що не житимемо надворі, а у якомусь соціальному прихистку. Ну або "вишкрібаєшся" на гору, береш ризики, робиш власний бізнес і кайфуєш...років за 10-20+ ...або ні-коли.
Є інший варіант: стрибати історичними граблями далі, підбирати акумуляторні батареї, примуси, інвестувати у китайські генератори (а ті гроші потім прилетять назад з руснявими ракетами) і плакатися, як все погано та несправедливо у цьому світі. У такий спосіб теж можна виправдовувати власну бездіяльність. Кожен сам обирає шлях, яким йти чи лежати на дивані.
А розкладати продукти на мінімалку о п'ятій ранку - не панське діло. Однак, розкладаючи продукти ти хоч мову швидше "підчепиш". Без мови оплачуваної роботи не матимеш.
Шановні потенційні понавиєхі, не робіть такого! Спочатку мова, потім будь яка робота. Вчити мову на роботі не працює! Бо на роботі (особливо без знання мови) доведеться досить інтенсивно працювати, на що буде уходити весь ваш продуктивний час. Коли лягає день, жодна мова у голову вже не лізе
Ось і я про теж. Тут іноді в Україні на роботі де ти знаєш все вимушений ввечері пропустити заняття з мови, або якійсь курси, бо на роботі ахтунг і все на вчора. Уявляю як там. Приятель що живе в Італії так і зробив - працювати, потім вчити. По факту - моя твоя нє понімать. Но він як в березні 2022 виїхав - виходу не було. Зараз соц курси мови по вечорах, благо італійська держава цьому дуже сприяє для тих хто дійсно хоче інтегруватися.
Слухай, може ти перестанеш на всіх ярликі навішувати? Якійсь ти токсичний, хоча в темі про Канаду пишеш добре.
Відповісти
Поперед.
Зміст
Наступ.
Гілками
з пузом, хамством і всім чим положено сказав «давай 20 гривень і *здуй звідси».
