Я знаю від плюс мінус різних категорій знайомих: ситуацію по Польщі по Іспанії Нідерландам Данії ЮК
Яка країна виходить краще для проживання?
Дивлячись як заробляти: 1. Сіньйор девелопери - Данія та Нідерланди на місцеві/міжнародні компанії. 2. Іспанія - міжнародний юрист непогано влаштувався, а також два друга які десь на півдні відкрили СТО. Айтішніки працюючи на американців теж непогано себе відчувають. 3. ЮК інвест-банкір і сімейний лікар (після якоїсь там переатестації). 4. Польща - добре влаштувались знайомі водії фур/бусіків, а також два бізнесмени вже відкрили там підприємства з послуг та виробництво.
В цілому - якість життя: Нідерланди і Данія, дешевше всього: Польща і перебудовуватись практично не треба, ЮК - пахати треба, але в мене приклади затребуваних спеціалістів і заробляють добре, інвест-банкір навіть в Лондоні живе, Іспанія - і відносно недорого, і як на курорті живеш, але деяким знадобився час звикнути до їх повільності та здоровому пофігізму.
Забув додати - це успішні кейси. Неуспішних теж вистачає, але там скоріш причина не в країнах, а особисті чи ментальні. До прикладу пару: 1. Гарний розробник, виїхав знайшовши роботу в Нідерландах. Виїхав офіційно, білий білет ще з дитинства. Там теж працював віддалено, компанія глобальна, дозволяє це. Він розведений, там якось не зміг влаштувати особисте життя навіть з нашими біженками, по факту через рік повернувся до Києва і далі працює на ту ж компанію, ту ж зп на руки (але компанія як я зрозумів менше податків платить) і він тут живе дешевше. Його справа. 2. Родина в двох поколіннях, всі якійсь чиновники пенсіонери та просто чиновники діючі. Виїзжали як біженці, 5 країн поміняли, но їх мета була жити на халяву - результат можна передбачити. Повернулись. 3. Роботяга, рукі кажись прямі, але виїхав (вірніше вийшов) без документів в перші дні війни, буквально перелазив через колючку на кордоні. По факту через це на нормальну роботу в Польщі влаштуватись не може, миє машини, все боїться що його депортують згідно нового закону.
І таких є ще декілька прикладів зі своїми особливостями. Але ж кажу - негативні кейси це більш щось особисте, ніж тенденція по країнам.
Ну й досвіду тих хто виїхав легально (доречі в Манітобу один) і всякими «шляхами»: Ті шо легально цілком нормально виводять звідси бабло (за нєдвігу і тд),
Як? я знаю тільки по $2к на день знімати з валютної картки. І потім якось їх на місцевий рахунок складати.
Ну й досвіду тих хто виїхав легально (доречі в Манітобу один) і всякими «шляхами»: Ті шо легально цілком нормально виводять звідси бабло (за нєдвігу і тд),
Як? я знаю тільки по $2к на день знімати з валютної картки. І потім якось їх на місцевий рахунок складати.
Як не знаю, в мене правило - не лізти до інформації про чужі фінанси. Але продали недвігу, декілька авто, каже все вивезли, і в Канаді непогано себе навіть на старті почували.
Ну й досвіду тих хто виїхав легально (доречі в Манітобу один) і всякими «шляхами»: Ті шо легально цілком нормально виводять звідси бабло (за нєдвігу і тд),
Як? я знаю тільки по $2к на день знімати з валютної картки. І потім якось їх на місцевий рахунок складати.
Такий собі варіант. Там були якісь обмеження з українського боку (максимум на місяць). Ну і враховуючи те, що з кожних 100.000 у тебе залишиться лише 89.000 (з приватівськими картками так було)... Якось "на поціновувача". Або хімічити якісь схеми... Кожен викручувався як міг. Десь у 2022 році/на початку 2023 мінялися грошима з волонтерами, які донатили в Україну, або рідним переказували. До прикладу ти маєш в Україні гривню, а хочеш у США отримати долари. Переказуєш гривню по Україні куди чи кому потрібно, а забираєш у США доларами і всі сторони лишалися задоволеними. Однак після яєць по 17 гривень донатерів стало менше та й хто хотів витягти свої кошти з України вже забрали їх, то потроху ця тема затухла.
Однак після яєць по 17 гривень донатерів стало менше та й хто хотів витягти свої кошти з України вже забрали їх, то потроху ця тема затухла.
У нас "ця тема" перетворилася на звичний чорний ринок мінял - даєш кошти готівкою в будь-якій валюті тут - отримуєш відповідну суму (за вирахуванням комісії міняли) там - так само в зворотньому напрямку.
Якщо не йшлося про великі гроші, а на рівні 10-30-50 тисяч USD, то зазвичай народ їх потроху проїдав, проживав (розплачувалися українськими картками), а отримана зарплата йшла на твій рахунок місцевого банку і накопичувалася там. Тоді суттєвих втрат не було.
Але найкраще за можливості взагалі не зв'язуватися з українськими банками, бо раніше чи пізніше якесь "кидалово" забезпечене (у різний спосіб).
Забув додати - це успішні кейси. Неуспішних теж вистачає, але там скоріш причина не в країнах, а особисті чи ментальні.
есть часто употребляемая фраза, но она ооочень правильная - "куда бы ты не поехал, ты берешь с собой мудака в виде себя" по опыту уже нескольких переездов, и еще будут новые, плюс админю крупное сообщество приехавших в Испанию - все чужие мнения не работают. тупо вообще. более-менее можно ориентироваться только на те мнения, которые ооочень похожи на твою ситуацию с возрастом, составом семьи, наличием детей/их возрастом, возможностью/способом получения дохода, привычным изначальным образом жизни в стране исхода. и то - часто даже полностью совпадающие семьи, имеют совершенно разные впечатления от релокасьона. как пример - ты приезжаешь только с женой, и вы планируете искать работу на месте, привыкли завтракать в общепите, и вам важна культурная жизнь в виде концертов/музеев/тусовок, а другая семья - приезжает с 2-3 детьми и удаленной работой, которая привыкла жить в доме за городом, и больше всего ценит тишину и спокойствие. у вас будут просто космически разные впечатления, в первые же 4-6 месяцев жизни.
так что - только пробовать )
про то, что 40 это много - ну это совершенно никуда не годится, такое отношение к себе. все самое интересное только начинается!
определись, чего ты ищешь/ждешь от релокации. по твоим постам не очень понятно - т.к. ты то пригород Неаполя упоминаешь, то Словению. а это две большие разницы. кстати - в Словении самый низкий % эффективного налога для удаленщиков
поехать пожить в режиме долговременного туриста, за три месяца - ничего тебе толком не даст. ты не столкнешься с местной бюрократией, медициной (надеюсь), погружением в местную жизнь
самая большая сложность - быть гибким и уметь меняться. на месте окажется, что все, к чему ты привык - на новом месте будет не так. что-то лучше, что-то хуже, но все - не так. и это очень многих выводит из себя
переезд - это еще и проверка ваших отношений внутри семьи )) в любом случае, у вас с женой будут совершенно разные впечатления от переезда
для очень многих, крупной проблемой является то, что полностью рушатся все социальные связи, через какое-то время. это тоже тяжело
по Италии у меня знакомых очень мало, кто там жил, а потом переехал в Испанию - буквально несколько семей. все переехали, потому что не смогли влиться в местное сообщество. но они немного попадают как раз в ту категорию, о которых ты выше написал. они удаленщики, с хорошим доходом и видимыми признаками этого, поехали зачем-то в небольшие городки. где ессно не прижились - т.к. итальянцы ожидали в украинских беженцах увидеть аналог марокканцев, а тут херась - и приехали люди, которые живут сильно лучше (по визуалу), чем аборигены )) плюс, по тв разгоняют тему, как Италия помогает беженцам, и прям содержит полностью во всем. и это оказало влияние - местные уверены, что все эти дорогие тачки и айфоны - за их счет ))
в Испании с этим всем сильно проще - т.к. пересичного беженца из Украины, не сильно отличишь от обычных туристов, так что совершенно нет такой проблемы, кто на чем ездит, и в какие рестораны ходит. особенно сейчас, когда все уже переоформили машины на местные номера.
вывод денег от продажи недвиги в Украине, сейчас не составляет никакой проблемы - любой риелтор в Киеве тебе подскажет, как это все делается - система наработана и работает, как часы. очень много знакомых продавали/продают сейчас недвигу, и в Испании отлично все заводится на счет в банке
небольшое уточнение - тут на форуме сейчас сложилась такая ситуация, что многие выехали не самыми честными способами, и не особо пишут о том, что уехали. и как следствие - не будут писать в этих темах насчет релокации. есть масса каналов в телеге, просто поиском ищи по нужной стране, там все тонкости именно по процессам, давно расписаны и разжеваны. но не разного мошенничества там тоже полно - не стоит доверять деньгами левым людям.
Просто поддержу +1
Сижу тихо, раньше писал про Англию (я переехал с семьей еще в 2017ом, и до того в Англии 3 года был еще), теперь совсем перестал так как мой опыт это только мой опыт и к другим будет почти не применим. Вплоть до того что у жены ушло наверное лет 5-6 "принять" и "полюбить" Англию, и то не до конца.
Чисто по приколу, перечислю некоторых знакомых тут и субьективно кто как прижился. Кстати само понятие "прижился" очень субьективное, многие, как моя жена например, долгое время - годы, могут работать на хорошоей работе, иметь налаженую жизнь, знакомых и тд но в душе все равно хотеть вернуться назад в Украину. Так что ниже, чисто по внешним признакам и по людям кто тут дольше 2х лет:
1. Айтишница с ребенком школьного возраста, удаленная работа с неплохой ЗП, муж в Украине = 50-50%, ребенку тут хорошо, ей ОК, но разрыв с мужем очень давит и до сих пор никаких долгосрочных планов она не строит.
2. Директриса танцевальной студии в Харькове, в студию прилетел "Пушкин" и больше ее нет. Теперь домоработница с 3я детьми, муж местный юрист (познакомились и свадьба была до войны) = счастлива, соседка в моем селе.
3. Большая семья из Харькова в 2х поколениях (женшины и дети, без мужей). "Простые" профессии типа маникюра, было все на грани пока жили у хозяев, жизнь немного стала налаживаться когда переехали на свое жилье, но хотели бы вернуться. Скорее минус.
4. ИТ-шник фрилансер на очень хорошей ЗП. Сейчас живет с женой и ребенком в ужастной квартире в Германии по сравнению с тем как жили в Украине, куча бытового гемороя. Но - счастливы что вместе, по сторонам не смотрят. Всё просто - у жены рак
5. ИТ директор (но не владелец) очень крупного аутсорса. Живет с женой и ребенком в Италии. Доход и уровень жизни сохранился хороший, насколько я знаю проблем нет и скорее всего так и остануться.
6. Директор представительства английской инжинерной компании в Украине. Была в командировке на начало войны, осталась тут в Англии. Барышня уже в возрасте, но работящая. Есть много трудностей но будет по возможности оставаться здесь, покупает в кредит простенькое жилье.
Паралельно есть кейсы родителей (60+) моих, жены и еще кучи друзей которые почти в 100% вернулись назад в Украину, даже несмотря на наличие жилья и дотаций-помощи. На первом месте - незнание языка, на втором - отсутсвие своего жилья (хотя даже те у кого есть не хотят там жить на постоянке и остуствие привычного склада жизни.
Не сочтите за флуд
Однак після яєць по 17 гривень донатерів стало менше та й хто хотів витягти свої кошти з України вже забрали їх, то потроху ця тема затухла.
У нас "ця тема" перетворилася на звичний чорний ринок мінял - даєш кошти готівкою в будь-якій валюті тут - отримуєш відповідну суму (за вирахуванням комісії міняли) там - так само в зворотньому напрямку.
У нас місцева митниця полює за мінялами і періодично робить контрольні закупки по звернення ми на форумах. Народ шифрує
Кстати само понятие "прижился" очень субьективное, многие, как моя жена например, долгое время - годы, могут работать на хорошоей работе, иметь налаженую жизнь, знакомых и тд но в душе все равно хотеть вернуться назад в Украину.
кстати - из наблюдений - люди не просто хотят вернуться в Украину, а они живут с мыслями, что они вернутся в ту Украину, из которой они уехали 2-4-7 лет назад. едут, а она уже другая. возвращаются обратно )
Не сочтите за флуд
Ні, нормально, дякую! Воно хоч і не подобається комусь отримувати реальну картинку, але краще хай людина буде готова до "дупи" на найближчі роки, аніж їхатиме з невиправданими очікуваннями. Пізніше, якщо зважиться "взути лижі", ще подумки дякуватиме тим хто розбив його рожеві окуляри поки він ніжився у теплій ванні.
Щодо того, що можна навчитися любити країну - теж згоден, якщо мова про розвинену країну, а не умовну Бразилію. У мене взагалі інколи складається думка, що громадяни України досить гарно загартовані українським беззаконням, правовим свавіллям, внаслідок чого їм не надто складно адаптуватися до нормального життя у цивілізованій частині світу.
якщо мова про розвинену країну, а не умовну Бразилію.
Доречі був у мене співробитник - наш хлопець з України, але проживав в Бразилії. То я зрозцмів що там є приколи з кліматом, але загалом дуже прикольна і динамічна країна з непоганими сервісами якщо в тебе є гроші (= як Україна).
кстати - из наблюдений - люди не просто хотят вернуться в Украину, а они живут с мыслями, что они вернутся в ту Украину, из которой они уехали 2-4-7 лет назад. едут, а она уже другая. возвращаются обратно )
Намагаюсь пояснити це дітям. Коли пояснюю - начебто розуміють, але потім через деякий час по розмовах бачу що не зовсім...
...але загалом дуже прикольна і динамічна країна з непоганими сервісами якщо в тебе є гроші (= як Україна).
Може той хлоп трусив бізнесюків на Донеччині десь у 90-ті роки, то йому й прикольно і не було проблем з адаптацією. Бо як на мене не дуже прикольно їздити на авто з піднятим склом, а іноді стоячи на перехресті ще дивитися на ствол, направлений тобі в голову. З того що начитався, надивився, то з криміналом печаль печальна.
У нас місцева митниця полює за мінялами і періодично робить контрольні закупки по звернення ми на форумах. Народ шифрує
То я ще тільки верхівку айсбергу спостерігаю, суто через пару груп на фб - що там робиться у всіляких тєлєграмчіках - страшно навіть уявити. Публічно схєматознікам понадавали по руках із зовсім вже захмарного нахальства схемами - типу влаштувати "чорне таксі" для українців, відкрито поторгувати польськими цигарками чи українськими ліками - тому підозрюю, що ще багато чого цікавого крутиться в тіні.
...але загалом дуже прикольна і динамічна країна з непоганими сервісами якщо в тебе є гроші (= як Україна).
Може той хлоп трусив бізнесюків на Донеччині десь у 90-ті роки, то йому й прикольно і не було проблем з адаптацією. Бо як на мене не дуже прикольно їздити на авто з піднятим склом, а іноді стоячи на перехресті ще дивитися на ствол, направлений тобі в голову. З того що начитався, надивився, то з криміналом печаль печальна.
Ггг иені це нагадало історію з сусіднього топіка, що Канада це лиш бомжі і наркомани, житла ніде немає І жодної роботи, якщо ти не філіппінець і не годишся працювати в чорну за 1000 на місяць
Забув додати - це успішні кейси. Неуспішних теж вистачає, але там скоріш причина не в країнах, а особисті чи ментальні.
есть часто употребляемая фраза, но она ооочень правильная - "куда бы ты не поехал, ты берешь с собой мудака в виде себя" по опыту уже нескольких переездов, и еще будут новые, плюс админю крупное сообщество приехавших в Испанию - все чужие мнения не работают. тупо вообще. более-менее можно ориентироваться только на те мнения, которые ооочень похожи на твою ситуацию с возрастом, составом семьи, наличием детей/их возрастом, возможностью/способом получения дохода, привычным изначальным образом жизни в стране исхода. и то - часто даже полностью совпадающие семьи, имеют совершенно разные впечатления от релокасьона. как пример - ты приезжаешь только с женой, и вы планируете искать работу на месте, привыкли завтракать в общепите, и вам важна культурная жизнь в виде концертов/музеев/тусовок, а другая семья - приезжает с 2-3 детьми и удаленной работой, которая привыкла жить в доме за городом, и больше всего ценит тишину и спокойствие. у вас будут просто космически разные впечатления, в первые же 4-6 месяцев жизни.
так что - только пробовать )
про то, что 40 это много - ну это совершенно никуда не годится, такое отношение к себе. все самое интересное только начинается!
определись, чего ты ищешь/ждешь от релокации. по твоим постам не очень понятно - т.к. ты то пригород Неаполя упоминаешь, то Словению. а это две большие разницы. кстати - в Словении самый низкий % эффективного налога для удаленщиков
поехать пожить в режиме долговременного туриста, за три месяца - ничего тебе толком не даст. ты не столкнешься с местной бюрократией, медициной (надеюсь), погружением в местную жизнь
самая большая сложность - быть гибким и уметь меняться. на месте окажется, что все, к чему ты привык - на новом месте будет не так. что-то лучше, что-то хуже, но все - не так. и это очень многих выводит из себя
переезд - это еще и проверка ваших отношений внутри семьи )) в любом случае, у вас с женой будут совершенно разные впечатления от переезда
для очень многих, крупной проблемой является то, что полностью рушатся все социальные связи, через какое-то время. это тоже тяжело
по Италии у меня знакомых очень мало, кто там жил, а потом переехал в Испанию - буквально несколько семей. все переехали, потому что не смогли влиться в местное сообщество. но они немного попадают как раз в ту категорию, о которых ты выше написал. они удаленщики, с хорошим доходом и видимыми признаками этого, поехали зачем-то в небольшие городки. где ессно не прижились - т.к. итальянцы ожидали в украинских беженцах увидеть аналог марокканцев, а тут херась - и приехали люди, которые живут сильно лучше (по визуалу), чем аборигены )) плюс, по тв разгоняют тему, как Италия помогает беженцам, и прям содержит полностью во всем. и это оказало влияние - местные уверены, что все эти дорогие тачки и айфоны - за их счет ))
в Испании с этим всем сильно проще - т.к. пересичного беженца из Украины, не сильно отличишь от обычных туристов, так что совершенно нет такой проблемы, кто на чем ездит, и в какие рестораны ходит. особенно сейчас, когда все уже переоформили машины на местные номера.
вывод денег от продажи недвиги в Украине, сейчас не составляет никакой проблемы - любой риелтор в Киеве тебе подскажет, как это все делается - система наработана и работает, как часы. очень много знакомых продавали/продают сейчас недвигу, и в Испании отлично все заводится на счет в банке
небольшое уточнение - тут на форуме сейчас сложилась такая ситуация, что многие выехали не самыми честными способами, и не особо пишут о том, что уехали. и как следствие - не будут писать в этих темах насчет релокации. есть масса каналов в телеге, просто поиском ищи по нужной стране, там все тонкости именно по процессам, давно расписаны и разжеваны. но не разного мошенничества там тоже полно - не стоит доверять деньгами левым людям.
я також +1, дуже толково написано. реально, знайти релевантний досвід дуже важко, і по ітогу, враження від країни сильно різняться. до цього ще, щоб воно було більш-менш об'єктивним, треба прожити декілька років, зрозуміти всі нюанси побуту і чи взагалі підійде це тобі. часто у багатьох все це виливається в "гімно ваша країна, фу", хоча з мого досвіду, це просто проблема перелаштування - багато хто не може її для себе вирішити і замість себе, перекладає незадоволення на країну. з мого досвіду життя в 5 країнах, також враховуючі багаточисельні приклади інших мігрантів, я лише можу виділити такі спільні риси (воно багато в чому перетинається з тим, що написав Іван та інші в цій темі): - сильно доведеться поміняти побут, пристосуватись. країна під тебе мінятись не буде - набути нові соціальні зв'язки - це роки, іноді довгі. ми в Канаді вже 7-й рік, в нас більш-менш налагодилась соціалізація десь за 3-4 роки, до цього було багато розчарувань - дуже велика частина твого комфорту буде крутитись навколо твого джерела доходу. від цього твій рівень комфорту і перспективи залежить трошки менше ніж повністю. скоріш за все доведеться пахати, я не знаю як інакше, чесно кажучі - кожен день, кожну хвилину треба працювати над мовою - починати процес permanent residence треба негайно
загалом, при систематичному підході, все це за певний час починає давати плоди і тоді з'являється якась вже інерція, яка сильно допомагає в подальшому облаштуванні себе. для нас це стало сильним аргументом - маючі громаданство Канади і роботодавців, які повністю нас підтримують, ми могли б хоч завтра переїхати в Америку, але ось цей налагоджений побут, друзі, які нарешті з'явились, якась впевненість, батьки тут (схоже вже назавжди)... коротше, замість ще одного переїзду ми продали старий і купили новий дім
а они живут с мыслями, что они вернутся в ту Украину, из которой они уехали 2-4-7 лет назад. едут, а она уже другая. возвращаются обратно )
есть такое это как с европой в 22 девочки сбегали в эту европу, окунулись так сказать в реалии, и стали отпетыми ватницами . но вся проблема в том, что фарш назад в свинью нельзя перекрутить...
Дякую за інформацію
Можливо, хтось підкаже де зараз ще можна "притулитися" у Європі для не айтішників і не бізнесменів ? Бо розумію, що наших співвітчизників вже багато там
Дякую за інформацію
Можливо, хтось підкаже де зараз ще можна "притулитися" у Європі для не айтішників і не бізнесменів ? Бо розумію, що наших співвітчизників вже багато там
Та всюди можна притулитися. Залежить від сподівань і витрачених на це зусиль.
Відповісти
Поперед.
Зміст
Наступ.
Гілками
.
