Хочеш сказати, що володільці карток ПР проходять когдон якось інакше, ніж інші іноземці? Не думаю.
Прикидатися дурником вужем у тебе дедалі гірше й гірше виходить.
В смислі, цінна порада? По типу, їдь... Ні, мої поради синові мають більш практичний характер
По типу: сину, не отримуй канадійське громадянство, принципово. От хай переважна більшість навколо отримують, а ти категорично ні.
Будь сину як ті:
...таких до 500 чоловік на роботі.
Те, що твій хлопчина - елітна дитина, яка пройшла жорсткий відбір та отримала візу талантів, поселилася у Торонто зрозуміло щонайменше півроку як не більше, коли ти розказував про його життя. Всі інші - то смЄрди, які не мають право на життя. Це теж зрозуміло. Гарно пишеш, люблю таке!
Головне на дрібницях не палитися, як у тій темі (про наявність якоїсь сертифікації чи ще чогось для проходження реєстрації автомобіля).
Розумні люди завжди "паряться" про майбутнє. Тому за "всіх" розписуватися марна справа.
З таким успіхом, ті хто "не париться" поїхали у США з надією на "авось". Однак жити "на валізах" (часом по 10-15 років, часто працюючи роками на адвокатів) - то історія для поціновувачів, не для всіх. У свої "двадцять" може теж ломонувся б наобум, хоч досвід який здобути і мову вивчити. Однак коли маєш вибір між спокоєм, стабільністю та певним екстрімом - екстрім, то не моє.
Тебе ніхто сильно питати не стане. Якщо не буде постійного джерела доходів, навіть за наявності омріяного канадійського ПР, жити там ти не зможеш. Тому наявність власне постійного дозволу не вирішує нічого, принаймні поки не закріпишся на новому місці.
Я помітив, що у тебе розповіді зазвичай про якусь "паралельну" Канаду, про яку не читав ні раніше, і не бачив такої. Дивно чути про заробітчан, оскільки для заробітчанства Канада досить "холодна" країна (в плані заробітків). Тут все так налаштовано, щоб ти зароблені гроші витрачав, а не вивозив з країни (включно з "кредитним рабством"). Про піонертабори, у яких живуть якісь азіати по 20 людей в два яруси (у "однушці") - не чув ні разу (у москві звична практика). Може то у Торонто десь існує коло твого малого, але на своєму боці не бачив ні заробітчан, ні нелегалів. Не уявляю, як тут можна нелегалити в принципі (роботодавці "богобоязненні" в плані законності). ХЗ, може хіба у якихось "руських/українських бізнесів" доларів за 5-7 кешем працювати...
То ти просто не стикався. В Канаді так само як і деінде у розвинутих країнах на виробництві процвітає низькокваліфікований аутстафінг. Це коли люди працевлаштовані на фірмі, яка здає їх на тимчасову роботу до інших роботодавців. Так, більшу частину часу вони працюють на одному робочому місці, платять там повністю офіційно, трошки напевно нижче ніж мінімалку (у галузі сг це допускається). Приїздять ці люди як у відрядження на періоди рік або кілька років, у них є тимчасовий дозвіл на роботу у країні. Країни походження - Таїланд, Ямайка, Мексика, Санта Лючія і тд. Так, живуть вони у своїх общагах та їх возять на роботу автобусами. У мого малого таких до 500 чоловік на роботі. Хіба не заробітчани?
До речі, історія про сучасне рабство іміграцію тих заробітчан. Як легальні працівники вони можуть брати участь у програмах іміграції (особливо враховуючи essential характер їх спеціальності). Але фірма, на якій вони працевлаштовані, в принципі проти випуску їх на волю, у пампаси. Тож після того, як вони запитують у HR службі фірми документи для подачі на іміграцію, їх робочий контракт скорочується і втративши постійне місце роботи, заробітчани повертаються домів. Отака печальна історія про нюанси канадійського працевлаштування.
...
Тебе ніхто сильно питати не стане. Якщо не буде постійного джерела доходів, навіть за наявності омріяного канадійського ПР, жити там ти не зможеш. Тому наявність власне постійного дозволу не вирішує нічого, принаймні поки не закріпишся на новому місці.
Я помітив, що у тебе розповіді зазвичай про якусь "паралельну" Канаду, про яку не читав ні раніше, і не бачив такої. Дивно чути про заробітчан, оскільки для заробітчанства Канада досить "холодна" країна (в плані заробітків). Тут все так налаштовано, щоб ти зароблені гроші витрачав, а не вивозив з країни (включно з "кредитним рабством"). Про піонертабори, у яких живуть якісь азіати по 20 людей в два яруси (у "однушці") - не чув ні разу (у москві звична практика). Може то у Торонто десь існує коло твого малого, але на своєму боці не бачив ні заробітчан, ні нелегалів. Не уявляю, як тут можна нелегалити в принципі (роботодавці "богобоязненні" в плані законності). ХЗ, може хіба у якихось "руських/українських бізнесів" доларів за 5-7 кешем працювати...
То ти просто не стикався. В Канаді так само як і деінде у розвинутих країнах на виробництві процвітає низькокваліфікований аутстафінг. Це коли люди працевлаштовані на фірмі, яка здає їх на тимчасову роботу до інших роботодавців. Так, більшу частину часу вони працюють на одному робочому місці, платять там повністю офіційно, трошки напевно нижче ніж мінімалку (у галузі сг це допускається). Приїздять ці люди як у відрядження на періоди рік або кілька років, у них є тимчасовий дозвіл на роботу у країні. Країни походження - Таїланд, Ямайка, Мексика, Санта Лючія і тд. Так, живуть вони у своїх общагах та їх возять на роботу автобусами. У мого малого таких до 500 чоловік на роботі. Хіба не заробітчани?
До речі, історія про сучасне рабство іміграцію тих заробітчан. Як легальні працівники вони можуть брати участь у програмах іміграції (особливо враховуючи essential характер їх спеціальності). Але фірма, на якій вони працевлаштовані, в принципі проти випуску їх на волю, у пампаси. Тож після того, як вони запитують у HR службі фірми документи для подачі на іміграцію, їх робочий контракт скорочується і втративши постійне місце роботи, заробітчани повертаються домів. Отака печальна історія про нюанси канадійського працевлаштування.
Зими ніякої 9 місяців немає, однак жити "грустно". Однак, аби отримати статус постійного резидента - можна і там лайно лопатою покопати, якщо є мета.
Моя думка - якщо воно тобі у житті дійсно треба, ти цей постійний дозвіл отримаєш у свій час спокійно і без надриву. Він наразі нічого у твоєму житті не міняє і чому ти так постійно колотишся за ПР - оцього не розумію.
ну, загалом це все так і є, але заради справедливості - при наявності PR з'являється Employment Insurance, по суті аналог "соціалки", на якій в принципі можна певний час сидіти. якщо це не дорога локація, то з голодухи не помреш. Але загалом, я приміром, як один з тих, хто це оплачує своїми податками, це звичайно що не вітаю і вважаю що працювати мають всі. А хто не хоче, нехай їде куди хоче. такий ось "звєріний оскал капіталізму"
часто ти за ці два роки проходив кордони? Наприклад в Європі в аеропорту немає ніякої різниці який в тебе аусвайс. Але чесно кажучи, при погодинній роботі, не думаю що ти дуже скоро відчуєш коридор хоч для білих, хоч для чорних. Знайомі «українські німці» прекрасно 20 років тут прожили і без німецького паспорту. Щодо дітей - ти здивуєшся - одна з моїх чотирьох повертається додому. Сильно вони ті поради слухають
.
Про часто проходил границы жестковато, но правда:))).
Если бы семьей, муж и жена, да хоть бы по 20 в час, то на Мексиму наколымили бы. Одному конечно тяжело.
По поводу " по какому паспорту проходить границу" это у человека проблема в голове. Но все же в ЕСе граждане ЕСа часто идут отдельно, сталкивался в Италии и еще где то, не помню. Не вижу проблемы в этом, в США для граждан и гринкартовцев линия отдельная. Это все условности и что б это была главная проблема в жизни.
А дети давно в Европе, сама хочет возвращаться, наверное девочка?
одна з моїх чотирьох повертається додому. Сильно вони ті поради слухають.
Тому що наші діти виросли у хорошій країні, в нормальних умовах і для них виїзд за межі країни - це лише виїзд і вони дійсно просяться додому. В усякому випадку ті, що більш дорослі. І нічого їх у тих європах не радує.
ну так, всюди ж куди не поїдь, гірше, звичайно що дивно взагалі рефлексувати самий типовий кейс стресу від руйнування соціальних зв'язків при переїзді (у випадку дітей це дуже критично, насправді) як хороша/пагана країна. ось я впевнений, що якщо ми таки переїдемо в США, у мого сина буде стрес (та й у нас певною мірою також) - це означає що Канада хороша, а Штати пагані?
часто ти за ці два роки проходив кордони? Наприклад в Європі в аеропорту немає ніякої різниці який в тебе аусвайс. Але чесно кажучи, при погодинній роботі, не думаю що ти дуже скоро відчуєш коридор хоч для білих, хоч для чорних. Знайомі «українські німці» прекрасно 20 років тут прожили і без німецького паспорту. Щодо дітей - ти здивуєшся - одна з моїх чотирьох повертається додому. Сильно вони ті поради слухають
.
Про часто проходил границы жестковато, но правда:))).
Если бы семьей, муж и жена, да хоть бы по 20 в час, то на Мексиму наколымили бы. Одному конечно тяжело.
По поводу " по какому паспорту проходить границу" это у человека проблема в голове. Но все же в ЕСе граждане ЕСа часто идут отдельно, сталкивался в Италии и еще где то, не помню. Не вижу проблемы в этом, в США для граждан и гринкартовцев линия отдельная. Это все условности и что б это была главная проблема в жизни.
А дети давно в Европе, сама хочет возвращаться, наверное девочка?
та вони банально йдуть окремо бо там часу на проходження треба в 10 разів менше - вся інфа про постійних резидентів і громадян є в базі, всі перевірки давно пройдені. тож про
" по какому паспорту проходить границу" это у человека проблема в голове
це точно
Означає. У нас в інституті читав лекцію професор з Англії так він розповідав що мав контракт у США але перервав його і дременув додому. На запитання чому відповів так: я побачив що мій син стає сшамериканцем
Означає. У нас в інституті читав лекцію професор з Англії так він розповідав що мав контракт у США але перервав його і дременув додому. На запитання чому відповів так: я побачив що мій син стає сшамериканцем
це всього лише означає що людина не може себе там реалізувати. що у випадку переїзду з менш розвиненої країни до більш розвиненої як правило означає, соррі за прямоту, що вона не тягне. такі речі вимагають певних зусиль і готовності працювати над собою і для себе, багато, постійно. і якщо це не виходить, звинувачувати потрібно себе, а не країну - вона ж тебе привабила переїздом не просто так, правда?
часто ти за ці два роки проходив кордони? Наприклад в Європі в аеропорту немає ніякої різниці який в тебе аусвайс. Але чесно кажучи, при погодинній роботі, не думаю що ти дуже скоро відчуєш коридор хоч для білих, хоч для чорних. Знайомі «українські німці» прекрасно 20 років тут прожили і без німецького паспорту. Щодо дітей - ти здивуєшся - одна з моїх чотирьох повертається додому. Сильно вони ті поради слухають
.
Про часто проходил границы жестковато, но правда:))).
Если бы семьей, муж и жена, да хоть бы по 20 в час, то на Мексиму наколымили бы. Одному конечно тяжело.
По поводу " по какому паспорту проходить границу" это у человека проблема в голове. Но все же в ЕСе граждане ЕСа часто идут отдельно, сталкивался в Италии и еще где то, не помню. Не вижу проблемы в этом, в США для граждан и гринкартовцев линия отдельная. Это все условности и что б это была главная проблема в жизни.
А дети давно в Европе, сама хочет возвращаться, наверное девочка?
В Європі українець з §24 йде в той самий коридор що і всі. Ми ж зараз не про разові поїздки з України, а про те як сильно присильно змінює життя інший паспорт. ПС. Хоче повернутися і хлопчик теж. Але я не даю такої можливості. Тим паче що дівчинка нормально здала нмт і їде вчитися у вузі. А в хлопчика вітер в голові, хоч нмт і здав. Діти в Європі з березня 2022. Ми не планували еміграцію ніколи.
Хочеш сказати, що володільці карток ПР проходять когдон якось інакше, ніж інші іноземці? Не думаю.
Прикидатися дурником вужем у тебе дедалі гірше й гірше виходить.
Вибач, якщо розчаровую На канадійському кордоні здається взагалі немає різниці, який в тебе перміт чи паспорт. Всі йдуть однією чергою через автомати.
В смислі, цінна порада? По типу, їдь... Ні, мої поради синові мають більш практичний характер
По типу: сину, не отримуй канадійське громадянство, принципово. От хай переважна більшість навколо отримують, а ти категорично ні.
Нехай отримують. А на своє робить.
Те, що твій хлопчина - елітна дитина, яка пройшла жорсткий відбір та отримала візу талантів, поселилася у Торонто зрозуміло щонайменше півроку як не більше, коли ти розказував про його життя. Всі інші - то смЄрди, які не мають право на життя. Це теж зрозуміло. Гарно пишеш, люблю таке!
Елітна дитина, віза талантів та поселення у Торонто - це певно при сина маминої подруги Про жорсткий відбір - правда. Коли він отримував перший канадійський перміт, погодження було зроблено впродовж одного робочого дня. Ну тобто перша смска про отримання пакету документів у 9 ранку, а по обіді смс що перміт погоджений. Це нечувано говоре про якісно виконаний оцими от руками paperwork. Досі горжусь Про смердів, рабів, ссср і урср і іншу лузерську похабщину, прошу, хоч тут не повторюйся.
Головне на дрібницях не палитися, як у тій темі (про наявність якоїсь сертифікації чи ще чогось для проходження реєстрації автомобіля).
Можливо у вашому селі не треба сертифікат безпеки при перереєстрації автівки. У Онтаріо обовʼязково. Але я думаю, що у вас так само треба, може ти просто заплутався у документах з непонятними словами
І часто ти за ці два роки проходив кордони?
У процесі "дауншифтінгу" про кордони немає сенсу думати років зо п'ять від старту. Можливо році у 2027 чи пізніше буде час над цим подумати, не раніше.
Але чесно кажучи, при погодинній роботі, не думаю що ти дуже скоро відчуєш коридор хоч для білих, хоч для чорних.
Щоб казати чесно варто розуміти, що всі люди різні. Це нормально. Якби ти читала уважно, то помітила б що на баблі у мене акценти не стояли, не знаю звідки люди те тягнуть. Потрібна лише свобода і щоб ніхто не заважав. А бабло і сам "накошу великою косою".
Знайомі «українські німці» прекрасно 20 років тут прожили і без німецького паспорту.
Склянка наполовину повна...чи порожня. І той і інший варіанти мають право на життя. Це посильна історія для усвідомлення?
Щодо дітей - ти здивуєшся - одна з моїх чотирьох повертається додому.
Ну значить не вклали батьки свою систему пріоритетів в голову дитині. Памятаю, ти писала про безпеку і у цій площині завжди тебе підтримував. З іншого боку, коли дитина повнолітня, то має право плигати на власні граблі. Головне за сьогоднішніх обставин аби не зірвала "джек-пот" у вигляді інвалідності (то найбільше горе). Ну і не дуже весело буде, якщо опуститься залізна завіса для всіх, років так на 30-40 (як колись у ГДР).
Окрім того, мені невідомі обставини. Можливо дитина програла двобій з життям по адаптації. Звісно буде відчуття того, що навколо все чуже (а може й вороже). Німеччина, як не крути, але стара країна, яка не була збудована іммігрантами (як США/Канада).
Сильно вони ті поради слухають.
Та це відома історія. Мій колишній пасинок з помірно успішного школяра зразка 2014 року перетворився на деграданта-наркомана, за якого матір то кредити закриває, то від вязниці відкупляє.
Але я думаю, що у вас так само треба
Так-так, визнати що обіс-ався помилився то не панське діло. Звісно то син порошенка винний.
може ти просто заплутався у документах з непонятними словами
І так щоразу, коли продаєш одне авто, купляєш інше. Якісь дурачки у Нью-Брансвіку сидять у адміністрації, ніяк не второпають що треба копіювати в усьому "сталіцу" Антаріо! "Понаєхалі тут, селюки!" Головне не здавайся, наполягай на нісенітницях, дурні люди завжди повірять.
Прикинь, тут ще й свій уряд є, на 700.000 тисяч населення. І ніякий "київ" не рішає у локальних питаннях кому на якій нозі стояти. Так буває. Жизнь-бОлЬ!
(Без цитат) Та то ж ти писав про переваги паспорта. От я не розумію які такі переваги тобі необхідні раніше ніж ти звичайним «смертним» шляхом його здобудеш, щоб не сильно рвати дупу тощо. Свобода в тебе є і з українським паспортом. До речі як на мене на сьогодні це тільки плюс. Камон, це ти пишеш що « І той і інший варіанти мають право на життя. Це посильна історія для усвідомлення?» Ти, що гівниш Україну і українців, ти, що радиш всім без розбору Канаду і дальнобой? Приорітети? Я вихована на любові до України, повазі до українців, здобутті власного шляху. Як на мене в доньки з цим все ок. А безпека - це рефлекс, первинна потреба, як їжа чи вода. Ці приорітети не виховуються. Вони або є, або людина зневажає цими потребами, можливо задля здобуття вищої мети. І не факт що ті хто обирає первинні потреби є вищими в еволюційній ланці.
І часто ти за ці два роки проходив кордони? Наприклад в Європі в аеропорту немає ніякої різниці який в тебе аусвайс.
це не зовсім так.. в більшості випадків, якщо не покидати шенген зону то ще ок.. але ось, наприклад, занесло тебе в Schiphol, а в тебе далі виліт поза шенген.. ось тоді виявляється є суттєва різниця в корочці.. або захотіла ти перекусити, а лаунж зона показує тобі інший термінал, а щоб до нього попасти, треба виходити с шенген зони, і знову засада, ага?
І часто ти за ці два роки проходив кордони? Наприклад в Європі в аеропорту немає ніякої різниці який в тебе аусвайс.
це не зовсім так.. в більшості випадків, якщо не покидати шенген зону то ще ок.. але ось, наприклад, занесло тебе в Schiphol, а в тебе далі виліт поза шенген.. ось тоді виявляється є суттєва різниця в корочці.. або захотіла ти перекусити, а лаунж зона показує тобі інший термінал, а щоб до нього попасти, треба виходити с шенген зони, і знову засада, ага?
В вас там якесь спотворене відчуття реальності Люди, що емігрували як біженці, не сильно мають фінансові можливості мандрувати. А якщо раптом мають можливість, то піти в іншу чергу ну аж ніяк не знижує відчуття самоповаги. Якщо в людини з цим все ок. Або зробити завчасно візу/шенген/тощо, якщо ти такий вже ніжний Крім того перекусити можна не тільки в лаунжі. Хоча розумію, умовна шара не має меж. Сама це полюбляю. Ну серйозно, це не причина гнатися за паспортом раніше ніж це офіційно доступно. До речі про VIP. Зовсім перед війною я мала чисто дівочу поїздку в Кападокію. І ось на зворотньому шляху, поки я стояла в черзі для платинових карток, і ще гей-гей стояти, мої дівчата вже підійшли «до каси». Прийшлося бігти через натовп щоб встигнути до них. Це були ще пост-ковідні часи, з обмеженнями тощо. В той момент я зрозуміла що не завжди твій віп насправді чогось вартий.
В вас там якесь спотворене відчуття реальності Люди, що емігрували як біженці, не сильно мають фінансові можливості мандрувати.
так, давайте розбиратись. параграф 24 (прихисток) і біженці - трохи різні речі. Багато українців виїхали і отримали статус прихистка саме по параграфу 24 і це зовсім не означає, що грошей немає.
В вас там якесь спотворене відчуття реальності Люди, що емігрували як біженці, не сильно мають фінансові можливості мандрувати.
так, давайте розбиратись. параграф 24 (прихисток) і біженці - трохи різні речі. Багато українців виїхали і отримали статус прихистка саме по параграфу 24 і це зовсім не означає, що грошей немає.
Еемм. Дивно. Німецькою в §24 є слово біженці. Так. Це не означає що грошей немає. Я зараз на цьому §. Чесно кажучи в цьому році ми без відпустки. Але до війни я багато мандрувала. І жодного разу не відчувала дискомфорту від «іншої черги» тощо. Це все в голові. Паспорт тут ні до чого.
це не зовсім так.. в більшості випадків, якщо не покидати шенген зону то ще ок.. але ось, наприклад, занесло тебе в Schiphol, а в тебе далі виліт поза шенген.. ось тоді виявляється є суттєва різниця в корочці.. або захотіла ти перекусити, а лаунж зона показує тобі інший термінал, а щоб до нього попасти, треба виходити с шенген зони, і знову засада, ага?
Просто цікаво, і в чому різниця? Все одно всіх пропускають через прикордонний контроль, незалежно від кольору паспорту. І це в обох випадках. Навіть штампіка не поставлять, якщо матимеш український паспорт на картку внж.
це не зовсім так.. в більшості випадків, якщо не покидати шенген зону то ще ок.. але ось, наприклад, занесло тебе в Schiphol, а в тебе далі виліт поза шенген.. ось тоді виявляється є суттєва різниця в корочці.. або захотіла ти перекусити, а лаунж зона показує тобі інший термінал, а щоб до нього попасти, треба виходити с шенген зони, і знову засада, ага?
Просто цікаво, і в чому різниця? Все одно всіх пропускають через прикордонний контроль, незалежно від кольору паспорту. І це в обох випадках. Навіть штампіка не поставлять, якщо матимеш український паспорт на картку внж.
черги різні. і штампік, при виході\вході в шенген ставлять.
це не зовсім так.. в більшості випадків, якщо не покидати шенген зону то ще ок.. але ось, наприклад, занесло тебе в Schiphol, а в тебе далі виліт поза шенген.. ось тоді виявляється є суттєва різниця в корочці.. або захотіла ти перекусити, а лаунж зона показує тобі інший термінал, а щоб до нього попасти, треба виходити с шенген зони, і знову засада, ага?
Просто цікаво, і в чому різниця? Все одно всіх пропускають через прикордонний контроль, незалежно від кольору паспорту. І це в обох випадках. Навіть штампіка не поставлять, якщо матимеш український паспорт на картку внж.
черги різні. і штампік, при виході\вході в шенген ставлять.
Не памятаю такого. Останній раз заїжджав у шенген минулого тижня в аеропорту. У 4 кабінках були спільні черги, штампів не ставили (у мене картка).
В вас там якесь спотворене відчуття реальності Люди, що емігрували як біженці, не сильно мають фінансові можливості мандрувати.
так, давайте розбиратись. параграф 24 (прихисток) і біженці - трохи різні речі. Багато українців виїхали і отримали статус прихистка саме по параграфу 24 і це зовсім не означає, що грошей немає.
Еемм. Дивно. Німецькою в §24 є слово біженці. Так. Це не означає що грошей немає. Я зараз на цьому §. Чесно кажучи в цьому році ми без відпустки. Але до війни я багато мандрувала. І жодного разу не відчувала дискомфорту від «іншої черги» тощо. Це все в голові. Паспорт тут ні до чого.
дик "біженці" можуть бути при баблі, одне власне не заперечує інше. я знаю таких, які після виїзду готові були навіть відразу хату собі купити в країні, куди "втікли", але зупиняло те, що не були впевнені в якій саме по ітогу будуть жити
Відповісти
Поперед.
Зміст
Наступ.
Гілками
