Тому що наші діти виросли у хорошій країні, в нормальних умовах
Виходить, що ваші діти (діти «найрівніших з рівних, найуспішніших українських громадян») виросли у затишній, справедливій країні. А моя донька та пасинок росли у іншій. У тій, де одного вечора батько прийшов з роботи без машини, бо лишилася на території, на яку «наїхали маски-шоу» десь у 2011 році.
У тій самій хорошій країні не менш хороші ДАЇшники після звичайної перевірки документів підробили підпис у протоколі, про що дізнався за два місяці після зупинки, коли відкрили виконавче провадження. Чому підробили? А просто тому, що у ментів був «план». Згодом довелося бігати по судах впродовж півтора років, витрачаючи час на виборювання справедливості.
У тій же країні Омельченко, Костянтин Меладзе, купа інших (часто «синіх») збивали людей і виходили сухими з води (та хіба тільки вони!?). У тій самій країні відбувалися протести проти свавілля міліції (зокрема у Врадіївці). Сергій Демішкан, Віталій Файнгольд, Сергій Калиновський, Дмитро Кравець, Роман Ландик: хтось може памятає прізвища?
Але, якось криво-косо тоді можна було тягатися з ментами, судитися, вигризати своє у прокуратурі. Зрештою закінчилося Майданом, коли «мовчання ягнят» добігло кінця. І хай то не була ідеальна країна, але навіть після «кримнашу» світло наприкінці тунелю якось жевріло, щонайменше до моменту, поки недоумки не вирішили «зламати систему» (життєзабезпечення країни). І навіть тоді то ще була Україна, а не «УРСР 2.0»
і для них виїзд за межі країни - це лише виїзд
Якщо виїхали у перші дні повномасштабного вторгнення, ще й з якогось умовного Києва (а не Маріуполя), то вони й жахіть особливих могли й не побачити. А відосік з телеграм-каналу, то лише прикольний відосік, де рашистів рубають на вінегрет, з марафону невсратості чутно про «двє-трі нєдєлі»» і каву влітку 2022 року у Криму. Ймовірно, коли твоя дупа десь у Баварії чи під Парижем, такі відосіки класно заходять.
Зовсім інша річ, коли людина/дитина навчилася «ходити під себе» у моменти «прильотів». Тоді й бажання цілувати цеглу колись рідних стін може проявлятися менш інтенсивно (або й зовсім буде відсутнім).
І нічого їх у тих європах не радує.
Якщо припустити, що батьки дітей «не знайшли себе» на місцевому ринку праці, не змогли інтегруватися, не вивчили мову, то можна уявити який настрій пануватиме у такій родині. Мяко кажучи, він буде далекий від оптимізму, особливо у дітей. А коли на шальки терезів покласти фактор, що батьки на батьківщині досягли успіху у напрямку «барижно-виробничого бізнесу», або й взагалі працювали «рішатєлямі вопросов» у виконкомі/судовій системі/інших паперотворчих структурах, тут і до гадалки ходити не треба, перспектива розкладати о пятій ранку продукти на полицях «Бєдрьонки» ще та каторга, ментальні страждання.
У моєї доньки проблем з адаптацією у Європі скоріше немає, ніж є. Контакти з однокласниками присутні, на фортепіано грати не дуже пішло, зате на гітарі бренчить, на святах шкільних виступає, англійську+німецьку освоїла, зараз працює над французькою та італійською (не те, що татусь ). Під ракети/шахеди їхати у неї потреби немає, з головою там нормально (щонайменше поки що).
Фото: аби освіжити память.
Ужас и кошмар! Натерпелся ты. Только в Украине страдал или в рашке и Монголии так же было плохо?
А тебя полиция Канады, спрятавшись куда либо, не ловила? Меня в США ловили, у них иак же план. Хотя, ты ж еще в статусе "наймыт боящийся" ,еще не смеешь нарушать.
так, давайте розбиратись. параграф 24 (прихисток) і біженці - трохи різні речі.
Еемм. Дивно. Німецькою в §24 є слово біженці.
труднощі перекладу, думаю. Є asylum, є refugee, а перекладаються однаково.
как на счет различных преступлений, включая убийства в Канаде? Всех полиция находит?
Ми ж зараз ... про те як сильно присильно змінює життя інший паспорт.
Якщо з тобою щось станеться за межами Німеччини, то за тебе буде вписуватися український консул чи німецький? Якщо станеться так, що на тебе заведуть кримінальне провадження - ти сидітимеш в Німеччині чи тебе швиденько посадять до лагерю і депортують за першої можливості? Якщо тобі доведеться іхати, скажімо - до UK чи до USA, тобі легше це зробити із німецьким паспортом чи українським? По досягненню пенсійного віку - ти з українським паспортом і ПМЖ отримуватимеш від Німеччини все те саме, що й громадяни?
Паспорт - це громадянство, якого можна позбавити за геть виключних обставин, а ПМЖ відібрати - як два пальці.
А так да, інший паспорт ніяк не змінює життя, ну зовсім ніяк.
Не памятаю такого. Останній раз заїжджав у шенген минулого тижня в аеропорту. У 4 кабінках були спільні черги, штампів не ставили (у мене картка).
Черги різні (а тим більше там, де впроваджено автоматизований контроль - власники місцевих паспортів просто йдуть через вєртушку із сканером, доки понаїхавші стоять у фізичній ковбасі до вікна прикордонника), штамп ставлять майже завжди.
Тобто якщо твоїм дітям було погано в Україні, то це країна винна. А якщо чужим дітям погано в еміграції, то винні батьки? Чудова відповідальна позиція
Я не кажу що новий паспорт це щось погане. Я кажу що нема нічого страшного якщо ти його почекаєш 6-8-10 років і щось для цього зробиш. Крім того є велика різниця між пмж і статусом, за яким виїхав vladd. З ним сидітиме він у теплій канадській в*язниці за нагоди
Означає. У нас в інституті читав лекцію професор з Англії так він розповідав що мав контракт у США але перервав його і дременув додому. На запитання чому відповів так: я побачив що мій син стає сшамериканцем
це всього лише означає що людина не може себе там реалізувати. що у випадку переїзду з менш розвиненої країни до більш розвиненої як правило означає, соррі за прямоту, що вона не тягне. такі речі вимагають певних зусиль і готовності працювати над собою і для себе, багато, постійно. і якщо це не виходить, звинувачувати потрібно себе, а не країну - вона ж тебе привабила переїздом не просто так, правда?
а точно Англія "менш розвинута країна"?
Свобода в тебе є і з українським паспортом. До речі як на мене на сьогодні це тільки плюс.
Эка тебя потрепало... Реальность сегодня совершенно иная, но ее в упор многие игнорят.
Второй паспорт позволяет как раз планировать свое будущее на десятилетия и при этом жить буквально на чилле. Украинский паспорт приучает жить постоянно на стреме, искать лазейки, стрематься наших как бы не кинули (потому что ты их знаешь отлично). Даже до войны с украинским паспортом постоянно какая-то дичь приключалась. В детали вдаваться не буду - туризм/эмиграция все-таки. Но кому-то нравится жить постоянно на стреме, добавляет смысл жизни, что-ли. И будешь ты с такими спорить о чем-то совершенно им непонятном.
Виходить, що ваші діти (діти «найрівніших з рівних, найуспішніших українських громадян») виросли у затишній, справедливій країні. А моя донька та пасинок росли у іншій. У тій, де одного вечора батько прийшов з роботи без машини, бо лишилася на території, на яку «наїхали маски-шоу» десь у 2011 році.
Забей кому-то что-то доказывать. У одних память как у гупии, другие живут в мире розовых пони до сих пор, третьи просто по молодости еще не сталкивались с серьезными проблемами. А у кого-то просто дядя был прокурор.
О майдане и его жертвах забыли году в 17м. А за зека-овоща в 2010 голосовало пол-страны.
Мій колишній пасинок з помірно успішного школяра зразка 2014 року перетворився на деграданта-наркомана, за якого матір то кредити закриває, то від вязниці відкупляє.
То це результат виховання в якому і ти брав участь. Знаю одну сімейку з 40 річним дегенератом, якій за все життя жодного дня не працював, а також знаю як мама того дегенерата проводила свої молоді роки і як "займалась" вихованням. А тепер оте мудло підходить і "одолжи 40 гривен, мама отдаст". Але саме цікаве в цій історії, що якщо ти цьому мудаку розквасиш носа, то та ж його мама, яка ще зранку проклинала і вкривала матом свого синочка, побіжить на тебе писати заяву в поліцію.
Виходить, що ваші діти (діти «найрівніших з рівних, найуспішніших українських громадян») виросли у затишній, справедливій країні. А моя донька та пасинок росли у іншій. У тій, де одного вечора батько прийшов з роботи без машини, бо лишилася на території, на яку «наїхали маски-шоу» десь у 2011 році.
У тій самій хорошій країні не менш хороші ДАЇшники після звичайної перевірки документів підробили підпис у протоколі, про що дізнався за два місяці після зупинки, коли відкрили виконавче провадження. Чому підробили? А просто тому, що у ментів був «план». Згодом довелося бігати по судах впродовж півтора років, витрачаючи час на виборювання справедливості.
У тій же країні Омельченко, Костянтин Меладзе, купа інших (часто «синіх») збивали людей і виходили сухими з води (та хіба тільки вони!?). У тій самій країні відбувалися протести проти свавілля міліції (зокрема у Врадіївці). Сергій Демішкан, Віталій Файнгольд, Сергій Калиновський, Дмитро Кравець, Роман Ландик: хтось може памятає прізвища?
Але, якось криво-косо тоді можна було тягатися з ментами, судитися, вигризати своє у прокуратурі. Зрештою закінчилося Майданом, коли «мовчання ягнят» добігло кінця. І хай то не була ідеальна країна, але навіть після «кримнашу» світло наприкінці тунелю якось жевріло, щонайменше до моменту, поки недоумки не вирішили «зламати систему» (життєзабезпечення країни). І навіть тоді то ще була Україна, а не «УРСР 2.0»
От просто Реально ти тут чужий. Цікаво через скільки років ти будеш поносити Канаду.
Меня в США ловили, у них иак же план.
І що, ти не увімкнув камеру на телефоні і не вимагав копів назвати причину зупинки, і показали документи?
Виходить, що ваші діти (діти «найрівніших з рівних, найуспішніших українських громадян») виросли у затишній, справедливій країні. А моя донька та пасинок росли у іншій. У тій, де одного вечора батько прийшов з роботи без машини, бо лишилася на території, на яку «наїхали маски-шоу» десь у 2011 році.
У тій самій хорошій країні не менш хороші ДАЇшники після звичайної перевірки документів підробили підпис у протоколі, про що дізнався за два місяці після зупинки, коли відкрили виконавче провадження. Чому підробили? А просто тому, що у ментів був «план». Згодом довелося бігати по судах впродовж півтора років, витрачаючи час на виборювання справедливості.
У тій же країні Омельченко, Костянтин Меладзе, купа інших (часто «синіх») збивали людей і виходили сухими з води (та хіба тільки вони!?). У тій самій країні відбувалися протести проти свавілля міліції (зокрема у Врадіївці). Сергій Демішкан, Віталій Файнгольд, Сергій Калиновський, Дмитро Кравець, Роман Ландик: хтось може памятає прізвища?
Але, якось криво-косо тоді можна було тягатися з ментами, судитися, вигризати своє у прокуратурі. Зрештою закінчилося Майданом, коли «мовчання ягнят» добігло кінця. І хай то не була ідеальна країна, але навіть після «кримнашу» світло наприкінці тунелю якось жевріло, щонайменше до моменту, поки недоумки не вирішили «зламати систему» (життєзабезпечення країни). І навіть тоді то ще була Україна, а не «УРСР 2.0»
От просто Реально ти тут чужий. Цікаво через скільки років ти будеш поносити Канаду.
Ну не всю Канаду, а лише атлантичну. Але одразу як вирветься з «цього рабства» подалі», бажано в США (тоді всю)
Мій колишній пасинок...
То це результат виховання в якому і ти брав участь.
А скільки чужих синів/доньок виховав особисто ти? З якого віку і до якого віку виховував? Скільки тим дітям зараз, як склалася доля у них після твого виховання, чи не стали деградантами? Хотілося б розуміти ти теоретик чи практик у процесах виховання нерідних дітей. Дякую заздалегідь за відповідь, коментар, якщо такі будуть (а не як минулого разу, коли ти "не почув, не побачив").
Мій колишній пасинок...
То це результат виховання в якому і ти брав участь.
А скільки чужих синів/доньок виховав особисто ти? З якого віку і до якого віку виховував? Скільки тим дітям зараз, як склалася доля у них після твого виховання, чи не стали деградантами? Хотілося б розуміти ти теоретик чи практик у процесах виховання нерідних дітей. Дякую заздалегідь за відповідь, коментар, якщо такі будуть (а не як минулого разу, коли ти "не почув, не побачив").
Ладно. Тоді мені відповідай. А то щось мій схожий пост ти не побачив
а про те як сильно присильно змінює життя інший паспорт.
інший паспорт таки змінює життя, дуже сильно. знов таки соррі за відвертість, але після отримання паспорту Канади український паспорт може навіть бути певним гемороєм - я при останній зміні роботи проходив бекграунд чек, який був більш вимогливий ніж зазвичай (оскільки моя нова (тоді) компанія - один з лідерів ринку в певних сегментах секьюріті та аутентифікації) - там були перевірки в Україні, за які я дуже переживав, оскільки немає ніякої впевненості що вони пройдуть гладко - постійно десь якийсь бардак був раніше в аналогічних випадках. ну і навіть без цього, паспорт нової країни дуже сильно надає впевненості в житті, зʼявляється нарешті відчуття захищеності і спадає тягар переживань за майбутнє своє і дітей. перш за все, дуже багато чого тепер під твоїм контролем і залежить виключно від тебе, а не від того, якими будуть наступні вибори тощо. простіше кажучі, видихаєш
Тому що наші діти виросли у хорошій країні, в нормальних умовах і для них виїзд за межі країни - це лише виїзд і вони дійсно просяться додому. В усякому випадку ті, що більш дорослі. І нічого їх у тих європах не радує.
так может это потому, что родители им сильно понизили качество жизни, после релокации? или за чем страдают?
и еще момент - по большому колву семей наблюдаю прикол, что у детей есть определенный возраст, когда им все не так - где-то с 14 до 17лет. а детям, которые до - и после - все отлично. ой, может, это как раз подростковые приколы с гормонами? )
Наприклад в Європі в аеропорту немає ніякої різниці який в тебе аусвайс.
нене, вполне есть разные очереди, особенно это напряжно, когда какой-то аэропорт устраивает паспортный контроль тупо всех прилетевших даже рейсами внутри шенгена, и тогда - граждане идут через отдельные двери, где просто прикладывают паспорт и пошел дальше, а остальные ждут (иногда и по часу) в очереди. такое бывает редко, но бывает - я застал три раза за последние 2 года.
как на счет различных преступлений, включая убийства в Канаде? Всех полиция находит?
та це просто ще у чувака рожеві окуляри. своїх зашкварів тут також вистачає, достатньо пригадати історію з масовим сховищем дітей корінних народів, яку знайшли пару років тому у нас в БіСі, або те, з чого почався BLM в Штатах. і копи тут насправді доволі суворі, мають багато влади і майже ніколи не лояльні до тебе. звичайно, це все можна обгрунтувати, але це просто зворотній бік, для unbiased view
В вас там якесь спотворене відчуття реальності Люди, що емігрували як біженці, не сильно мають фінансові можливості мандрувати.
нууу... это у тебя такие наблюдение наверное ))) потому что я вижу совершенно другое. просто беженцы из Украины - это не обязательно люди без денег.
Я кажу що нема нічого страшного якщо ти його почекаєш 6-8-10 років і щось для цього зробиш
а это сильно зависит от того, что тебе надо для этого делать, и сколько это будет стоить. ну и как вишенка - как часто страна будет менять правила в течение этих 10 лет, иногда даже задним числом. некоторые страны Европы в это отлично умеют, ага )))
Відповісти
Поперед.
Зміст
Наступ.
Гілками
). Під ракети/шахеди їхати у неї потреби немає, з головою там нормально (щонайменше поки що).
Знаю одну сімейку з 40 річним дегенератом, якій за все життя жодного дня не працював, а також знаю як мама того дегенерата проводила свої молоді роки і як "займалась" вихованням. А тепер оте мудло підходить і "одолжи 40 гривен, мама отдаст". Але саме цікаве в цій історії, що якщо ти цьому мудаку розквасиш носа, то та ж його мама, яка ще зранку проклинала і вкривала матом свого синочка, побіжить на тебе писати заяву в поліцію. 
