Подскажи плз, какое отношение ты имеешь к этому празднику жизни?
Самое непосредственное - работаю и отстегиваю за этот праздник несколько тыс. евро в месяц на налоги и есв. За все время жизни здесь, суммарный счет уже пошел на сотни тысяч.
Типа это твое осознанное решение, а не вынужденная необходимость. Только не нужно рассказывать, мол, я и так бы, видя, куда это уходит...
В хорошем старом фильме "Армагеддон" с Брюсом Уиллисом есть один прекрасный момент, на который никто обычно не обращает внимания. Чтобы этот момент прочуствовать, нужно прожить много лет в эмиграции. Там простых буровиков отправляют на астероид, чтоб те предотвратили столкновение астероида с Землей. И перед отправкой правительство спрашивает, что они хотят за спасение планеты. Они озвучивают свои желания и фантазии, а в конце добавляют еще одно общее условие: Мы больше не хотим платить налоги до конца жизни.
Мы больше не хотим платить налоги до конца жизни.
Кайфую від того, що плачу податки і не потрібно ховатися, мутити, викручуватися. Кайфую від того, що не маю потреби отримані гроші бігти міняти на USD, никати їх «в матрас» чи трилітрову банку. Бо вперше у житті можу довіряти «відсталому, несучасному, повільному» банку (на відміну від «супертехнологічного та новітнього» Привата, який «трошки підстриг» моїх грошенят). Кайфую від того, що маючи обмеження швидкості 110 (+10 дозволених вище) ти і навколишні авто так і їдете в межах 110/120. Лиш на окремих ділянках бачив порушників, які дозволяли собі їхати ще швидше (приблизно 130/140 максимум... мабуть за ще більше перевищення буде суттєве покарання ніж просто ризик штрафу і здорожчання страховки). Жодного разу не бачив 180-200 (бо найрівніший з рівних поспішає до Одеси). Зливова каналізація, яка працює - кайф. Пожежники, які їздять за викликом до пацієнта раніше швидкої - кайф. Поліцейські щось чекають у твоєму підїзді, ти проходиш повз і бачиш «натягнуту нещиру американську посмішку» та чуєш «Привіт!» у свій бік - кайф. Їдеш втомлений з роботи і засинаєш, бо підвіска твого авто не гримить на ямах, це кайф. Хоч дороги тут далеко не ідеальні й навіть мають латки та інші «горбилі»... (на фото видно).
Однак, моя рідня знає, що навіть якщо/коли завтра засну вічним сном, то помер щасливою людиною. Чому? Бо після 48 років совєцького щастя нарешті хоч зміг відчути, як живуть у цивілізованих країнах, а не «виживають» з мріями про майбутній комунізм, Нью-Васюки, 4.000 USD вчителям рай.
Раз торкнувся дороги. На минулому тижні поруч з нами провели частковий ремонт дороги, підрівняли одну зі смуг (на пару днів прикривали фрагментами смугу, вирізали асфальт, вкладали новий, рухалися далі).
Читачу рекомендую звернути увагу на виконання бордюрів, вони виконані у вигляді «ложки» (для збирання дощової води). Колись згодом можна буде розкрити цю тему детальніше, включно з облаштуванням зливової каналізації.
А териториально цей проїзний обмежений? Це для всього міста, чи для провінції, чи для країни?
Автобусна компанія локальна. Наше містечко (три в одному). Тут не стоїть акцент на громадський транспорт так, як у Європі. Майже кожні робочі руки чи білий комірець - то одразу хоча б якась «лушпайка» 2008-2012 року випуску.
Коли родини обжилися, залізли у кредитне рабство, їхні старші діти підростають, то поки школярі поїдуть вчитися чи підуть жити окремо попід хатами стоїть по 3-4 авто свіжіших років (кредитні).
Кайфую від того, що плачу податки і не потрібно ховатися, мутити, викручуватися. Кайфую від того, що не маю потреби отримані гроші бігти міняти на USD, никати їх «в матрас» чи трилітрову банку.
такое ощущение, что ты с каких-то гор спустился. кто мешал тебе платить податки раньше? не покупать баксы, а тратить в мо енте заработанные деньги? что за выдуманные проблемы? место не меняет человека, ты есть тем, кем и был, просто теперь в канаде. система тебя съест, потому что ты не бунтарь, и не сможешь ей сопротивляться.
прочти повесть роберта шекли - билет на планету Транай. как про тебя написано
Після того, як закрилося транспортне питання (автобус) треба відкрити рахунок у банку. Які банки працюють у Атлантичній Канаді було відомо завчасно, завдяки підготовленим «заготовкам» у Європі. Обрав CIBC.
Станом на листопад 2022 року банк був єдиним місцем, де побачив у Канаді грати. Це місце – всередині банку, сховище цінностей. Спочатку видно грати, потім величезні товсті двері з круглим «кермом». Усі інші приміщення – суцільне скло, бетон, гіпсокартонні простінки. Охорони, поліції візуально не видно (можливо прихована).
На рецепції потрібно записатися на зустріч. Прогнозована вільна дата впродовж декількох днів/тижня.
У визначену дату/час приходимо, далі проводимо хвилин 20 у окремому кабінеті, отримуємо договори, основну картку. Кредитна картка пізніше надсилається поштою додому (кредитний максимум на старті 1.000 CAD, згодом підвищується до 2.000, ще пізніше до 5.000 і більше, якщо історія довіри до клієнта росте, разом з кредитним рейтингом).
Документи які були потрібними: - посвідчення особи (закордонний паспорт); - документ про місце проживання (договір про рент, або розписка від руки без печаток, як у моєму випадку); - рахунок на телефон.
+100. Даже в Польше.
такое ощущение, что ты с каких-то гор спустился
Сто процентов. Забавно, как клиент ЩЩательно снимает автобусы, карты, визитки и другие банальнейшие артефакты. Видимо предполагает, что мы этого ничего не видели и не пользовались. Прям писаем от восторга "Пацан к успеху пришел" (с)
такое ощущение, что ты с каких-то гор спустился
Сто процентов. Забавно, как клиент ЩЩательно снимает автобусы, карты, визитки и другие банальнейшие артефакты. Видимо предполагает, что мы этого ничего не видели и не пользовались. Прям писаем от восторга "Пацан к успеху пришел" (с)
Є якась там знаменита цитата на цю тему про те, як хтось 3 дні біг за кимось сказати про те, наскільки першому пофіг на другого...
такое ощущение, что ты с каких-то гор спустился
Сто процентов. Забавно, как клиент ЩЩательно снимает автобусы, карты, визитки и другие банальнейшие артефакты. Видимо предполагает, что мы этого ничего не видели и не пользовались. Прям писаем от восторга "Пацан к успеху пришел" (с)
А чого ти його бичиш? Він викладає те, що з його точки зору буде важливим для інших шукачів канадійської мрії. Їм це може бути корисно
Він викладає те, що з його точки зору буде важливим для інших шукачів канадійської мрії. Їм це може бути корисно
Ждем снимков рулона туалетной бумаги
ну, ви дивні. Комрад ділиться своїми враженнями. Йому там все по кайфу. В буквальному сенсі слова "все". Але тут починається булінг. І головне, що це цькування і задирання іде від тих, хто залишився в Україні. Ті, хто виїхав на постійно чи тимчасово, просто читають, беруть до уваги, порівнюють і йдуть далі. І ви ще дивуєтесь, чому людина виїхала?!
Він викладає те, що з його точки зору буде важливим для інших шукачів канадійської мрії. Їм це може бути корисно
Ждем снимков рулона туалетной бумаги
подписался на бумагу и визитки, а раптом начнётся про, деньги, бизнес и недвижимость.
ну, ви дивні. Комрад ділиться своїми враженнями. Йому там все по кайфу. В буквальному сенсі слова "все". Але тут починається булінг. І головне, що це цькування і задирання іде від тих, хто залишився в Україні. Ті, хто виїхав на постійно чи тимчасово, просто читають, беруть до уваги, порівнюють і йдуть далі. І ви ще дивуєтесь, чому людина виїхала?!
это твой уровень кругозора, ты всех тут знаешь лично, кто что где и как?
камрад из копенгагена - порівняв проїздні талони зацікавився
залишитись в Україні це так погано? Обсирати Україну це так добре? Людина виїхала багато років тому - Монголія- Росія- Полтава- Канада Ти особисто де зараз? Чи збираєшься по цій темі їхати в Канаду? Що саме зможешь використати?
ну, ви дивні. Комрад ділиться своїми враженнями. Йому там все по кайфу. В буквальному сенсі слова "все". Але тут починається булінг. І головне, що це цькування і задирання іде від тих, хто залишився в Україні. Ті, хто виїхав на постійно чи тимчасово, просто читають, беруть до уваги, порівнюють і йдуть далі. І ви ще дивуєтесь, чому людина виїхала?!
Это воспринималось нормально пока он не начал лить дерьмо на Украину и обзывать оставшихся в Украине (в том числе тебя) рабами. А те кто выехал, пошли дальше и назвали нас обществом дикарей.
Если ты так реагируешь на подобные вбросы на украинском ресурсе, то в чем-то они правы.
При многолетнем чтении интернета могу отметить, что у некоторых (подчеркиваю, некоторых) эмигрантов возникает полуподсознательное желание представить жизнь в Украине, как нечто совсем ужасное и мрачное. Я этих конкретных людей прекрасно понимаю ЗЫ. Если что, то Европу я объездил и много, сейчас живу то в Украине, то в Польше. Имею близких родственников и друзей, живущих много лет в той же Канаде. Могу сравнивать как-бы.
При многолетнем чтении интернета могу отметить, что у некоторых (подчеркиваю, некоторых) эмигрантов возникает полуподсознательное желание представить жизнь в Украине, как нечто совсем ужасное и мрачное. Я этих конкретных людей прекрасно понимаю ЗЫ. Если что, то Европу я объездил и много, сейчас живу то в Украине, то в Польше. Имею близких родственников и друзей, живущих много лет в той же Канаде. Могу сравнивать как-бы.
То понятно, психология ... Но это не значит что с ними нужно соглашаться и принимать любые вбросы.
Интересно что в подобных дискуссиях они выступают в роли пионеров (в классическом смысле термина), расширяющих горизонты и рассекающих границы, а те кто остались - гладят им трусы и машут платочком вслед, смахивая слезу и принимая неизбежность угасания на периферии географии.
По-факту большинство эмигрантов - те кто не смогли самореализоваться на Родине, и думают что переезд в более богатые страны сможет компенсировать персональные дефекты.
Відповісти
Поперед.
Зміст
Наступ.
Гілками
зацікавився 
