Тобто, заробляючи на рік 50 тисяч у тебе податками з зарплати заберуть умовно 20 відсотків. На руках «живими» лишиться 40.000
нет, налог с 50к у тебя 7630 федерального, и 4977 провинциального, итого 12607, что составит 25,2% налогов. ну и ессно 50к - это уже после вычетов. помимо этого, у тебя будут еще два социальных платежа - пенсионный и страховка от безработицы - 5% с копейками, и полтора %.
Заробляючи на рік мільйон: після податків залишиться 400.000 (60 відсотків податку).
нет. у вас прогрессивный подоходный налог, и он считается ступенчато, а не от всей суммы сразу. как федеральный, так и провинциальный.
если ты заработаешь сумму, которая после всех вычетов составит 1млн, то налогов в твоей провинции, ты заплатишь 305715 федерального, и 193023 провинциального, что округленно, составит 50% налогов суммарно.
Під когорту малозабезпечених у моїй (депресивній, бідній) частині країни потрапляють подекуди ті родини, де дохід на одну особу складає щось в районі 70+ тисяч (на рік).
Малозабезпечений з доходом 70 тис на рік? Хіба що гривень. 17 тис баксів може?
нет... нет...
Ну ти ж не міг не побачити слово «умовно», кому потрібні ті копійки вліво/вправо?
Як на мене, це ж очевидні речі, що звичайний «наймит» на нижніх сходинках харчового ланцюжка закриває лише свої базові потреби і з жиру точно біситися не буде. Інша річ, коли людина буде готова взяти на себе більше ризиків і змінити статус з «наймита» хоча б на «самозайнятого» (про що зараз не йдеться).
P.S. А ти вважаєш, що маючи ситуацію коли людина опускається на нижню сходинку «мінус 5 років» і хоча б балансує у доходах/видатках на другому році «дауншифтінгу», це надто погана історія?
Привіт із Саскачевану! Для прикладу, з доходу $73,750 податки 26.66%, і ще 2.37% Post-tax Deduction. PR отриманий через 1 рік і 11 місяців. Можна було і раніше на пів року, але сам затягнув з тестом IELTS. Ну і зразок номерів Саскачевану:
нет... нет...
Ну ти ж не міг не побачити слово «умовно», кому потрібні ті копійки вліво/вправо?
Як на мене, це ж очевидні речі, що звичайний «наймит» на нижніх сходинках харчового ланцюжка закриває лише свої базові потреби і з жиру точно біситися не буде. Інша річ, коли людина буде готова взяти на себе більше ризиків і змінити статус з «наймита» хоча б на «самозайнятого» (про що зараз не йдеться).
P.S. А ти вважаєш, що маючи ситуацію коли людина опускається на нижню сходинку «мінус 5 років» і хоча б балансує у доходах/видатках на другому році «дауншифтінгу», це надто погана історія?
твій розрахунок геть неправильний, Іван тобі правильно на це вказав.
твій розрахунок геть неправильний
Складно розгледіти «розрахунок» там, де його НЕ було. Йшлося виключно про досить умовний порядок цифр, на що вказано заздалегідь. Навіть цифри «підрівняв» з цією метою.
Треба дуже вміти побачити те, чого не існує в природі. За це люблю автоуашників, коли фантазії дедалі стають ширшими, вищими. Десь так і народжуються байки про те, як хтось «поливає брудом Україну».
Складно розгледіти «розрахунок» там, де його НЕ було. Йшлося виключно про досить умовний порядок цифр, на що вказано заздалегідь. Навіть цифри «підрівняв» з цією метою.
ну я понимаю про огругление, но простить налоговой 100к "умовно" - ну такэ )) налоги - дело серьезное, и условности не сильно приемлемы - ты же отдаешь свое заработанное. кстати - в твоем примере про 60% налогами от 1млн - есть еще скрытый прикол, например - чем меньше будет сумма по верхней ставке - тем ниже будет общий % налогов. если налогооблагаемый доход будет 350к, то налогами будет уже не 50%, как я тебе написал выше, а 43%.
если "плаваешь" в этих вопросах, а они очень важные для потенциального релоканта, то удобнее писать "по сравнению в временным режимом в Украине для предпринимателей-единоналожников, налоги достаточно высокие, но пока не разбирался в этом вопросе", потому что
Десь так і народжуються байки про те, як...
именно так и рождаются байки о высоких налогах в других странах.
просто в Испании сейчас наблюдаю очень много от кого страдания в стиле "ах ужас, тут налог 45%". только народ не берет во внимание, что 45% начинаются после 60к дохода, а ты их попробуй еще заработать, а в реальности большинство платят на уровне 20-25%, а ооочень огромное кол-во людей вообще ничего, т.к. установленная необлагаемая сумма достаточно высокая, плюс мелкий бизнес оооочень любит чооорный нал, за который не отчитывается.
саме так, у нас так само - "ого, та ви шо, 50 відсотків, ужос" - в реальності, це для дуже high earners по ітогу вийде 50. є дуже багато нюансів і фінансових механизмів, завдяки вмілому користуванню якими можна дуже відчутно ефективну ставку податку дропнути: - нюанс: тільки 50% capital gains від продажу стоків зараховуються в taxable income - механізм: TFSA рахунок: все що заробиш інвестиціями з нього не обкладається податком. є певний room в рік, кумулятивний (!) з попередніх років - механізм: RRSP все що кладеш на рахунки інвестується в index funds і не обкладається податком. максимально можна класти здається 18% від paycheque (не дізнавався що якщо самозайнятий). знімати можна починати з досягнення певного віку, до цього доведеться платити податок (зарахується в income). в нашій сфері зайнятості роботодавці матчать певний відсоток твоїх contributions, мій поточний приміром матчить 5%. як не важко здогадатись, це альтернативна пенсія - нюанс: бізнесу на витрати (відмінусовується від capital gains) можна списувати багато чого: витрати на експлуатацію авто, рент, інші певні накладні розходи. абсолютно всі, хто працюють за контрактом, так роблять, без привʼязки до роду діяльності
- нюанс: бізнесу на витрати (відмінусовується від capital gains) можна списувати багато чого: витрати на експлуатацію авто, рент, інші певні накладні розходи. абсолютно всі, хто працюють за контрактом, так роблять, без привʼязки до роду діяльності
а вот это сильно от страны зависит. например - в Литве я могу списывать по фирме все, что хоть как-то может использоваться для ведения деятельности. для понимания уровня слова "все" - даже расходы по жилью в Испании, я списываю в расход по литовской фирме))) а вот в Испании, чтобы списывать расходы даже по машине, надо будет доказывать, зачем она мне, куда я буду ездить, есть ли у меня встречи с клиентами и так далее. самозанятым дают списывать какой-то %. ну типа - по машине 30%, по телефонам/ноутам 50% есть свои тонкости, и очень сильно зависит от бухгалтера )
- нюанс: бізнесу на витрати (відмінусовується від capital gains) можна списувати багато чого: витрати на експлуатацію авто, рент, інші певні накладні розходи. абсолютно всі, хто працюють за контрактом, так роблять, без привʼязки до роду діяльності
Знаю історію про одного канадійського тіпа, який мав невеличкий токарний верстат у підвалі, ну і статус самозайнятої особи. Відповідно списував на цей станок мох і болото. Не знаю, чи були у того верстата доходи, але витрати були добрячі
- нюанс: бізнесу на витрати (відмінусовується від capital gains) можна списувати багато чого: витрати на експлуатацію авто, рент, інші певні накладні розходи. абсолютно всі, хто працюють за контрактом, так роблять, без привʼязки до роду діяльності
а вот это сильно от страны зависит. например - в Литве я могу списывать по фирме все, что хоть как-то может использоваться для ведения деятельности. для понимания уровня слова "все" - даже расходы по жилью в Испании, я списываю в расход по литовской фирме))) а вот в Испании, чтобы списывать расходы даже по машине, надо будет доказывать, зачем она мне, куда я буду ездить, есть ли у меня встречи с клиентами и так далее. самозанятым дают списывать какой-то %. ну типа - по машине 30%, по телефонам/ноутам 50% есть свои тонкости, и очень сильно зависит от бухгалтера )
зрозумів. в нас думаю ближче до Латвії: рент, інтернет, авто тощо, при цьому не чув щоб CRA до когось доколупувалась щодо цього
Для того, щоб почати працювати, працівник зобовязаний мати щонайменше власне захисне взуття (з металевим носком в передній частині). Мої сусіди по будинку теж використовували таке взуття та спеціальний одяг. Вимоги до взуття: воно має бути сертифікованим та позначеним спеціальним стікером (трикутник зеленого кольору).
Дівчина, яка працювала на «швидкій», окрім «берців» (на першому фото) використовувала ще водонепроникну куртку.
Автомеханік окрім взуття повинен мати власний інструмент для роботи (купляється власним коштом). Щодо взуття: усвідомивши що саме мені потрібне, пішов підбирати його до спеціалізованого мережевого магазину.
Поки блукав між рядами та полицями розгледів свого ровесника, який підбирав якийсь одяг. У зовнішності цього хлопця було щось неканадійське, звичне для нас. Подумав було собі, що нічого не втрачу якщо помилюся, шанси 50/50: «Доброго здоровя!», привітався я. «Вітаю-вітаю!», почув у відповідь. … З тим хлопчиною просиділи хвилин сорок, спілкувалися. Працював він водієм вантажівки. У Атлантичній Канаді не вперше, вже був тут приблизно у 2020-2021 роках з імміграційними намірами. Сьогодні це один з моїх кращих приятелів, порадників. Навесні отримав рішення про надання статусу постійного резидента йому та членам родини. Днями надійшли і пластикові картки (тепер людина «розкріпачена», може їхати жити у будь-яку провінцію Канади).
Загалом часто складається враження, що Канада - країна «схиблена» на питаннях безпеки (у хорошому розумінні).
Однак інколи дивує питання страхового агента, коли замовляєш собі страховий поліс: «Ви плануєте використовувати зимові шини на Вашому автомобілі? » … Чому так? Різні провінції – різні вимоги.
Після того, як був знайдений перший роботодавець, потрібно було знайти житло, розташування якого було б зручним та помірно близьким до роботи. Та оселя, де зупинився після прильоту, знаходилася на іншому боці міста. Приблизно як з метро «Лісова» добиратися до метро «Академмістечко». Відмінність полягала у тому, що до автобусної зупинки треба вранці та ввечері пройти 2.4 кілометри (півгодини). Потім дочекатися автобуса, доїхати до центру. Далі пересісти на інший маршрут, дістатися на інший бік міста, пройти пішки 5 хвилин. Загальний час руху в один бік складав би від 1.5 години до 2 годин. Робочий день з 8:00 до 17:00. І находишся, і напрацюєшся (питання лише коли спати!?).
Надворі перша декада грудня. Зазвичай квартири під рент здають з 1 або 15 числа. Знайшов собі потенційне місце проживання, але доступне лише з 1 січня. Однією з умов надання житла у довгострокову оренду була наявність роботодавця та історії з попереднього місця проживання (обираєш не ти житло, а власник житла обирає пустити тебе жити чи відмовити). 5-10 бажаючих на одну кімнату/квартиру – звична практика для Канади. Житла відносно мало, бажаючих жити багато. Ціни на рент високі (але «завтра» будуть ще вищі). Якщо маєш дітей – пропозиція житла вужча. Маєш тварин – ще менше варіантів. Палиш (відповідно від тебе смердить) – можуть не здати. Конопля? Теж окрема історія. … Роботодавця позначив у договорі того, до якого щойно влаштувався на роботу. Попереднє місце проживання відповідно було вказане те, де тимчасово жив з листопада (залишив контактні телефонні номери для перевірки).
Вийти на роботу потрібно було якнайшвидше. Однак і добиратися з одного боку міста на інший важкувато та проблемно. Мій новий приятель (водій вантажівки) жив у даунтауні (центрі) міста, запропонував варіант пожити у нього. Щоправда за умови, коли/якщо його сусід (теж водій) погодиться на це. Сусід був з Молдови, хлоп приязний, не заперечував.
Таким чином зібрав свої пожитки та найближчими вихідними перебрався на нову локацію за допомогою колеги-автомеханіка, який працював у цього ж дилера.
З центральної частини міста до робочого місця було приблизно 40-45 хвилин в один бік (міські автобуси ходили маршрутом з інтервалом 10-12 хвилин, за графіком який зазвичай не відхилявся більше ніж на +/-3 хвилини).
Поверх – останній, верхній. Бувалі кажуть, що це круто, бо не чути як ходять над головою. Однак з моїм досвідом проживання у спартанських умовах «аби на голову не капало» - вже добре. Сплю так міцно, що «хоч винось прямо з ліжком». Сусідів, дітей, гавкання собак – просто не чую.
Типова 2-кімнатна квартира (в українському розумінні 3-кімнатна, якщо рахувати «залу»). Хлопці жили у окремих спальнях, «зала» стояла порожньою, там і поставив торби. Фактично моїх сусідів по квартирі вдома не було до суботи-неділі, тому господарював сам. Інколи хтось один раз серед тижня (вівторок або середа) заїздив ввечері додому, аби помитися, набрати їжі та наступного ранку поїхати у рейс.
Відповісти
Поперед.
Зміст
Наступ.
Гілками
