Канада без рожевих окулярів (78/93) / Наші за кордоном

Та як пасажири їздять, так само і їхав. Облав та «бусиків незламності» два роки тому ще не придумали, пересічний люд сидів по літнім майданчикам, накидав чарку конячини, насолоджувався життям, обговорював як питимуть каву поруч з Мішою Подоляком у Ялті. Війна - була десь там далеко. Купив квиток, сів на потяг, поїхав. Документи перевіряли поліціянти, представник військкомату (тоді назву ТЦК якось не дуже чув щоб вживали). Щось копошилися по базі у планшеті. Прикордонники перевіряли та і все.
Військовий квиток у мене єдиний, старого совєцького зразка, герб серпатий затертий (якраз після проголошення незалежності України видавався).
Ховатися з військовим квитком потреби не бачив. А який сенс, щоб подумали що «хитровимаханий»? Про 2014 рік у військовому квитку позначки ніякої не було, у бойових діях участі не приймав, відправили додому тоді. Чи є якась інформація у базі військкомату - не цікавився, не було потреби.
У створений за сприяння ФСБ до початку повномасштабного вторгнення додаток «Дія» інформацію про себе власноруч ніколи не вносив. (Може якась інфа є, але записана кимось з баз ДАІ чи інших, досить суха та обмежена).
Шапочки з фольги теж немає. З собою було фото «персонального універсального посвідчення» (у смартфоні), отриманого на виборчій дільниці навесні 2019 року. Про те, що не толерую режим троянського коня не приховував ніколи. Щонайменше, станом на 2022 рік за таке дивилися косо, але в клітку ще майже не кидали, якщо ти не агресивний. Бодатися з уродами готовий був до моменту прийнятя остаточного рішення, але опозиція на той час пробувала невдало єднатися. Ну єднайтеся собі, раз очкуєте.

Що саме у планшеті представника військкомату чи поліціянтів - не бачив, якими міркуваннями користувалися вони перевіряючи особу - не знаю. Можу лише робити припущення, що про мене інформації майже немає. Або навпаки – «через край». Як наслідок: «Такому мудаку краще датЬ чим не датЬ»
Смартфон - не памятаю вже перевіряли чи ні. Може в руки й давав, але точно його нікуди не забирали, нікуди не носили. В принципі ніякого «палєва» там не було, переважно фотки розібраних трансмісій, технічна документація та виборчий бюлетень. Шмотки, наплічник перевіряли, але досить поверхнево. Гроші не перевіряли, якогось там «наглого контрабаса» не тягнув з собою.

Для чого грати в гру шахраїв з шахраями? Не бачу сенсу.
Коли всі біжать табуном - відійди в сторону, можуть задавити.
Коли всі стоять в стойлі - просто піди.
Практична історія (тренування життєве). Колись десь восени у 2003 році чи на початку 2004 мене повязали менти у москві. За бабло. Ти йдеш по вулиці, тебе забирає патруль автоматчиків на «десятці», паспорт відбирають та везуть в «обезяннік». Паспорт віддають черговому на «дєжурці». Або даєш добровільно тисячу рублів (100 USD на той час було десь 2.200/2.400 рублями) і тебе відпускають, або закривають у клітку на три години чи більше. Про цю схему знав, тому паспорт був захований у гуртожитку, а з собою носив лише ксерокопію.
В ОВД «Пєрово» мене привезли, копію паспорта віддали черговому офіцеру. Стояла черга «лохів» до чергового, щоб міняти тисячу на паспорт. Я глянув, що менти які мене привезли вийшли з приміщення, сіли у своє корито та поїхали збирати нову партію «лохів», розвернувся та з засмученим «вираженієм морди ліца» (немов я щойно розпрощався з тисячею рублів)

попрямував у бік «хвіртки» на виході з території ментовки. Там стояв черговий мент з АКСУ, не питав нічого, відкрив «хфіртку», я вийшов у місто, одразу перейшов на інший бік вулиці та пішов. «Постараждав» аж на ксерокопію паспорта, яка залишилася у ментовці. Зробив нову копію та й все.
Головне - без суєти, без емоцій, з холодною головою.

Соромно має бути тому, хто краде, хто мовчить. Мені чого соромитися?
Ну ти ж сам розумієш, аби десь щось «замутив», то сидів би й не відсвічував, не писав би цю тему. Але чого боятися, якщо маєш «білу історію»?
Я так зрозумів, що «колективний одобрямс» автоуа просто хотів бачити мене тупорилим мазутчиком-чорноробом, безграмотним незграбою, від якого смердить мастилом, а не Dior.
А зараз? Зараз цей загал дещо «офігів» від нахабства, коли соконфєтнік викладає масив інформації і не ховається. Сам подумай, живу у безпечній країні де закон декларується один для всіх і з високою долею ймовірності десь так і є. Людина тут постійно під наглядом камер, інших систем які прямо чи опосередковано визначають де був твій запах чи наслідив. Податки прийнято платити, чорного кешу існує мізер.
Чого мені боятися, що якісь муфлони на рИзовому човні перепливуть океан та вкрадуть, як того суддю Чауса? Так у Чауса хоч пачки доларів були у банці, а у мене готівки якщо нашкребеться 200-300, то й все.
ФСБ чи СБУ надішле кілера, аби той «замочив» як Троцького? Та думаю таких «ворогів режиму» й ближче можна знайти, з більш достойним послужним списком, аніж бодання з ДАІ, ментами, прокуратурами чи участю у якихось там акціях непокори. Навіть шибки ніде не розбив на Банковій.

Основне - не це. Навіть якщо завтра серце стане, машина знесе, онкологія прихопить - не найбільша трагедія. Чому? Бо за ці півтора роки тут встиг нажитися, завжди хотілося пожити життям як цивілізовані люди живуть. Тільки в Україні. Без агресії, матюків, злоби, не городити сталеві грати на вікна, не ходити з папірцями по кабінетах, не чути пропозицій «порішать» від різноманітних муфлонів на посадах, не купляти штори у школу.
Інколи читаю розділ «Проблеми на дорогах» чи схожі… Той того підрізав, той іншого «провчив», хтось виходив «вияснять отношенія», одні набудували «чєловєйніків», інші наставили машин та перекрили пожежні проїзди…Якась гризня павуків у банці, а головне щоби що? Це життя людей? Серйозно?

Може старим став, а може совєцьций образ жизні так «пріутоміл», але ніякого вороття ні у 2021-й рік, ні у 2018-й вже не хотів би. Двіж заради двіжа?
Завіса…

Соромно має бути тому, хто краде, хто мовчить. Мені чого соромитися