Классика: "мы не жили, вот пусть хоть дети поживут"
Но это не случай ТС, он то без детей, дети не стремятся с батяней быть. И их, детей, можно понять.
я більше відповідав на діти не зможуть вчитися і отримати нормальну роботу. може в Сшамериці і не зможуть, а в Канаді можливості є.
скучно... ... пашеш як прокажений...від ранку до ночі... живеш в обісцяной бабкой конурі... тобі ВЖЕ 50+...Майбутнього "0"
і ніколи ти своє житло там не купиш...і діти твої не зможуть вчитись і отримати нормальну роботу ( я не про обслуговуючий персонал)
Моя відповідь громадянам та громадянкам призовного віку, деякі з яких водночас є поборниками «зеленої законності», на періодичні закиди з їх боку на кшталт ось таких фантазій (можете додати докупи мій «бізнес в росії», ліпєцкую фабріку, «російське громадянство» та вбивство Кеннеді звісно ):
Я вибачаюся, але дійсно не розумію. Маю наочні випадки виїзду усілякими схемами. Людям хватає клепки мовчати, не відсвічувати і допомагати донатами. В моїй сім'ї вже є загиблий. Вам до нього як до неба рачки. Абсолютно охєрєнний чоловік 40 років, що мав гарні кар'єру і сім'ю. Ваші пости тригерять. Не думаю, що ви це не розумієте
Мало хто з громадян України не чув про такого собі толіка шМарія, який тривалий час в інтересах росії вів та веде сьогодні роботу пропагандона проти української державності. Ця гидота прекрасно собі «прихистилася» у Литві, Нідерландах, Іспанії і згодом ще десь. Його навіть встигли засудити. Однак руки «правосуддя» виявилися закороткими та мало переконливими, щоб ця чмоня відповідала за свої вчинки. Понад те, шМарій живе своє найкраще життя, тут і зараз.
А тепер питання до вас, «правдоненачасники», риторичне питання. Ви й справді вважаєте, що у одній з країн цивілізованого світу ваша маячня, яка грунтується на власних припущеннях, плітках та фантазіях містечкових пропагандонів, може якимось чином втілитися у переслідування іншого громадянина та його покарання за «порушення законів зони правового свавілля та беззаконня»?
На щастя, понад три роки живу у країні, де працюють Закони, а громадяни Канади (і негромадяни також) поважають Суд. Людині, яка не вчиняла нічого незаконного, боятися тут нічого. Спробуйте розібратися з власною ніким не обраною «владою» беззаконня, до того як надумаєте шукати справедливості по інших країнах. Хоча з того що бачу натепер, розбиратися вже нікому, бо активні або в землі, або каліки, або виїхали в один бік. Лишилися ті хто згоден терпіти, паралельно очікуючи «нашу спільну перемогу». Бажаю вам прозріння, співвітчизники, хоча б тим кому повезе вижити і вашим родинам.
Додам історію, про Ірину (знати не знаю хто така і не бажаю). В локальній групі співрозмовники обговорювали пошук репетитора з французької для дитини, давали рекомендації. Моя думка цій громадянці призовного віку не сподобалася, тому вона прийшла в приватні повідомлення, щоб «побичити за звичкою», висловити деякі погрози. Відбувалося ввечері. Дав тЬоті часу подумати 24 години. На наступний день нагадав. Борзота і звинувачення - самі собою розсмокталися. До відома: зазвичай година роботи адвоката оцінюється (мінімум) у 300 CAD плюс податки (у нашій локації 15%).
Статистика каже, що набуття канадійського громадянства відбувається приблизно через 5-7 років легального перебування у країні.
Якраз таку картинку бачу зараз навколо, але це торкається переважно тих громадян та громадянок призовного віку, що готувалися до імміграції впродовж 3-4 попередніх років і заїхали у країну в 2020/2021 роках. Декому з тих, хто готувався і вскочив у 2022 році, також в цьому плані легше (отримали статус постійного резидента країни півроку/рік тому).
Чи стосується це автора? Однозначно ні, тому що доводиться робити все від нульової позначки (як мала дитина вивчає світ). 1) 0-3 роки критичний період, коли потрібно зачепитися, втриматися на плаву.
2) 3-5 років, період коли...знову потрібно втриматися на плаву (ага ) , покращити мову та професійні навички. 3) Заключний етап - пройти іспити, відбір по одній з імміграційних програм (або рухатися у цьому напрямку, очікуючи власне вікно можливостей). Тобто наприкінці 7 року перебування у країні буде більш довершеною картинка з розумінням де опинився, у якому напрямку рухаюсь, прогресую чи деградую, не раніше. І тільки після 7 років дозволю собі робити висновки про подобається/не подобається, тощо.
Що робити сьогодні? Правильно: гребти-гребти далі, не зупинятися.
але син закінчив канадійську школу, військову академію, офіцер армії Канади, соцпакет - можна тільки мріяти, після служби дороги відкриті куди завгодно, держава гарантує, пенсія нормальна.
мріяти про що? школа, академія, соцпакет і пенсія, про це? відкриті дороги куди завгодно, це куди, в систему, з 9 до 18, відпустка по черзі? Ні один ще не зізнався, а може просто не розуміють і так мабуть скрізь,якось виїхав з села раніше ніж зазвичай, так в цьому немає сенсу, на трасі перегони, усі успішні летять на 9 ранку збільшувати успіхі, а на в'їзді в місто вже тянучкі, в яких тільки час втрачаєшь і так щодня.
про працюючі закони, треба просто розуміти, що скрізь, будь де, для одних закони, а для інших не дуже, незаконне будівництво, корупція, бомжі з соцпакетом, пдв десь губиться, репресії з боку роботодавців, злочини меньше якоїсь встановленої суми чи шкоди не розслідуються, бездіяльні організації і структури, одні живуть за рахунок інших, перебільшення повноважень поліцією, суді, які випускають декілька разів злочинців, що приводить до ще гірших злочинів, спецтарифи, льготи, державні гранти і програми, щоб працювать на заводі бмв або фв, потрібно влаштуватись у фірму прокладку - дещо з переліченого, це за рахунок оцих, для яких усі двері відкриті.
як визерунок, частина якого губиться, тільки одним можна, а з інших спитають. за всіма економічними злочинцями і не тільки, будь де, стоїть держава, в особах представників влади або спецслужб. так працює система.
Камрад уехал, в надежде, что смена места жительства, решит все его проблемы. Удачи! но не те времена....моё мнение, что весь мир в пике, перед началом падения. спокойно не будет.
Статистика каже, що набуття канадійського громадянства відбувається приблизно через 5-7 років легального перебування у країні.
Якраз таку картинку бачу зараз навколо, але це торкається переважно тих громадян та громадянок призовного віку, що готувалися до імміграції впродовж 3-4 попередніх років і заїхали у країну в 2020/2021 роках. Декому з тих, хто готувався і вскочив у 2022 році, також в цьому плані легше (отримали статус постійного резидента країни півроку/рік тому).
Насправді там є певні вимоги, ключові з яких мінімум два роки на статусі постійного резидента та мінімум 5 років проживання. Власне тому процес отримання громадянства не може бути коротше 5 років, плюс рік-півтора на обробку. Тому ці громадяни що заїхали до Канадійщини у 2020-2021 роках напевне викладають тобі свої вологі мрії
І тільки після 7 років дозволю собі робити висновки про подобається/не подобається, тощо.
Що робити сьогодні? Правильно: гребти-гребти далі, не зупинятися.
В цій ситуації головне вірити, що до влади у Канаді не прийдуть чергові трампісти, які почнуть висилати мільони громадян на тимчасових дозволах домів відновлювати народне господарство. Тоді 7 год дійсно не строк
Почитав ці "записки сумасшедшего" і поки для себе взаналі не зрозумів а в чому кайф такого життя? ...
таки да, не в себе. выше набор текста подтверждает это.
і ніколи ти своє житло там не купиш...і діти твої, якщо колись будуть (хоча навряд чи) не зможуть вчитись і отримати нормальну роботу ( я не про обслуговуючий персонал)
якось це все унило винлядає
це трохи не так. Мій друг приблизно такий найманий працівник по ремонту двигунів, а дружина його типу завгосп будинку в Торонто, службова квартира, таке собі досить скромне життя, але син закінчив канадійську школу, військову академію, офіцер армії Канади, соцпакет - можна тільки мріяти, після служби дороги відкриті куди завгодно, держава гарантує, пенсія нормальна.
Ну вони вкладались в майбутнє сина і не схоже, що б ці вкладення були не вдалими.. При цих розкладах перспектива їх старості виглядає дещо по іншому, ніж в ТСа....
перспектива там ясная ( судя по тому, что она завгосп и живут они, по доброте душевной, в служебной квартире), выдадут, если власть не изменит свое мнение о нищих, социальную квартирку. И будут они там доживать. Вот и все.
Не может конечно сын окажется не капиталистическим сыном, а любящим сыном , к тому же миллионером и купит им дом на берегу прекрасного озера Онтарио...но что то я в это не верю. ХЗ почему, но не верю.
Классика: "мы не жили, вот пусть хоть дети поживут"
Но это не случай ТС, он то без детей, дети не стремятся с батяней быть. И их, детей, можно понять.
я більше відповідав на діти не зможуть вчитися і отримати нормальну роботу. може в Сшамериці і не зможуть, а в Канаді можливості є.
И в Америке, если захотят, то смогут. Дорого ли? Да, дорого. Но если пойти на военного и со школы быть стукачем-активостом-принимать участия вот в этом вем, то легко и даром можно закончить даже престижные вузы. Все больше народу хочет быть тиктокерами, а не маршировать по плацу.
Почитав ці "записки сумасшедшего" і поки для себе взаналі не зрозумів а в чому кайф такого життя? скучно...ну отримав ти 12. конвертів за рік...ну пашеш як прокажений...від ранку до ночі, ну живеш в обісцяной бабкой конурі... але тобі ВЖЕ 50+...а умовно за цей час ти нічого то й не зрозумів виходить і не нажив також....Майбутнього "0"
і ніколи ти своє житло там не купиш...і діти твої, якщо колись будуть (хоча навряд чи) не зможуть вчитись і отримати нормальну роботу ( я не про обслуговуючий персонал)
якось це все унило винлядає
Толідєло в Україні, і кайфово, і не скучно, і майбутнього повні штани вже.
Насправді там є певні вимоги, ключові з яких мінімум два роки на статусі постійного резидента та мінімум 5 років проживання.
Реальні приклади: 1) Громадянин призовного віку. 33 роки. Готувався до переїзду років зо п'ять. Заїхав у 2021 році. Статус постійного резидента має близько двох років.
2) Громадянин призовного віку. 53 роки. (Крівой Рог ) Заїхав у травні 2022. До імміграції готувався 3-4 роки. Та й раніше впродовж 2020/2021 працював водієм вантажівки, був адаптований до реалій. Зараз у нього тут родина (з Крівого Рога). Статус постійного резидента з весни 2024. 3) Громадянин призовного віку (45р.) Харків. Жив у Ізраїлі з 2016. До імміграції готувався 3-4 роки. у Канаді з літа 2022 року. Статус постійного резидента отримав минулого літа.
Спільна ознака, яка об'єднує цих людей - всі вони готувалися 3-5 років до переїзду. На відміну від них, я не готувався взагалі ніяк. Станом на 2022 рік був взагалі "нульовий". Відповідно можна вважати, що мій старт почався 1 листопада 2025 року, після "підготовчої групи" впродовж 3 років.
В цій ситуації головне вірити...
В будь-якій ситуації варто вірити виключно в себе, покладатися лише на себе. І коли потрібно - вміти взяти на себе відповідальність та банально "НЄ ссатЬ!" Треба йти. Мусиш йти. Ніякий "трамп" чи "шоколадний барига" не зробить мені харашо, пріятно тут і зараз!
З огляду на все це ніяких ілюзій немає: "Бери і роби, а потім в кінці побачиш що вийде!" (не раніше листопада 2029).
Щось за аналогією, як колись Гепа казав Добкіну.
...Но если пойти на военного и со школы быть стукачем-активостом-принимать участия вот в этом вем, то легко и даром можно закончить даже престижные вузы...
Так і є. Знаю родину, в якій старший син (народжений в Україні) вже закінчив USNA, молодший (100% американець) щойно поступив. Обидва поступали через рекомендацію конгресмена.
но не те времена....моё мнение, что весь мир в пике, перед началом падения.
На секунду, було, здалось, що Україна - в точці перелому перед випереджуючим загнівающій світ зростом. Подивився новини навіть. Не, показалось.
Громадянин призовного віку
Скажи будь ласка, що ти хочеш донести цим виразом? Чому ти його постійно застосовуєш в тому числі й до жінок?
На відміну від них, я не готувався взагалі ніяк.
Звісно, ти просто звалив як тільки з'явилась можливість і вважаєш тепер себе мало не супергероєм. Але якщо тебе це заспокоює, то вважай так і надалі.
Для тих хто забув мушу нагадати, що у нашій країні війна з 20 лютого 2014 року яка триває понад 11 років, а ми всі є громадянами та громадянками призовного віку цієї країни. Розумію твої переживання, оскільки на марафоні невсратості зазвичай про таке воліють не згадувати, однак така правда, незалежно від того подобається це комусь чи ні.
Я лише називаю речі своїми іменами, не більше. Маю повне право.
Для тих хто забув мушу нагадати, що у нашій країні війна з 20 лютого 2014 року яка триває понад 11 років, а ми всі є громадянами та громадянками призовного віку цієї країни. Розумію твої переживання, оскільки на марафоні невсратості зазвичай про таке воліють не згадувати, однак така правда, незалежно від того подобається це комусь чи ні.
Я лише називаю речі своїми іменами, не більше. Маю повне право.
Очікувано, відповідь у твоєму чудному і не зрозумілому стилі, ще й з дибільною картинкою не в тему. Ще раз, навіщо в кожному дописі на цьому акцентувати увагу? Щоб що?
Зи Про те що відбувається(відбувалось) в Україні я знаю краще за тебе, особливо за останні 3 роки, які ти фізично відсутній тут.
мне это уже напоминает заезженную пластинку. куда только смотрят администраторы форума. все это было год назад. у автора просто проблемы. его уже отправляли в баню. как вышел - сразу начал в свою дудку снова дуть. что вы пытаетесь ему доказать?
Очікувано, відповідь у твоєму чудному і не зрозумілому стилі
Не найбільша трагедія, зато ти можливо у математиці сильний (на відміну від мене). Люди - вони різні, з різними нахилами: комусь гуманітарні науки заходять, комусь більше точні до вподоби.
До слова: Якщо пам'ять не зраджує, то раніше ти не належав до секти свідків дешевої цибулі. Можливо ми навіть поруч стояли чи то на Банковій, чи то на Майдані або під Печерським судом.
Понад те, років півтора/два тому (плюс/мінус), навіть намагався запропонувати допомогу, щоб ти міг будувати власне життя в іншій реальності, де грають за правилами. Але ти обрав шлях не зриватися з місця, а очікувати «нашу спільну перемогу». Кожен з нас дбає за власне так, як вважає за потрібне. Ти безумовно маєш на це право, як і будь-хто інший.
Понад те, років півтора/два тому (плюс/мінус), навіть намагався запропонувати допомогу, щоб ти міг будувати власне життя в іншій реальності, де грають за правилами. Але ти обрав шлях не зриватися з місця, а очікувати «нашу спільну перемогу». Кожен з нас дбає за власне так, як вважає за потрібне. Ти безумовно маєш на це право, як і будь-хто інший.
Де я тебе про це просив? Ти просто не здатний зрозуміти, що крім можливого бажання(у мене його не було і нема), є ще купа стримуючих факторів які зупиняють від можливих дурних ідей. Основний стримуючий фактор - сім'я. Уявляєш, хтось заради сім'ї готовий на любі жертви. Хоча дуже сумніваюсь, що ти це розумієш. Для розуміння, я маю можливість законно виїхати за кордон, але мені це не потрібно. Ну і знову таки, ти живеш у якомусь своєму, тільки тобі зрозумілому світі. Живи собі, але не потрібно доказувати постійно, що ти хтось, а всі решта ніхто.