Добрый день) Мой папа еще с давних времен мечтал об собственном автомобиле. В общем в 93 году в 27 лет на отложенные от заработков деньги он покупает ржавый Жигуль тройку, и как он сам говорит что его радости не было предела Даже при том что она ржавая и ему приходилось собственноручно доводить ее до ума, она постоянно требовала внимания, не раз подводила его в дороге. И даже при всем этом он все равно был в эйфории от владения этим якобы чудом. Лично я не понимаю как можно быть счастливым от обладания ТС который доставляет тебе постоянный головняк. И я знаю немало таких людей в возрасте которые радовались тому что купили первое авто в состоянии корыта. Наверное и здесь есть те кто безмерно радовались тому что купили машину даже в состоянии рухляди. Так а чему тут можно радоваться если транспортное средство отбирает кучу времени и нервов?
papazina 13.02.2025 23:13 пишет: Ну вот зачем напрягаться на подобнzый опус, в который все равно никто не захочет вникать, когда неминуемо прилетит в "жбан"
Ну ты же вник),плюс проявил заботу о боте,предупредил его о бане. Так что,все не напрасно. Да и темы можно объединить с соседней,ибо радоваться в наших условия надо! Это полезно!И похер на причины,старый корч или новый айфон…. Тем более старый корч может быть не только москвичом,но и Мерседесом,который по комфорту и динамике будет лучше всего нового,что с у тебя было за всю жизнь. Я вот уверен,что когда первый раз сяду за руль теслы и нажму на газ-то обрадуюсь до чертиков)))). Или,когда увижу море,на которое летал три/четыре раза в год до войны-то заплачу от счастья…. Это нормально,это нас и делает людьми.
papazina 13.02.2025 23:13 пишет: Ну вот зачем напрягаться на подобнzый опус, в который все равно никто не захочет вникать, когда неминуемо прилетит в "жбан"
та пофіг, як я завжди кажу "апоговорити" можна в мене є москаль 2141 (на момент початку активної екслуатації мною йому було 15 років, зараз - 32 )...ломуче авто, що капець, але перші 2 роки (от коли зі знаком У катаєшся) я на ньому відлітав капець скільки. За другу зиму накатав 40 000 км...правда кожна поїздка дальня обов'язково закінчувалася якоюсь поломкою але мене влаштовувала машинка і подобалась і радувала (ну люблю я кататися на будь чому з моторчиком). До батьків як в гості приїзжаю, то на ній на озеро (кар'єр) катаюсь по полям/лісам, бо профільні там поганенько пролазять
PS ем...тут спитав у батька "як там москаль"...а він москаля нещодавно продав щоб гараж здати в оренду ...і мопеда мого - нагадування про дитинство зато каже, зараз москаль не стоїть в гаражі пилом припадає, а приносить комусь користь - юзається як "технічка" на одному з СТО міста
ех, стільки спогадів...як в полі, за 200 км від дому, трактористи шланги давали на заміну трубки підігріву карбюратора, як на трасі ременя міняв, як їхав на 3 передачі 350 км, бо трос зчеплення обірвало, як стійка передня ледь не відірвала капот, коли тарілку опори вирвало, як затягував бензонасос шнурком від кріплення ручки, щоб не підтікав і таки дотягнув останні 150 км до дому. Але ж падлюка навіть в -30 заводився і їхав свій стандартний маршрут 700 км за день. Це вам не сучасне авто - хоч напівдохлий, а до дому дотягне
Парад 15.02.2025 15:41 пишет: Мои родители таки купили в 95 тройку, таки оказалась хламом.
Продали в 96?
В 99, но помню бесконечные ремонты, поиски запчастей, так как далеко от больших городов жили. Кстати, тут в Киеве брат купил двойку лет двадцать назад и оказалась отличной машиной. Пару лет назад сдал ее на металлолом.
ех, стільки спогадів...як в полі, за 200 км від дому, трактористи шланги давали на заміну трубки підігріву карбюратора, як на трасі ременя міняв, як їхав на 3 передачі 350 км, бо трос зчеплення обірвало, як стійка передня ледь не відірвала капот, коли тарілку опори вирвало, як затягував бензонасос шнурком від кріплення ручки, щоб не підтікав і таки дотягнув останні 150 км до дому. Але ж падлюка навіть в -30 заводився і їхав свій стандартний маршрут 700 км за день. Це вам не сучасне авто - хоч напівдохлий, а до дому дотягне
,,Гарні,,спогади. Але ж такі приколи можуть бути з любим авто. Пежо мій,стількі разів підйобу…ав мене,що я вже збився з рахунку. І нормальна людина вже давно продала б його і купила тойоту,але ж ні ,тримаю до сих пір. А в ровері полетіла коробка через три тисячі пробігу,тобто майже відразу після закінчення гарантії. І все далеко від дому.Честно кажучі ,я не думаю,що згадаю про це колись з теплою посмішкою
В ответ на: Пежо мій,стількі разів підйобу…ав мене,що я вже збився з рахунку. І нормальна людина вже давно продала б його і купила тойоту,але ж ні ,тримаю до сих пір
Мені теж подобається 508 як варіант для заміни . З цього приводу периодично спілкуюсь на сто Одного разу бачив як цьому ж сто перебірали всю підвіску в 406-Купе . Міняли все ! Оце підхід і купеха така класна , майже все рідне і продавати її не збираються хоч і стара Подивився на свого 406 , теж класна і мені подобається
Я-б сейчас купил. Но не колхоженую ( что сложновато) копейку "бутылочное стекло", 11-ю ярко красную ( не помню уже как цвет назьівался" или тройку "воронье крьіло" (темно синюю)
Щоб що? Сидіння незручні, гальма без підсилювача, здорове кермо, яке заважає, також без підсилювача... Ти ж немаленький. Що з нею робити зараз? Музейна цінність? Чогось мені здається що вона теж ніяка. А колір - коррида.
nickka 16.02.2025 12:26 пишет: Щоб що? Сидіння незручні, гальма без підсилювача, здорове кермо, яке заважає, також без підсилювача... Ти ж немаленький. Що з нею робити зараз? Музейна цінність? Чогось мені здається що вона теж ніяка. А колір - коррида.
Іноді людина має таку автівку і виїздить на ней раз у тиждень на базар. Або навіть пару раз влітку на дачу. Яка, до речі, теж може бути з сортиром на вулиці, літнім душем, а не особняком на 200 квадратів у Кончі.
Якщо є 1000 уе на Джигулі, а на "нормальну" авто грошей типа 4-5 тис немає, то що? Їздити на маршрутці на дачу?
ЗІ. Коли був карантин, і не ходив ОТ, розібрали все, навіть явний хлам. Бо якось їздити треба було.
"..Сидіння незручні, гальма без підсилювача, здорове кермо, яке заважає, також без підсилювача...." - але все ж краще ніж на маршрутці проїхати 30 км.
ЗІ. В мене дача, від маршрутки до дачи 4.5 км лісом. Всі чоловіки мають авто, бо дотарабанити ті ж самі овочи 4.5 з дачи до маршрутки пішки - те ще задоволення. Іноді це хлам, але якщо зробити і їздити 5 місяців кожен тиждень по 25 км туди і назад то це буде 1000 км. Навіть хлам проїде без проблем, і "..Сидіння незручні, гальма без підсилювача, здорове кермо, яке заважає, також без підсилювача..." не будуть мати ніякого значення.
Іноді людина має таку автівку і виїздить на ней раз у тиждень на базар. Або навіть пару раз влітку на дачу. Яка, до речі, теж може бути з сортиром на вулиці, літнім душем, а не особняком на 200 квадратів у Кончі.
ну не треба з контексту висмикувати. Коли у мене сусід купив ланоса, а копійку залишив щоб дрова з лісу возити та інший хлам, то я це можу зрозуміти. Але ж моє звернення було не взагалі, а до автора конкретного посту. У якого вже машини нема куди складати Я дивувався навіщо йому копійка, а не навіщо копійка взагалі, яка, згідно теорії vvlaw, переводить раніше безмашинного індивідуума у нову якість
nickka 16.02.2025 15:01 пишет: Я дивувався навіщо йому копійка,
Вам тут не зрозуміти цього мабуть. Одинадца та трійка - це спогади дитинства. Як зараз пам'ятаю коли трійку перший раз побачив. Ми відпочивали і Геничеську і татот приїхав на ній новенькій-новенькій. В пам'ять вризалися аж блискучі шайби сайлетнблоків нижніх важелів. Копйка мені дісталася як подарунок на свадьбу, вже не зеленою, але з дитинства я пам'ятаю її ще зелеглю. Дісталася не на ходу. Я десь пвроку її ремонтував, а потім кілька років ми на ній проїздили і в Крим, і в Карпати, і причепом я величезну драбину на ній привіз розібрану. Досі в свояка працює за призначенням.
Мені не треба на цій машині їздити навіть. Мені треба іноді посидіти, викотити з гаража, вручну вимитит та натерти хром...
Та шо я вам тут розповідаю. Якщо одразу не зрозуміли - це не для вас. Це інше.
nickka 16.02.2025 12:26 пишет: Щоб що? Сидіння незручні, гальма без підсилювача, здорове кермо, яке заважає, також без підсилювача... Ти ж немаленький. Що з нею робити зараз? Музейна цінність? Чогось мені здається що вона теж ніяка. А колір - коррида.
У кожного свої пріоритети та уподобання. У мене наприклад є однокласник який вже давно вдруге розлучився і родини не має. Діти дорослі і не в Україні. Якийсь пасивний дохід має і інколи чимось підробляє. То у нього три авто: мазда 3 щоб по справах інколи їздити, додж саванна для інколи бізнесових потреб і ... ГАЗ М21 для душі. Він туди втулив двигуна від уаз патріот щоб зберегти автентичне розташування кпп і ричага перемикання передач (на рульовій колонці) і, відповідно зберіг переднє сидіння - диван. І от коли він на цій волзі іде то справді кайфує. Хоча за сучасними мірками там також усе незручно.
і газ21 і побєду я можу зрозуміти. і навіть москвич 401, і заз горбатий. Не підтримати, а зрозуміти. копійку не можу. абсолютно ніяке авто, хіба якісь спогади з ним пов'язані. Так, я іздив і копійкою, і до Одеси (а що було робити), і 412 у мене був, і 2141 був (космос після 412), і до Ялти я на ньому їздив. Так що устриць пробував.
nickka 16.02.2025 15:36 пишет: і газ21 і побєду я можу зрозуміти. і навіть москвич 401, і заз горбатий. Не підтримати, а зрозуміти. копійку не можу. абсолютно ніяке авто, хіба якісь спогади з ним пов'язані. Так, я іздив і копійкою, і до Одеси (а що було робити), і 412 у мене був, і 2141 був (космос після 412), і до Ялти я на ньому їздив. Так що устриць пробував.
москвіч 401 та .... бронєвік сенсу немає ніякого відновлювати і їздити, бо у них в салоні банально немає місця. Про побєду нічого не скажу бо не памятаю який там салон (крайні раз сидів у ньому десь півсторіччя тому). А от у м21 цілком просторий і комфортний салон і сидіння. Отже якщо відновити нормально то можна їздити з комфортом (звісно з певними обмеженнями). Щодо копійки - згоден - нічого цікавого. Про 2141 - не так давно він випускався щоб відносити до рарітетів, а головне - нічим цікавим не запамятався. Ми якось двома родинами проїхалися з Києва до Ялти на славуті. Досі памятаю і більше ні за які коврижки не хочу такого, хоча також вже багато років минуло.