ДТП, у меня ГО у виновника ничего (2/2) / Закон, страхування та кредити

Вот для таких "знатоков" МТСБУ специально подготовил документ под названием "Єдиний порядок врегулювання подій, які мають ознаки страхового випадку, за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в Україні":

2.3. Потерпілий надав усі документи щодо виплати страхового відшкодування в той час, як страхувальник не проінформував про настання страхового випадку. Чи має право страховик здійснити виплату страхового відшкодування, з врахуванням того, що відсутні докази експлуатації страхувальником
транспортного засобу, зазначеного в договорі страхування, на законних підставах? (п.1.7 ст.1, ст.15, ст.33, пп. 38.1.1. п.38.1. ст. 38 Закону)
(Лист ВАТ СК “ПЗУ України №352-11/в3)

Який вплив для прийняття рішення страховика щодо виплати страхового відшкодування має відсутність повідомлення потерпілого про настання страхового випадку у триденний строк (ст. 33 Закону)?
(Лист ЗАТ “СК “Київ-Енерго-Поліс” №7/15 від 05.01.06)

Згідно з пп.33.1.2. п.33.1. ст. 33 Закону учасники дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) зобов’язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про ДТП; якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально.
У випадку невиконання цієї вимоги водієм забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або такого водія (пп. “г” пп.38.1.1. п. 38.1 ст. 38 Закону).

Для потерпілого відсутність у страховика повідомлення про страховий випадок має лише один негативний наслідок: у випадку самостійного проведення потерпілим експертизи, страховик не має обов’язку щодо відшкодування потерпілому витрат на проведення такої експертизи.
Прийняття рішення страховика про відмову у виплаті страхового відшкодування, керуючись п.5. ч.1. ст.26 Закону України “Про страхування” (у зв’язку з несвоєчасним повідомлення страхувальником про настання страхового випадку), є не обґрунтованим, оскільки: норми Закону України “Про страхування” є загальними, а норми Закону -
спеціальними, при конкуренції цих норм перевагу мають спеціальні; ст.32 Закону містить виключний перелік випадків, коли шкода не відшкодовується страховиком, несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку до цього переліку не входить.