Обжалования постановления инс. ГАИ (17/25) / Закон, страхування та кредити

Добрый день, вам, жители форума

Долго блукал я по другим форумам, пока не добрался сюда

Прочитал эту ветку и дай, думаю, спрошу у вас совета в такой ситуации:
На скутере остановился перед светофором за 30 см. За перекрестком меня тормознули гайцы и предложили составить протокол... Показали мне видеозапись на бытовой видеокамере, типа я стою за светофором(а на самом деле снято под таким углом... на схеме

видно что к чему ). На перекрестке

, где я остановился никакой разметки нет..
Составили протокол и сразу постанову.. В протоколе написал что не согласен и что запись велась из частной машины на бытовую видеокамеру, что они нарушают мои конституционные права и тд.

)
Уже написал заяву в прокуратуру о противоправных действиях сотрудников ГАИ, но скорее всего там дело замнут...

Почитав на форуме накатал иск в суд. Вот прошу вас о помощи...

Может что надо подредактировать, что-то убрать, добавить????

До Свердловського міського суду

Позивач:

Відповідач:
старший інспектор дізнання ВДАЇ,
старший лейтенант
Красовський Віталій Васильович
Який працює:
ВДАЇ

ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання постанови у справі про адміністратівне правопорушення незаконним.

Звільнено від сплати судового збору відповідно до ст. 288 КпАП України.

Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст..288 ч.3 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівненого до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
„15” червня 2009 р. о 15 годині 20 хвилині, в місті Свердловську старшим інспектором дізнання ВДАЇ в місті Свердловськ, старшим лейтенантом Красовським Віталієм Васильовичем відносно мене був складений протокол про адміністративне правопорушення серія ХХХХ і винесена постанова, серія ХХХХ у справі про адміністративне правопорушення.
Відповіднодо винесеної постанови я визнаний винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КОАП України, унаслідок порушення мною п. 16.3 ПДР України, а саме: “Зупинився по за стойкою світлофора”. Мені поставлено в обов'язок сплатити грошовий штраф у розмірі 510 грн.
Прийняту постанову вважаю незаконною, яка підлягає відміні, по наступних підставах:
1.15 червня 2009 року, близько 15 години, рухаючись на скутері Suzuki по вулиці Свердлова в напрямку тарної бази, на перехресті з вулицею Андреєва зупинився на червоне світло світлофора. Я зупинився перед світлофором так, щоб бачити його сигнали та не заважати переходу пішоходів і проїзду транспортних засобів на перехресті. Але співробітнику ДАЇ здалося, що я заїхав за світлофор тому, що він знаходився на відстані близько 30 метрів та ще й під кутом до мене. Таким чином він не міг достовірно точно встановити місце положення скутера відносно світлофора. Згідно статті 63 Конституції України: “Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь”.
У ПДР п. 16.3 написано: “У разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні — перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів”. На цьому перехресті немає розмітки 1.12 (стоп-лінія) та 1.13 (фото додається). З місця ведення відеозапису також не видно ділянку дороги біля світлофору (фото додається). З огляду на це — мені не зрозуміло, яким чином співробітник ДАЇ визначив, що скутер заїхав за світлофор.
2. Стаття 14-1 КупАП “Відповідальність власників (співвласників) транспортних засобів” передбачає: “До адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відео запису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів”.
Згідно цієї статті відеокамера Panasonic, якою вівся відеозапис (про що інспектор вказав в протоколі) не є “пристроєм, працюючим в автоматичному режимі, що мають функції фото- і кінозйомки, відео запису, чи засобами фото- і кінозйомки” . До того ж зйомка здійснювалася через лобове скло з салону приватного автомобіля (Деу Ланос номер ХХХХХ). До того ж на цьому відеозапису я не побачив, що я порушив п. 16.3 ПДР України.
3.Не були встановлені всі обставини, котрі мають значення для справи.
4.Не досліджені всі необхідні докази.
5.Не було забезпечено всестороннє, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
З огляду на викладене вважаю, що дії працівника відповідача були незаконними.
До того ж, слід вказати, що відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, обов’язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача.
За таких умов у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою.
Одночасно слід зауважити, що п.4 ч.2 ст.105 КАС України передбачає можливість стягнення з відповідача – суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування спричиненої його незаконними діями шкоди( як матеріальної, так і моральної). Таку шкоду мені, справді, спричинено. Оскільки, у відповідності до ст..25 ч.3 Закону України „Про міліцію”, заподіяні збитки працівником міліції відшкодовуються державою, а відповідач є органом державної влади, і до того ж, у відповідності до ст..1172 ЦК України, несе відповідальність за дії свого працівника при виконанні службових обов’язків, то саме відповідач має відшкодувати матеріальну та моральну шкоду.
Моральна шкода полягає у тому, що відносно мене було необґрунтовано винесено постанову, мене необґрунтовано звинувачено у вчиненні правопорушення. При цьому мені фактично було відмовлено у будь-якій можливості захисту своїх інтересів, враховуючи те, у якому порядку винесено постанову. Я відчув абсолютну безпомічність перед посадовими (службовими) особами органів державної влади, що підірвало у мене віру у можливість захисту своїх інтересів правовими методами. До того ж, внаслідок неправомірних дій посадової (службової) особи відповідача я був змушений витрачати час на збирання доказів, складання документів, звернення до суду, участь у судових засіданнях. У мене зірвалися життєві плани, я змушений нервуватися, уся ця ситуація (починаючи із винесення несправедливої постанови щодо мене) є для мене стресовою, і кожне судове засідання у справі призводить до поглиблення цього стресу. Причинену мені таким чином моральну шкоду відшкодувати адекватно та повністю у матеріальній формі неможливо, але суму, яка б могла частково загладити мої моральні страждання, я оцінюю у 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст..4, 6 КАС України, ст.287, 288 КпАП України,

ПРОШУ:

1.Викликати у судове засідання по справі, належно повідомивши про дату, мене, представника відповідача та посадову особу, якою винесено постанову про адміністративне правопорушення;
2.До винесення рішення у справі - призупинити дію постанови.
3.Зазначену постанову у справі про адмніністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.
4.На відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень.

„___” червня 2009р.

(Підпис)

Додатки:
1.Копія позовної заяви — 2 примірника;
2.Копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ХХХХ від 15 червня 2009 р. — 2 примірника;
3.Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення, серія ХХХХХ від 15 червня 2009 р. — 2 примірника;
4.Копії фотографій — 2 примірника
5.Схема розташування скутера та автомобіля інспектора ДАЇ — 2 примірника.

И еще вопрос.. Можно ли

серьезно наказать за такие дела???