Ребята, у кого тяжки в АЛЬФА-банке есть? :( (2/2) / Закон, страхування та кредити

Прошу прощения у автора за то, что не ссылаюсь на него, к сожалению не помню с какого форума мною был скопирован в папку сей замечательный образец:

"Я, Пупкін Семен Семенович, 01 березня 2006 року уклав із "Банком-Редискою" кредитну угоду № _____________________на купівлю транспортного засобу. Умовами цієї кредитної угоди є передача транспортного засобу в заставу банку та його страхування за мій рахунок на користь банку.
Протягом 200_ року я сумлінно виконував всі вимоги кредитної угоди № ------------- – сплачував комісії та проценти за користування кредитом повністю та в строк.
Протягом першого року дії кредитної угоди транспортний засіб був застрахований у ВАТ УСК «Жлобкин та партнери», оскільки це було вимогою автосалону, в якому автомобіль було придбано. Кредитна угода передбачає, що на решту періоду строку дії кредитної угоди автомобіль має бути застрахований у страховій компанії, яку сторони визначають за обопільною згодою, а саме перед укладанням нової угоди страхування я маю отримати погодження банку-кредитора. Звертаю Вашу увагу на те, що кредитною угодою № ------- процедура отримання погодження не встановлена. Загальні та спеціальні норми Законодавства України також не передбачають чітко визначеної процедури.
Дальше подробно, с ФИО работников банка, описываем те неправомерные их действия по принуждению вас к конкретной СК.

Також повідомляю, що аналіз чинного законодавства у сфері страхування, який був мною проведений, вказує на таке:

1. Згідно статті 6 Закону України "Про страхування" страхування майна віднесено до добровільного виду страхування. При цьому Закон не виділяє в окрему категорію страхування майна, яке є заставою згідно інших цивільно-правових договорів (окрім іпотеки). Таким чином, страхування автомобіля, який знаходиться у заставі "Банк-Редиска" відбувається на засадах добровільного страхування;

2. Стаття 10 Закону України "Про заставу" передбачає, що "якщо предмет застави не підлягає обов’язковому страхуванню, він може бути застрахований за згодою сторін на погоджену суму, але не більшу за його ринкову вартість". При цьому не зазначається і не встановлюється процедура узгодження взаємної згоди сторін щодо вибору страхувальника; Відповідно до ст. 1 Закону України ”Про заставу” від 02.10.92 р. № 2654-XII (далі — Закон про заставу) застава є способом забезпечення зобов’язань. У даному разі через заставу автомобіля кредитор забезпечує можливість повернення коштів боржником.
Згідно зі ст. 5 Закону України ”Про страхування” від 07.03.96 р. № 85/96-ВР (далі — Закон про страхування) воно поділяється на обов’язкове і добровільне. Відповідно до цього Закону ні страхування автомобіля, ні страхування життя позичальника не є обов’язковими видами страхування. Більше того — та сама стаття прямо забороняє здійснення обов’язкових видів страхування, що не згадані в Законі про страхування. Таким чином, цією статтею заборонено вимагати укладання договору добровільного страхування в якості умови інших відносин, зокрема надання чи повернення кредиту. Отже, ця стаття диктує як обов’язкову умову для укладення такого договору згоду сторін, а тому ніхто не може встановити обов’язковість його укладання.
Частина 1 ст. 53 Закону України ”Про банки та банківську діяльність” від 07.12.2000 р. № 2121-III забороняє банкам підписувати договори з метою обмеження конкуренції та монополізації умов надання кредитів, інших банківських послуг, встановлення процентних ставок та комісійної винагороди. Таким чином, у компетенції банку — рекомендувати мені ту або іншу страхову компанію, однак залишаючи за мною право скористатися чи ні її послугами.
Стаття 6 Закону України "Про страхування" чітко зазначає, що "добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов’язковою передумовою для реалізації інших правовідносин". Причому зауважте, що тут мовиться лише про предмет застави, а про життя чи здоров’я позичальника немає жодного слова.
Зобов’язуючи мене страхувати предмет застави, працівники банку порушують ще й ч. 5 ст. 11 Закону України ”Про захист прав споживачів” від 12.05.91 р. № 1023-XII (далі — «Закон про споживачів»). А там сказано, що до угод зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовують положення цього Закону про несправедливі умови в договорах.
Такими, зокрема, визнають вимоги споживача укладати одночасно інший договір із кредитодавцем або третьою особою, визначеною кредитодавцем. А ч. 1 ст. 18 Закону про споживачів забороняє фіксувати в договорах несправедливі умови.

Відтак вимога працівників "Банку-Редиски" щодо обов'язкового укладання договору добровільного страхування із СК "Зюзькин и Кузькин" у поєднанні із попередженням про достроковий відзив кредиту та/або звернення стягнення на предмет застави є незаконною. Тому я маю намір у разі незадовільнення моїх вимог скористатися правом, яке надане мені Конституцією України щодо відмови від виконання злочинних наказів (стаття 60), та не виконувати вимоги цих співробітників в частині укладання угоди страхування майна із СК "Зюзькин и Кузькин".

Виходячи із вищенаведеного я, як сумлінний позичальник банку, вимагаю у тижневий строк:

1. Надати правову оцінку діям працівників Банку-Редиски щодо явного порушення вимог законів України в сфері страхування та застави;

2. Надати мені погодження на зарахування укладеного договору страхування транспортного засобу на користь "Банку-Редиски" із СК «Мегасуперпуперстрахова», чи будь якою іншою страховою компанією за згодою сторін.

Додатково повідомляю:

1. У випадку застосування до мене санкцій щодо дострокового погашення кредитної заборгованості та/або звернення стягнення на предмет застави, підвищення процентної ставки по кредиту, я буду змушений звернутися до органів прокуратури із скаргою на протиправні дії працівників "Банку-Редиски", а саме: порушення вимог статті 6 Закону України "Про страхування" та статті 10 Закону України "Про заставу".

2. Оскільки стаття 53 Закону України "Про банки та банківську діяльність" забороняє банкам укладати договори з метою обмеження конкуренції та монополізації умов надання кредитів, а у вимозі працівників "Банку-Редиски" містяться ознаки антиконкурентної змови із СК "Зюзькин и Кузькин", я буду змушений звернутися до Антимонопольного комітету України та Національного банку України із вимогою вжиття заходів, які передбачені зазначеною статтею за вказані дії – накладання заборони на надання послуг з кредитування. А також до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України), що відповідає за захист прав споживачів.
3. Також я залишаю за собою право звернутися за допомогою в вирішенні та висвітленні данної проблеми у засоби массової інформації - на телеканали "---", "---", "---" та ін.

Сподіваюся на взаємопорозуміння по всім викладеним питанням, а також на справедливе та позитивне рішення по моєму зверненню.

З повагою, Пупкін Семен Семенович"