Из Солнечногорского уехали еще в воскресенье. теперь жалею. в последний день пообгорали и получили солнечный удар. с этим (еще не зная) отправились в путь. остановились в Приветном в кемпинге. с трудом дожили до утра. пол девятого уехали. заехали в Судак. оттуда в Новый Свет. дорога просто жесть! 1-2я передачи, колеса пищат при малейшем воздействии на органы управления. ядаже испугался что что-то с машиной!
Надеюсь вы побывали на тропе Голицына. Нас на серпантине к Новому свету бодро на Матизе обогнала дама, так что местные там ездят бодро и быстро. Ничего страшного, у вас зато будет опыт езды по горному серпантину. В Судаке побывайте в крепости, интересно, самом место красивое.
Со вчерашнего дня в Керчи. Пока впечатления не очень. Кроме того траванулся вчера. Было очень хреново. Но в нашей компании оказался врач СП. Купил мне колеса и они помогли))) Мусора приколупались когда я в подворотне пытался промыть желудок. Но отстали сравнительно легко. пока все. дальше будет.
>остановились в Приветном в кемпинге. с трудом дожили до утра. пол девятого уехали. заехали в Судак. оттуда в Новый Свет. дорога просто жесть! 1-2я передачи, колеса пищат при малейшем воздействии на органы управления. ядаже испугался что что-то с машиной!
В Керчи на кольце возле автовокзала крутой прапорщик гай хотел впаять двойное нарушение при проезде кольца. я доказывал что не нарушал. ему не понравилась моя улыбка и он начал приколупыватся и добрался до моего просроченого талона то. уперся огромными рогами что машину на штрафплощадку. и сразу протокол строчит. про "нарушения" забыл и пошел на принцип чтобы машину забрать. долго длилась канитель пока вызванивались нужные люди. правда вверху наверное пожалели своего прапора и протокол он не порвал.
Талон то забрал. его пришьют к протоколу. я в протоколе написал шо не согласен ибо по закону могу то проходить до конца года. посмотрим шо суд скажет. машину не забирали. сел и поехал. итого минус талон плюс возможен штраф и минус полтора часа отдыха))). все больше убеждаюсь что звонить нужно сразу и повыше. сам даец сказал что если б ему позвонили люди чуть повыше то он сьел бы протокол-так и сказал. ну да ладно. пусть на пищу палкой зарабатывает)))
Доречі, хто цікавиться чи я повернувся, чи залишився десь в Криму. Я таки повернувся! 20го серпня приїхав. Дорога назад була дуже важкою. По-перше температура і соплі. По-друге - виїзд в 22-30 з Керчі.(Напевно їхати на ніч більше не буду, тому що як би не старався - після цілого дня виїжжати в ніч з надією проїхати без перепочинку - нереально).
Керч-Феодосія пролетіли, майже не помітили. Дорога нормальна, машин не багато, сіл мало. Швидкість 120-130. Феодосія-Джанкой. Дорога уже гірша. Багато крутих і затяжних поворотів. Декілька розвязок з іншими магістралями. Швидкість 100-120. В Джанкої провтикали правильний поворот на Красноперекопськ. Побачив знак - на Красноперекопськ, звернув з Харківського шоссе під міст і поїхав. Їдем-їдем, а об"їздна так і не закінчується. Проїхали уже кілометрів 20 , думаю шо за фігня - об"їздна Джанкоя довша за Київську? А воно знаєте в 2гій годині ночі тяжко соображається. Гріла думка шо по дорозі ми обігнали машину з Київськими номерами, а потім вона нас обскакала на швидкості 130-140( по вузенькій хвилястій дорозі) і понеслась вдаль. Значить їдем правильно. Машин нема зовсім - одна попутна і одна зустрічна за 20 км. Населених пунктів нема.Тільки профіль дороги дуже дивний час від часу плавний поворот наліво. Я почав хвилюватися, зупинився, довго втикав у карту - офігів коли побачив, що ми поїхали не по тій дорозі(і рухалися вздовж каналу), але зрадів шо вона таки веде до Красноперекопська. Ще 15 км і ми виїхали на трассу. За всі 15 км жодного авто не побачили. Жуть! Втратили час і нерви. До Красноперекопська прискаккали відносно швидко. Так же і до Армянська. Після Армянська я втратив лік часу і дивився тільки на дорогу, бо це просто кінець якийсь а не дорога. Величезні напливи, на яких перевернутися можна, не те шо дном дістати. Профіль дороги нагадує пральну дошку побиту молотом з двох сторін. Таке щастя аж до Херсона. Багато попутних повзучих машин і летючих зустрічних - обгони дуже важкі. Швидкість постійно падає з 110 до 50ти. Ось і Херсон. В кінці відрізку дороги з відбійником моя швидкість 120, закінчується полоса і я з"їжджаю на двухполосну дорогу. І тут у світлі фар бачу шось прямо переді мною(десь метрів 70-100). Удар по гальмах- швидкість падає до 70-80 ти, дистанція 50 метрів і я бачу у світлі фар грузовик післявоєнних років з свічечками замість габаритів. Оцінюю ситуацію, і пропустивши зустрічних не скидаючи швидкості обганяю. Оце висадився. Реально побачив не габарити а освітлену моїми фарами будку. Йшов на ближньому. Відбувалося все дуже швидко, тому зараз уже все не згадаю. Але коли йдеш 120 і раптом перед тобою з"являється щось у світлі ближнього - нога сама б"є по гальмах, не чекаючи команди зверху). Уже потім йде оцінка ситуації і нога відпускає педаль, якщо все нормально. Взагалі об"їздна Херсона самий важчий момент був. Я вже на грані. Година 4та, вже десь на обрії починає просвітлюватися. Дорога сама по собі дуже важка. Я вже сам не міг дивитися куди їду(багато з"їздів і розвязок). Повис на хвості у фури з молдавськими номерами. При мені Славута проскочила початок 4х полоски і вискочила на зустрічну. Одним словом самий важкий час. Протягнув ще десь 80 км. І десь посередині Миколаївської об"їздної таки здався. І годинку поспав. Далі була дуже нудна і важка ділянка Миколаїв-Голованівськ. Постійні фури в попутному і гонщики в зустрічному. Важко. Плюс дорога роздовбана. Як ще моя китаяночка витримала це. Нарешті вискочили на Одеську трассу. Так хотілося втиснути 150-160, а з одного боку страшно через даішників, а з іншого боку важко бо дуже сильний зустрічно-боковий вітер з поривами на швидкостях більше 130 сильно впливав на траекторію руху. Йшов 120-130. Іноді 140-150. В Києві зразу попали в тягнучку на окружній. Але так як дуже хтілося додому, то трохи пограв у шашечки і якось неймовірно швидко пролетів до Берковців, іноді навіть перевищуючи 80 км. Дома був десь в 12-45.
Всього в дорозі чуть більше 14 годин. Ні разу не попався. Реально якби почувався нормально і не спав годину, а також дорога чуть покраще, то можна би було проїхати за 12 годин, не сильно збільшуючи швидкість. Всього від порога до порога 990 км. Середня швидкість враховуючи всі відпочинки і сон - близько 70 км/год. Середній розхід близько 7 л/100 км.
Є ще багато шо розказати, але то треба цілий день писати, а натхнення на стільки немає)))
Я был в Крыму с 5 по 22 августа. В Канаке (район Приветного). Туда ехал 14.5 часа (980 км). Выехал из Киева в 18, постоял в пробке на Московской. Дальше - все буднично. Ехал - разрешенная скорость +18, осевых и знаков не нарушал. ГАИ видел, но мало, останавливать никто не пытался, хотя и талона ТО на стекле нет. На писс-стопы останавливался на ВОГах, там же кофе, там же заправка. Сделал крюк на Чаплынку, после Цурюпинска, (ребенок хотел за рулем посидеть, а кроме как на дороге Цурюпинск-Каховка - не знаю где б еще было так пусто). На подъезде к Крыму видел "приведение", уже в другой ветке отписал. По Крыму - попал в жуткий туман. От Симферополя поехал не на Алушту, а на Судак. Во первых - меньше серпантина (есть у меня пассажиры, которые укачиваются), ну а второе - покупатся на пляже возле Веселого, (у нас поселение в 12-00 дня). Правда это 50 км лишних, но зато не стоять у обочины, пока народ поблюет. Дорога красивая. В Канаке - потихоньку строят пансионаты, но людей на пляжах пока умеренно (чего не скажешь о кемпингах возле Приветного, Веселого, Морского). Никуда не ездил, (уж очень жарко), зато купался больше чем когда либо. Много нырял, стрелял ершей, а ребенок даже умудрился подстрелить пеленгаса. (уха из свежего - класс). Под занавес - заболело горло, какая то инфекция. Но то - дело обычное для моря.
Обратно ехал тем же мршрутом, за то же время, но дольше стояли. Ужинали под Армянском, возле канала. Очень красиво. Место это буду теперь пользовать.
Таким экстремальным путешествиям стоит сказать "нет". Ведь можно спокойно переночевать в том же Херсоне. И ехать в удовольствие, насколько это возможно на наших дорогах, а не играть в орлянку...
В ответ на: Таким экстремальным путешествиям стоит сказать "нет". Ведь можно спокойно переночевать в том же Херсоне. И ехать в удовольствие, насколько это возможно на наших дорогах, а не играть в орлянку...
Ну тут все дело в амбициях. Хочется пройти весь путь за один присест. И это реально. Дорога туда была попроще и я "сдался" уже на подступах к перевалу возле Алушты, хотя уже 100 км ехал с трудом. Но там все дело было в том что я вообще не выспался перед выездом плюс жара неимоверная.
Если же хорошо выспаться с 9-10 вечера до 3х ночи и выехать в 4ре, то абсолютно спокойно можно проехать все без отдыха. Для меня главное зло на дорогах это фуры, которые постоянно приходится обгонять.