Ну и вот то, ради чего мы сюда шли. Эти виды захватывают дух и кружат голову. Это Пип Иван 2020 м. На нем можно разглядеть польскую обсерваторию
Но для того, чтобы расширить панораму , яподнялся еще на самую высокую точку полоныны. внизу - место нашего привала-хата гуцулив-вивчарив.Буркут - под самой дальней горой
Часть Чорногорского хребта. Внизу - погранзастава Шибены. За мной в 1 км - Румыния.
Дорога назад легкой не была
А ось так вирубують ліс. Місцеві розповідали, що якось віддали в оренду японцям ділянку лісу для вирубку. Так вони після себе залишили тількі молоді посадженні сосонки. Навіть найтонші гілочки позбирали на переробку
Вчора ходили в приватний музей гуцульского побуту та культури "У трембітаря". Хазяїн пан Микола зустрів нас грою на трембіті. Потім дуже цікаво розповів про історію, побут та традиції гуцулів, зіграв на багатьох гуцульських народних інструментах
В музеї
Аутентичний гуцул
І ще панорама Верховини
Наступним пунктом нашого відпочинку була прогулянка верхи. Ось таку красу створила стихія в 2008 році. Сель завалив русло потічка і утворилось таке гарне озеро
Вершники
Ось таких красунчиків ми знайшли під час перепочинку на горі
Ось таких красунчиків ми знайшли під час перепочинку на горі
И мы нашли лошадей на полоныне в Верховине,на Белой Кобылице
Північна (руська) вежа
неосторожно вы там стали - из арки весьма часто выскакивают "низколетящие"
Это источник. Ржавчина - это все от воды
Це доречі імітація витоку. Сюди вода приходить по трубі. Справжній витік за 500 метрів вверх. Попри лісництво йде стежка догори. Про полонину не знав. Значить можна знову планувати подорож. За звіт дякую.
В Верховине советую найти Василя Кобылюка, руководителя Туристическо-Информационного Центра. Если есть желание погулять по окрестным горам.
Надеюсь, Черновцы Вы действительно увидели. Даже без меня
Кобылюк офигенный человек, влюбленный в этот край. Я еще в 11 класссе учился, он нам экскурсию по Верховине и окрестностям устраивал. Крайне интересный рассказчик, и очень много о местности знает.
Сьогодні зранку прийшли хмари і падав дощ. Та й засиділись ми на одному місці. Тому, користуючись негодою, вирішили зЇздити в Буковель, покататись на витягах. Виходить так, що літом витяги працюють тільки тут. За словами місцевих руку до цього докладають хазяї Буковеля, на корню нищачи будь-яку конкуренцію. Так, чудовий витяг довжиною 2 км у Ворохті закрили та не ремонтують з їх подачі. Вони просто хотять прибрати його до рук. Я гадаю, що монополія це шлях до занепаду. Але поживемо-побачимо. В Буковель ми їздимо влітку вже третій рік поспіль, тому зміни дуже кидаються в око -все будується й будується. З того, що впало в око порівняно з минулим роком: побудований величезний трьох (або чотирьох ) поверховий паркинг , на стадії завершення декілька багатоповерхових корпусів, біля озера обладнано пляж, працює дитячий табір і т.і. Людей, як завжди, багато. Є різноманітні розваги - настільний теніс, верхолазання, велосипеди, дитячі майданчики, екскурсії. Молодці. Видно,що працюють комплексно. Але, все це коштує грошей. Харчування, я би сказав, недешеве. Тому бюджетно відпочити там не вийде. Назад проїхався новою дорогою до Яблуницького перевалу. Дуже мальовнича і зручна траса Напевне взимку це спасіння для лижників на авто. До речі, на перевалі теж відкрилося декілька нових закладів харчування. Дорога з Ворохти до перевалу та назад трохи в ямах. В Яблуниці стояло аж два екіпажі - ловили на якійсь фен.
Панорама Буковеля
Центр
Кому цікаво. Ось таку ітекетку я знайшов на бувшому заводі по розливу води Буркут. можна дізнатись склад води.
Только что вернулся из тура в Карпаты. Туда ехал по маршруту Киев - Житомир - Чуднов - Любар - Кустивци - Старкон - Хмельницкий - Каменец - Черновцы - Коломыя - Делятин - Яремче - Верховина. Вывод: нуегонах! Данное направление заслуживает внимания только с целью осмотра Каменца и Черновцов. Как кратчайший маршрут в Карпаты (Косов - Верховина) отказать однозначно. Аргументы. Участок Хотин - Черновцы полный гемор. :-( Ямы, колеи, траффик, фуры и и т.д. На объездной Хотина попал в колею, глубиной с колесо. Если бы не умеренная скорость 100-ка, светлое время суток и хорошее зрение, была бы беда. :-( Объезд Черновцов занимает минимум час (сплошные села с обеих сторон, светофоры, ямы, тянучки). Дальше в И-Ф области дороги нет в центре Заболотова (медленно переползаем ямы на 1-ой передаче), а на участке Коломыя - Делятин ямы и колдобины на последних 10-15 км. Оттормаживался в 0. Думал, что с июня позаделовали, но хер вам. :-( Делятин - Яремче- Ворохта -Верховина (вариант - Буковель - Рахов) особых проблем нет Все надежно залатано кроме 200 м. в районе заправки АНР в Ворохте (медленно перползаем ямы).
Назад ехал по родной Р-32. Рахов - Яремче - И-Ф - Тернополь - Ланивци - Ямполь - Любар - Житомир - Киев. Слегка спешил (120 походу, до 160 по житомирской трассе). Время в пути из центра И-Ф (в город заезжал по личным делам, из Карпат туда не надо, есть объездная) до Киева 6:15. На коротком участке с выезда на Р-32 с Лановцов до Ямполя и еще километров 20 нужно быть бдительным (ямы, бугры), рекомендую держать 80, а дальше: давим на газ без проблем. ГАИ - 0. Траффик - 0. Зеленая волна по ул. Киевская в Житомире - 40 км.ч.
Відповісти
Поперед.
Зміст
Наступ.
Гілками
) поверховий паркинг 
, на стадії завершення декілька багатоповерхових корпусів, біля озера обладнано пляж, працює дитячий табір і т.і. Людей, як завжди, багато. Є різноманітні розваги - настільний теніс, верхолазання, велосипеди, дитячі майданчики, екскурсії. Молодці. Видно,що працюють комплексно. Але, все це коштує грошей. Харчування, я би сказав, недешеве. Тому бюджетно відпочити там не вийде. Назад проїхався новою дорогою до Яблуницького перевалу. Дуже мальовнича і зручна траса 
Напевне взимку це спасіння для лижників на авто. До речі, на перевалі теж відкрилося декілька нових закладів харчування. Дорога з Ворохти до перевалу та назад трохи в ямах. В Яблуниці стояло аж два екіпажі 
- ловили на якійсь фен.
