Всем доброго времени суток! Прошу совета, у меня получилась такая ситуация: На ночь авто оставил во дворе дома, утром выхожу на работу - оно разбито, как будто кто-то в его врезался, как выяснилось, во дворе в эту ночь пытались угнать другой автомобиль, и когда завели не сняли рулевой замок и этот автомобиль врезался в мой... Угонщик естественно скрылся, бросив авто на дороге. Хоть и мое авто застраховано(ГО) и авто которое в меня врезалось(ГО)я так понимаю, что под страховой случай не попадает, т.к. столкновение совершило третье лицо, о котором вообще никто ничего не знает. Получается мне нужно возмещать ущерб своими средствами.. Как сказали, то возможно если вдруг найдут потенциального угонщика, можно будет на него подать за ущерб(но это врядли, что бы нашли) а если не найдут - то все, вариантов нет... Я где-то читал, что в подобных ситуациях можно обращаться в автотранспортное бюро, и есть шанс, что оно может выплатить компенсацию.
Кто что посоветует, кто что знает о мототранспортном бюро, нужно ли туда обращаться, и действительно ли оно выплачивает возмещение?
Там в перечне документов,которые нужно подавать:"- копію постанови місцевого суду, завірену належним чином (мокрою печаткою відповідного суду), що підтверджує відповідальність іншого учасника ДТП;"
А если виновного не найдут, получается выплаты не будет?
А если виновного не найдут, получается выплаты не будет?
Нет.
а если в постанове суда будет отражен сам факт того, что ущерб причинен "транспортним засобом, який вийшов з володіння власника не з його вини, а у результаті протиправних дій іншої особи", но ФИО угонщика не установлено? вроде как должны бы выплатить...
а если в постанове суда будет отражен сам факт того, что ущерб причинен "транспортним засобом, який вийшов з володіння власника не з його вини, а у результаті протиправних дій іншої особи", но ФИО угонщика не установлено? вроде как должны бы выплатить...
Дабы расставить точки над "і" - МТСБУ платит не за факт ДТП, а за ответственность водителя, который не заключил договор ОСАГО. Для того, чтобы установить данную ответственность - должен быть суд.
За неустановленных лиц МТСБУ оплачивает только ущерб, причинённый здоровью.
Дабы расставить точки над "і" - МТСБУ платит не за факт ДТП, а за ответственность водителя, который не заключил договор ОСАГО. Для того, чтобы установить данную ответственность - должен быть суд.
за того, кто не заключил - это первый пункт.
- транспортним засобомм (ТЗ), власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність (крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не є забезпечений полісом ОСЦВА, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі);
За неустановленных лиц МТСБУ оплачивает только ущерб, причинённый здоровью.
это второй:
- невстановленим ТЗ, крім шкоди, яка заподіяна майну та навколишньому природному середовищу;
а этот случай - третий пункт.
вроде так.
а этот случай - третий пункт.
вроде так.
А... ну - да. Экий я
Да - тут МТСБУ рулит, только стОит у них же уточнить - какие документы нужны (дело об угоне) и соответственно их подсобрать.
Проблема в том, что менты могут отказать в возбуждении уголовного дела.. У них есть сумма толи 60 000 ущерба, меньше которой они вправе не заводить уголовное дело.. висяков и так много.. Как думаете, смогу все же получить какую-то выплату из фонда?
Проблема в том, что менты могут отказать в возбуждении уголовного дела.. У них есть сумма толи 60 000 ущерба, меньше которой они вправе не заводить уголовное дело.. висяков и так много.. Как думаете, смогу все же получить какую-то выплату из фонда?
Від якої суми крадіжка буде вважатися злочином у 2011 році?
В залежності від суми викраденого чужого майна розмежовується крадіжка, за вчинення якої наступає кримінальна відповідальність, від дрібної крадіжки, що передбачає адміністративну відповідальність.Податковим кодексом України змінено порядок розмежування крадіжки і дрібної крадіжки.
Відповідно до статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Статтею 185 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність при скоєнні крадіжки майна, у випадках, якщо крадіжка майна є не дрібною. Тобто сума викраденого майна перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Податкова соціальна пільга підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлюється на 1 січня звітного року.
Пунктом 1 розділу XIX Податкового кодексу України встановлено, що податкова соціальна пільга, встановлена підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 цього Кодексу, набуває чинності з 01 січня 2015 року. А до 31 грудня 2014 року для цілей застосування цього підпункту податкова соціальна пільга надається у розмірі 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатних, який встановлено на 1 січня звітного року.
Законом України «Про Державний бюджет на 2011 рік» цей прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2011 року становить 941 гривню.
Податкова соціальна пільга (50 %) становить 470 грн. 50 коп.
Таким чином, кримінальна відповідальність може наступати тільки в тому випадку, якщо вартість викраденого майна перевищує 94 грн. 10 коп. (0,2 податкової соціальної пільги).
Крім крадіжки, таким же чином розмежовуються кримінальні злочини і адміністративні правопорушення при вчиненні також шахрайства, привласнення чи розтрати чужого майна.
Была не крадижка, а попытка угона, не удавшаяся. А я не заявитель по угону, а пострадавший. Написал заяву на пошкодження майна.
Была не крадижка, а попытка угона, не удавшаяся. А я не заявитель по угону, а пострадавший. Написал заяву на пошкодження майна.
Угоном считается деяние с момента незаконного завладения ТС. Заявлять - да, должен владелец авто.
1. Незаконне заволодіння транспортним засобом - карається штрафом від однієї тисячі до однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинені з проникненням у приміщення чи інше сховище, або якщо вони завдали значної матеріальної шкоди, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони завдали великої матеріальної шкоди, - караються позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
4. Звільняється від кримінальної відповідальності судом особа, яка вперше вчинила дії, передбачені цією статтею (за винятком випадків незаконного заволодіння транспортним засобом із застосуванням насильства до потерпілого чи погрозою застосування такого насильства), але добровільно заявила про це правоохоронним органам, повернула транспортний засіб власнику і повністю відшкодувала завдані збитки.
П р и м і т к а.
1. Під незаконним заволодінням транспортним засобом у цій статті слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі. 2. Відповідно до частини другої цієї статті під повторністю слід розуміти вчинення таких дій особою, яка раніше вчинила незаконне заволодіння транспортним засобом або злочин, передбачений статтями 185, 186, 187, 189 - 191, 262, 410 цього Кодексу. 3. Відповідно до частин другої і третьої цієї статті матеріальна шкода визнається значною у разі заподіяння реальних збитків на суму від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а великою - у разі заподіяння реальних збитків на суму понад двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".
Коментар до статті 289. Незаконне заволодіння транспортним засобом
1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є контрольоване використання транспортних засобів, перелічених у примітці до ст. 286. Ці транспортні засоби виступають предметом цього злочину (про їх поняття див. коментар до ст. 286). Його додатковим обов'язковим або факультативним об'єктом - залежно від конкретного способу вчинення цього злочину - можуть виступати життя і здоров'я особи, власність, інші блага.
2. Об'єктивна сторона злочину полягає у незаконному заволодінні транспортним засобом. Систематичний аналіз норм Особливої частини КК дає змогу виділити такі ознаки діяння при вчиненні цього злочину; 1) воно полягає лише в активній поведінці - дії; 2) дія проявляється в отриманні можливості керувати таким транспортним засобом; 3) поведінка винного є незаконною, він не має ані дійсного, ані уявного права на транспортний засіб, заволодіння яким здійснює; 4) заволодіння транспортним засобом здійснюється без чітко вираженого і дійсного волевиявлення власника або законного користувача транспортного засобу. При цьому воля потерпілого або ігнорується (при таємному заволодінні), або подавляється (при застосуванні насильства або погрози його застосування), або ж фальсифікується (при заволодінні шляхом обману).
Поняття заволодіння транспортним засобом дано у п. 1 примітки до ст. 289. Із цієї примітки випливає, що способом такого завод лодіння (протиправного вилучення) може бути будь-який (таємний, відкритий, обман тощо). Закінченим злочин вважається з моменту, коли винний отримав можливість керувати транспортним засобом і здійснювати рух на ньому.
3. Суб'єктом злочину є особа, яка не має права на користуванні транспортним засобом, щодо якого здійснюється незаконне заво лодіння.
Суб'єктами цього злочину не можуть виступати: а) водії транспортних засобів, закріплених за ними адміністрацією підприємств установ, організацій, в яких працюють такі водії; б) особи, відловідальні за технічний стан та експлуатацію транспортних засобів, закріплених за ними (начальник колони, інженер з експлуатації тощо); в) особи, яким власник видав доручення на управління транспортним засобом; г) співвласники транспортного засобу; д) особи, які користуються транспортним засобом за згодою власника чи законного користувача, хоча б ця згода і не була належно оформлена. Кримінальній відповідальності за злочин, передбачений ч. 1 ст. 289, підлягають осудні особи, які досягли 16-річного, а за злочини, передбачені ч. 2 та 3 ст. 289,- 14-річного віку.
4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину є мета. Проте вона в законі не конкретизована, чим підкреслюється, що змістом кримінально-правової заборони заволодіння транспортним засобом може бути як заволодіння ним з наміром ніколи не повертати його власникові (законному володільцю), так і з наміром використати його для проїзду у певний пункт або для прогулянки, а потім повернути власникові (законному володільцю) чи кинути на дорозі.
5. Кваліфікуючими ознаками незаконного заволодіння транспортним засобом є вчинення цього діяння: 1) за попередньою змовою групою осіб; 2) повторно; 3) у поєднанні з насильством, що не є небезпечним для життя або здоров'я потерпілого, або погрозою застосування такого насильства; 4) з проникненням у приміщення чи інше сховище або 5) завдання значної матеріальної шкоди потерпілому (ч. 2 ст. 289).
Поняття повторності щодо цього злочину визначене у п. 2 примітки до ст. 289. Про поняття вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою див. ст. 28 і коментар до неї, про поняття насильства, що не є небезпечним для життя або здоров'я потерпілого, та погрози застосування такого насильства - коментар до ст. 186, про поняття лроникнення в приміщення чи інше сховище та значної матеріальної шкоди - коментар, викладений у Загальних положеннях до розділу VI Особливої частини КК.
Особливо кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його:
1) у поєднанні з насильством, небезпечним для життя або здоров'я потерпілого або з погрозою застосування такого насильства; 2) організованою групою; 3) щодо транспортного засобу, вартість якого на момент заволодіння ним у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (ч. З ст. 289).
Про визначення вартості транспортного засобу див. коментар, викладений у Загальних положеннях до розділу VI Особливої частини КК.
Про поняття насильства, небезпечного для життя або здоров'я потерпілого, та погрози застосування такого насильства див. коментар до ст. 187, про поняття організованої групи - ст. 28 і коментар до неї.
6. Умовами спеціального виду звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 289, згідно з ч. 4 цієї статті, є;
1) вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом вперше. Ця ознака має місце, коли: а) такі дії раніше ніколи не вчинялися; б) сплив строк давності притягнення до кримінальної від- повідальності за раніше вчинене незаконне заволодіння транспортним засобом (відповідно до ч. 1 ст. 49 строк давності за дії, передбачені ч. 1 ст. 289, становить 5 років, ч. 2 ст. 289 - 10 років, ч. З ст. 289 - 15 років, за умови, що перебіг давності не переривався); в) судимість у особи, яка була засуджена за ст. 289, погашена або знята;
2) під час незаконного заволодіння транспортним засобом не були застосовані будь-яке насильство до потерпілого чи погроза такого насильства;
3) добровільна заява про вчинене правоохоронним органам, тобто заява, зроблена за власною волею, незалежно від мотивів і не у зв'язку з тим, що про вчинене стало відомо правоохоронним органам. Добровільною заява буде і тоді, коли особа зробила п під впливом своїх родичів чи близьких;
4) повернення транспортного засобу власникові. Видається, що така умова буде виконана і в тому випадку, коли транспортний засіб повернуто законному користувачеві, якщо він був вилучений у нього;
5) повне відшкодування завданих збитків. Збитки можуть бути відшкодовані як винним, так і іншими особами. Часткове відшкодування збитків не відповідає змісту цієї умови.
За наявності сукупності вказаних умов звільнення від кримінальної відповідальності є обов'язковим і безумовним.
Відповісти
Поперед.
Зміст
Наступ.
Гілками
