Болгария 2012 (49/83) / Автотури за кордон

Вчора ввечері вернувся з Болгарії. По дорозі з Кітена до Києва на дві ночі зупинилися в Бухаресті подивитися це гарне місто.
Кітен - Бухарест їхали через Бургас-Айтос-Шумен-Разград-Русе. Дорога між Айтосом та Шуменом - гірська та вся в ремонті, 60 км їхали майже 2 години. В Русе пару годин погуляли в торговому центрі Мегамол Русе (рекомендую, все під одним дахом, супермаркет "Карефур" та два поверхи відомих бутіків).
В Бухаресті зняли через Букінг.ком квартирку в центрі міста з видом на палац парламенту (44 євро/ніч, кантора називається Гранд аккомодейшн апартментс, вул. Йон Кампеану). Півдня провели в палаці парламенту (там один наш знайомий молдаваним знімає офіс, завів нас на 10 поверх, з якого відкривається шикарний вид на місто, і куди ніколи не пускають туристиів), потім взяли двохгодинну екскурсію будівлею палацу. Решту дня, з огляду на дику жару (під +40) провели в торгових центрах Афі Палац та ІКЕА. А ввечері "погуділи" в відомому пивному ресторані "Кару ку бере" (Віз з пивом).
Бухарест - Київ їхали через Фошкань-Ушь-Леушень-Кишинів-Дубосари-Одеська траса. Дорога по території Румунії за таким маршрутом в нормальному стані, 40 км перед Ушь йде масштабна її реконструкція, плюс з огляду на горбистість терену дорога має багато гострих поворотів, треба бути уважним. Перехід румуно-молдавського кордону зайняв нам майже півтори години, з них годину двадцять хвилин - румуни, і 10 хв. молдавани. Румуни тупо не працювали, коли ми підїхали, то перед нами було 6 машин в каналі для "всіх інших паспортів", ці машини румуни пропускали аж годину з копійками, румунські прикордонники просто шлангували.
Молдавани праювали дуже оперативно. На молдавській стороні в касу заплаптили 8 румунських лей за дороги, мені видали офіційну квитанцію. Ні румуни, ні молдаван не заставляли відкривати багажник.
Дорога від Леушень до Кишинева (98 км) все ще в доброму стані після капремонту 2006-2007 рр., хоча через горбистість рельєфу також має багато крутих поворотів та спусків-підйомів, по ній є лише два села.
Обїздна Кишинева: половина відремонтована, половина - ні. Траса Кишинів-Дубосари також "замучена життям" та має сліди ямкового ремонту. На виїзді з території, контрольованої Кишиневом, присутність будь-яких молдавських правоохоронних органів не помічена, хоча ми често зупинилися перед знаком "стоп".
Вїзд у Придністровя - спочатку т.зв. прикордонники заносять дані паспортів і техпаспорта в компютер, потім треба заповнити на всіх дорослих міграційні карти з 6 пунктів. Придністровці попросили відкрити багажник. У Дубосарах затоварилися квітновськими коньяками та настойками. Коло автостанції Дубосар "Квінт" відкрив новий свій фірмовий магазин. Також, в Дубосарах заправився на заправці "Шериф" угорським Аи-95 по 1,35 долара за літр.
На українському кордоні в Платоново придністровці нам зайняли 5 хв, наші - 15. Затримка на нашому боці була через те, що оформлявся автобус з молдавськими паломниками. З легкових машин ми були єдиними. Наша митниця трохи мене доколупувала, скільки ж я везу алкоголю, я відбився тим, що все "в межах норм". Дорога від кордону до Одеської траси (80 км) - це катастрофа, довелося їхати за формулою "вища швидкість - менше ям". По одеській трасі ще 3 з половиною години їхали, хоча вже попали на непіковий час і в дванадцятій ночі були дома.
Пару практичних порад:
Радар-детектор був у мене, раз мене виручив від штрафу в Болгарії, в Болгарії вони дозволені, відкрито продаються в тому ж таки Карефурі. В Румунії їх в продажу в супермаркетах не бачив, але бачив, що багато румун мають їх в своїх авто.
Банківська карта - моя гривнева зарплатна "Віза електрон" від банку "Хрещатик" йшла на ура в магазинах та банкоматах Болгарії та Румунії.
Ціни на бензин - в Болгарії та Румунії вони на 30% вищі ніж у нас (я лише раз на звортній дорозі в Болгарії заправляв Аи-95 по 2,59 лева, 1 євро - 1, 95 лева, та тричі в Румунії заправляв Аи-95 по 5,79 лея при ціні євро 4,5 лея).