Працівники невидимих професій (3/3) / Курилка

в науці (на відміну від техніки/технології) не можна бути "трошки попереду східної Європи (пост СССР) і деяких членів ЄС" кінецьцитати.

можливі всього два варіанти.

1. ти знаходишся на передньому фронті і займаєшся наукою. в цьому випадку в тебе немає жодної проблеми із демонстрацією показників, ти робиш дослідження і публікуєш його результати в провідних фахових виданнях штатів та європи, де перед публікацією твоя робота проходиш справжнє реальне рецензування на предмет того, що в ній є нові наукові результати, які доповнюють/змінюють картину світу і вони достатньо важливі/великі, щоб їх донести до інших дослідників, що працюють над цією проблемою; що ці результати отримані достовірними науковими методами і як мінімум не протирічать законам збереження ггг та результатам, що отримані іншими дослідниками (якщо протирічать, то це обговорюється явно і по можливості пропонується наукове пояснення).

я переконаний, що кожен вчений (та і український "вчений" теж) добре знає, які фахові видання в його області є авторитетними. наприклад для фізиків такими є журнали від american physical society, зокрема physical review (ABCDE...) та phys rev letters, американські журнали профільних спільнот, наприклад journal of geophysical research від american geophysical union, деякі журнали від american institute of physics. далі за авторитетністю журнали европейського фізичного товариства institute of physics publishing, зокрема journal of physics:*, журнали elsevier та springer-verlag. якщо людина називає себе вченим але не публікує результати своїх досліджень у, наприклад, одному з топ-5 американських/європейських провідних журналів, то така людина бреше тобі (і собі теж).

ти робиш дослідження на передньому краї науки, твої результати публікують провідні видання і цитують колеги -- поздоровляю, ти вчений здорової людини.

2. ти направо і наліво демонструєш симулякр наукової діяльності. ти написав статтю в український медичний журнал, їздив на щорічні міжнародні конференції в полтаву і систематично відвідуєш промо-семінари від фармацевтів (головним чином заради банкету бггг). на вашій кафедрі є тільки одна людина, що може зв'язати два слова англійською, ій всі заздрять, тому ваші тупорилі професори і академіки її завжди беруть у закордонні відрядження в якості "толмача". ти чув про журнал "ланцет" (чи яке там у вас профільне видання), але тобі не навіть не спало на розум, що його варто переглядати, як мінімум заголовки і абстракти, та й мову, що вчив в школі та інституті, ти давно забув через невикористання. до того ж немає ніякого сенсу читати іноземні журнали, не пройде й десяти років, як український моз перекладе з російської свіжий протокол лікування (який росіянам всеж-таки прийшлося адаптувати з європейської практики, славароїссі!) і видасть наказ, після прочитання якого любий крeтин зможе забинтувати пацієнту пальця не припустившись тридцяти помилок. також по результатам застосування нового протоколу лікування ти опублікуєш статтю у рецензованому виданні "вчені записки крижопільського фельдшерсько-ветеринарного технікуму".

поздоровляю, ти пересічний український вчений гуманітарного профілю