«QUEEN LIVE IN BUDAPEST – фильм-концерт, созданный венгерским режиссером Яношем Жомбояи по записям, сделанным во время пребывания группы в Будапеште и записи концерта на стадионе «Непштадйон» в 1986 году.
Поскольку фильм сразу готовился к показу на больших киноэкранах, то снимался на 35 мм пленку. Звуковые дорожки создавались для каждого инструмента в отдельности и сводились для демонстрации на экране, непосредственно с участием самих музыкантов» (с)
Да. Ну никто и не говорил, что это нечто новое. Дело в звуке, я так понимаю. Для фанатов))
«QUEEN LIVE IN BUDAPEST – фильм-концерт, созданный венгерским режиссером Яношем Жомбояи по записям, сделанным во время пребывания группы в Будапеште и записи концерта на стадионе «Непштадйон» в 1986 году.
Поскольку фильм сразу готовился к показу на больших киноэкранах, то снимался на 35 мм пленку. Звуковые дорожки создавались для каждого инструмента в отдельности и сводились для демонстрации на экране, непосредственно с участием самих музыкантов» (с)
У мене немає цього запису. І щось мені пригадується, що коли цей диск тільки но вийшов, його сильно критикували фанати групи саме за низьку якість звучання. Принаймні з усіх офіційних "зальників" Queen цей котувався нижче за інші (Killers, Live at Wembley, Live Magic - хоча оцей останній також якось не йшов).
Тейлор теж в житті не такий..
Ждал, когда на "Автоюа" объявится человек, знающий куииновцев лучше самих участников группы и вот - дождался!
Ну да. На відміну від Мея я знаю, що про діагноз ВІЧ Меркюрі взнав в 1987 , через два роки після live aid Учи мат часть
Нарив цікаве відео. В двох вікнах йде паралельно фільм 2018 і запис реального концерту 1985. Оскар абсолютно заслужений.
Совпадает жестикуляция временами. Эмоции, мне кажется, совсем не те. Малек по большей части , надрывается в микрофон...
Гомокино. Если не фанат квина, то фильм лажа нудная и мерзкая. Только время потратил.
Гомокино. Если не фанат квина, то фильм лажа нудная и мерзкая. Только время потратил.
підтримую обома руками - особливо останні хвилин 10-15 - шо то за фільм де тупо лабає музика? ідучи на кіно, хочеш розвиток подій бачити, а не слухати збірку пісень
"Богемская рапсодия" установила новый рекорд!
Клип Queen к композиции Bohemian Rhapsody на официальном канале группы на YouTube набрал больше миллиарда просмотров. Это рекорд для роликов, записанных до 1990-х годов, говорится в блоге видеохостинга.
Клип Queen к композиции Bohemian Rhapsody на официальном канале группы на YouTube набрал больше миллиарда просмотров. Это рекорд для роликов, записанных до 1990-х годов, говорится в блоге видеохостинга.
Ярд просмотров отвратительной песни(особенно в месте про Галилея) от лица отмороженного убийцы, с тошнотворным видеорядом... Потом не удивляйтесь откуда тут 73%....
"Богемская рапсодия" установила новый рекорд!
Клип Queen к композиции Bohemian Rhapsody на официальном канале группы на YouTube набрал больше миллиарда просмотров. Это рекорд для роликов, записанных до 1990-х годов, говорится в блоге видеохостинга.
Ярд просмотров отвратительной песни(особенно в месте про Галилея) от лица отмороженного убийцы, с тошнотворным видеорядом... Потом не удивляйтесь откуда тут 73%....
Камрад, тут ты, мягко говоря, неправ.. Рапсодия шедевральна, как и Innuendo, white/black queen. Да вообще, у них все, окромя Body language офигенное. Хотя, и он хорош по-своему)
Гомокино. Если не фанат квина, то фильм лажа нудная и мерзкая. Только время потратил.
фільм імхо реально нудятний, а Оскар головному герою взагалі походу самий лажовий в його історії, я хоч вбийте не розумію за що. раджу для порівняння подивитись The Dirt про Motley Crue, в сто разів цікавіший і динамічніший
Гомокино. Если не фанат квина, то фильм лажа нудная и мерзкая. Только время потратил.
фільм імхо реально нудятний, а Оскар головному герою взагалі походу самий лажовий в його історії, я хоч вбийте не розумію за що. раджу для порівняння подивитись The Dirt про Motley Crue, в сто разів цікавіший і динамічніший
З оцінкою фільму Богемська рапсодія і виконавця головної ролі абсолютно згоден, але порівняння із фільмом про Мотлі Крю вбачається нерепрезентативним. Група реально маловідома, малопопулярна і давно забута. Фільм про Квін можна було б порівнювати із фільмами про групи подібного ж рівня відомості, які пам'ятають і слухають навіть зараз - Перпл, Цеппелін, Саббат, ... якби такий фільм було знято.
Гомокино. Если не фанат квина, то фильм лажа нудная и мерзкая. Только время потратил.
фільм імхо реально нудятний, а Оскар головному герою взагалі походу самий лажовий в його історії, я хоч вбийте не розумію за що. раджу для порівняння подивитись The Dirt про Motley Crue, в сто разів цікавіший і динамічніший
З оцінкою фільму Богемська рапсодія і виконавця головної ролі абсолютно згоден, але порівняння із фільмом про Мотлі Крю вбачається нерепрезентативним. Група реально маловідома, малопопулярна і давно забута. Фільм про Квін можна було б порівнювати із фільмами про групи подібного ж рівня відомості, які пам'ятають і слухають навіть зараз - Перпл, Цеппелін, Саббат, ... якби такий фільм було знято.
не варто ідеалізувати власні смаки і виставляти їх так наче це якийсь загальноісторичний рейтинг є купа бендів які імхо грають значно цікавіше, якісніше і різноманітніше за Queen, але в їх випадку також імхо недоречно було б це робити. Motley Crue в даному контексті лише тому, що аналогічний фільм-біографія про них значно цікавіший ніж ця унила Рапсодія. та й казати що група забута - це ким і де? просто їх час вже давно пройшов, власне як і Queen, і перпл-цеппелін-саббат, а в роки своєї популярності Motley Crue стадіони збирали не менші
не варто ідеалізувати власні смаки і виставляти їх так наче це якийсь загальноісторичний рейтинг є купа бендів які імхо грають значно цікавіше, якісніше і різноманітніше за Queen, але в їх випадку також імхо недоречно було б це робити. Motley Crue в даному контексті лише тому, що аналогічний фільм-біографія про них значно цікавіший ніж ця унила Рапсодія. та й казати що група забута - це ким і де? просто їх час вже давно пройшов, власне як і Queen, і перпл-цеппелін-саббат, а в роки своєї популярності Motley Crue стадіони збирали не менші
Крім моїх смаків є ще популярність груп (у т.ч. кількість проданих дисків) та рівень впізнавання як назви так і конкретних мелодій. За цими показниками Мотлі Крю на сьогодні просто давно забута група з другої половини 80-х, а жодну їх мелодію ані за звучанням ані за назвою не згадає 99% тих, хто взагалі хоч якось регулярно слухає відносно важку музику. Час квін, перпла, цеппеліна звісно минув. Але і зараз багато людей впізнають буквально з кількох акордів їх хіти на кшталт рапсодії, мустафи, шоу маст го он, дим на водою, дитя у часі, чорна ніч, драбина до небес, бейбі, айм гона лів юу, шабаш, кривавий шабаш тощо. А скільки десятих відсотка слухачів здатна впізнати музику мотлі крю, або взагалі відрізнити її від подібних же другорядних металевих груп з другої половини 80-х типу твістед ситсер, раннінг вайлд, халлоувін, мегадес тощо.
не варто ідеалізувати власні смаки і виставляти їх так наче це якийсь загальноісторичний рейтинг є купа бендів які імхо грають значно цікавіше, якісніше і різноманітніше за Queen, але в їх випадку також імхо недоречно було б це робити. Motley Crue в даному контексті лише тому, що аналогічний фільм-біографія про них значно цікавіший ніж ця унила Рапсодія. та й казати що група забута - це ким і де? просто їх час вже давно пройшов, власне як і Queen, і перпл-цеппелін-саббат, а в роки своєї популярності Motley Crue стадіони збирали не менші
Крім моїх смаків є ще популярність груп (у т.ч. кількість проданих дисків) та рівень впізнавання як назви так і конкретних мелодій. За цими показниками Мотлі Крю на сьогодні просто давно забута група з другої половини 80-х, а жодну їх мелодію ані за звучанням ані за назвою не згадає 99% тих, хто взагалі хоч якось регулярно слухає відносно важку музику. Час квін, перпла, цеппеліна звісно минув. Але і зараз багато людей впізнають буквально з кількох акордів їх хіти на кшталт рапсодії, мустафи, шоу маст го он, дим на водою, дитя у часі, чорна ніч, драбина до небес, бейбі, айм гона лів юу, шабаш, кривавий шабаш тощо. А скільки десятих відсотка слухачів здатна впізнати музику мотлі крю, або взагалі відрізнити її від подібних же другорядних металевих груп з другої половини 80-х типу твістед ситсер, раннінг вайлд, халлоувін, мегадес тощо.
після «другорядної групи мегадес» мені в принципі все зрозуміло, дякую
Крім моїх смаків є ще популярність груп (у т.ч. кількість проданих дисків) та рівень впізнавання як назви так і конкретних мелодій. За цими показниками Мотлі Крю на сьогодні просто давно забута група з другої половини 80-х, а жодну їх мелодію ані за звучанням ані за назвою не згадає 99% тих, хто взагалі хоч якось регулярно слухає відносно важку музику. Час квін, перпла, цеппеліна звісно минув. Але і зараз багато людей впізнають буквально з кількох акордів їх хіти на кшталт рапсодії, мустафи, шоу маст го он, дим на водою, дитя у часі, чорна ніч, драбина до небес, бейбі, айм гона лів юу, шабаш, кривавий шабаш тощо. А скільки десятих відсотка слухачів здатна впізнати музику мотлі крю, або взагалі відрізнити її від подібних же другорядних металевих груп з другої половини 80-х типу твістед ситсер, раннінг вайлд, халлоувін, мегадес тощо.
після «другорядної групи мегадес» мені в принципі все зрозуміло, дякую
Звісно, що у нас смаки не збігаються, власне як і вік. Чим мабуть це і пояснюється. Але я застав часи, коли оці всі мотлі крю, мегадеси, металліки, тощо як раз були на піку популярності там і їх платівки продавалися тут (на київському чорному ринку, в народі названому балкою). Я це усе переслухав у 1985-1990 годах і мене воно не зачепило. Але крім моїх смаків була і суто комерційна ситуація. Так от щоб 30 років тому при бажанні поміняти платівку Motley Cru на Helloween або Running Wild аналогічного рівня зацарапаності тобі б у 90% відмовили, а у 10% зажадали б від тебе доплати десь 5-10 рублів (десь 8-15% вартості платівки на той час). Megadeth якось взагалі тоді не пішов і на нього не дивилися, і хіба що на Twisted sister можна було поміняти один к одному і без проблем, тим більше що і музика буда дуже подібна у ті часи. Але і зараз почувши Мотлі крю я взагалі не бачу, за що їх можна обожнювати, у них немає нічого, що виокремлювало б їх з натовпу подібних груп (Мегадес так само). Це ж не гітара Блекмора, яку чути завжди, чи вокали Оззі або Планта.
Крім моїх смаків є ще популярність груп (у т.ч. кількість проданих дисків) та рівень впізнавання як назви так і конкретних мелодій. За цими показниками Мотлі Крю на сьогодні просто давно забута група з другої половини 80-х, а жодну їх мелодію ані за звучанням ані за назвою не згадає 99% тих, хто взагалі хоч якось регулярно слухає відносно важку музику. Час квін, перпла, цеппеліна звісно минув. Але і зараз багато людей впізнають буквально з кількох акордів їх хіти на кшталт рапсодії, мустафи, шоу маст го он, дим на водою, дитя у часі, чорна ніч, драбина до небес, бейбі, айм гона лів юу, шабаш, кривавий шабаш тощо. А скільки десятих відсотка слухачів здатна впізнати музику мотлі крю, або взагалі відрізнити її від подібних же другорядних металевих груп з другої половини 80-х типу твістед ситсер, раннінг вайлд, халлоувін, мегадес тощо.
після «другорядної групи мегадес» мені в принципі все зрозуміло, дякую
Звісно, що у нас смаки не збігаються, власне як і вік. Чим мабуть це і пояснюється. Але я застав часи, коли оці всі мотлі крю, мегадеси, металліки, тощо як раз були на піку популярності там і їх платівки продавалися тут (на київському чорному ринку, в народі названому балкою). Я це усе переслухав у 1985-1990 годах і мене воно не зачепило. Але крім моїх смаків була і суто комерційна ситуація. Так от щоб 30 років тому при бажанні поміняти платівку Motley Cru на Helloween або Running Wild аналогічного рівня зацарапаності тобі б у 90% відмовили, а у 10% зажадали б від тебе доплати десь 5-10 рублів (десь 8-15% вартості платівки на той час). Megadeth якось взагалі тоді не пішов і на нього не дивилися, і хіба що на Twisted sister можна було поміняти один к одному і без проблем, тим більше що і музика буда дуже подібна у ті часи. Але і зараз почувши Мотлі крю я взагалі не бачу, за що їх можна обожнювати, у них немає нічого, що виокремлювало б їх з натовпу подібних груп (Мегадес так само). Це ж не гітара Блекмора, яку чути завжди, чи вокали Оззі або Планта.
як тут дуже популярно видавати власне за загальне якщо вже цей конкретний приклад, то вся «гітара Блекмора» не варта і одного альбому із гітарою Марті Фрідмана. і якби якщо уважно читати а не чути лише себе то можна помітити в якому саме контексті наводився Мотлі Крю. а крітерій популярності групи із прив‘язкою до котировки обміну на якомусь там ринку - це я поржав, дякую. радив би зупинитись на «не зачепило», це як раз цілком можна було б прийняти, смаки різні у всіх в когось є, в когось нема
не варто ідеалізувати власні смаки і виставляти їх так наче це якийсь загальноісторичний рейтинг
Миллиард просмотров на "Ютуб" - это не аргумент? Или вы считаете, что это Харальд67 миллиард раз "рапсодию" посмотрел?
як тут дуже популярно видавати власне за загальне якщо вже цей конкретний приклад, то вся «гітара Блекмора» не варта і одного альбому із гітарою Марті Фрідмана. і якби якщо уважно читати а не чути лише себе то можна помітити в якому саме контексті наводився Мотлі Крю. а крітерій популярності групи із прив‘язкою до котировки обміну на якомусь там ринку - це я поржав, дякую. радив би зупинитись на «не зачепило», це як раз цілком можна було б прийняти, смаки різні у всіх в когось є, в когось нема
Як раз власне за загальне видаєш ти, порівнюючи всесвітньо відомих виконавців і групи, із якимись маловідомими групками. Справа не у майстерності того чи іншого виконавця а у тому, яку популярність він цією майстерністю здобув (у випадку отого мулата - марті фрідмана, або, особливо, мотлі крю - так майже ніяку). Балка у Києві у часи розквіту того ж мотлі крю - це було місце де кілька тисяч найбільш просунутих на той час київських поцінювачів року та металу збиралися щотижня, обмінювалися думками та платівками. І їх колективна оцінка того чи іншого виконавця (яка опосередковано виражалася у ціні) була на той час мабуть найбільш об'єктивною оцінкою у нас. П.С. оцінювати наявність чи відсутність смаку у музиці, слухаючи при цьому мотлі крю ...пробачайте.
Відповісти
Поперед.
Зміст
Наступ.
Гілками
Потом не удивляйтесь откуда тут 73%.... 
є купа бендів які імхо грають значно цікавіше, якісніше і різноманітніше за Queen, але в їх випадку також імхо недоречно було б це робити. Motley Crue в даному контексті лише тому, що аналогічний фільм-біографія про них значно цікавіший ніж ця унила Рапсодія. та й казати що група забута - це ким і де? просто їх час вже давно пройшов, власне як і Queen, і перпл-цеппелін-саббат, а в роки своєї популярності Motley Crue стадіони збирали не менші 
