базилио 24.05.2019 10:54 пишет: особисто мені не подобаються тільки фемінітиви, решту якось байдуже.
А мені не подобається, що не тільки залишили нікому не потрібну літеру "Ґ", а ще й розширили ареал її застосування. Все одно при написанні слів ніхто нею не користується. І взагалі, коли все рухається у знак спрощення та уніфікації, навіщо оце винахідництво. Не було ж цієї літери, коли я мову вивчав. Ми просто вчили виключення із правил - ганок, гава, агрус.
в целом +1 в выделенному
зачем усложнять, не понимаю
Люди зарплату получают
ЗЫ: а школота пусть зубрит. Вона давеча килограмм парижской палаты мер и весов на ноль помножили - никтож не жалуется, шо школоте терь постоянную Планка нужно заместо него учить
базилио 24.05.2019 11:56 пишет: ця літера була у 1986 - я її вчив у Букварі. Ця буква означає звук, ви можете ним не користуватись - ваше право. Деякі звуком "р" не користуються, і нічого. Але і я особисто, і багато хто саме цей звук і вимовляє в означених вами словах. То чому його прибирати?
Користуватися звуком і писати літеру - це не одне й те саме. От Ви взагалі колись цю літеру десь у Вами написаному тексті використовували? Я навіть не знаю, як її "від руки" написати. Хоча вимовляю я слова із цим звуком згідно із правилами (автоматично вивчив ще у школі). Я українську абетку вивчав у 1974 році - цієї літери не було, а звук був - ми це вчили як виключення.
В ответ на: От Ви взагалі колись цю літеру десь у Вами написаному тексті використовували?
Аґрус тепер використав. Використовував, та нажаль філолог з мене кепський - і думаю, що так само як і більшість користувався простою Г в тих місцях, де мало бути Ґ.
В ответ на: От Ви взагалі колись цю літеру десь у Вами написаному тексті використовували?
Аґрус тепер використав. Використовував, та нажаль філолог з мене кепський - і думаю, що так само як і більшість користувався простою Г в тих місцях, де мало бути Ґ.
І це нормальна реакція здорової розумної людини. У мене малий зараз у 2-му класі вчиться. Вони цю літеру "ґ" вивчили і пишуть усі слова без її використання. Крім того уроку, коли вивчали саме ту літеру. У мене син навіть запитав: тато, а навіщо ми цю літеру вивчали. Довелося відповісти йому у стилі Леся Подервянського - а це синку для того, щоб ти слово "ґімно" міг вірно написати і вимовляти (хоча він знає слово лайно, а це вважає русизмом). Йому сподобалося.
Почитала коментарі. Можу порадити тільки трошки більше почитати - художньої літератури, мемуаристики, історії, словників 19-початку 20 століть. Щоб з'явилося розуміння, чому саме так.
В дитинстві в запій читав Лісову Пісню, десь у 3-4 класі, з повного зібрання творів. Все легко було. Нещодавно спробував почитати ций твір доньці. Були окремі складнощі пояснити їй деякі слова, без підготовки.
Це для прикладу тільки , тільки малесенький уривок:
ДІЯ І
Та сама містина, тільки весна далі поступила; узлісся наче повите ніжним зеленим серпанком, де-не-де вже й верховіття дерев поволочене зеленою барвою. Озеро стоїть повне, в зелених берегах, як у рутвянім вінку.
З лісу на прогалину виходять дядько Лев і небіж його Лукаш. Лев уже старий чоловік, поважний і дуже добрий з виду; по-поліському довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої повстяної шапки-рогатки; убраний Лев у полотняну одежу і в ясно-сиву, майже білу свиту; на ногах постоли, в руках кловня (малий ятірець), коло пояса на ремінці ножик, через плече виплетений з лика кошіль (торба) на широкому ремені.
Лукаш — дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче; убраний так само в полотняну одежу, тільки з тоншого полотна; сорочка випущена, мережана біллю, з виложистим коміром, підперезана червоним поясом, коло коміра і на чохлах червоні застіжки; свити він не має; на голові бриль; на поясі ножик і ківшик з лика на мотузку.
В ответ на: мемуаристики, історії, словників 19-початку 20 століть. Щоб з'явилося розуміння
Весь світ прямує у майбутнє,але правопис має прямувати у минуле. І що характерно, знову згадується "согласно последней инструкции ВЦСПС, слово «зе тейбл» надо произносить совсем не так"