Москва впечатления (21/29) / Курилка

Мені є з чим порівнювати, оскільки я звичайний "сільський парубок", що народився та виріс, більшу частину життя прожив у Полтаві. Вчитись новій професії поїхав до "мишебраттєв".
Так от, проживши декілька років у РФ, зокрема у Москві, досить непогано там "зачепившись на старті", здобувши знання та досвід, було прийняте рішення повернутися до рідної Полтави.
Було це у 2006 році.
Деякі мої спільні знайомі що жили в Україні не могли зрозуміти, чому я покинув багатющу Москву і поперся "до рідного села". Бо міряли вони часто лише отим "намазати на хліб".
І чомусь нарід не хотів чути, що не лише "мазанням на хліб" живе людина.
В Україні є воля, є свобода, які відсутні по всій території РФ.
Для мене немає різниці, наскільки смачною є тюремна баланда у "в'язниці народів"!
-
Порівняно з Москвою так, й справді, Київ - це "велике село".
Але тут усе своє, "тут стіни гріють". Тут неможливий мєнтовський "бєспрєдєл", що існує на Росії. Та й самих ментів немає у тих товарних кількостях, що є у країни-бензоколонки.
Українських вояків не відправляють до "чечні, сирій та афганістанів", щоб виконувати "інтернаціональній борг".
Ми маємо чудову землю, у якій виросте будь-що, ми маємо чудові кліматичні умови, про які часто забуваємо та не цінуємо.
Обміняти це на кредитний "Тагаз" чи "Поло" з Калуги, що йдуть у комплекті з батогом доброго баріна - може бути мрією для убогих розумом, не інакше!