а всех нарко-закладчиков уже повілавливали? / Курилка

из фейсбука:
Forest story. Three hours ago.
Прогулююсь лісом. Спостерігаю за різними проявами життя, тонкими вимірами і за собою. Кажуть, сьогодні пильна буря. Наче з Близького Сходу. Тому, мабуть, звуків у лісі так замало, і птахи співаюсь зрідка. Іду собі безлюдною просікою. Раптом опс і біля мене патрульна машина полиції. Ще якась мить і переді мною і по боках троє кремезних поліціянтів, усі екіпіровані та ще у темних масках. За спиною дерево…
Поліціянти прохають показати мобільний. Я щойно у нього дивився, тому вони могли бачити мій девайс. Починаю показувати і зауважую, що з моїх рук. Потім звертаю увагу на те, що вони утрьох і майже впритул біля мене одного. Якась разюча асиметрія, для чого вона?! Один із поліціянтів миттєво віддаляється на кілька метрів, наче відстрибує. Два інших збільшують дистанцію. Я згадую, що без маски і пропоную її одягнути, щоб нікого не заразити, а вже потім показувати екран мобільного. Вони погоджуються. Спочатку дістаю маску, починаю її одягати з телефоном в іншій руці. Розумію, що так не дуже зручно. Ховаю телефон у кишеню. Одягаючи маску, спілкуюсь. Відчуваю, як ліва нога дещо смикає і голос не рівний. «Залишкове!» – подумав Штірліць. Хоча відхилення тривало лічені секунди, його встигаю помітити і відстежити. Цікаво, чи вдалося його помітили і поліціянтам? Маска одягнута. Згадую про паспорт. Але їх цікавить не він, а моя геолокація в телефоні. Показую екран. Кілька разів запитують, що я дивився в телефоні. Відповідаю, що дописи у ФБ. Поліціянт, що ліворуч, проводить пальцем по склу один раз, другий раз. Заходить на відкриту сторінку в ел. пошті. Бачить надісланий лист із назвою «Паломництво». Дивується. Відкриту вкладку з геолокацією не знаходять. Її і не могло бути, бо вкрай рідко нею користуюсь. Зацікавлення до мене згасає. Так само миттєво, і вони вже біля машини. Я висловлюю розчарування, що тільки налаштувався на саме цікаве…
Розсталися приязно.
На екскурсію машиною лісом напрошуватись не став.
Звісно, у мене є припущення, чого я їх зацікавив. І це точно було не порушення карантину.
Не знаю, чи правильно я себе поводив, як і вони?
Можливо, ця історія комусь буде корисною, бо буревійні часи…