враховуючи, що такі базові поширені прості речі, як, скажімо, чай, рис чи оселедці -- 100% імпортні, ініціатива обкласти податтю весь імпорт виглядає трохи по-дебільному(с). ліки знову-таки, чи медичне обладнання, чи запчастини до локомотивів і комбайнів-тракторів, і багато всього іншого імпорту, заміни якому немає. щось не так в консерваторії.
Судя по всему вы посредник, точно такая же формула должна действовать и для конечного клиента, который раз хочет получить товар со 100% отсрочкой платежа должен как то компенсировать эти риски. Если нет-накидываешь +50% к текущей стоимости и вперед. Если и это нет, и нет текущей заложенной маржи минимум 100% - тогда ну его [*****], в ноябре все курсы и цены будут совсем другие.
Это всё понятно, около 28 лет опыта ... Но есть производители ( например из 10 мировых лидеров индустрии), и некоторые дают цену по которой можно у них приобрести и цену, выше которой нельзя продать, но в данном случае есть несколько факторов, которые 1. не позволят в данном случае "уйти" выше 10-12% 2. получить предоплату от клиента 3. привязаться к курсу
Спасибо Alex2064, sarbkiev, Абрвалг, Ekspert83, Fagot и др. Всем, увеличил концентрацию ***** в профиле Я решение принял
P.s. про некоторые цены: На днях приобрёл кофемашину, а за три дня её цена ( с 1 авг.) поднялась на 8500грн. 11999 -> 20499 % можно посчитать самостоятельно
ініціатива обкласти податтю весь імпорт виглядає трохи по-дебільному(с).
все просто продавити нбу вони не можуть тому пішли до "сусіда" (Гетманцева). а хто хоч трохи в темі - знає що то за "пєрсонаж".
1. Ограничат курс в обменниках. Сейчас они ставят какие-либо цены и контролирует их только ситуация на рынке: по какой цене украинцы готовы покупать, по такой им и продают. Вероятно, стоимость валюты будет близка к курсам в украинских банках.
1. Ограничат курс в обменниках. Сейчас они ставят какие-либо цены и контролирует их только ситуация на рынке: по какой цене украинцы готовы покупать, по такой им и продают. Вероятно, стоимость валюты будет близка к курсам в украинских банках.
1. Ограничат курс в обменниках. Сейчас они ставят какие-либо цены и контролирует их только ситуация на рынке: по какой цене украинцы готовы покупать, по такой им и продают. Вероятно, стоимость валюты будет близка к курсам в украинских банках.
дешевый доллар на подходе
Скажите, а по 5 будет? Или всё-таки потерпеть и подождать до 3,50?
логика железобетонная нет курса-гражданин не помнит о долларе-нет паники-подъем экономики про стеллы на АЗС уже тут упоминали. что еще нужно запретить, чтобы гражданин начал думать только о высокодуховном? да, и первый курс был 1.8, если память не изменяет
1. Ограничат курс в обменниках. Сейчас они ставят какие-либо цены и контролирует их только ситуация на рынке: по какой цене украинцы готовы покупать, по такой им и продают. Вероятно, стоимость валюты будет близка к курсам в украинских банках.
дешевый доллар на подходе
С ограничением цен на топливо уже видели. Ждем ограничение цен на доляры
логика железобетонная нет курса-гражданин не помнит о долларе-нет паники-подъем экономики про стеллы на АЗС уже тут упоминали. что еще нужно запретить, чтобы гражданин начал думать только о высокодуховном? да, и первый курс был 1.8, если память не изменяет
Не смотрите наверх
Скажите, а по 5 будет?
тільки для тих у кого кредит у валюті. для повернення коштів.
ініціатива обкласти податтю весь імпорт виглядає трохи по-дебільному(с).
все просто продавити нбу вони не можуть тому пішли до "сусіда" (Гетманцева). а хто хоч трохи в темі - знає що то за "пєрсонаж".
Михаил Кухар Ми не схаменулися вчасно, коли він: 1. за мізерні гроші нібито до бюджету, ледь не позбавив Президента голосів та симпатій 3 мільйонів ФОПівців влаштувавши ъм безглузду "фіскалізацію" (в результаті касових апаратів по точках продажу стало по фактуц менше)... 2. на "антиолігархічній" хвилі ледь не зупинив ВСІ металургійні ГОКи та Мет Комбінати в країні, навіть ті, що не розбомбили росіяни як Азосталь... 3. ледь не зупинив розбрібну торгівлю в молах по всій країні, ницо ввівши а потім скасувавши 2% з обороту і потім цинічно блокувавши тотально всі ПДВ-накладні в країні... 4. коли він поставив GPRS-трекери на бази ГСМ зі вказанням залишків (навіщо для податкового обліку GPRS?) а росіяни розбомбили ракетами нафтобази де було найбільше пального -- теж ніхто не забив тривоги... Може варто СХАМЕНУТИСЯ ЗАРАЗ??! Може не варто піддаватися на чергову провокацію з 10% податку, чи то на продаж валюти, чи то на імпорт...? 1. Бо ринок обміну валюти піде в тінь на 90% (при введенні Азаровим лише 2% податку на купівлю валюти він пішов у тінь на 60% -- а це було 15 років тому) 2. Бо на заправках знову стануть черги! А бензину не буде -- бо домовилися про граничні ціни а їх тепер не можливо буде втримати! 3. Бо всі імпортозалежні експортери знову стануть на межу рентабельності по імпортних комплектуючих... 4. Я вже не кажу про роздрібну інфляцію щодо імпортних товарів -- це очевидно... 5. І я не кажу про валютний ринок України, що Нацбанк такими шаленими зусиллями "розвернув" з 41-42 до 38-ми... При "новому абсурдному податку" на валюту в 10% курс продажу ЗАФІКСУЄТЬСЯ на 40-41!!! (оф. 36,6+10% (3,66) = 40,3)!!! Нижче -- ви вже ніколи не побачите валюти, ЯКЩО ЦЕЙ ЗАКОН БУДЕ ПРИЙНЯТИЙ! Пробачте за деякі відверті вислови і розмовну мову -- слів просто вже не вистачає...(((
То кляті бариги -торгаші б/у з Європи, то ось бариги-валютчики.... ну нічо з першими, як каже Фейгін -"ну с этим разабрались", і з тими розберуться... ще не з такими розбирались... і багато хто такі методи підтримує
Скажите, а по 5 будет?
тільки для тих у кого кредит у валюті. для повернення коштів.
Эти ( "по 5, но очень большие" (с) набрали долларовые кредиты до осени 2008, т.е.очень давно 2007,2008-2009:
82% общего кредитного портфеля составляют кредиты в долларах, а за последнее время гривня обесценилась на 30%. (с) unian.net/economics
P.s.
"А те вчера по пять... но большие... но вчера... но очень большие, но вчера, и по пять, а эти сегодня, но по ..., но маленькие..."
Они произнесли курс вслух ?!
... застосовано заходи впливу у вигляді анулювання ліцензій ... Ці компанії охоплюють близько 15% ринку готівкового обміну валют та мають понад 600 пунктів обміну валют. ... (с) bank.gov.ua/ua/news
КАТАСТРОФА ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ЕКСПОРТУ. В Украіні збираються ввести податок 10% на валютні операції. Це просто вб‘є український не сировинний експорт. То що не зробила війна, українська держава зробить власними руками. Всі експортери, які використовують іноземні комплектуючі- будуть платити додаткові 10% з обігу. Не знаю таких українських експортерів, які зможуть це витримати. Закриються всі українські промислові компаніі- постачальники українських комплектуючих, орієнтовані на єкспорт. Всі вони використовують імпортну складову. Останні п’ять років, наприклад, в Украіну почало переїжджати виробництво електро компонентів з ЕС і Китаю для Европейських автовиробників. На Західній Украіні, Вінниці, Черкасах створено більше !!! Більше 20 000 робочих місць, сотні тисяч квадратних метрів виробничих площ. Я думаю вони закриються. В такому бізнесі EBIDA - меньше 10%. Можно просто буде закрити ці проекти, якими ми так хизувалися. Ми компанія, UBC group, майже 80-90% виробництва єкспортуємо. Ми виробляємо холодильники- всі вони з імпортних комплектуючих. Навіть метал ми в Украіні зараз купити не зможем. Наші продукти не сировина, це продукт зроблений з високою доданою вартістю в Украіні. Ми навряд чи зможем підвищити ціну, щоб заплатити 10% з обігу. У нас і так проблеми, що ми з воюючої краіни. Багато Європейських і американських покупців, згідно їх політик, не можуть мати справу з постачальником з воюючих краіни. Для них це ризики. Американському ритрейлеру, наприклад, не потрібні ще ризики поставок, своїх розривів логістичних ланцюгів досить, навіщо їм ще ризик війни. І тут ще наша держава добавляє впевненності в завтрашньому дні. Це до того, що і так в 3 рази виросла вартість логістики з Украіни і в Украіну. Наші турецькі чи китайські конкуренти просто будуть витісняти нас з Європейських ринків. В Украіні, якщо нас витіснять, ми змушені будем скорочувати чи закривати наше виробництво.
В Украіні буде не вигідно шити одяг. Весь швейний єкспорт ляже. Всі наші швейні фабрики працюють на імпортній сировині. В Украіні не має виробництва тканини. Наше підприємство, UBC Promo, наприклад, виробляє в Украіні і експортує парасолі, тенти, шатри , меблі. Тканину, краску, хімію, фурнітуру, компоненти ми купуєм за кордоном. В Украіні не виробляють ПВХ. Ми в Украіні робим дизайн, печатаєм, самі парасолі виготовляєм. В Європі - від Португалії до Польщі ви можете побачити на літніх майданчиках ресторанів, наші продукти з написом зроблено в Украіні. З оподаткуванням імпортних комплектуючих в 10% відсотків ми станем неконкурентоздатними на зовнішніх ринках. В сучасному світі в принципі все надзвичайно інтегровано. Так американський Боїнг використовує близько 40% комплектації з ЕС. Виглядає дивним, що "З точки зору Національного банку, як органу відповідального за стабільність гривні, додаткові податки на імпорт в поточних умовах мають розглядатися як заходи посилення конкурентоспроможності вітчизняних виробників, зниження відпливу валюти з країни, врівноваження платіжного балансу та скорочення дефіциту бюджету"( з листа НБУ на адресу УП). Складається враження, що наші теоретики в НБУ, чи в уряді, що готують стабілізацію гривни через оподаткування обігу валюти- не розуміють і не відчувають єкономіку. Живуть в якихось своїх дуже теоретичних реаліях. Результатом буде контрабанда, чорний валютний ринок, бартер повернеться - як під час декретів Кучми 1993-94 рр., а білі виробники зупиняться.все це вже було. Чому ми всю нашу історію ми нічого не вчимося, а вперто наступаєм на одні і ті ж граблі?
Курс буде стабільним, якщо не введуть 10% валютного податку на імпорт. Навіщо вводити такий податок – хз на тлі збільшення валютних резервів, відтермінування виплат по зовнішньому боргу та тренду на відновлення курсу гривні. ЯКЩО СТИСЛО: Три новини. Дві – добрі, одна геть погана. Почну з поганої. В інформпростір задля перевірки нашої реакції вкинули ідею, яку, взагалі, Кирило Шевченко висловив ще два місяці тому – запровадити десятивідсоткове додаткове мито на імпорт. А точніше – запровадити податок на купівлю валюти юридичними особами та підприємцями. Навіщо це робити – незрозуміло. Слідкуємо за руками: Якщо б не зруйнована промисловість, задля компенсації чого нам край потрібен імпорт. Тому що імпортозаміщення нічим робити – багато підприємств окуповані, зруйновані, не мають надійної логістики або ще що; Якщо б не наявність такого чинника, як зростаюча(хоч і недостатня поки що) зовнішня фінансова допомога; Якщо б не тільки-тільки знайдена рівновага валютного ринку навколо позначки «приблизно 37»; Якщо б не ці три «якщо», можна було б і вдатися(а може – й ні) до такого антиринкового та корупційно небезпечного кроку, як запровадження . Але зараз нафіга? Для того, щоб створити лакуну(простір) для корупційних валютних оборуток з подвійним(потрійним) курсом? Ми все це бачили в попередніх серіях. Нафіга відвертати експортерів від повернення валютної виручки, яку вони тільки-тільки почали повертати? Нафіга створювати підстави для повернення бартерних схем у зовнішній торгівлі? Але повернемось до добрих новин. Судячи із того, що станом на 1 липня золотовалютні резерви НБУ складали 22,8 млрд доларів, а також наступні тренди липня та початку серпня, то станом 4 серпня орієнтовно такі резерви могли скласти 25,5 млрд доларів – це перша позитивна новина. Тобто вище, ніж показник 1 червня(25,1 млрд доларів). Це перша добра новина. Інформацію щодо розміру валютних резервів НБУ оприлюднить не раніше п’ятниці, 5 серпня. Друга позитивна новина – створені підстави для скорочення витрат валюти урядом та державними корпораціями, а також розворот експортерів до повернення валютної виручки. Уряд провів переговори з кредиторами щодо відтермінування виплат по зовнішньому боргу. В процесі подібних переговорів і державні корпорації. Загалом це скорочує потребу у валюті для таких виплат на осінь та зиму поточного року. Експортери побачили розворот курсового тренду, а також скорочення потреб уряду у валюті – отже поновили пригальмоване повернення валютної виручки. Ще згадують про вплив морського експорту агропродукції, що, ніби, відновився 1 серпня першим кораблем з Одеси. Але цей чинник скоріше психологічний. Вартість вантажу(26 тис тон кукурудзи) складає лише 8 млн доларів. Як початок – важливо. Як реальні гроші – суто символічно. =====ЩО ДАЛІ Якщо уряд не наважиться на відверто помилкову дію – запровадження додаткового «валютного» мита, то на найближчі тижні варто очікувати стабілізації курсу гривні проти долара біля 37-39 на готівковому ринку, навіть можливо активніше його відновлення за умови покращання зовнішніх чинників. Під такими чинниками маю на увазі темпи отримання зовнішньої фінансової підтримки, відсутність поганих новин з фронту та від уряду(в сенсі – від Ради, Кабміну етс). Якщо буде запроваджений валютний податок у 10%, то це призведе до розкручування девальваційної спіралі щонайменше до рівнів 40-42 грн/долар, а також прискорення темпів інфляції одразу на 6-8 відсоткових пунктів.
Звісно, для нормалізації валютного ринку також потрібні готівкові валютні інтервенції НБУ. Тому що саме НБУ повинен компенсувати відтік готівки за рахунок «сірого експорту», причиною якого є та ж сама політика кількох валютних курсів, що запровадив Нацбанк. Звісно, потрібно врахувати і те, що в валізах була вивезена чимала кількість валюти тими нашим співгромадянами, хто рятував себе виїздом за кордон. При цьому не варто їм це закидати – вони є власниками заробленої раніше валюти, вони мають беззаперечне право розпоряджатись нею на свій розсуд. З огляду на те, що оборот готівкового ринку всередині країни оцінюється приблизно у 1 млрд доларів на місяць, курсова нормалізація вартувала б на місяць приблизно 100-120 млн доларів готівки від НБУ – це просто смішні обсяги. Не має ця проблема і логістичних перепон – вага такої маси готівки разом з безпечним пакуванням не перевищує 1,2-1,5 тон, тобто доправлення готівки в Україну не є надто складним завданням.
======== ОСЬ що пише голова Ради НБУ Богдан Данилишин – варто почитати: «Після фіксації офіційного курсу гривні до долара США на новому рівні пропозиція іноземної валюти з боку клієнтів банків перевищує попит на неї на МВРУ. Це уможливило чисту купівлю Національним банком іноземної валюти на ринку (фактично вперше після першого тижня війни, коли були запроваджені валютні обмеження) в обсязі 650 млн. доларів США за минулий тиждень. Динаміка платіжного балансу України у січні-червні 2022 року також свідчить про збалансований вплив зовнішньоекономічних операцій резидентів України із рештою світу на динаміку курсу гривні. Поточний рахунок платіжного балансу у 1 півріччі 2022 року був зведений із профіцитом 3,7 млрд. доларів США (у 1 півріччі 2021 року був від’ємним на рівні -0,2 млрд. доларів США). При цьому, баланс зовнішньої торгівля як товарами, так і послугами залишався від’ємним (-4,2 млрд. та -2,6 млрд. доларів США відповідно). Натомість суттєву підтримку платіжному балансу надавало майже триразове скорочення виплат доходів від інвестицій на користь нерезидентів та збереження стійких надходжень з оплати праці українців за кордоном. Надходження прямих іноземних інвестицій у січні-червні 2022 року становили 236 млн. доларів США та забезпечувалися, головним чином, реінвестованими доходами іноземних інвесторів (688 млн. доларів США) та новими прямими інвестиціями в українські підприємства (156 млн. доларів США), що дозволило компенсувати скорочення заборгованості українських підприємств перед прямими інвесторами-нерезидентами (-608 млн. доларів США). Водночас обсяг торгових кредитів, наданих резидентами України нерезидентам, за січень-червень сягнув 7,7 млрд. доларів США (у 2021 році становив близько 1 млрд. доларів США), що може свідчити про затримки із поверненням валютної виручки в Україну від зовнішньоторговельних операцій».
В Украине готовится ликвидация всех валютных обменников, не принадлежащих банкам. Но это еще не точно. Такая идея витает в воздухе, однако даже у Нацбанка нет к ней однозначного отношения.
В Украине готовится ликвидация всех валютных обменников, не принадлежащих банкам. Но это еще не точно. Такая идея витает в воздухе, однако даже у Нацбанка нет к ней однозначного отношения.
На початку двохтисячних це проходили і що це змінило?
Відповісти
Поперед.
Зміст
Наступ.
Гілками
і багато хто такі методи підтримує 
