Практично: - на більшості пунктів перетину кордону є прямий безкоштовний транспорт до Данії - поки що він туди прямує спонтанно та хаотично, за приватною ініціативою, координація тільки налагоджується; - власникам біометричних паспортів РЕКОМЕНДОВАНО поки що утримуватись від подачі на отримання статусу біженця, бо закон вже прийнятий але практичних рекомендацій від влади ПОКИ ЩО нема - тобто можна приїхати і жити на свої гроші на підставі безвізу, тим часом з"являться правила; - тим, у кого нема біометричних паспортів: за наявності БУДЬ-ЯКОГО документу, що підтверджує зв"язки з Україною - з"явитись до поліції, получити направлення в центр для біженців, там подати заяву на отримання місцевого ID, там же й оселитись поки виготовляють документи - потім скоріше за все направлять до комуни чи до волонтерів, що нададуть довгострокове житло; - житло, яке підготовлено комунами: здебільшого це звільнені від пацієнтів шпиталі, будинки перестарілих, літні лагеря тощо. Волонтери також надають широкий вибір житла; - транспорт по Данії - потяги та автобуси - безкоштовний; для машин на укр.номерах безкоштовні також мости та пароми. До Данії можна дістатись із волонтерами (див.вище) або залізницею Польші-Німеччини, паромами Польша-Швеція, Німеччина-Данія, рейсовими автобусами FlixBus - все це безкоштовно.
Нові ресурси: офіційний сайт МЗС Данії із інформацією для громадян України, данською, англійською, українською https://en.kriseinformation.dk/
Волонтерський сайт-агрегатор, де зібрано інформацію про приватний безкоштовний транспорт від українського кордону до Данії https://www.ukrainetodenmark.com/
Відповідаю відразу на кілька однотипних питань: 16 березня має бути прийнято в останньому читанні закон, що дозволить - спростити процедуру реєстрації біженців - автоматично видавати їм дозвіл на працю та соціальну страховку - визначить розміри та джерела фінансування матеріальної допомоги. До цього часу всі заходи із транспортування, розселення, мат.допомоги тощо здійснюються за рахунок ВОЛОНТЕРІВ та приватні кошти (пожертви) фіз.осіб та організацій - місцеві влади ПОКИ ЩО не мають механізму залучення бюджетів - хоча гроші підготовлено, активно готується житло, школи тощо. Єдине виключення - це центр біженців під егідою Червоного Хреста https://www.rodekors.dk/vores-arbejde/roede-kors-asyl/asylcentre/center-sandholm але умови там для дуже невибагливих і - ПОКИ ЩО - волонтерського житла для того, щоб пересидіти принаймні до 16.03, вистачає всім бажаючим.
Швиденько збігав за своїми біженцями до Варшави. Мої враження:
- на станції Варшава-Східна людей багато, але й багато й волонтерів, поліції, медиків тощо. Умови цілком пристойні, пересидіти там добу можна в теплі, безпеці і відносному комфорті - по А2 йде багато українських легкових на захід - але й прям БАГАТО кацапських фур на схід - автобуси, що забирають українських біженців до Данії - непогано організовані (два водії, медсестра і перекладач, вода-іжа, в т.ч. людей погодували на паромі до Данії) - на данській стороні - вибірковий поліцейський контроль, перевіряють автобуси та деякі легкові. Оскільки в моїх пасажирів були біометричні паспорти - ми не зупинялись (і нас не зупиняли); якби біометрії не було- треба було б зупинитись і поліція занесла би дані в систему, а потім роздрукувала б папірець-"візу" тривалістю 14 днів - протягом цього часу треба з"явитись до поліції або офісу комуни за місцем перебування і оформляти документи далі.
Висновки: від Польші до Данії дістатись можна безкоштовно у дуже пристойних умовах (зважаючи на те, що транспорт - волонтерський).
Бачу, що людям вдається діставатись не тільки від прикордонних міст - але й "із середини" Польші, волонтери возять з Познані, Вроцлава тощо. Фліксбус також бере біженців безкоштовно, квитки треба замовляти завчасно. Візейр вивозить безкоштовно із країн, що межують з Україною - треба мати справні документи (біометрія).
Відповідаю відразу на кілька однотипних питань: 16 березня має бути прийнято в останньому читанні закон, що дозволить - спростити процедуру реєстрації біженців - автоматично видавати їм дозвіл на працю та соціальну страховку - визначить розміри та джерела фінансування матеріальної допомоги. До цього часу всі заходи із транспортування, розселення, мат.допомоги тощо здійснюються за рахунок ВОЛОНТЕРІВ та приватні кошти (пожертви) фіз.осіб та організацій - місцеві влади ПОКИ ЩО не мають механізму залучення бюджетів - хоча гроші підготовлено, активно готується житло, школи тощо. Єдине виключення - це центр біженців під егідою Червоного Хреста https://www.rodekors.dk/vores-arbejde/roede-kors-asyl/asylcentre/center-sandholm але умови там для дуже невибагливих і - ПОКИ ЩО - волонтерського житла для того, щоб пересидіти принаймні до 16.03, вистачає всім бажаючим.
Що стало власне відомо на сьогодні: у біженців є три схеми легального знаходження в країні 1. Біженство як таке - нема документів (або хоча б біометрії), нема де і на що жити. Заселяють в лагерь для біженців, відбирають документи, готують на їх підставі "паспорт не-громадянина". Обіцяють впоратись менше ніж за 6 місяців. Протягом цього часу гарантують койку в лагері, іжу, маленькі кишенькові гроші, навчання дітям і дорослим. Після отримання паспорту - всі шляхи до працевлаштування та соціальних гарантій відкриті 2. Схема з поданням на дозіл на проживання за "спеціальним актом" - власне, цим самим законом на який чекали. Підходить для тих, в кого є документи і є де і на що тимчасово жити. Гарантує дозвіл на проживання на 2 роки із можливістю продовження, право на працю та соціальні гарантії - рівно такі самі, як у громадян Данії. За кошти місцевих бюджетів надається житло. Єдиний недолік схеми - у біженця нема права обирати, ДЕ САМЕ (географічно) він хоче жити - можна заявити про свої побажання, АЛЕ обиратиме уряд і після цього біженець ЗОБОВ"ЯЗАНИЙ жити в тій комуні, куди його направлять. 3. Безвіз - дозволяє знаходитись на території Данії протягом 90 днів (потім треба подаватись на дозвіл на продовження), все за власний кошт, без дозволу на роботу, медицину, школи тощо.
Щодо житла: - Комуни пригальмували із розселенням нових біженців у комунальне житло, бо очікують на біженців, яких розподілить до комуни влада; - У деяких комун в принципі не існує потрібної кількості житла (особливо це стосується центра Копенгагена), такі комуни будуть "розселяти" призначених їм біженців у сусідів, орендуючи їх житло (суто перерозподіл коштів місцевих бюджетів).
Для тих, хто тільки що в"їхав в країну, лишаються: - готелі-хостели-оренда за свої власні кошти - лагері біженців (туди приймуть ВСІХ, умови - життєво-необхідним забезпечать) - волонтери.
Свіжий гайд для біженців в пдф , від волонтерів - автор мені невідомий - але на перший погляд все розписано вірно й неупереджено.
Конкретні цифри: вартість житла, наданого комунами для тих, хто вже отримав дозвіл на проживання - Копенгаген: кімната в гуртожитку, 20м2, свіжий косметичний ремонт, загальні туалети та душові, загальна кухня - 2100 крон на місяць, всі витрати включені (електрика-вода-опалення) - Копенгаген: окрема однокімнатна квартира, 30м2, старий будинок із мінімальним ремонтом (вимито, пофарбовано), всі зручності в квартирі - 4400 крон на місяць, всі витрати включені (електрика-вода-опалення) - Ельсінор (45 хв до Копенгагена на потязі): окрема трикімнатна квартира, 75м2, старий будинок із свіжим косметичним ремонтом, всі зручності в квартирі - 3000 крон на місяць, всі витрати включені (електрика-вода-опалення) Ці суми - це приблизно 30% від ринкової вартості такого житла - різниця покривається за рахунок комуни. Вартість наданого комуною житла вираховується автоматично із суми матеріальної допомоги. Житло пропонується комуною один раз, вибирати не можна (окрім специфічних випадків, типу багатодітних, осіб із особливими потребами тощо) - вразі відмови, другої пропозиції не буде і людині пропонують шукати житло самостійно, при цьому виплачується матеріальна допомога.
Яка матеріальна допомога надається: - на однy дорослу працездатну людину платитимуть біля 7000 крон (на руки) - на мати з двома неповнолітніми дітьми платитимуть біля 12000 крон (на руки) Це - максимальні суми виплат, передумовою яких є інтенсивна інтеграція: відвідання мовних курсів, професійне навчання (перекваліфікація) за планом, наданим місцевим центром зайнятості - або практична робота за своїм фахом (якщо влаштує центр зайнятості, в основному це - робочі спеціальності) на місцях, наданих центром зайнятості. За недотримання правил інтеграції розмір матеріальної допомоги погрожують зменшувати, але досвіду та статистики ще недостатньо для узагальнень.
А можно плз чуть разъяснить по следующему:
Вартість наданого комуною житла вираховується автоматично із суми матеріальної допомоги.
это из пособия (условных 7к крон) высчитывается вот те "приблизно 30% від ринкової вартості такого житла" или разница которая "покривається за рахунок комуни"?
и это речь об 7к в месяц/год/единоразово или как?
А можно плз чуть разъяснить по следующему:
Вартість наданого комуною житла вираховується автоматично із суми матеріальної допомоги.
это из пособия (условных 7к крон) высчитывается вот те "приблизно 30% від ринкової вартості такого житла"
Саме так - із суми призначеної допомоги (умовні 7 тис) вираховують вартість житла (мінус стільки-то) і решту нараховують на банківський рахунок біженця - із цим виникли проблеми, великі банки перевантажені новими клієнтами (біженцями) і на розгляд заяви про відкриття рахунку може піти 5-6... робочих тижнів. Радять користуватись або банками, з якими у комун є прямі домовленості, або - маленькими банками, які боряться за клієнтів.
и это речь об 7к в месяц/год/единоразово или как?
Це - щомісячна допомога, яка виплачується біженцю за виконання їм певних умов (відвідання призначених мовних курсів, професійних курсів, інтеграція дітей через садочки та школи тощо). Про те - як довго (скільки місяців, років?) платитимуть допомогу поки що відкрито не говорять - але наполягають на тому, що біженці працездатного віку мають якнайшвидше здобути (або підтвердити) професію і перейти на нормальну зайнятість.
Я глянул намбео - 7к это ж сумма не намного ниже которую он показывает для комфортной жизни на одного. То-есть это вроде как оч хорошие условия (с учетом что жильё сдаётся с большим дисконтом). В чем подвох?
Я глянул намбео - 7к это ж сумма не намного ниже которую он показывает для комфортной жизни на одного. То-есть это вроде как оч хорошие условия (с учетом что жильё сдаётся с большим дисконтом). В чем подвох?
7k мінус 2k за кімнату із 5k на руки - це важко назвати "комфортним" життям - так, це не голодувати - але й сильно не дотягувати за рівнем до най-най-низькооплачуваних сусідів. Тобто - це не дасть померти, але спрямує думки вбік пошуків роботи.
Я глянул намбео - 7к это ж сумма не намного ниже которую он показывает для комфортной жизни на одного. То-есть это вроде как оч хорошие условия (с учетом что жильё сдаётся с большим дисконтом). В чем подвох?
7k мінус 2k за кімнату із 5k на руки - це важко назвати "комфортним" життям - так, це не голодувати - але й сильно не дотягувати за рівнем до най-най-низькооплачуваних сусідів. Тобто - це не дасть померти, але спрямує думки вбік пошуків роботи.
ну я насправді десь так і думав. в нас також збираються давати по 500 баксів на тиждень на пару місяців - все для того щоб стимулювати пошук роботи
Мовні проблеми... Вчора став свідком (і навіть трохи учасником) неприємної ситуації із "перекладачем" для біженців.
Спочатку поясню - як тут працює система: будь-хто, маючи право працювати, може пройти тест і влаштуватись на роботу в контору, що надає по всій країні послуги перекладачів. Контора оцінює рівень володіння мовою і дає доступ до агрегатора замовлень. Якщо приміром лікарю, офісу комуни або приватній компанії потрібен перекладач - вони повідомляють про дату-час-місце-тривалість-мову-тему, і це замовлення вилазить в агрегаторі, де його (за аналогією із таксі) може "підібрати" будь-хто із зареєстрованих перекладачів. Оскільки дорога до місця перекладу оплачується не як час, а суто "за проїзд" - виникають ситуації, коли до віддалених місць нема бажаючих їздити - або навпаки, перекладач, що сидить у якомусь далекому селі, бере 100% замовлень.
Так ось: на важливу зустріч (Фінансові питання) із біженцями комуна запросила перекладача. Я там був у "групі підтримки" - що офіційно дозволено і більше за те - вітається системою, бо "зменшує стрес" для біженців. Після перших кількох фраз перекладача я зрозумів, що - моя данська значно краща за іі - перекладає вона шматки фраз, не володіючи лексикою - іноді тупо не перекладає те, що МАЄ бути перекладено -просто... пропускає інформацію. Виправив (ввічливо) пару разів, потім перервав зустріч і сказав представнику комуни, що перекладач... непрофесійно перекладає. Перекладач вимагала, щоб ми (група підтримки)... всі залишили приміщення; скандал; на вимогу біженців приміщення покинула вона, а не ми - і далі до кінця зустрічі перекладали ми по черзі. (потім трохи дізнався про перекладача від тих самих біженців, що вже із нею мали справу: українка за паспортом, давно сидить в Данії, завзвята ватниця, перекладає вперто російською навіть тоді, коли просили перекладача українською - оскільки ми трохи осторонь великих міст, вона підбирає майже всі замовлення на переклад від комуни!) Поговорили з комуною, попросили їх більше не наймати саме її.
Резюме: ті, хто опинився в Данії і не володіє англійською (абсолютно ВСІ зустрічі із представниками державних органів, лікарями тощо МОЖНА вести англійською, якою тут володіє 99% населення!) - НЕ СОРОМТЕСЯ перепитувати, скаржитися тошо - бо ваші співрозмовники можуть навіть не здогадуватись шо переклад ПОГАНИЙ.
Два питання, які часто чую: 1. Як там з роботою? Роботи, що не потребує кваліфікації - повно; на моїх очах всі, хто хотів працювати на прибираннях-кухнях-конвеєрах-нігтиках тощо - вже працюють навіть без мінімального знання англійської, не те що данської. Все офіційно. Заробітня плата - низька (від 130крон за годину), якщо сукупний дохід не дотягує до раніше призначеної матеріальної допомоги (а він запросто може не дотягувати, якщо мало робочих годин, неповний графік тощо) - комунальний бюджет доплачує різницю. Із кваліфікованою роботою - значно важче, бо не існує як таких "квот" для біженців і працює вільний ринок, одже - конкуренція із всіма іншими. Є шалений попит на інженерні спеціальності, але все впирається в знання мови (моя контора шукає інженера для написання софту для промислових контроллерів вже кілька місяців). 2. Як там шукати житло з тваринами? Вкрай важко, бо більшість орендного житла та такого, що надається комунами - не передбачає проживання із тваринами (не тільки коти й собаки - а й дрібніші, типу пацюків). Лишається або сидіти з тваринами в лагері біженців, або віддавати тварину (здати до готелю - дуже дорого, але є місця; віддати "в добрі руки" - важко, особливо собак, бо вони не розуміють мови...), або шукати житло десь в глибинці (на фермах тощо) що різко віддаляє біженців від робочих місць, шкіл тощо.
А яка поточна ситуація? Написав в особисті пару питань, якщо можна.
Вперше зіткнулись із відвертим трешем: дзвонить тьотя з офісу комуни, що виконує обов"язки "коменданта" в гуртожитку для тих біженців, кого вже розподілили до нашої комуни, але ще не надали окреме житло. Просить - приїдь на інтерв"ю, треба перекладач - вона рідко коли звертається, в основному обходяться послугами офіційних перекладачів і до волонтерів не доходить.
Приїжджаю. Клієнтка: рускоязичная бабіща незрозумілого віку із двома дітьми, діти запущені - бабіща вся... пожмакана, краще не скажеш. Тема: постійні порушення правил розпорядку гуртожитку (бабіщі вже роздуплили де взяти алкашку, як сподобатись арабам на дискотеці і як зробити так, щоб власні діти не заважали відпочивати від війни). Бабіщу (вчергове! як з"ясувалось) "попередили", що треба добре себе поводити, бо будуть санкції (дітей відберуть, саму відправлять в лагерь). Бабіща розмовляє виключно матерною кацапською - послала спочатку тьотю з комуни, потім і мене до купи - розвернулась і вийшла витягнувши за собою дітей (ті взагалі тільки шмарклями шмигали, хоча комунальна тьотя намагалась із ними теж поговорити).
Тьотя вся на нервах, каже - такого раптом багато з"явилось, раніше не було - тому й запросила волонтерів, штатні перекладачі не справляються. Нічого не бояться, знають, що депортувати їх неможливо, всіх і вся зневажають і комусь підчинятися відмовляються. Рапортувати на бабіщ тьотя не хоче до останньої межі, аж доки це не перейде в кримінал - на словах боїться нашкодити іншим біженцям, імхо - боїться сама получити від комуни за те, що не змогла навести лад. Дуже просив рапортувати, бо це дійсно шкодить всім - і біженцям, і тим, хто із ними працює - але здається вона не буде...
Відповісти
Поперед.
Зміст
Наступ.
Гілками
