впервые на электросамокате проехал, во Фирмы Болт И прокатные велосипеды опанував
Да много чего в первый раз в этом году. Если сосредоточиться на позитивном и полезном для дальнейшей жизни, то: - в первый раз самостоятельно заправляла машину )) Вот это вот - вставить пистолет, зафиксировать пимпочку на ручке, расплатиться картой - впервые вожу машину заграницей - впервые в жизни живу не в Киеве - очень интересный опыт - впервые в жизни езжу на большие для меня расстояния 600-800 км. До этого за пределы Киева только дважды выезжала за рулем - впервые со своими детьми много месяцев 24/7 - до этого всегда участвовали и папа детей, и бабушки, раньше няни, а так чтоб единоличная ответственность за все - не было до этого - впервые учу новый язык в солидном своем возрасте. Думала, что выучила английский в институте, и на этом все, а нет - впервые разговариваю и пишу на украинском в быту. Хоть язык знаю с детства, всегда была в русскоязычном окружении. Это то, что вспомнилось сразу
В прошлом году многое что у нас было впервые. Я первый раз сама с ребенком проехала за световой день 850 км с тремя короткими остановками по 10 мин. А что вы сделали в прошлом году в первый раз? Не видели, узнали, а именно делали.
вперше стояв на кордоні і проводжав дружину з малим, які вперше в житті без мене на машині їхали 1000+ км за кордоном. вперше більше ніж на тиждень розлучався з сином вперше їхав 36 годин Київ-Ужгород вперше запасав пальне вперше виносив ялинку в травні вперше був абсолютно впевнений, що усе майно, що у мене лишилося - лежить в багажнику машини. (як виявилось, пощастило, і мій будинок норм) вперше зустрічав дружину з малим зза кордону вперше дізнавався чи є бомбосховище в школі малого вперше відправляв сигарети новою поштою
а от повітряна тривога і бомбардування у мене таки друге, і це мене найбільше здивувало, бо я думав, що на свій вік, я вже то пережив і хватить. Але ніт.
- прокинулася від страшного дзвінка, дзвонив брат - сказав "Київ бомблять"... - а потім збита ракета над нашим будинком... - вперше, найдовший ДН моєї дитини, 24 лютого 2022 триває досі... - вперше опинилася в окупації ... - вперше ділила крупу/цукор/борошно по грамах між всіма хто опинився з нами в окупації... а ще хліб, я простояла в черзі за ним більше двох годин на морозі, якого мені могло не вистачити... а годувати треба було 10 осіб і двох тварин... - вперше бачила як діти падають під паркан при звуку винищувача... - вперше спала повністю одягнена, в шапці, в куртці, в штанах... хіба що без чоботів - вперше бачила ворогів, розбиту техніку, трупи та зброю на дорозі, коли виривалися з окупації... - вирвавшись, перше що мені хотілося це хліба, я кілька днів не могла його наїстися... - вперше, тримаю вдома купу консервів, сухарі в банках та воду, у всьому у що тільки можна налити... - ну і переосмислила все матеріальне... список може бути безкінечним... згадувати дуже болячи:(
Зайка... Це де було? Окупація? Київська область?
А чого ялинка до кінця лютого стояла?))
вперше побував під: бомбардуванням з літака мінометним обстрілом артилерійським обстрілом ракетним обстрілом
видаляв з телефону людей, яких більше немає
жрав стільки мівіни
малював мап
вперше в мене стріляли з автомату, причому свої
А чого ялинка до кінця лютого стояла?))
Мене теж доречі цікавить. От памятаю в квітні вікна у людей в гірляндах і сніжинках. Але ж вторгнення не 10 січня а 24 лютого почалось ))
А чого ялинка до кінця лютого стояла?))
Мене теж доречі цікавить. От памятаю в квітні вікна у людей в гірляндах і сніжинках. Але ж вторгнення не 10 січня а 24 лютого почалось ))
ну, у мене зазвичай стоїть десь до кінця січня а в кінці січня - на початку лютого, я з родиною катався на лижі в Сербію, коли вернувся, якось було не до неї. Коротше, якось воно затягнулося, так
- прокинулася від страшного дзвінка, дзвонив брат - сказав "Київ бомблять"... - а потім збита ракета над нашим будинком... - вперше, найдовший ДН моєї дитини, 24 лютого 2022 триває досі... - вперше опинилася в окупації ... - вперше ділила крупу/цукор/борошно по грамах між всіма хто опинився з нами в окупації... а ще хліб, я простояла в черзі за ним більше двох годин на морозі, якого мені могло не вистачити... а годувати треба було 10 осіб і двох тварин... - вперше бачила як діти падають під паркан при звуку винищувача... - вперше спала повністю одягнена, в шапці, в куртці, в штанах... хіба що без чоботів - вперше бачила ворогів, розбиту техніку, трупи та зброю на дорозі, коли виривалися з окупації... - вирвавшись, перше що мені хотілося це хліба, я кілька днів не могла його наїстися... - вперше, тримаю вдома купу консервів, сухарі в банках та воду, у всьому у що тільки можна налити... - ну і переосмислила все матеріальне... список може бути безкінечним... згадувати дуже болячи:(
Боже, Це не ви раптом з чоловіком дотягнули до блокпосту ЗСУ, та ваша автівка з колони далі не поїхала бо в дорозі їі обстріляли з гранатомету і ви пересіли в іншу?
Зайка... Це де було? Окупація? Київська область?
київська область, під Бородянкою...
на щастя ні, ми вирвалися "без втрат", хоча за день до нашого виїзду, виїзджали ще люди ... і не виїхали:( їх розстріляли... з 5-ти автівок повернулася одна з пораненим чоловіком та дитиною:( хоч і їхали ми під обстрілами, нас наче хтось "накрив" та вберіг...
я перший раз в минулому році, і взагалі в житті, пішов служити...
блин, в теме как-то больше грусного а кто вспомнит радостные события, произошедшие впервые?
впервые на электросамокате проехал, во Фирмы Болт
Это он на фото?
Жить и работать в зоне боевых действий с ежедневными обстрелами ствольной и реактивной артиллерией.
- прокинулася від страшного дзвінка, дзвонив брат - сказав "Київ бомблять"... - а потім збита ракета над нашим будинком... - вперше, найдовший ДН моєї дитини, 24 лютого 2022 триває досі... - вперше опинилася в окупації ... - вперше ділила крупу/цукор/борошно по грамах між всіма хто опинився з нами в окупації... а ще хліб, я простояла в черзі за ним більше двох годин на морозі, якого мені могло не вистачити... а годувати треба було 10 осіб і двох тварин... - вперше бачила як діти падають під паркан при звуку винищувача... - вперше спала повністю одягнена, в шапці, в куртці, в штанах... хіба що без чоботів - вперше бачила ворогів, розбиту техніку, трупи та зброю на дорозі, коли виривалися з окупації... - вирвавшись, перше що мені хотілося це хліба, я кілька днів не могла його наїстися... - вперше, тримаю вдома купу консервів, сухарі в банках та воду, у всьому у що тільки можна налити... - ну і переосмислила все матеріальне... список може бути безкінечним... згадувати дуже болячи:(
После такого не хочу ничего своего перечислять...
блин, в теме как-то больше грусного а кто вспомнит радостные события, произошедшие впервые?
Я могу. Съездила погладить Жирафа. Давно мечтала, но долго откладывала, а в войну как-то дошло,что откладывать больше некуда.
а кто вспомнит радостные события, произошедшие впервые?
вперше видав онуку заміж...
Я могу. Съездила погладить Жирафа. Давно мечтала, но долго откладывала, а в войну как-то дошло,что откладывать больше некуда.
Відповісти
Поперед.
Зміст
Наступ.
Гілками
Фирмы Болт 
)) Вот это вот - вставить пистолет, зафиксировать пимпочку на ручке, расплатиться картой 
