є кілька стільці з радянських часів, але у доброму стані, глобальної реставрації не потребують, тільки є бажання перефарбувати їх у білий колір. бачу варіанти: 1. віддати кудись у майстерню 2. робити самостійно (час та натхнення маю, руки теж). фото: https://ibb.co/NZZNXC0 https://ibb.co/ZJhWdRC
якщо самостійно, то циклювати, чи зашкурити, цикля ручна не проблема, можна вважати, що є, є ще ленточна шліфмашинка.
перед фарбуванням обов'язково грунтувати? якщо так, то який грунт, та яку обрати фарбу?
Я так робив чотири шт на кухню- віддав в майстерню. Перефарбували в чорний матовий і повністю нове сидіння, чорний дермантин. Візуально вийшло дуже добре, не сподівався. Вже 5 років фарбований каркас як новий. По ціні десь 2 рімейка за один новий масового сегменту.
поділіться досвідом, може хто робив таке?!
є кілька стільці з радянських часів, але у доброму стані, глобальної реставрації не потребують, тільки є бажання перефарбувати їх у білий колір. бачу варіанти: 1. віддати кудись у майстерню 2. робити самостійно (час та натхнення маю, руки теж). фото: https://ibb.co/NZZNXC0 https://ibb.co/ZJhWdRC
якщо самостійно, то циклювати, чи зашкурити, цикля ручна не проблема, можна вважати, що є, є ще ленточна шліфмашинка.
перед фарбуванням обов'язково грунтувати? якщо так, то який грунт, та яку обрати фарбу?
Віддати комусь в роботу простіше, якщо зроблять добре і по грошах влаштує. Але я таке люблю сам зробити, правда, маю досвід трохи і інструменти. Шкода під фарбу. Вроді не видно якихось пошкоджень критичних. Якщо так уже треба білий колір, є білий лак акриловий, позаминулого року робив собі двері в гардеробну, саме ним лакував: https://rozetka.com.ua/ua/maxima-4823083302092/p309676573/characteristics/ Особливого обладнання не треба, шкурка різної зернистості, брусок невеликий під шкурку для плоских поверхонь. Що можна - розібрати, те, що не на клею. Вишкурити до чистого дерева. Лакувати можна пензлем. Можна й фарбопультом задути, але якщо пензлем - гарно підкреслиться фактура дерева. А після пуліка поверхня буде більш рівна і фарбоподібна. Грунтувати тим же лаком, можна навіть не розводити рідше. Дуже зручно, що він водорозчинний, інструмент просто під краном після кожного використання помив - і далі користуєшся. Між шарами легко проматувати чимось типу 500-ки, ворс прибрати, чи мало що там прилипне. Сохне дуже швидко, запаху практично нема. Приєднаю фото згаданих дверей, там шарів 5 лаку, наносив пензлем, вздовж волокон.
Я б теж не фарбувала. По фото вони в гарному стані, покривала би білим бейцем.
І також не циклювала би, а знімала покриття розчинником. Я використовую змивку СП6 Хімрезерв.
Плюсую! На дачу назбирали свого часу біля мусорки Змивкою знімала старе покриття,шкурила вручну.Підклеїли те,що хиталось-розсохлось і пульвером пофарбували тонованим лаком.
поділіться досвідом, може хто робив таке?!
є кілька стільці з радянських часів, але у доброму стані, глобальної реставрації не потребують, тільки є бажання перефарбувати їх у білий колір. бачу варіанти: 1. віддати кудись у майстерню 2. робити самостійно (час та натхнення маю, руки теж). фото: https://ibb.co/NZZNXC0 https://ibb.co/ZJhWdRC
якщо самостійно, то циклювати, чи зашкурити, цикля ручна не проблема, можна вважати, що є, є ще ленточна шліфмашинка.
перед фарбуванням обов'язково грунтувати? якщо так, то який грунт, та яку обрати фарбу?
Я таке робив сам. Трошки "гєморно", але результат сподобався) Пошукаю фото процесу)
Я так робив чотири шт на кухню- віддав в майстерню. Перефарбували в чорний матовий і повністю нове сидіння, чорний дермантин. Візуально вийшло дуже добре, не сподівався. Вже 5 років фарбований каркас як новий. По ціні десь 2 рімейка за один новий масового сегменту.
найшов якісь контакти майстра, надіслав фото та питання про вартість. отримав відповідь - 1500 грн. за один стілець, при тому, що ремонтувати сідушки не треба, а тільки перефарбування каркасу!! за такі гроші вже й на нові можна десь дивитись! мабуть прийдеться самостійно. вже спробував, старе покриття вручну знімається добре, але треба розбирати каркас на деталі, щоб зробити якісно, от тут - найскладніше! не вистачає злісті, ! мало того, що стільці не імпортні, а совкові, з часом розхитивувались на шипових з'єднаннях. от тут злість, тому що тесть мій бляха великий домашній майстер, розхитані з'єднання укріплював цвяхами та радянськими ж шурупами !! витягнути цвяхи, забиті під шляпку, та зроблені великою ядерно-космічною державою радянські шурупи - справа практично нереальна! я би адептам совка за відданість призначив примусову "нагороду" - цілодобово вкручувати та викручувати радянські шурупи та й з шляпкою не хрестовою, а прямим шліцом, та ще й радянською викруткою (отвьорткою)!
не вистачає злісті, ! мало того, що стільці не імпортні, а совкові, з часом розхитивувались на шипових з'єднаннях. от тут злість, тому що тесть мій бляха великий домашній майстер, розхитані з'єднання укріплював цвяхами та радянськими ж шурупами !! витягнути цвяхи, забиті під шляпку, та зроблені великою ядерно-космічною державою радянські шурупи - справа практично нереальна! я би адептам совка за відданість призначив примусову "нагороду" - цілодобово вкручувати та викручувати радянські шурупи та й з шляпкою не хрестовою, а прямим шліцом, та ще й радянською викруткою (отвьорткою)!
Справедливості ради це зараз ми балувані: в інтернеті ознайомились з усіма можливими технологіями, в якому-небудь епіцентрі прикупили все, що потрібно, і якщо руки правильно виросли - не гірше заводу можна зробити, а то й краще. А тоді не було нічого, ні інформації, ні інструментів, ні матеріалів толком. Тому кожен викручувався, як міг.
З тими самонарізами може допомогти, наприклад, реноватор з полотном вузьким для металу, можна поглибити шліц шурупа, не пошкодивши нічого довкола. Ну чи гравером.
не вистачає злісті, ! мало того, що стільці не імпортні, а совкові, з часом розхитивувались на шипових з'єднаннях. от тут злість, тому що тесть мій бляха великий домашній майстер, розхитані з'єднання укріплював цвяхами та радянськими ж шурупами !! витягнути цвяхи, забиті під шляпку, та зроблені великою ядерно-космічною державою радянські шурупи - справа практично нереальна! я би адептам совка за відданість призначив примусову "нагороду" - цілодобово вкручувати та викручувати радянські шурупи та й з шляпкою не хрестовою, а прямим шліцом, та ще й радянською викруткою (отвьорткою)!
Справедливості ради це зараз ми балувані: в інтернеті ознайомились з усіма можливими технологіями, в якому-небудь епіцентрі прикупили все, що потрібно, і якщо руки правильно виросли - не гірше заводу можна зробити, а то й краще. А тоді не було нічого, ні інформації, ні інструментів, ні матеріалів толком. Тому кожен викручувався, як міг.
З тими самонарізами може допомогти, наприклад, реноватор з полотном вузьким для металу, можна поглибити шліц шурупа, не пошкодивши нічого довкола. Ну чи гравером.
заради справедливості: 1 так, згоден, матеріали та інструменти тоді були повне лайно! та й інструментів було обмаль, дірки у бетоні били молотком та шлямбуром, чопики вирізали власноруч. 2. але й тесть ще той "майстер" оновлював фарбу на вікнах, жодного разу на знямав стару, фарбував по старій, я коли знімав фарбу, там під десяток шарів було, а паркет лакував, жодного разу не циклював мазав лаком поверх, навіть не відсуваючи меблеву "стінку", я коли робив косметичний ремонт квартири, перед циклюванням відсунув меблі, а там, де вони стояли, чистий не лакований паркет! тому я й не здивований шурупами та цвяхами у стільцях, тільки злий! до речі, мій дід покійний вже, у якого я підглядав у шкільному віці, як майструвати по хазяйству, він колись укріплював розхитані табуретні шипові з'єднання , якось марлею, змоченою у молоці, якщо я не помиляюсь по пам'яті. процес іде норм, два стільця ніби вдалось розібрати, один не без розломів, але то все не біда, клеїться та шпаклюється, покриття знімається вручну норм, наждачкою шліфується до гладенько. залишається обрати чим крити, бейц, чи якимось акріловим засобом! дякую всім дописувачам за підказки та поради, прошу пробачити за мої бурчання!
Якщо колір чистого дерева під лаком не влаштовує, раджу покривати бейцем(притемнити дерево), а потім лаком. Ще як варіант масло-воском. Масло-воск можливо і кращий варіант т.я. покривати лаком бажано пульвером. Якщо не пульвером, а кісточкою - на виході так собі вигляд буде. Масло воск же просто втираємо тряпочкою + можна зразу підібрати тонований масло воск. Його 50грам хватить на всі 4 стільця в декілька шарів. Також великий плюс, згодом можна підмазати тим же маслом витерті чи пошкоджені місця.
П.С. Ну і масло-воск тіпа ж натуральне, екологічніше
до речі, мій дід покійний вже, у якого я підглядав у шкільному віці, як майструвати по хазяйству, він колись укріплював розхитані табуретні шипові з'єднання , якось марлею, змоченою у молоці, якщо я не помиляюсь по пам'яті.
я думаю це все ж був ПВА))
Тут питання в тому, що ТС білий колір. Так-то олія звичайно краще, але білий воно не дасть, навпаки, навіть без кольору результат дасть жовтіший. 2ТС: під олією без кольору результат буде +- як у тієї ж деревини, змоченої водою.
Знаю, що під олію відбілюють розведеною акриловою фарбою, але сама так не робила. Як покриття олія звичайно краще, практичніше, приємніше на дотик.
до речі, мій дід покійний вже, у якого я підглядав у шкільному віці, як майструвати по хазяйству, він колись укріплював розхитані табуретні шипові з'єднання , якось марлею, змоченою у молоці, якщо я не помиляюсь по пам'яті.
я думаю це все ж був ПВА))
ні не ПВА точно! все ж таки з часом й та марля розхиталась, табуретки менш міцні за стільці, у нмх немає спинки.
Тут питання в тому, що ТС білий колір. Так-то олія звичайно краще, але білий воно не дасть, навпаки, навіть без кольору результат дасть жовтіший. 2ТС: під олією без кольору результат буде +- як у тієї ж деревини, змоченої водою.
Знаю, що під олію відбілюють розведеною акриловою фарбою, але сама так не робила. Як покриття олія звичайно краще, практичніше, приємніше на дотик.
дякую! подумаю, є ще час, не всі стільці розібрані та оброблені ))
Масло-воск є і білий. Єдине щоб добитися глибокого білого кольору потрібно буде мінімум 3 шари покласти, а потім фініш прозорий.
Масло-воск є і білий. Єдине щоб добитися глибокого білого кольору потрібно буде мінімум 3 шари покласти, а потім фініш прозорий.
не знайомий мені цей процес нажаль, не бачив такі роботи. а який метод обрати, не хочеться помилитись, переробити не проблема, але ж ті матеріалиоздоблювальні грошей коштуть.
Цей процес не потребує ніяких навиків і пробачає всі помилки. Є багато масел, але одним із найкращих гугліть Osmo. В Києві є декілька магазинів де можна і купити, і получити вичерпну інформацію від консультантів, і саме головне - в цих магазинах дуже багато зразків. Можна потрогати і вибрати тонування і т.д.
Цей процес не потребує ніяких навиків і пробачає всі помилки. Є багато масел, але одним із найкращих гугліть Osmo. В Києві є декілька магазинів де можна і купити, і получити вичерпну інформацію від консультантів, і саме головне - в цих магазинах дуже багато зразків. Можна потрогати і вибрати тонування і т.д.
так, результатами процесу підготовчої обробки я задоволений, норм, не складно! більше зусиль та мороки - процес розборки, деякі деталі приходиться просто ламати-вибивати, але то фігня, струбцина є, столярний клей також! дякую за підказку, подивлюсь, почитаю про Osmo! пульвика не маю, подумалось, що є ще аерозольні фарби у балончиках, але скільки їх потрібно не уявляю, та у скільки грошей вони обійдуться всі.
На рахунок ціни не зоорієнтую, сам не встигаю за підвищеннями тих самих цін. Що стосується аерозольних балончиків да, вибрати можна що завгодно, але хочу застережити. Як для мене самий головний недолік аєрозолів всіх, так це те, що в балончиках дуже рідка краска, як вода. І якщо рука не набита ними фарбувати, дуже легко залишити напливи фарби(соплі).
дякую всім, за поради та підказки. про роботу не буду розказувати, довго це, але результат є, та доволі непоганий, як на мене. зараз от про що. як зміцнити шипове з'єднання проніжок із ніжками, щоб і не розхитувались швидко, та не були з'єднанні намертво назавжди (якщо це робити на столярний клей), тобто, щоб,провсяк випадок, була можливість їх розібрати?
Відповісти
Поперед.
Зміст
Наступ.
Гілками
за такі гроші вже й на нові можна десь дивитись!
! мало того, що стільці не імпортні, а совкові, з часом розхитивувались на шипових з'єднаннях. от тут злість, тому що тесть мій бляха великий домашній майстер, розхитані з'єднання укріплював цвяхами та радянськими ж шурупами 
!! витягнути цвяхи, забиті під шляпку, та зроблені великою ядерно-космічною державою радянські шурупи - справа практично нереальна! я би адептам совка за відданість призначив примусову "нагороду" - цілодобово вкручувати та викручувати радянські шурупи та й з шляпкою не хрестовою, а прямим шліцом, та ще й радянською викруткою (отвьорткою)!
це зараз ми балувані: в інтернеті ознайомились з усіма можливими технологіями, в якому-небудь епіцентрі прикупили все, що потрібно, і якщо руки правильно виросли - не гірше заводу можна зробити, а то й краще. А тоді не було нічого, ні інформації, ні інструментів, ні матеріалів толком. Тому кожен викручувався, як міг. 
