Історія така. Десь, на дачних участках біля лісу на смітнику жили собі кошенята, штук 7. Люди їх підгодовували, але вони таки дикі, людей боялися. Ближче до кінця сезону, стали люди шукати хто б їх розібрав домів. Ну, і одного такого ми погодились взяти собі. Ловили їх щось не два тижні, всіх прилаштували. І от, наше теж приїхало. Мале, десь 3-4 міс, всього боїться, шипить, цапається та кусається. Місяць воно ховалося попід шафами, за унітазом, ще десь. Лоток зразу знайшло, їсть добре, але бажано щоб ніхто не бачив, а через тиждня два - почав вилазити, обдивлятися, вночі досліджує квартиру, згодом почав гратися м'ячиками, іграшками - тобто цілком активне кошеня. Одна проблема це те, що людей він до себе не підпускає, все також шипить і кидається. За місяць до нього навіть доторкнутися не вдалося. І от питання - його потрібно б до ветеринара занести, щеплення, а потім стерелізацію зробити, але я не уявляю як його зловити. Звісно, можно насильно, але боюсь тоді втратимо навіть зародки довіри. І от що його робить? Може хто стикався з такими дикими котами (feral cats)..
привыкнет у меня тоже найденыш к нам привыкла, а вот чужих панически боится, громкие звуки, разговоры на площадке за дверью, обстрелы ваще атас..... потом и стерилизуете, все равно сейчас дома без лишних контактов молодцы, что взяли
Спасибо за поддержку
упд: а то я уже стал переживать, может неправильно біло их забирать, может им там было бы лучше, в стає своей... но зима на носу, люди уедут. Кстати, они почти все со следами благородных пород -дачники привозят своих котов, а эти плодятся на мусорках..
тоже 3х месячного подобрал, но походу голодный был и когда ел муркал, в этот момент и гладили приучали, сейчас год, хозяин квартиры уже, но у меня еще и собака есть, учит его всему, научил бегать встречать когда кто-то приходит уходит.
Спасибо за поддержку
упд: а то я уже стал переживать, может неправильно біло их забирать, может им там было бы лучше, в стає своей... но зима на носу, люди уедут. Кстати, они почти все со следами благородных пород -дачники привозят своих котов, а эти плодятся на мусорках..
Вловити кошеня щоб відвезти до лікаря не проблема: прибрати усю їжу у квартирі, покласти шматок м'яса у переноску та й зачинити мишоловку. Привчити до людей складніше. Я б взагалі кошеня з вулиці до себе в квартиру не брав - вже мав досвід. А так найпростіше - через їжу знов таки. Нічого не давати півдня - сам прийде і почне об ноги тертися. Сидіти на руках - з цим може бути невдача в принципі. Свого високопородного кота, виведеного саме для комфортного сидіння на руках, не можу привчити це робити вже два роки. Лягає на дивані поряд, любить щоб його чухали, але тільки не на руках. Це при тому, що не вміє ричати, сичати, дряпатися, кусатися і нявкати - лише тихо пищить (така порода). Він ще й боїться усіх незнайомців, які заходять до квартири і ховається.
Вам допоможе клітка. Досить велика, щоб міг рухатися, але ненадовго велика, щоб не міг від Вас далеко втекти. З клітки не втече, і можна налагоджувати контакт. Спочатку не намагатися гладити, а просто годувати, потім смаколики з рук і т.д.
Також гарно працюють такі ласощі моя кішка за них і на руки сама йде, і кігті згодна, щоб стригли, і лапами не махає. Але коти сестри їх чомусь не оцінили(( та все ж спробувати варто, якщо сподобається швидше контакт встановите
Вам допоможе клітка. Досить велика, щоб міг рухатися, але ненадовго велика, щоб не міг від Вас далеко втекти. З клітки не втече, і можна налагоджувати контакт. Спочатку не намагатися гладити, а просто годувати, потім смаколики з рук і т.д.
Також гарно працюють такі ласощі моя кішка за них і на руки сама йде, і кігті згодна, щоб стригли, і лапами не махає. Але коти сестри їх чомусь не оцінили(( та все ж спробувати варто, якщо сподобається швидше контакт встановите
Тобто, зловити його, коли він тільки но почав освоюватися в хаті, і посадити в клітку? За смаколик дякую, спробуємо ще такий. Насправді, він цілком спокійний, тільки при спробі торкнутися його відбувається таке:
Моя сестра з чоловіком взяли вже підрослого кота (десь рік), якого зловили в Гідропарку. Я його віз у Львів для них експресом, йому зробили всі щеплення і ветогляд. Спочатку він був досить шуганий, вічно ховався під диван, десь ще рік-два тільки коли сторонні люди. Десь лише років через 5 він перестав шугатися сторонніх, зараз навіть приходить посидіти поруч коли люди вечеряють, але якщо хтось навіть із знайомих зробить різкий рух або щось раптово впаде - тікає кулею. На руки не йде взагалі, може тільки секунд 10-15 потерпіти коли сестра чи я його тримаємо, потім тікає. Так що дикі коти частково дикі на все життя...
Якщо швидко, надійно і гарантовано - то це клітка. Кошеня садять у клітку, щоб збільшити з ним контакт. Сама маю "підвального" кота. Мамку розірвали у грудні собаки і сестру попросили забрати диких кошенят на перетримку, з умовою, що весною заберуть назад і випустять біля котобудиночків. Досвіду було ще мало, тому кошенята були у "вільному польоті" в кімнаті. Приручалися більше 2х місяців. Сестру забрали кошатники, а я Маріка, випустити не піднялася рука. Абсолютно непристосований до вулиці, не боїться собак, зате недовірливий до людей. Сина панічно боїться до цього часу Але дуже лагідний і ніжний. Була б можливість повернутися назад, однозначно вибрала б клітку.
Зараз сестра всіх кошенят без кішки поміщає в клітку на період карантину. Їх треба обробляти, контролювати стан, адаптація проходить швидше і ефективніше.
Якщо оберете варіант без клітки, ще можна годувати з руки улюбленою їжею, гарно заходять сире м'ясо (яловичина, курка), чи твердий сир. І коти легше йдуть на контакт, коли сидиш чи навприсядки
Так що дикі коти частково дикі на все життя...
Частково є таке, можна адаптувати, але це такий шматок роботи, і не завжди результативний, залежить від багатьох факторів.
Зараз такий вал домашніх, непристосованих кошенят, забиті всі перетримки і притулки і менше не стає
Ефективніше диких кішок, стерилізувати, перетримати на післяопераційний період, і випускати в місця проживання.
Але на дачах кошенята та й коти взимку, як правило, не виживають
я взяв дике , яке викинули маленьким на смітник і воно там два тижні прожило бо підкормлювали сусіди. все аналогічно, їсти виходило тільки коли я відійду на декілька метрів. Потім я почав підходити коли воно їсть - десь тиждень пройшов поки перестало тікати потім пробувати його гладити коло воно їсть - ще пару тижнів пройшло поки дозволило (на початку шипіло і кусало руку) сумарно через 2 місяці я вже міг брати на руки , але воно виривалось і тікало коли хтось підходив Для того щоб дозволило іншим людям гладитись пройшов ще місяць. Якщо комусь подобається - забирайте, в мене ще є
Такий класний малий
«Голод нє тьотка», коли сусідка кудись їде, то її коти різко перестають мене боятися, і чемненько сидять біля ніг поки корм насипаю. Як тільки повертається, і близько не підходять і тікають, наче вперше бачать
Відповісти
Поперед.
Зміст
Наступ.
Гілками
