autoua
×
Autoua.netФорумАвтотури за кордон

Поїздка до Ромунії (14-29 липня 2007)

читатель *****
Львов
Сообщения: 11
С нами с 22.08.2007

Поїздка до Ромунії (14-29 липня 2007)
      22 августа 2007 в 13:46 Гілками

Привіт всім!
Читав Ваш форум раніше, тепер вот вирішив поділитись своїм першим відгуком про подорож.

Поїздка до Ромунії (14-29 липня 2007)


Маршрут: Львів – Чернівці – трасаЕ85 – Siret – Suceava – Urziceni – трасаE60 – Slobozia – траса21-3А – Fetesti - Constanta – COSTINESTI – Constanta – трасаE60 – Harsova – Slobozia – Uziceni – траса1D – Ploesti – трасаE60 – SINAIA – BUSTENI – RASNOV – BRAN – BRASOV – SIGHISOARA – TagruMures – CljujNapoca – трасаЕ81 – SatuMare – трасаЕ58 –ВИНОГРАДІВ – Хуст – Львів.

Підготовка:
Вибрали Ромунію по декільком причинам, по-перше дуже хотілось подивитись місця описані в творах Брема Стокера «Дракула» і Елізабет Костова «Історик», а також нам підходили піщані пляжі ромунського побережжя оскільки вперше беремо з собою Софійку, якій два з половиною років і вона дуже любить ліпити пасочки. Також з нами знову їде Леся. Візи замовили в Одеській тур фірмі Модес , яка дуже оперативно відповідала і не вимагала надлишкових довідок, як інші. Туристичні візи на 15 днів для дорослих коштують 40$, діти безкоштовно, ще 10$ послуги фірмі і 90гр три мед страховки. Вивчили описи авторушників з їхніми мадрівками а також пропозиції по готелях і курортах головного тур-оператора по Ромунії фірми УкрРом, але від покупки утримались, хотілось перед оплатою самому переконатись, що готель задовільняє нас, оскільки в неті є не дуже хороші відгуки про деякі з Ромунських готелей, і як виявилось пізніше рішення було правильне. Подорож спланував наступним чином: швидка дорога на море через Чернівці - Сучаву без ночівлі, з таким розрахунком, щоб приїхати рано і мати досить часу для вибору курорту і готелю, коли буде час тоді огляд фортеці XIV ст. в місті Сучава і монастиря Воронець, який в 40 км праворуч маршрута, відпочинок на морі 11 ночей, зворотня дорога з двома ночівлями через гори через Брашов-Мукачево, в останній 15-й день візи виїзд з Ромунії і коли буде нагода оглядини залишків фортець у Виноградові і Хусті на нашій стороні.

Старт:
Виїзджаємо 14-го липня в 14.00 на Чернівці, в місті обмаль знаків і дорога в «кращих традиціях» Львівських доріг. За містом на останній ОККО заправці заливаю повний бак 92-го, перед кордоном купляю Зелену карту на 15 днів(167гр), черги практично немає але тут мене осінило, що забув взяти нотаріально завірений дозвіл від дружини на виїзд дитини за кордон. Хоч дружина і поряд, але їде по старому закордонному паспорту із ще незміненим прізвищем. Знаючи про теперішні проблеми з виїздом дітей заздалегідь зробив таке доручення…але чомусь забув його вдома . Але добровільно кататись лишніх 600км бажання не було…пробуємо прорватись без доручення. На паспортному контролі зразу замітили брак доручення, я пояснив що дружина їде по старому прізвищу, нас попросили свідоцтво про народження дитини, яке я і не планував брати з собою, здогадався показати права Орисі з новим прізвищем(хоч якийсь док.). Після того нас попросили від’їхати в сторону і чекати. Те що взялись перевіряти документи, а не відіслали до дому за дорученням вже виглядало оптимістично…перевіряли вони все більше години…цікаво по яким базам даних, але докопалися що ми таки одружені і для перевірки перепитали в якому році це було, добре що я пам’ятав рік . Тоді ще трохи повозились і з попередженнями, що це останній раз нас так пускають і що закордонний паспорт слід було поміняти в три місячний термін, а не їздити по ньому ще 7 років після зміни прізвища, але таки пропустили. До наступної подорожі пообіцяли собі таки поміняти паспорт на новий.


На ромунській стороні приготувався платити всякі дезинфекції і інші побори про які багато начитався в інеті, але яке ж було моє здивування, коли прикордонники лише запиталися в яке конкретне місто ми їдемо відпочивати, чи не веземо багато цигарок і все…ніяких перевірок багажа, екологій, дезинфекцій чи віньєток за дороги…таки дався взнаки вступ Ромунії до Європейського Союзу.
В Сіреті планував поміняти трохи грошей на леї, але єдиний обмінний пункт замітив запізно, щоб зупинитись - проскочив. До Сучави під’їхали вже запізно, щоб думати заїхати ще й в Воронець, повернув праворуч перед мостом на об’їзну дорогу. Заїхав на заправку купити карту Ромунії(11.9RON), ніяких грошей, крім леїв, не приймають…виручила Віза Класік. Дивно але в Ромунії завжди просили вводити код до кредитки…добре що мав його записаним в мобілці. Карти Сучави не виявилось, пробував розпитати як доїхати до фортеці, але мовний бар’єр був надто великий, ніхто не попався, хто б знав англійську. Так як вже почало темніти і фортеця, мабуть, була вже закрита, вирішив не шукати її а їхати далі до моря.
Із Сучави їду по знакам на Бухарест, дорога хорошої якості але багато населених пунктів в яких обмеження швидкості 50км/год і в багатьох з них бачив поліцейські авто припарковані біля узбіччя, чи це випадковість, чи спеціальний залякувальний трюк поліцейських не ясно. Всі поліцейські авто – обов’язково білі Логани, але деколи навіть без мигалок, тому легко було помітити їхні місця, та й зустрічні моргали про засади, так що мене ні разу не зупиняли.
Перший знак на Константу зустрів в Urziceni, було вже 2.20 ночі, тому після повороту ліворуч на дорогу Е60 заїхав на стояну біля якогось будинку і поспав чуток до 5.30. Цікаво, що в такій ранній час вже кругом ходили люди, а стояка виявилась повна міліцейських Логанів – безпечне місце попалось. В Slobozia знаки направляють на хорошу 4 полосну автостраду 3А, там практично немає населених пунктів тому дуже швидко доїхав до Константи. Перед Константою повернув в перший знак на Мангалію на зовсім роздовбану битонку, чого не слід було робити. Туди направляють транзитний транспорт, а далі є чудова об’їзна, якою вертався назад.
В 7.30 ми вже в Eforie Nord проїхав все місто, запаркувався біля озера і пішли дивитись на пропоновані нам раніше готелі. Виявилось що в Bran, Brad, Bega, Sirius місць немає, тому вертаємось до авто і їдемо далі. Наступна йде Eforie Sud, тут вирішив їхати по набережній і заходити в готелі поки не знайдуться місця. В першому Gloria місць також немає, але в наступному Capitol є номера з вигодами по 120леїв, але після ознайомлення з пляжом бажання залишатись в цьому курорті немає – пляжі складаються із Т-подібних хвильорізів і між ними мала відстань, так що для відпочиваючих залишишається зовсім мало місця – одні каменюки.
Наступна наша ціль – Costinesti. Ще перед поїздкою знав що це молодіжний курорт. Вже на в’їзді багато людей махає ключами запрошуючи на проживання, їдемо ближче до моря і бачимо, що все селище забудоване 2-3 поверховими віллами, які обвішані табличками Cazare, Camere liebere, що означає «Здається», «Вільні кімнати». Зупиняємось біля деяких, питаємо за ціни і дивимось умови. За 60 леїв пропонують 2 місні кімнати з умовами на поверсі, за 100 леїв хороші номера з вигодами. Вілли, які в першому ряді з номерами на море значно дорожчі. Передивившись декілька варіантів зупиняємось в Марії, в якої супер номери з ТВ, холодильником, балконом і душ/туалетом по 100 леїв, і яка погодилась здешевити ціну до 40$ за двомісний номер і 33$ для одиночного проживання, що інші не хотіли робити, кажуть, що здають номери, а скільки в ньому проживає їм все одно.
З їхньої візитки:
Cazare Costinesti
Ion Chichen tel : 0723546128
Maria Chichen tel : 0722559531
Costinesti, Str.Albatrosului Nr.5A
(50 m від моря)
english tel: 0727792742 – Veronica


Море:

Пляж в Костінешті піщаний довжиною 5 км, шириною 100-200 метрів в центрі і звужується по краях. Вздовж пляжу йде набережна з кафешками і ресторанами, по якій гуляє багато люду і в основному дійсно молодь, і що цікаво, практично, всі молоді люди в вечері мають модні „мокрі” зачіски, а деякі з ними і купаються. А ще популярна міліровка, кожен другий хлопець з міліровкою. В центрі пляжу, звичайно, дуже шумно і надто багато людей, але з краю ближче до корабля, який колись сів на мілину, спокійно і затишно. В цьому місці 50м до моря була наша вілла, і там ми переважно і відпочивали. Ще далі до корабля знаходиться пляж нудистів. Треба відмітити жіночу розкомплексованість, одна з трьох/чотирьох жінок загарає топлес на всіх курортах Ромунії, а особливо в молодіжному Костінешті. Такої кількості не бачив в інших країнах, була гарна нагода випробувати 12*х зум свого нового фотоапарата – вийшла незла підбірка фоток. Кожного вечора пляжі прибирають від сміття, якого в центрі назбирується нівроку, тому зранку пляжі в ідеальній чистоті.











На набережній знаходиться ще мегадискотека, куди кожного дня зазивали хлопчики з рупорами. Хоч дискотека була далеко від нашої вілли, бумкання ми чули практично кожної ночі до 3 години. Мені це бумкання деколи заважало спати, а от Софійка і дружина спали, як „вбиті”.

Відпочивши від дороги, 18.07 їдемо в Мамаю в аквапарк. Дорога проходить через Константу, де є знаки на Мамаю. По дорозі помічаємо знак на дельфінарій, вирішуєм, що треба також сходити…нашій малечі має сподобатись. В’їзд в Мамаю платний, одноразовий проїзд 3 леї, турнікети підняті і народ проїзджає їх не платячи, мабуть мають проїзні на довший час. Зразу за проїздом турнікетів праворуч аквапарк. Проїхавши його навколо попадаємо на велику стоянку, на якій місцями стоять знаки що вона платна, а місцями знаків нема. Ми затримались біля авто і підійшов парковщик брати платню, каже 4 леї я вже був готовий платити, а він записує годину і показує на квитанції що це за годину, щось мені перехотілось стільки платити, адже ми сюди на весь день, кажу йому що ми в аквапарк – він киває і йде…так я і не зрозумів що то було, чи платна парковка чи розвод. Вхід в аквапарк по 50 леїв на весь день, для дітей менших за 1м50см 25 леїв. Зразу за входом камери зберігання. В аквапарку багато гірок як для дорослих так і для дітей різного віку, а також гарна екскурсійна річка, яка проходить навколо всього аквапарку, і по ній плавають на кругах цілими сім’ями. Також там водяна бар стійка, танц. майданчик з фонтанами, джакузі – дуже красивий аквапарк , в якому обов’язково варто побувати, відпочиваючи на ромунському побережжі. Після аквапарку зробили собі екскурсію по Мамаї, проїхався до кінця, де також турнікети для оплати проїзду і кемпінг з великими турецькими шатрами. Люди туди приїжджають навіть з двоспальними матрацами. Подивися на пляжі – дуже широкий і довгий пляж, цікаво було б там залишитись до вечора, але малеча спала в авто, була дуже змучена гірками і не зрозуміла б нас навіщо нам ще купатись в морі після таких атракціонів.








На наступний день знову їдемо в Константу, цього разу заради дельфінарія. На першу виставу на 11.00 запізнюємось, купляємо квитки на 14.00. Так як маємо вільний час йдем на качелі поряд, пізніше дівчата пішли в мінізоо, я ж повалявся на травичці…шось вигляд ззовні того зоо мене не захоплював. По відгукам дружини там дійсно нема на що дивитись…справді міні. Вхід в дельфінарій через автоматичні турнікети, запихаєш квиток і проходиш ...в критий басейн…напроти великі вікна з яких валить сонце прямо в очі(дуже „зручно” дивитися на шоу)…і лише один напівздихаючий дельфін і 2 ліниві тюлені. Може мені б це сподобалось, як решті публіці, але побувавши в Ялтинському дельфінарії цей зовсім не дивиться . Хоча нашій Софійці дельфін сподобався(чи то просто слово гарне) і вона часто просила показати відео і фото з дельфіном.











22.07 їдемо в протилежну сторону – в Мангалію. Місто побудоване на розвалинах грецької фортеці Калатіс. На карті знаходимо що там є Археологічний музей Калатіса, але незважаючи, що місто надто маленьке не можу його знайти - тричі його об’їхав поки знайшов. В музеї написи на французькій, німецькій і ромунській, чомусь немає англійської. Не знаючи тих мов, подивились лише перший зал, далі вирішили не дивитись. Ще в Мангалії відвідали дві церкви, подивились на пам’ятник, і поїхали дивитись на пляжі. В Мангалії широкий але не довгий пляж, на окраїні Мангалії курорт називають Сатурн, тут взагалі одні Т-подібні хвильовідбійники, а от між Сатурном і Венусом довжелезний широкий пляж Adeas. Тут великі простори, дрібний пісок, дуже гарний і пологий захід в море – зручно купатись малявкам, тому сюди з’їзджаються з сусідніх курортів. На цьому пляжі наша Софійка надурілася , як могла....Вода була дуже тепла і ми практично не вилазили з неї. Софія доплавалася до того, що заснула на руках в воді . Так тут сподобалось що приїхали сюди і 25.07, а на зворотній дорозі роздивились курорти Аврора, Юпітер, Нептун, Олімп – що переходять один в наступний і мало чим відрізняються.





Роздрукувати   Нагадати!   Сповістити модератора   Відправити по E-mail
читатель *****
Львов
Сообщения: 11
С нами с 22.08.2007

Поїздка до Ромунії (14-29 липня 2007) Гори [Re: nazar_c]
      22 августа 2007 в 13:58 Гілками

Гори:
На гори разом з дорогою виділяємо останні три дні. Виїзджаємо 26.07 в 10.00 (скоріше не вийшло – а варто було) з таким розрахунком щоб встигнути на екскурсію в Палац Пелеш. По дорозі вирішуємо заїхати в Метро в Константі закупитись винцем і іншою провізією в дорогу. Далі ігнорую перший знак на Бухарест, бо не хочеться їхати тим бетонним куском дороги, яким їхали сюди, так переживаю щоб не їхати тою дорогою, що пропускаю потрібну 3А, а попадаю зразу на E60, яка виявилась не поганої якості і такоїж довжини до Slobozi як по 3А. За Harsova такий же міст через Дунай як біля Fetesti, і такий же турнікет за оплату за міст, навіть заправку на якій ми заправлялись знайши 100% такуж, прямо дежавю, вже чуть не переконаний що їхав тою дорогою… Після Uziceni їду прямо по 1D, знаю що ця дорога не ахті, але такої яка почалась через пару кілометрів не чекав: почалась дорога з гравію і швидкість 40км/год, прикинув що так до ночі можна їхати…але бачу що я не один такий…їду далі, за кілометр бачу що повезло почалась свіжо покладене полотно, яке вже не закінчувалось. В Ploeshti треба бути уважним, бо перші знаки на Brasov заводять на дорогу 1А, але нам треба Е60, на жаль на знаках в місті немає номерів доріг, дещо попетлявши знаходжу відповідну дорогу, і далі швидко добираємось до Sinaia.

Сіная.
Розташований біля підніжжя гірського масиву Бучедж, в одній з найчарівніших долин Румунії – долині Прахови, курорт відрізняється чудовим природнім оточенням: гори, висота яких перевищує 2000м, хвойні ліси з чистим, насиченим озоном повітрям, сонячні альпійські галявини. За свою чарівність курорт по праву отримав назву „ ПЕРЛИНИ Карпат”. Це пасторальне містечко, тихе та затишне, із старовинною архітектурою, вкритими черепицею загостреними дахами та коминами, які завершують образ іграшкових будиночків.
По плану в цей день маємо подивитись палац Пелеш, а завтра зранку піднятись на телекабіні в Busteni. Із нета знаю, що Пелеш закривається швидко в 16.30, паркуємо авто біля монастиря в 16.00, з надією, що ще встигнемо майже бігом проходимо довгий базар до брами замку, і тут взнаємо що дійсно замок закриваєть в 16.30, але каси закриваються в 16.00 . Нам пропонують подивитьсь ззовні і пропускають. Нічого не поробиш, заночуємо в Сінаї і завтра зранку підемо на екскурсію, а зараз можна не поспішаючи все обдивитись і сфотографувати, придбати сувеніри.
Ззовні палац не здається масивним, але вражає своєю красою. Перед палацом площадка з фонтаном і скульптурами королів і королеви. В минулому Сіная – літня резиденція королівської сім’ї Румунії. У другій половині XIX ст. король Кароль I збудував тут палац Пелеш – символ курорту, одна з найкраще збережених резиденцій Європи.
Оглянувши Пелеш бачимо що біля самого палацу є недорогий готель з * і ** кімнатами, було б дуже зручно тут же і заночувати, але на жаль місць немає. Вертаємось через базар до авто і заходимо в Сінайський монастир. Він був побудований у 1690-1695 рр. дворянином Михайлом Кантакузино після його паломництва на гору Сіная. Саме тут зберігається перша Біблія румунською мовою.
Напроти монастиря бачимо готель Інтим(цікаве поєднання), дешевий готель, вільних лише 3 кімнати, але напевно найгірших. Йдем шукати житло далі. Місто є не тільки історичним центром але і гірськолижним курортом, тому тут багато здається приватного житла. Спускаємось в місто і в центрі декілька людей пропонує Cazare, але їдемо далі, повертаю на знак telecabina. Цікаво оглянути і подивитись час роботи, на схемі видно що ця телекабіна піднімає значно нище від телекабіни в Буштені, при такій же ціні, тому цікавість проходить. На кафешці поряд наліплений листок з Cazare і телефоном, заходимо і дівчина веде нас в сусідній будинок і показує вільні кімнати, беремо велику кімнату на 4х за 100леїв.
З самого ранку під’їзджаємо вже до самого базару, місць для парковки там не багато, але зранку є місця і в 9.00 вже підходимо до Пелеш, але не тут то було, поліцаї кажуть що палац відкривається не в 9.00 як пише на таблиці, а після дев’ятої. Скільки це «після» не уточняє, пропускають тільки працівників, які сходяться дійсно після 9. Після півгодинного чекання збирається солідна кількість людей, після відкриття дороги всі біжать до каси. Для іноземців – окремий вхід, екскурсії роблять безплатно але лише коли набереться група 15 чоловік, чекати на групу не хочеться тому беремо роздруковану екскурсію одну на англо і дві по рос. і ідемо самі все оглядати, читаючи по листку текст.
Замок Пелеш був першим замком у Європі, який був повністю освітлений електрикою. Опалення централізоване: гаряче повітря поступає в кімнати з котельні через отвори в стінах. У замку більше 170 кімнат, кожна з яких викликає у відвідувачів почуття невимовного захвату. Взнаємо що на верхні поверхи пускають лише один день на місяць, забув який. За фотографування треба заплатити 40лей, що мені здалось забагато, тому пофотогафував відкритки, які продавались поруч. Поруч з Пелеш є Пелешор – літній палац без опалення, коли вже йти в нього то хіба перед Пелеш, бо після таких королівських палат він виглядав дещо біднувато.




































Буштені.
Наступна наша ціль Busteni і telecabina на скали Babele Буштени – Бабеле ( довжина – 4153м, підйом -1238м). Знаходиться на висоті 880 м в підніжжі гірського масиву Карайман, де знаходиться великий 40 метровий Хрест Героїв на висоті 2025 м, який видно в усій околиці. Чисте, насичене озоном хвойних лісів повітря, спокійна атмосфера.
Дорога до Буштені хороша але вся в пробці, обгін заборонений а потік машин їде 40км/год, добре хоч що не далеко їхати. В Буштені є вказівник на телекабіну. Підїхали біля 12-тої і вжахнулися чергою, я знав, що буде черга але щоб така…от тут і пошкодував, що вчора на годинку скоріше не виїхали, відповідно не встигли в Пелеш і не приїхали сюди раненько зайняти чергу, але нічо вже не поробиш, на гору дуже тяне. Стоїмо чотири години в черзі, міняючись, то я з сплячою на плечі Софі, дівчата за той час гуляють по місцевому базарчику і купляють для Сісі коровку, потім вони по черзі стоять а ми пікнікуємо біля річки в тіньочку. Так і дочекались кабінки, ціна не мала - 42леї за підйом/спуск, багато їдуть в одну сторону з рюкзаками, а назад мандрують пішки, але це потрібно планувати зранку, інакше прийдеться йти в темноті, а там ведмедями лякають. Хто не купив зворотнього квитка, назад все рівно спустять і тут вже можна доплатити. Багато людей іде з куртками і светрами, ми навіть почали хвилюватися, але нас заспокоїли працівники – кажуть там не холодно, і дійсно не було холодно. Телекабіна піднімає дуже швидко, в вухах клацає як при наборі висоти літаком, 10хв і ми на висоті 2290м. Звідси дуже чудовий краєвид і видно дуже далекою. Один ромун розказує і показує нам, що все що південніше це Валахія, на півночі Трансільванія, а на заході Молдавія. На горі є багато туристичних маршрутів, які відмічені різними кольорами на стовпцях, деякі для спуску, інші на вершину до телевишки звідки добре видно Трансільванію чи до Хреста Героїв, але такі переходи не для нас з малою Софі, обмежуємося кілька кілометровою прогулянкою і оглядом витесаних повітря каменів „природних скульптур” Бабеле(Бабусі) і Сфінксу. В 4.30 закінчується спуск тому вертаємось назад, дивно але черги назад практично немає, виглядає що дійсно багато іде пішки по маршрутам.











Роздрукувати   Нагадати!   Сповістити модератора   Відправити по E-mail
читатель *****
Львов
Сообщения: 11
С нами с 22.08.2007

Поїздка до Ромунії (14-29 липня 2007) Гори2 [Re: nazar_c]
      22 августа 2007 в 14:01 Гілками

Рашнов.
Рашнов знаходиться внизу за горами і веде до нього красивий спуск-серпантин 73А з 180 градусними поворотами, дорога хороша тому таке катання одне задоволення. Знаків на фортецю немає, але населення привітне і радо показує куди звернути. Приїзджаємо і паркуємось на нижній безкоштовній парковці, хоча є ще й дві верхні платні, до яких іде поганенька дорога з каменів і не всі ризикують по ній їхати. Фортеця розташована на вершині пагорба. На верх ідемо пішки, вже перед шостою, але фортецю і не планують закривати.
Фортеця Рашнов була побудована в XIV столітті для захисту місцевого населення від навал татар і оттоманів, тому це практично містечко в фортеці, із своїми вуличками і будиночками рестораном і т.д. В фортеці є історичний музей із зброєю, манускриптами , навіть скелет за склом лежить 1700го року захоронення. На вуличках багато різних повозок, знарядь праці, глечиків. Найглибший колодязь Трансільванії перебуває саме тут. Його глибина становить 147 м. Її копали два турки 17 років, вони були в полоні і їм пообіцяли що коли вони доберуться до води їх випустять. Також там є площадка для стрільби з лука. З вершини відкривається чудовий вигляд на місто і долину, там же є дві платні збільшувальні труби для оглядин місцевості, одна з яких трохи поламана і працює на халяву.
Зустріли там людей в національному одязі, вони радо з нами фотографувались, потім коли розглядали фотографії побачили, що зустріли цю ж компанію на наступний день в Сігішоарі, але про це згодом.










Бран
До Брана приїзджаємо по сьомій, відповідно замок Дракули вже закритий, але все рівно знаходимо його, щоб оглянути. Машину паркуємо біля готеля, що навпроти монастиря, бо біля стін монастиря зробили платну парковку і кругом заборонена парковка. Оглядати вже нема що, бо прохід закритий, тому на базарчику питаємось про житло, один доброволець провів до декількох сусідніх хат, потім зайшли глянули на той готель де ми були припарковані(погані номера) і двокімнатні апартаменти напроти(140лей), потім проїхався ще в сусідню бічну вулицю і знайшов там найкращий варіант – спальня на трьох з душом і туалетом + вітальня + бесідка на дворі з каміном і з дровами. І все це за 70леїв. На в’їзді в Бран я помітив супермаркет, раз маємо бесідку з каміном, то їдемо туди і влаштовуємо собі барбекю. Так насвяткувалися, що забули пройтися і подивитись на підсвітку замку Дракули в ночі. Зранку, зі свіжими силами, ідемо на екскурсію. Вхід на територію прилеглого до замку парка знаходиться поруч базара з сувенірами.
Бран було засновано у 1367 року. В 1378 році був побудований прикордонний замок- фортеця, якому призначено було стати легендарним. Бран, відомий замком кровожерливого вампіра графа Дракули. Він виглядає саме так, як його описав Брем Стокер у своєму відомому романі "Дракула". Також дуже цікавий роман Елізабет Костова "Історик" описує цю місцевість. Замок перебуває на вершині високого схилу, оточеного прірвою, і його ламані лінії на тлі трансільванського неба нагадують про легендарного вампіра й про романтичні, войовничі і нещадні часи середньовіччя. Каміння з якого побудований замок справді має великі виступи, так і уявляєш собі, як по ним лазив Дракула.
В середині фото зйомка платна, але на відміну від Пелеша за тим не слідкують, тому знімаємо гарні кадри. З замку від глибокої старовини залишилась хіба потаємні сходи в стіні, решта все відремонтовано, оскільки на початку 20го століття тут жила королева Марія. На кожному поверсі експозиції. Про Дракулу тут нагадують хіба закриті на колодку двері. Всередині дворик посередині якого старий колодязь. Наверху оглядова площадка на околиці.
На території парка знаходиться музей народного господарства подібний до львівського Шевченківського Гаю.
Серед лотків з сувенірами знаходиться цікава таверна, на одній з веж там чатує перевертень на вході там також продають сувеніри, на другому поверсі кафешка, а в куті вхід в кімнату страхів «Castelul Groazei». От де можна відчути дух вампірів. Над входом висить голова вампіра. На руку клеять полоску з відміткою що оплачено, мабуть для солідності. Зразу після входу ідеш по мостику а круг тебе крутиться зоряне небо, таке враження що це ти крутишся разом з мостом і скоро перевернешся, далі ідеш по нічній лісній стежинці під завивання вовків і іншої нечесті і із-за кожного рогу чи виступу на тебе чекають „сюрпризи”... то посаджений на кіл селянин оживає то хтось хапає за ноги, чи просто хлопають двері, а вкінці жвавий перевертень атакує, ще й доганяє коли втікаєш. Цікаве містечко, ми ішли разом з Орисею і вона так накричалась там... мене це трохи веселило. Виходиш наверху в кафешці, де можна перевести дух за столиками в вигляді труни. Але і там вештаються ті ж працівники знизу і лякають народ.














Пояна Брашов.
В 11.00 виїзджаємо з Брана. Далі по плану Brasov. Туди можна попасти коротшою дорогою по трасі 73, але цікавіше проїхатись по серпантину і через гірськолижний курорт Пояна Брашов. Дорога туди їде повз фортецю Рашнов, в якій ми вже були, тому знаємо куди їхати.
Розташована на висоті понад 1030м за 13 км від Брашова в підніжжі гори Поставар (1602 м), схили якої помережені лижними спусками і підйомниками. Пояна Брашов знаходиться в великій , добре освітленій сонцем долині. Цю місцевість ще називають „Долина Сонця”. Свою назву вона отримала від середньовічного карпатського міста Брашов.
Пояна Брашов – найдорожчий та найвідоміший гірськолижний курорт Румунії, найбільш відвідуваний туристами завдяки розвинутій сучасній інфраструктурі. На курорті добре розвинута база розміщення – високоякісні готелі та вілли. Доповнення цьому – кабаре, більярди, казино, боулінг, нічний клуб, дискотеки, бари і ресторани.





Роздрукувати   Нагадати!   Сповістити модератора   Відправити по E-mail
читатель *****
Львов
Сообщения: 11
С нами с 22.08.2007

Поїздка до Ромунії (14-29 липня 2007) Гори3 [Re: nazar_c]
      22 августа 2007 в 14:06 Гілками

Брашов.
Покатались по курорту, позахоплювались дійсно шикарними готелями, розсіяними в лісовому масиві базами і їдемо власне в Брашов. Дорога іде через перевал і на верхніх точках влаштовані площадки звідки можна оглянути все місто, правда далекувато, щоб щось роздивитись. Над містом на протилежній горі великими буквами написано BRASOV, прям, як в голівуді, на цю гору їздить телекабіна і там є також оглядова площадка, але значно блища до міста.
Спускаємось в місто і на кільці повертаємо праворуч на парковку. В Брашові проблеми з парковками, в центрі не дозволено зупинятись і за цим наглядають багато чисельні піші поліцейські. Ця парковка платна, там є автомат в якому можна оплатити певну кількість годин і чек покласти на лобове скло. Але цей автомат єдиний і я його спершу не замітив…того і не оплачував парковки, а контроля тоді не було. Від парковки пішли між оборонною стіною і річкою, поруч з чорною і білою вежею до центру.
У Брашові ми відвідали Чорну церкву, споконвічно відомої як церква Святої Марії. Це найбільша готична церква Румунії XIV – XV ст. Раніше на її місці була маленька каплиця, зруйнована татарами в 1242 році. Церкву розпочато будувати у 1384 році, і лише через сторіччя його було зведено. Свою назву церква одержала через стіни, що почорніли від пожежі, улаштованої австрійцями в 1689 р. Вогонь зруйнував усі дерев'яні частини церкви, древ’яні орган і дзвони. Зараз церква відремонтована і зовсім не чорна. Вхід в церкву платний – 6 лей, але з нас чомусь не взяли платні, а коли ми вийшли взагалі закрили для відвідувань.
Далі пішли на площу до ратуші. В ратуші знаходиться перший і останній інформаційний центр який ми знайшли. Там стоять інтерактивні екрани, з яких можна взнати про історичні місця, подивитись які і де є готелі в місті, а також взяти безплатний альманах про місто з картою, що ми і зробили. Також там знаходиться історичний музей, але він не користувався попитом в туристів, і ми не пішли. Поруч на площі гарний фонтан, на площі купа голубів яких Софія трохи поганяла, а круг площі гарні будинки з дахами вкриті черепицею. Площа дещо нагадує полощу ринок у Львові але значно більша.
Далі наша компанія розділилась, дівчата вже були змучені і голодні пішли в кафе гамати, а я пішов до телекабіни, піднявся на оглядову площадку на горі Тампа(960м), пофотографував звідти всі цікаві об’єкти в місті. Таки варто туди піднятись, все місто, неначе, в тебе на долоні. На зворотній дорозі пофоткав дівчат, які знімали відео ролік про Брашов, а потім вони хотіли взяти в мене інтер’ю, але взнавши, шо я балакаю лише по англійськи відмовились . Заглянув в Ортодоксальну Катедру побудавану на центральній площі в 1895 році, там відбувалось вінчання молодят.
















Сігішоара.
Далі їдемо в Sighsoara, місто в якому народився Влада ІІІ Тепеш. Дорога Е60 хоч і хороша, але чомусь постійні повороти і деколи зовсім не зрозуміло навіщо стільки поворотів, і не знаєш наперед наскільки круті.
Стара частина Сігішоари – це місто фортеця, перлина Трансільванії, була побудована німецькими колоністами(саксами). Місто зберегло середньовічні будівлі і в 1990 році було включено до списку ЮНЕСКО. Сігішоара є одним з найкраще збережених міст середньовічної Європи і єдиною твердинею в Європі, у якій і зараз проживають люди. Вхід в місто-фортецю 2 леї. На вході красива годинникова вежа XIV ст. з рухомими фігурками, які рухаються що 15 хвилин коли бамкає годинник, праворуч жовтий будинок Дракули, далі будинок „Під оленями” – на розі будинку прикріплені роги оленя, а з двох боків він намальований. Ліворуч монастир домініканців ХІІІ ст. – найстаріший храм в Ромунії, старовинні дерев’яні сходи на вершину гори, де височить готична церква XIV століття
Щороку тут організовується фестиваль середньовічного мистецтва, який триває 3 дні, і власне ми попали на цей фестиваль. Було дуже багато людей, всі вулиці були обставлені лоткам з сувенірами, картинами і т.д. По місту ходили люди в середньовічному одязі. Скрізь виступали різні актори, то кореєць показував майстерність йоги лягаючи на цвяхи, то актор-дракула за винагороду грає з тобою сцени укусів і бійки для фотографування – дуже було цікаво, то посеред вулиці і людей актори розігрували театральну сцену, власне в одній з таких вистав ми і зустріли акторів з якими фотографувались в Рашнові днем раніше, мабуть там вони також мали виставу. О третій годині відбувся парад акторів, які пройшли до центральної сцени і почались там виступи.
Дуже красиве місто, якому варто приділити більше часу, але час спливає, в нас це останній день з візою, маємо до 24.00 покинути Ромунію, щоб мати можливість ще колись сюди попасти.













Дорога назад, Виноградів, Хуст.
Виїжджаємо 15.30. За містом багато молоді зупиняє попутки – вертаються з фестивалю автостопом. З Sighisoara до Cluj Napoca дорога далі з постійними поворотами, так що я вже втратив надію встигнути до 24ї до кордону. А ще підняв собі адреналін, на попередній заправці зібрав всі леї, які в нас залишились і залив на них бензин і потім дивився, як бортовий комп’ютер вираховує скільки ще можу проїхати км. – виходило в притик до кордону. Після Cluj Napoca середня швидкість почала рости але все таки не встигаємо…і підїзжаю до паспортного контроля 0.15. Взявши наші паспорти ромун почав розпитувати:
- навіщо ви закреслили на візі 10 днів і написали 15?
- на що я кажу що то не я, так було
- каже що мав би бути підпис і печатка на виправленні, питає ви самі робили візи?
- кажу то тур фірма робила,
- ага значить то вони виправили!
- я не здаюсь…дивіться на паспорт дружини, ми разом робили і там все ок.
Пішов дзвонити – виясняти на скільки в мене віза, Орися вже рада що він не замітив що ми вже і 15 перетянули, але я запевняю що до того він ще не дорахувався, і дійсно за пів години він вияснив що в мене таки віза на 15 днів, почав питати коли я в’їхав і яке «сьогодні» число, на що я чесно зразу признався що в курсі що запізнився на 15 хвилин, що винуватий, що не добре розрахував час на довгий шлях від моря. Пішов і того разу по рації почав пояснювати то все шефу, відать…довго радились що з нами робити, і вирішили таки не казнити а милувати. Другий раз повезло, тепер і ромуни виявились не злими чуваками. Поїхав до наших і був в шоці, що між постами іде колія і рейки торчать майже на всю величину…таке враження, що вона нічийна і ніхто не хоче робити переїзд. Наші вразили: я був єдиним на в’їзд, а виявилось що дві будки зараз працюють на виїзд, тому мені треба чекати поки пропустять чергу на виїзд і переключать одну будку на в’їзд…комедія…стояв так ще з пів години. Після кордону їду на першу ж заправку і влазить 45л пального, значить бортовий комп’ютер лякає, бо був ще запас.
До Виноградова попадаємо вже по другій, знаю що тут десь має бути не злий готель, і О чудо! він виявився по дорозі. Номер 120гр і є вільні номери! Поселяємось.
До 1946 року місто носило назву Севлюш, що по-угорськи означає Виноградiв. Таку назву місто одержало тому що - виноград тут головна визначна пам'ятка і загальна любов, і росте він скрізь. Українська і угорська культури настільки тісно переплітаються у Виноградовi, що мiсто заслужило назву «Українська Угорщина». Місцеве населення говорить українською та угорською, а таблички з назвою вулиць двомовні. Власне кажучи українську мову тут важко впізнати, настільки вона переплелася вимовою з угорською. Є тут і стара угорська церква. Місто розташувалося біля підніжжя Чорної гори на березі річки Тиса.
Зранку хочемо поснідати, але проблема, проїхали все місто і все закрито, неділя ранок. На Чорній горі був колись замок ХІІІ ст., залишки якого я і хотів знайти. Не всі місцеві здогадувались про який замок я питаю, але ми знайшли таки його залишки, які зараз приводять до порядку і чистоти, правда там нема вже що «приводити» - надто мало збереглося.
Далі їдемо в старовинне українське місто Хуст. Місто відоме Замковою горою та долиною нарцисів, де в кінці весни біло-біло квітнуть казкові квіти. Для нарцисів не час тому основна мета залишки замку. Точно не відомо, коли і ким був побудований Хустський замок. Але є припущення, що виник він в XI-XII столітті. Заразу відчувається що це курортне місто, в центрі гуляє багато туристів. По рекомендації добрих людей максимально піднімаємось на авто до турбази і звідти з Лесею піднімаємось вздовж лижного підйомника на гору, по дорозі зустрічаємо поляків, які лякають Лесю, кажучи що до замка ще пів години йти, вона вернулась до машини, насправді було 10хв. Але може і добре що вернулась, залишки замка в страшному стані, в середині панує кропива. Важко бачити було ці руїни після ромунських красот. Хоча вигляд з гори красивий.
По дорозі до Мукачева закупляємося місцевим вином і персиками, а також гарною баранячою шкіркою, дивились за нею в Ромунії але наші барани виявилися більші і гарніші за ромунських. І незабаром вже дома у Львові.








Резюме: Гарно відпочили на морі. Не встигли побачити все цікаве в горах, тому коли в майбутньому наша дорога буде пролягати через Ромунію будемо планувати побачити перевал Bicaz, проїхатись по дорозі Трансфаграш і виділити більше часу для Сігішоари. Так і не зрозумів чому в Україні зовсім не популярна Ромунія, але популярна Болгарія, як на мене Ромунія вартує того щоб там відпочивати.
Цікаво було їздити в країні Логанів, там дійсно кругом одні логани, не привично було, залишиш бува на паркові своє а потім по номеру взнаєш чи то дійсно твоє

Ітого:
Проїхали 14-15.07 Львів-Costinesti 1050 km
18.07 Costinesti-Mamaia-Costinesti 87 km
19.07 Costinesti-Constanta-Costinesti 77 km
22.07 Costinesti-Mangalia-Saturn-Costinesti 57 km
25.07 Costinesti-Venus-Aurora-Jupiter-Neptun-Olimp-Costinesti 52 km
26.07 Costinesti-Sinaia 359 km
27.07 Sinaia-Busteni-Rasnov-Bran 73 km
28.07 Bran-Brasov-Sighisoara-Виноградів 367 km
29.07 Виноградів-Хуст-Львів 353 km
Total: 2730 km
Бензин: 190л, середній розхід 7.0 л/100км

Побували: Аквапарк в Мамая = 50 RON
Дельфінарій в Константа = 14 RON
МікроЗоопарк в Константа = 8 RON
Архіологічний музей в Мангалії = 0(5) RON
Палац Пелеш в Сіная+Peleshor = 12 RON + 8 RON
Tелекабіна в Буштені-Babele = 42 RON
Фортеця в Рашнов = 12 RON
Замок в Бран = 12 RON
Кімната страху в Бран = 15 RON
Чорна Церква в Брашов = 0(6) RON
Телекабіна в Брашов = 6 RON
Сігішоара (вхід в старе місто) = 2 RON
= 348 RON = 155$
Виноградів
Хуст

Витратили: Проживання = 515 $
Дорога(бензин+Зелена карта 35$+мости 5$) = 270 $
Візи(+3 страховки) = 125 $
Екскурсії(вхідні квитки) = 155 $
Харчування(+сувеніри) = 285 $
= 1350 $
Курси Валют: 1$=2.25RON, 1Evro=3.06RON
Бензин: 1л 95-го = 3.36RON = 1.1Evro

Змінено nazar_c (14:17 22/08/2007)


Роздрукувати   Нагадати!   Сповістити модератора   Відправити по E-mail
важничающий писатель **
Киев
Сообщения: 1763
С нами с 03.06.2007

Re: Поїздка до Ромунії (14-29 липня 2007) [Re: nazar_c]
      22 августа 2007 в 14:46 Гілками

Спасибо! Чудесный рассказ! Действительно красиво. Бог даст и мы туда съездим.
Как там дороги? Что хочет посольство для туристической визы?


Роздрукувати   Нагадати!   Сповістити модератора   Відправити по E-mail
энтузиаст *****
Киев
Сообщения: 309
С нами с 07.08.2007

Re: Поїздка до Ромунії (14-29 липня 2007) Гори3 [Re: nazar_c]
      22 августа 2007 в 15:36 Гілками

Дякую красно за розповідь і чудові фото. Замріялася... Згадала нашу поїздку (я, чоловік і донечка), дуже тоді сподобалося. От тільки ми не були у Пелеші, про що дуже жалкую:(. Зате заїжджали до Ясс - файне містечко, древня столиця, там також красивий палац, величезний, така собі мереживна готика. І церква Трьох Святителів вразила - уся з каменю, який видовбаний вичурними візерунками - і так геть усі стіни. Дуже гарно:).
В Бухаресті були?


Роздрукувати   Нагадати!   Сповістити модератора   Відправити по E-mail
читатель *****
Львов
Сообщения: 11
С нами с 22.08.2007

Re: Поїздка до Ромунії (14-29 липня 2007) [Re: Francois]
      22 августа 2007 в 15:38 Гілками

Про дороги: весь маршрут вибирав таким щоб були найкращі дороги.
Siret-Slobozia - хороша однополосна дорога(в одну сторону)
після Slobozia до Constanta i далі до Mangalia - чудова автострада з двома полосам
Через гори також хороша однополоска з двома полосами на підьомах, єдине місце де я знав по відгукам що неважна дорога це Urziceni - Ploiest, але вона вже вся відремонтована(лишився 1 км)
Біля Sinaia, Bushteni - дорога гуд але в день пробки, трафік рухається 40км/год із-за обмежень швидкості в містах.
за Sigishora до ClujNapoca полотно також ок, але масса непотрібних поворотів гасять середню швидкість.
На нашій стороні до Виноградова - неважна дорога, ще й без знаків, в другій ночі тільки інтуїція вивела на Виноградів.

Кажуть з Suceava-VartaDornei-i далі, а також через Bicaz неважна дорога, але я туда не заїзджав, почекаю коли зроблять дорогу

Про візи:
Тут є вимоги для візи http://www.kiev.mae.ro/index.php?lang=ru&id=11977
Але оскільки у Львові немає консульства, то я робив через Одеську тур фірму, яка вимагала тільки страховку здоров’я(самі і зробили) і все.


Роздрукувати   Нагадати!   Сповістити модератора   Відправити по E-mail
читатель *****
Львов
Сообщения: 11
С нами с 22.08.2007

Re: Поїздка до Ромунії (14-29 липня 2007) Гори3 [Re: Бандитка]
      22 августа 2007 в 15:50 Гілками

В ответ на:

Дякую красно за розповідь і чудові фото.
В Бухаресті були?




Радий що сподобалось.
В Бухаресті був сам, колись летів транзитом і гуляв там добу, ще не було віз то пустили в місто, пофоткав Парламент, церкви ітд...того разу не заїзджали, тягнуло в гори.


Роздрукувати   Нагадати!   Сповістити модератора   Відправити по E-mail
философ ****
66 лет, Киев
Сообщения: 9801
С нами с 13.06.2003

Re: Поїздка до Ромунії (14-29 липня 2007) [Re: nazar_c]
      22 августа 2007 в 16:19 Гілками

Класссссссс!!!
А фото зачетные - это мало сказано!


Роздрукувати   Нагадати!   Сповістити модератора   Відправити по E-mail
старый писатель ***
48 лет, Киев
Сообщения: 868
С нами с 09.07.2002

ми також їдемо до Румунії... в Мамаю в середині вересня [Re: nazar_c]
      23 августа 2007 в 15:46 Гілками

молодці, добре покатались... я бував в Румунії вже тричі, можливо вам доводилось бачити на нашому форумі звіти?.. останній раз були взимку лютого-2006.

На днях буду купувати тур в УкрРомі, кажуть що цього разу обов'язково з візою бронювання готелів "в нагрузку"...
Я ж так зрозумів вам одеська турфірма зробили лише візи без "впарювання" готелів?.. а як ви з ними обмінювались документами між Львовом та Одесою?


Роздрукувати   Нагадати!   Сповістити модератора   Відправити по E-mail
энтузиаст *****
Киев
Сообщения: 309
С нами с 07.08.2007

Re: ми також їдемо до Румунії... в Мамаю в середині вересня [Re: KISERG]
      23 августа 2007 в 15:53 Гілками

а чому самостійно візи не отримуєте?

Роздрукувати   Нагадати!   Сповістити модератора   Відправити по E-mail
патриарх ***
51 год, Николаев
Сообщения: 1163
С нами с 06.09.2006

Re: ми також їдемо до Румунії... в Мамаю в середині вересня [Re: KISERG]
      23 августа 2007 в 16:12 Гілками

курьерская почта, доставка прямо в руки от 15 грн. и выше

Роздрукувати   Нагадати!   Сповістити модератора   Відправити по E-mail
читатель *****
Львов
Сообщения: 11
С нами с 22.08.2007

Re: ми також їдемо до Румунії... в Мамаю в середині вересня [Re: KISERG]
      23 августа 2007 в 19:00 Гілками

В ответ на:

молодці, добре покатались... я бував в Румунії вже тричі, можливо вам доводилось бачити на нашому форумі звіти?.. останній раз були взимку лютого-2006.




Останній звіт мені не попався під руки, але читав Ваш звіт за 2004 рік(Отчет: Румыния в нач.февраля - лыжи, замки... 2650км - 8дней ) - з якого багато цікавого почерпнув(зокрема про кімнату страху), а також звіт Gladiolusа (Автотур по Трансильвании: в гостях у Дракулы (отчёт)) і багато інших...не перераховував всі бо деякі не знаю звідки взяв...і хто автор

В ответ на:

На днях буду купувати тур в УкрРомі, кажуть що цього разу обов'язково з візою бронювання готелів "в нагрузку"...



Так, також пробував перше там замовляти візу...але вони настільки були заняті, що годі було зізвонитись з особою яка займається візами, та і по емейл не відповідали про візи...лише пропонували тур.

В ответ на:

Я ж так зрозумів вам одеська турфірма зробили лише візи без "впарювання" готелів?.. а як ви з ними обмінювались документами між Львовом та Одесою?



Так, одеська швидко відповідає по email і не нав'язують тур, хоча мають пропозиції готелей. Документи і гроші кур'єрською почтою, перший клас - через ніч, другий через 2 ночі, ціна 10-15гр в залежності від класу + 1.5% за переказ гривень.

До речі я також пробував знімати на камеру кімнату страху, йшли помалу, смакуючи жутіки і атмосферу, але камера зле зняла, мало де змогла зфокусуватись зато крики всі чути.


Роздрукувати   Нагадати!   Сповістити модератора   Відправити по E-mail
читатель
Сообщения: 5
С нами с 27.08.2007

Re: Поїздка до Ромунії (14-29 липня 2007) [Re: nazar_c]
      27 августа 2007 в 12:06 Гілками

Уважаемые господа! Меня зовут Оксана, я менеджер компании "УКРРОМ", г. Киев.

Довожу до Вашего сведения следующую информацию:

1. Мы уже поставили в известность генерального консула Румынии в Украине, что некая одесская фирма -х- открывает "левые" визы без бронирования отелей, что является обязательным условием для открытия визы ПРАВИЛА ДЛЯ ОТКРЫТИЯ ВИЗ прошу обратить внимание на пункт №4 в разделе "Туристическая виза"

Поэтому, при прохождении пограничного контроля у вас могут возникнуть проблемы на въезде в Румнынию и как итог - департация в паспорт, что в последствии затруднит вам получение виз в любую из стран ЕС. А фирма -х- может лишиться лицензии.

2. Фирма "УКРРОМ" является специализированным и единственным туроператором по Румынии в Украине и не занимается "впариванием" отелей.
Деятельностью турфирм является - реализация турпродукта, а не выдача ВИЗ. Турфирма УКРРОМ - не филиал консульства Румынии.
Для желающих путешествовать самостоятельно и получить только визу - адрес Консульства Румынии - пер. Белинского, 5А.

Также фирма УКРРОМ не делает "левые" ваучеры, т.к. ценит своих клиентов и свою репутацию. Ни одного из наших туристов еще не вернули с границы по причине фальшивых документов.

Не забываейте господа, что отдых должен быть приятным и максимально комфортным, экстрим в виде фальшивых документов чреват прекращением путешествий на ближайшие лет 5, а то и 10.. А правила для получения виз придумали не мы, и не нам их изменять.
Всем удачного отдыха!

Змінено Lampus (12:20 27/08/2007)


Роздрукувати   Нагадати!   Сповістити модератора   Відправити по E-mail
старый писатель ***
Киев
Сообщения: 954
С нами с 14.03.2002

Re: А мама не учила, что ябедничать не хорошо? [Re: Lampus]
      28 августа 2007 в 10:30 Гілками

Сколько душевного жара, многоуважаемая Оксана в Вашем посте. Лучше приберегите силы для того, чтобы лишний раз ответить по эелектронной почте потенциальным клиентам, или лишний раз снять трубку, да и с консулом как-то не хорошо получилось
Примие и проч.


Роздрукувати   Нагадати!   Сповістити модератора   Відправити по E-mail
S@N
Супер писатель! ****
Киев
Сообщения: 3121
С нами с 06.03.2007

Re: Поїздка до Ромунії (14-29 липня 2007) [Re: Lampus]
      28 августа 2007 в 11:03 Гілками

В ответ на:

2. Фирма "УКРРОМ" является специализированным и единственным туроператором по Румынии в Украине



Спасибо за информацию!
Дал распоряжение на проверку этой конторы нашему отделению АМК в Киеве.


Роздрукувати   Нагадати!   Сповістити модератора   Відправити по E-mail
читатель
Сообщения: 5
С нами с 27.08.2007

Re: А мама не учила, что ябедничать не хорошо? [Re: AL07]
      28 августа 2007 в 13:31 Гілками

А мама не учила что хамить, особенно незнакомым людям, тоже нехорошо?
Для потенциальных клиентов многоуважаемый у нас всегда есть силы. Для просильщиков виз - естественно нет ни времени ни сил, ни самое главное желания! А насчет снять трубку - о чем речь? Вы куда-то звонили? Good Luck


Роздрукувати   Нагадати!   Сповістити модератора   Відправити по E-mail
читатель
Сообщения: 5
С нами с 27.08.2007

Визы [Re: S@N]
      28 августа 2007 в 13:35 Гілками



Роздрукувати   Нагадати!   Сповістити модератора   Відправити по E-mail
новичок
Киев
Сообщения: 31
С нами с 28.08.2007

Re: Поїздка до Ромунії (14-29 липня 2007) [Re: S@N]
      28 августа 2007 в 14:25 Гілками

Да уж...ума палата. Проверьте лучше контору, которая "левые" визы делает.
Когда возникнут проблемы на границе - кого будете винить? дядю Васю? Или контору, которую Вы так рьяно защищаете? Человеческая глупость не имеет границ. Поражаюсь.


Роздрукувати   Нагадати!   Сповістити модератора   Відправити по E-mail
V.I.P **
Сообщения: 10301
С нами с 04.03.2004

Re: Поїздка до Ромунії (14-29 липня 2007) [Re: Lampus]
      28 августа 2007 в 14:27 Гілками

В ответ на:

1. Мы уже поставили в известность генерального консула Румынии в Украине, что некая одесская фирма -х- открывает "левые" визы



Шо, конкурентов спужались. Бедненькие... Сразу дяденьке настучали.
"Бизнесмены" от совка.


Змінено N-TP (14:29 28/08/2007)


Роздрукувати   Нагадати!   Сповістити модератора   Відправити по E-mail
Autoua.netФорумАвтотури за кордон
Додаткова інформація
0 користувачів і 59 що побажали залишитися невідомими читають цей форум.

Модератор:  AVB, LordAmid, moderator, LOMOND, Alexandr 

Роздрукувати всю тему

Права
      Ви не можете створювати нові теми
      Ви не можете відповідати на повідомлення
      HTML дозволений
      UBBCode дозволений

Рейтинг:
Переглядів теми: 15688

Оціните цю тему

Перейти в

Правила конференції | Календар | FAQ | Карта розділу | Мобільна версія