Частина перша: Візи отримали 10 березня в Латвійському посольстві - трохи понервувались, але відкрили шенген як і просили на 10 днів маршрут - Хмельницький - Нетішин - Рівне - Сарни -Столін - Пінськ - Івацевічи - Слонім - Ліда -Шальчинінкай -Вільнюс -Бауска - Рига. З Хмельницького до Вільнюсу доїхали за 13 годин. 13 березня о 3ночі вирушаємо на Білорусь - кордон перетинали Городище (Україна) - Верхній Теребєжев (Бєларусь). На нашому кордоні витратили 10 хв. на перегляд паспортів і запитання куди і чого їдемо, бєлоруси - десь годину - поки заповнили міграційні картки, оформили транзит, заглянули в багажнік (речі не виймали, лише запитали скільки алкоголю, чого і куди їдемо), ніякого тимчасового ввозу на машину не оформляли ( машина 1998 року випуску) Дороги в батькостані нас порадували в будь-якому глухому селі значно кращі, ніж у нас у місті. Багато місць для зупинок, а ось заправки значно рідше ( але можливо в нас був такий маршрут). До Ліди зустрілось лише 3 - при чому одна не працювала, а на двох інших не було 95 бензину. Але ми в Україні заправились під зав"язку тому й не сильно хвилювались. В Ліді поповнили запаси пального - 95 бензин можна придбати і за долари і за зайчики і за євро - за валюту - вигідніше в євро. Ми заправлялись по 1,13$ за 1 літр. Кордон Бєларусь-Литва - бульбаши знову витратили десь приблизно годину - двічі собака машину обійшла , але основна затримка чомусь виникла, коли вони заносили дані з мого паспорта, а вньому ще записаний мій син - все по раціїї кудись дзвонили, в блокнотіках шукали якісь нотатки і на це хвилин 20 витратилось. Литовці в ЄвроСоюз запустили без проблем - спитали куди і чого, паспорти відмітили і все - привіт Європа! За годину були у Вільнюсі де і прогостювали до 15 березня. Гарне місто, але погода на жаль не сприяла оглядинам - нас поливало то дощем, то снігом. Тому враження неоднозначні. 15 березня вирушили у Ригу - там 15-16 березня ми були запрошені на весілля. ps Далі буде
Дорога в Ригу дуже гарна їхали приблизно 3,5 години з середньою швидкістю 100-110км\год. Зупинялись на литовській заправці попити каву. На кордоні Литва-Латвія стояла машина - міграційна служба - нас зупинили подивились паспорти, техпаспорт на машину і в перший і єдиний раз права чоловіка на керування авто. А от у литовців - наших родичів були проблеми - не було одного паспорта, в результаті їх після 30 хв. затримки пропустили, але зараз вони очікують штраф. Весілля святкують в Прибалтиці не так як у нас - вони орендують десь за містом готельний комплекс і 2 дні гуляють, причому на другий день обов"язково баня.
В Латвії були 6 днів, з них два святкували весілля. Гуляли старою Ригою - город чудовий, красивий, впевнена що поїду туди обов"язково ще і не раз. Пам"ятник Свободи - Мілда
В Ризі все дихає старіною і куди не поглянь туди і хочеться йти. Містки через Даугаву - це щось. Вже дуже багато туристів, хоча ще не початок туристичного сезону. вулиці старої Риги
Ходили в Лідо - чудове місце для відпочинку і можливість гарно попоїсти в Ризі. Щей до того ж можно покататись на ковзанах, що потім і зробили всією дружною компанією.
18 березня їздили в Юрмалу - вона зараз зовсім порожня, зустрічаються лише поодинокі туристи. Погода була геть кепська - вітер з мокрим снігом і дощем, тому й прогулянка по березі Балтійського моря була зовсім не тривалою і ми швидко побігли грітися в місцеву піцерію (на центральній вулиці Юрмали - назву не пом"ятаю, але піца була дуже смачна). Ось таке зараз Балтійське море
Прогулянка Юрмалою закінчилась в Ліву Аквапарк. Прикольне місце для відпочинку - за двох дорослих і дитину за 4 години ми заплатили 30,80 лат - це приблизно 300 грн. Катались на горках - я на самих простих, а чоловік і на швидкісних, погрілися в сауні та турецькій бані, джакузі і т.д. і т.п.Не шкодую, що витратили час і гроші. p.s.В середині не фоткали - вода, однако
На наступний день в нас по плану була поїздка в Сігулду - погуляти національним парком Гауя та відвідати замок Турайда. Що ми і зробили. Парк дуже гарний, але на жаль наша прогулянка була не по сезону, тому ми лише побували біля печери Гутманя - на стінах бачили написи, датовані 1800 роками.
замок Турайда - гарно відреставроаний, в середені працює музей. Там представлено багато історичних знахідок, цікаво написана історія замка - варто відвідати
Крім оглядин історичних місцевостей були в латвійських супермаркетах - ціни трохи кусаються. Бачили український сік Садочок і Сандора, багато нашої горілки, але занадто дорога. Заради малого, а потім оказалось ще й чоловіка їздоли в розважальний центр GO Planet. Чоловік з друзями катався на картигах - залишився дуже задоволений, малому дуже сподобалося 4d кіно ( мені до речі теж) - ще й фільм досить цікавий був "Зарождение жизни на Земле". Там куча ігрових автоматів, симуляторів ( авто, вєло, мото, скутери, скейт, лижі....) Витратили там купу грошей і часу. При вході там стоїть болід фомули 1
21 березня - їдемо назад на Україну з ночівкою у Вільнюсі ( добре що є родичі і там).Вечером їздили в Тракай - гарне містечко, але в самок замок не попали - вже було зачинено. Фотки на жаль вийшли не дуже якісні, але враження найвищого гатунку - дуже гарна місцевість, друзі розповідали , що літом можна навкруги замку кататись на яхті. Грітись і повечеряти ходили в місцевий татарський ресторанчик.
Додому на Україну вїхали з Вільнюса десь об 11-30. На кордоні Литва- Біларусь витратили десь 1.5 години, причому литовці відпустили за 15 хвилин, а ось бульбаші тримали чергу десь в 20 машин, фур було значно більше. Багажнік відкрили - подивились, запитали чи не веземо м"ясо і все. Ми знову їдемо дорогами батькостану - хвала йому за дороги! В одному населеному пункті нарешті зустріли бєларуських даїшників, але зустрічні авто ще за 1 км попередили про засаду, ще й показали через вікно що їх там 3 попереду. Трошки поблукали у Пінську - чомусь пропустили знак на Столін і о 20-00 вже були у Верхньому Теребежеві - пропускному пункті з Україною. Знову десь година втраченого часу . Була черга з 10 машин, перед нами 3. Але затримка знову виникла через те, що дитина була записана у мій паспорт. Українці пропустили нас за 10 хвилин, запитавши чи не веземо зброю, наркотики, електрошоки. Рідні дороги зустріли ямами, люками без кришок і дощем. Це звичайно трохи підпортило настрій від нашої радості, що благополучно добрались додому.Зі сторони України в Бєларусь нарахувала чергу в 60 машин, причому назістріч в сторону кордону все їхали і їхали. Здогадуюсь, що все це білоруськи торговці,які постійно приїзжають до нас у Хмельницький на речовий ринок. Ітог, прокатали близько 3000 км., витратили десь 250л 95 бензину, не витратили жодної копійочки на штрафи місцевим поліцаям, хоча трохи і порушували швидкість руху і отримали масу позитивних вражень, чого і вам бажаю