Галопом Київ-Прага-Ч.Крумлов-Будапешт-Київ / Автотури за кордон

Був тиждень, «вибитий» завдяки всяким різним відгулам, були друзі в Празі, Зноймо (70 км на південь від Брно) і в Будапешті, і було бажання їх відвідати.
Бажання виявилося вірним. Було взято – машину, старшого сина, візи, і поїхато 15 червня на Прагу через Словаччину. Дорога виявилася порожньою, дощ – місцями дуже сильним (ганявся за нами до Праги). Кордон в Ужгороді – зовсім нікого на Словаччину. 20 хв. на формальності, притому 15 хв – зі словацького боку (бо як без «а поговорить»?)
По дорозі бачили: Спішський Град (багато разів згадуваний) і багато поліції. У кожному словацькому селі.
Іще бачили дуже мало придорожніх мотелів (у Чехії і Словаччині – комплекси відпочинку називаютья Motorest. У Чехії з ними на порядок краще). До Попрада нам трапився рівно один, у якому і заночували. Обійшлося з пристойними вечерею і сніданком на двох у 40 євро.
«Налепка» на «автобан» на тиждень у Словаччині обходиться у 150 словацьких крон. Оплачуються відрізки Попрад-Ружомберок і Поважска Бістріца – Братіслава (D1), а також Братіслава-Брно (D2). За шматок Кошіце-Прешов (чи Пряшів) ми просто тупо не платили. Курс – 30 крон/євро.
У Чехії – проблема з «поплатками» на «автобан». На заправках їх просто немає. Вдалося купити десь так із четвертої чи п’ятої спроби вже через близько 30 км. автобана. Наклейка на тиждень коштує 220 чеських крон. Оберігатися слід не так поліції, як абсолютно відв’язних чехів і румунів на TIRах. «Каміони» - це вже, здається, національна біда. Наші дальнобійники поряд з ними більше схожі на людей. Якість D1 стає нормальною тільки за 30 км до Праги. А так – звичайна дорога, повністю забита «каміонами». Словaацькі «автобани» кращі.
Прага. За півроку знову подорожчали пиво і транспорт. Плзень тепер починається від 28-30 крон у найдешевших місцях. У листопаді було в середньому 25. Курс – 24 крони/євро, причому крона якимось дивом весь час зміцнюється. А ціни чомусь зростають. «Їзденка» (квиток на транспорт) на 24 години коштує тепер 100 крон. Восени було 80.
Друзі переконані, що не побачивши Ческі Крумлов, не побачиш і Чехії. Їдемо. У Крумлові у першу чергу нам вручають «рафт» (така плоскодонна штука на 4, 6, або 8 чоловік), «[*****]», тобто весла, і кажуть – уперед. Униз по Влтаві. Класно! Особливо враховуючи, що погоди не жаркі. Помахавши 3-4 км «падлом», можна перепочити в одній з «обчерствені» прямо на березі, для «рафтерів» і канойщиків. Тепер розумію культ чехів до прогулянок на човнах, лижах, велосипедах – точно так само скрізь по всій країні. Прогулявся, вивернув пивка чи чаю з ромом, і далі, до наступного пункту. Десь через 20 км уже все стає дуже добре.
Крумлов колись був, з одного боку, опорним пунктом чеських панів Рожмберків, з іншого – чи не головним опорним пунктом католицизму під час гуситських війн.
Далі покидаємо Крумлов, вирулюємо спершу на Лінц. Спеціально вибирали день, щоб там не було матчу Євро. Все одно паспортний контроль присутній (кажуть, що тільки на час євро). У Лінці розчаровуємося: Poestlingrbahn (поїзд-фунікулер з головної площі до монастиря Пьостлінгерберг) оновлюють повністю і запустять тільки в лютому. А більше там практично немає на що дивитися. Хіба що на Дунай. Щоправда, там є дуже цікава прогулянка для дітей – іграшковий поїзд їде в печері, а по боках – гноми, від філософа до пекаря і короля.
Австрію син визнав «буржуйською» (він там раніше не бував), повертаємо на Зноймо. Цікаве місто, цікаве місцеве пиво Hostan. На території “пивовара» - найстаріша споруда міста, ротонда.
Нарешті прощаємося, їдемо у Будапешт. На кордоні стоїмо в черзі за «матраца», купуємо мінімум – 4 дні – за 7,5 євро. Картки тут чомусь не беруть. Далі на заправці – легше. Але до неї бачили контроль. Взагалі поліції стало чимало.
Тут не можу втриматися, завжди намагаюся зранку зайти на їхній головний ринок Vasarcsarnok. По-перше, знаменитий стамбульський Kapali Carsi у порівнянні надто туристичний, а цей все ще «живий», не зважаючи на електронні ваги і касові апарати у кожного продавця. По-друге, на другому поверсі з самого рання відкриваються забігайлівки з вином, пивом і закусками. Добропорядочні мадяри з кошиками починають обхід ринку саме звідти, з скляночки «фурмінта» чи «токаю» з бочки, і вже потім чинно спускаються і йдуть або самі за покупками, або до дружин, які тим часом стоять у чергах за овочами.

Для тих, кому у або через Будапешт: увага! Міст Свободи (Szabadsag hid) і площу Кальвіна (Kalvin ter) перекрито. Тому в місті пробки можуть бути дійсно дурними. Також дурні пробки у п’ятницю після обіду на всіх виїздах з міста. Нам до цього ще рости.

Дороги. Київ-Житомир – більш-менш. Житомир-Рівне – наближається до «ацтою». Рівне-Дубно – на двох ділянках ремонт і реверсний рух. Дубно-Броди – «ацтой повний». Це вже не дорога, а біда. Броди – окружна Львова – у порядку. Тільки чому не зробили по дві полоси в кожному напрямку? Окружна Львова – закінчують. Ще не завершена одна ділянка, і немає розмітки.
Далі – як і було. Хіба що до і після Верецького перевалу – латки. Навіть у сильний дощ їдеться добре.
Далі. Е50 на відрізку кордон з Україною – Міхаловце – якість так собі. Як у середньому в Україні. Міхаловце – Кошіце – краще. Кошіце – Прешов (Пряшів) –«автобан». Пряшів-Попрад – місцями автобан, місцями – «ацтой». Буде краще. Попрад-Жиліна –Поважска Бистріца – кошмар. Гарні татранські краєвиди, страшно забита дорога.
Далі їдемо по D1 (T50) до з'їзду на Тренчин і повертаємо на Брно. Якість – краща за українську, трафік – середній. У Чехії провінційні дороги - різні, але в цілому - непогані.
Виїжджаємо на D2 після Славкова (він же Аустерліц). «Ацтой». Правда. 2 роки там не їздив, краще не стало.
Прага – пересуватися краще на трамваї. Рух спокійний, проте дуже насичений. Повно поліції.
Прага – Ческе Будейовіце – нормально. Місцями – «дорога для автомобілів». Чехи мало уваги звертають на швидкісні обмеження. Австрійці також. Розмітка іноді змушує ризикувати при обгонах – «сплошна» - велика рідкість.
Австрія – гарні краєвиди, села в горах. Повно льотчиків на серпантинах. Відразу згадується Крим або Сербія.
Якість D1 на відрізку Брно-Братіслава стає значно кращою в Словаччині. Хоча теж іще далеко до «європейської якості».
Угорська М1– майже ідеальна якість. М3 активно будується у бік нашого кордону.
Бензин. Скрізь – по 1,3-1,45 євро за літр 95 (1,45 було за Shell V-power). Залежить не від країни, а від мережі і від розташування. У OMV найдешевший бензин – у провінції, найдорожчий – на «автобанах» . У Shell бензин дешевшає на Схід. У Jet (Лукойл) і Agip – різниця майже не відчувається.
Кордон назад – Берегшурань/Лужанка (Берегово) – рекорд: 17 хвилин. Їхалося легко. на жаль, був усього тиждень вільного часу.

Зазначу також, що booking.com вже не вперше довів свою корисність.