ну що починаю мега опис Ужгорода, мабуть самий насичений великий опис с купою світлин про Закарпаття. Спочатку загальна інформація про місто, потім "вуличний" опис с замком та музеями.
Ужгород (угор. Ungvar) - великий обласний, промисловий і культурний центр Закарпатської області розташований на р. Уж в передгір'ї Українських Карпат.
За всю свою багатовікову історію Ужгород мав різноманітні назви - Унгвар, Гунгвар, Онгвар, Унгуйвар, Унгоград, Гункбар, Оуггород тощо, але всі вони перекладаються, як "замок або місто на річці Уж". Одна із найдавніших згадок про місто під назвою Гункбар відноситься до 1154 р. і зафіксована вона у творі арабського географа-мандрівника Аль-Ідрісі "Книга Рожера".
В кінці 17 ст. Ужгород став ареною жорстокої антигабсбурзької боротьби, яку очолював граф Імре Текелі ,один із керівників боротьби за незалежність Угорщини від австрійського панування. Повстанці захоплювали замок в 1679 та 1684 рр. і частково його зруйнували. 14 квітня 1684 р. в місті Кошице (Словаччина) повсталі повісили одного з останніх господарів фортеці та міста з династії Другетів - Жигмонда Другета.
У 1691 р. помер останній член родини Другетів за чоловічою лінією. Новим наджупаном комітату Унг та власником Ужгородського замку став впливовий угорський магнат Міклош Берчені , дружиною якого була покійна на той час Христина Другет. У цей час Берчені було лише 22 роки і на руках він мав 3-х дітей.
Ужгородський замок (вул. Капітульна, №33) - це головна визначна пам'ятка міста Ужгород, основна споруда якого відноситься до 14 ст.
Замок має форму неправильного чотирикутника з масивними бастіонами по кутах та оточений з трьох боків сухим каналом, а з північно-східного боку - обривом. Товщина зовнішньої кріпосної стіни досягає 2,5-3 м. Спочатку через канал було кинуто підвісний міст, а з другої половини 18 ст. його замінили насипом. При споруді замкового палацу будівельники врахували рельєф місцевості, оскільки будівля є своєрідним продовженням схилу Замкової гори, на якій вона стоїть.
Палац має внутрішній тихий дворик, де знаходиться колодязь, видовбаний в скелі, воду якого захисники замку вживали під час тривалих облог.
У стінах замку є ціла мережа таємних ходів, що з'єднують одну частину фортеці з іншою. За переказами, існував і таємний підземний хід, який з'єднував Ужгородський замок з Невицьком замком, що знаходиться на відстані 10 км. А в архіві замку Верешвар (Ротенгурм) у Бугенланді навіть зберігаються документи та креслення, які містять детальні описи та схематичні плани Ужгородського замку, в тому числі таємних ходів і колодязів, але на сьогоднішній день всі ходи повністю завалені , тому дослідити їх практично неможливо.
У 1646 р. в Ужгородському замку за сприяння Анни Другет (Янни Якушич) та її брата, римо-католицького єпископа Юрія Якушича, 63 православні священики підписали Ужгородську унію , за якою було утворено греко-католицьку церкву на Закарпатті.
У 1709-1710 рр. Берчені з допомогою французьких військових інженерів та хорватського спеціаліста Стубіча провів останні перебудови замку, які надали йому сучасного вигляду.
З 1948 р. в Ужгородському замку діє Закарпатський краєзнавчий музей.
Тут зібрано багатий матеріал археологічних розкопок, які ведуться з другої половини 19 ст. Заснував музейну справу в цих краях та надав археологічним розкопкам науковий напрямок Тиводар Легоцький, юрист графа Шенборна.
Експозиція музею розміщена в 30 залах і налічує понад 110 тисяч експонатів, які в залежності від тематики, об'єднані в окремі відділи: відділ народного мистецтва та етнографії
вул. Капітульна Раніше вулиця називалась Замковою. Ужгородський замок (вул. Капітульна, № 33) - це головна визначна пам'ятка міста. Замок розташований в центрі міста на Замковій горі. Крокуючи далі вулицею Капітульною потрапляємо до величного Кафедрального Хресто-Воздвиженського собору(вул. Капітульна, №11), закладка якого відбулася ще в 1640 р.
Ужгородський замок (вул. Капітульна, № 33)
Зовсім поряд під стінами величного замку знаходиться парк Підзамковий та один з перших в Україні Закарпатський музей архітектури та побуту (вул. Капітульна, № 33а)
Крокуючи далі вулицею Капітульною потрапляємо до величного Кафедрального Хресто-Воздвиженського собору(вул. Капітульна, №11), закладка якого відбулася ще в 1640 р.
На площі Жупанатська варто відвідати скверик, де серед альпійської флори сидять відомі закарпатські художники Ерделі і Бокшай (1993). Поряд знаходиться двоповерховий будинок в стилі ампір - колишній будинок Ужанської жупи (1809 р.), де сьогодні розміщується Закарпатський обласний художній музей ім. Й. Бокшая (Жупанатська пл. №3).
Одна з найдавніших площ міста , де щорічно збиралися ярмарки. Перша її назва - Галькова. Зараз площа наповнена численними магазинами, має ринок, автобусну станцію та залізничний вокзал. На розі вулиць Духновича, Корзо та пл. Корятовича знаходиться колишній будинок легіонерів або цукерня Пурми (вул.Духновича, №2), а навпроти аптека (вул. Духновича, №1/пл. Корятовича, №8).
Колишня чоловіча гімназія ім. Другетів в стилі італійського ренесансу, 1893-1895 рр., а нині хімічний факультет УжНУ (вул. Фединця, №53).
Це і є історичний центр міста - центральна і найбагатолюдніша вулиця Корзо (у перекладі з італійської мови "corso" означає "вулиця, де прогулюються") , де взагалі немає зелені.
вул. Волошина Римо-католицький храм Св. Георгія (Юрія) 1762-1766 рр. з розписами Яноша Лукача(1763) та необарочним вівтарем з картинами Л.Й.Краккера(1895) (вул. Волошина,№9).
Православна набережна, Площа Шандора Петефі та пл. Кирила та Мефодія
Покровська церква (Православна набережна, №23)була зведена в 1930 р. за проектом російського священника-архітектора Б. Коломацького (1896-1980) на кошти російських емігрантів та княгині Анастасії. Це зменшена копія церкви в підмосковній Коломні.
Площа Шандора Петефі Сквер та пам'ятник Шандору Петефі (ск. Б. Ференці). Поруч будівля колишнього готелю "Чорный орел" (пл. Петефи, 20) Нині тут діє дитяча музична школа.
Театральна площа (площа Євгенія Фенцика), Пішохідний міст та Набережна Незалежності
Готель "Корона",збудований в 1908 р. Сьогодні на будівлі слова "KORONА" вже немає, оскільки в його приміщеннях розташована Ужгородська філія МАУП ім. А. Волошина (пл. Фенцика,№ 5).
Будівля колишньої синагоги (1904 р.) споруджена у псевдомавританському стилі на кошти общини ортодоксальних євреїв-ашкеназів за проектом Д. Паппа та С. Ференца (пл. Фенцика, №10).
Село Колодне, Тячівського р-ну, Закарпатської області засноване в 1450 р. В селі знаходиться одна з найдавніших дерев'яних церков в Європі та Закарпатті - Миколаївська церква 1470 р. з дзвіницею 18 ст.
А если бы ещё с ценами на мотели-отели и ресторанной структуры с живым описанием... А то как будто путеводитель просматриваешь...
А если бы ещё с ценами на мотели-отели и ресторанной структуры с живым описанием... А то как будто путеводитель просматриваешь...
тут помоему достаточно тех кто об этом пишет. Мне лично о таком писать не интересно. Меня больше интересует, что можно посмотреть. А жилье и поесть как показывает мой большой опыт путешествия по Украине совсем не проблема, страшнее всего, что то пропустить в поездке или не найти. Что касается Закарпаття то жилья немеряно в каждом районном центе или курортном или большом селе. Символично бронировал только первое место ночевки, все остальное как придеться, могу сказать что на улице не ночевали. Даже когда в Берегово не нашли жилье было все занято всеравно добрые люди помогли, венгр сдал свою квартиру на 3 дня (сам сьехал к родичам) по цене 50 грн. с человека В остальный случаях в среднем ночевки обходились в 150-240 грн. за номер с нормальными условяими. Еда в кафе в среднем 150-200 грн. на 4х за обед первое второе квас. Что еще нужно написать как мы охали ахали от красоты и наплести литературный "синий туман". Если вы хотите узнать и увидеть все про то что есть это ко мне, если вам надо поесть, поспать то вам на сайт дорога или другой подобный.
если есть вопросы могу ответить и по жилью и по покущать и не только.
Село Вільховиця Мукачівського р-ну, Закарпатської обл. розташоване за 13 км від м. Мукачево В селі знаходиться дерев'яна, шатрова, бойківська церква св. Великомученика Дмитра 17 ст., перевезена у Вільховицю в 1910 р. з с. Бистриця та перебудована.
Солотвино (Солотвина, Марамороське Солотвино, Солотвин; рум. Ocna Slatina, угор. Faluszlatina , угор. Aknaszlatina, словац. Selo Slatina, словац. Slatinskе Doly, нім. Salzgruben)селище Тячівського р-ну, Закарпатської обл., знаходиться в Мармароській котловині на правому березі р. Тиса.
Соляні копальні були найціннішим скарбом цього краю й давали найбільші прибутки угорському урядові. З 15 ст. для добування, збереження і охорони солі були запрошені німецькі сакси. Крім місцевих жителів тут працювали також засуджені на каторгу та кріпаки з сусідніх сіл.
Солотвинські озера виникли внаслідок просідання порід під час видобутку. Перше та найбільше з озер, Кунігунда, виникло в 1902 р., внаслідок просідання на 20 м відкритої соляної копальні "Кунігунда", звідки і назва озера.
Нажаль все занепало, поступово руйнується, шахти в аварійному стані. Хоча літом дуже багато відпочивающих в літку.
Здравствуйте, очень хотел посетить ваш сайт. Посетил...но почему то весь текст отображается непонятными иероглифами. Подскажите,что можно предпринять?
даже и не знаю у меня все нормально. может в другом браузере посмотреть
Здравствуйте, очень хотел посетить ваш сайт. Посетил...но почему то весь текст отображается непонятными иероглифами. Подскажите,что можно предпринять?
Поменяйте кодировку на "Кирилица (Windows)"
Здравствуйте, очень хотел посетить ваш сайт. Посетил...но почему то весь текст отображается непонятными иероглифами. Подскажите,что можно предпринять?
Поменяйте кодировку на "Кирилица (Windows)"
спасибо, помогло странно, что раньше такого небыло
ну що, понеслась далі ... останій підрозділ Ужгорода, це Закарпатський музей народної архітектури і побуту
На південному схилі Замкової гори, під стінами величного Ужгородського замку на площі 5,5 га розташований один з перших в Україні Закарпатський музей народної архітектури та побуту, побудований в 1970 р. в місці, яке називали "Відьмина яма" і де раніше спалювали тих, кого звинувачували у чаклунстві. Жителі міста називають музей просто "село".
Експозиція ужгородського скансену налічує 12 хат, гражду, корчму, водяний млин, ступу-сукновальню, кузню, церкву, дзвіницю, каплицю, школу,а загалом - понад 14 тисяч експонатів. Відвідувачі можуть ознайомитися зі зразками житла і садиб закарпатців низовинних районів - долинян, а на пагорбі - горян (лемків,бойків та гуцулів), а також типовою угорською та румунською архітектурою.
10 - Румунська хата із с. Середнє Водяне Рахівського району, поч. XX ст. - трикамерна з напівзакритою галереєю,зрубна техніка, чотирисхилий дах кроквяної конструкції, оздоблені вікна та двері. Перевезена в музей у 1969 р.
12 - Гуцульська гражда із с. Лазещина (присілок Стебний) Рахівського району, 18-19 ст. - зрубна техніка, трикамерне житло з прибудованими коморами та хлівами, надвірна комора і дровник, обнесена високим глухим парканом з вхідними воротами. Перевезена в музей у 1967 р.
16 - Дерев'яна церква св. Архангела Михаїла із с. Шелестово Мукачівського району, 1777 р., визнана на початку 20 ст. найвидатнішим зразком народної архітектури Закарпаття. В 1927 р. для кращого збереження була перенесена з рідного с. Шелестова до Мукачево, а в 1974 р. - до Ужгорода.
22 - Водяний млин з с. Колочава Мігірського району к. 19 - п. 20 ст. - має спільні риси з житловим будівництвом того часу, зруб з дерев'яних брусів, чотирисхилий дах покритий дранкою, два приміщення - для механізмів млина та для тимчасового мешкання млинаря. Був перевезений в музей у 1967р.
26 - Хата із с. Гукливий Воловецького району, сер. 19 ст. - тридільна з відкритою галереєю вздовж фасадної стіни, зруб з дерев'яних кругляків, дах чотирисхилий, покритий соломою. Перевезена в музей у 1967р.
А если бы ещё с ценами на мотели-отели и ресторанной структуры с живым описанием... А то как будто путеводитель просматриваешь...
тут помоему достаточно тех кто об этом пишет. Мне лично о таком писать не интересно. Меня больше интересует, что можно посмотреть. А жилье и поесть как показывает мой большой опыт путешествия по Украине совсем не проблема, страшнее всего, что то пропустить в поездке или не найти. Что касается Закарпаття то жилья немеряно в каждом районном центе или курортном или большом селе. Символично бронировал только первое место ночевки, все остальное как придеться, могу сказать что на улице не ночевали. Даже когда в Берегово не нашли жилье было все занято всеравно добрые люди помогли, венгр сдал свою квартиру на 3 дня (сам сьехал к родичам) по цене 50 грн. с человека В остальный случаях в среднем ночевки обходились в 150-240 грн. за номер с нормальными условяими. Еда в кафе в среднем 150-200 грн. на 4х за обед первое второе квас. Что еще нужно написать как мы охали ахали от красоты и наплести литературный "синий туман". Если вы хотите узнать и увидеть все про то что есть это ко мне, если вам надо поесть, поспать то вам на сайт дорога или другой подобный.
если есть вопросы могу ответить и по жилью и по покущать и не только.
Считаю, что отельно-ресторанная культура имеет не меньше значения и таинственности, чем архитектурно-живописная. У нас это только щас начинают понимать, а за рубежом это имеет значение уже давно. А иначе бы ресторанов и отелей бы не было...Ведь здесь все люди объединены наличием автомобиля и поэтому аспект где остановиться и где вкусно и недорого(или дорого) поесть и отдохнуть тоже имеет значение.
И, кстати, не мешало бы давать оценку каждому памятнику - стоит на него смотреть или нет, не повторяет он предыдущий...насколько он ценен....А так выложить всё, что есть со всех ресурсов, лишь бы тему поднять - дело нехитрое...
Считаю, что отельно-ресторанная культура имеет не меньше значения и таинственности, чем архитектурно-живописная. У нас это только щас начинают понимать, а за рубежом это имеет значение уже давно. А иначе бы ресторанов и отелей бы не было...Ведь здесь все люди объединены наличием автомобиля и поэтому аспект где остановиться и где вкусно и недорого(или дорого) поесть и отдохнуть тоже имеет значение.
может повторюсь. Мне это не интересно. Это имеет значение я не спорю, но не для меня. Есть другие сайты которые об этом рассказывают. Если ты считаешь и хочешь о таком писать пиши, по-моему каждый пишет о том что ему нравиться. Не ужели это так не понятно. Я же тебе не рассказываю о чем писать?!
И, кстати, не мешало бы давать оценку каждому памятнику - стоит на него смотреть или нет, не повторяет он предыдущий...насколько он ценен
Вообще бред МНЕ НРАВИТЬСЯ ВСЕ И СЧИТАЮ ЧТО УКРАИНА ДОСТОЙНА ТОГО ЧТО БЫ ПОСМОТНРЕТЬ ЕЕ ВСЮ. Кстати я к этому с каждым годом все ближе и ближе. Если тебе так хочется, что то оценить, то оценивай, хочется тебе туда поехать или нет. Люди разные и мнения тоже, как можно давать оценку и указывать стоит ехать туда или нет. По-моему с отчета можно понять хочется тебе туда или нет. Я знаю точно что в большую половину там где я был многие не поедут никогда. Ты себя ведешь как учитель который указывает как нужно писать сочинение, тебе не кажется что это как минимум не красиво.
А так выложить всё, что есть со всех ресурсов, лишь бы тему поднять - дело нехитрое...
ага конечно, лишь бы, ага не хитрое. Ты в глаза не видел тех книг и ресурсов которыми я пользуюсь для своих описаний и самое главное, я там был и видел и не поленился разобраться и исследовать эти места, потом все это оформить в развернутые описания с фотографиями. (очень хотелось бы посмотреть на тебя как ыт не хитро собереш с разных сайтов что то если еще учитывать что там большая половина бред полный, который многие горе порталы и авторы копируют у друг друга не имея ни малейшего представления о месте.) Что можешь предложить ты? Отчет аля поехал в Коблево, капец, будешь еще рассказывать как мне писать. Что бы умничать нужно как минимум хотя бы это объехать, изучить вопрос И потом написать какойто более мение вразумительный отчет.
Село Великі Ком'яти, Виноградівського району, Закарпатської області розташоване в долині р. Боржава. На території села виявлена стоянка епохи пізнього палеоліту (15-10 тис. р.). Легенда походження назви села пов'язана з трьома пагорбами, на яких воно зараз розташоване. Розповідають, що на трьох горбах колись жили три куми - кум, я і ти - звідси початкова назва Кум'яти, яка з часом видозмінилась у Ком'яти. Великими вони стали після того, як об'єдналися з Малими Ком'ятами та присілком Завадка в одну адміністративну одиницю.
На території Великих Ком'ят є мурована греко-католицька церква св. Архангела Михаїла, 1790 р. Церква має чіткий поперечний неф апсидоподібного типу та високу триярусної вежу з бароковим верхом. За часів радянської влади в церкві був етнографічний музей. У 1991 р. храм повернули віруючим.
Відповісти
Поперед.
Зміст
Наступ.
Гілками
В остальный случаях в среднем ночевки обходились в 150-240 грн. за номер с нормальными условяими. Еда в кафе в среднем 150-200 грн. на 4х за обед первое второе квас. Что еще нужно написать как мы охали ахали от красоты и наплести литературный "синий туман". Если вы хотите узнать и увидеть все про то что есть это ко мне, если вам надо поесть, поспать то вам на сайт дорога или другой подобный. 
странно, что раньше такого небыло
МНЕ НРАВИТЬСЯ ВСЕ И СЧИТАЮ ЧТО УКРАИНА ДОСТОЙНА ТОГО ЧТО БЫ ПОСМОТНРЕТЬ ЕЕ ВСЮ. Кстати я к этому с каждым годом все ближе и ближе. Если тебе так хочется, что то оценить, то оценивай, хочется тебе туда поехать или нет. Люди разные и мнения тоже, как можно давать оценку и указывать стоит ехать туда или нет. По-моему с отчета можно понять хочется тебе туда или нет. Я знаю точно что в большую половину там где я был многие не поедут никогда. Ты себя ведешь как учитель который указывает как нужно писать сочинение, тебе не кажется что это как минимум не красиво. 
