У меня СПД ЕН, буду оказывать услуги (переводы, консультации) иностранной компании, которая осуществляет деятельность на территории Польши. Соотвественно, платежи будут поступать из-за границы. В связи с этим у меня вопросы (в налоговую ездила, в статистику ездила, на горячую линию звонила, информацию давали прямо противоположную). 1.Имею ли я право вообще вести ВЭД (в налоговой сказали не знаем, в статистике ответили, что огранчний нет, в горячей линии послали в... налоговую) 2.Должна ли я сдавать какие-то дополнительные отчеты? Вроде бы должна записывать в книгу все послупления на счет. 3.Надо ли делать какие-то дополнительные разрешения на занятие ВЭД? Поступила информация от знакомого, который якобы консультировался с налоговиком и тот сказал, что мне надо было при регистрации указывать, что будет ВЭД. 4.Если будет счет, то какой средний процент в банках за обналичивание?
Если можно,желательно соссылками на законы, постановления и т.д, я искала, видимо плохо. Буду благодарна, если кто-то по собственному опыту раскажет, как это выглядит на практике. Спасибо!
1. Да, имеете право. Для этого вам нужно открыть валютный счет в банке. 2. Нет, дополнительно ничего сдавать не нужно, но в банке будут просить предоставить копии договоров и актов по тем операциям, которые пройдут по счету. 3. Если у вас в свидетельстве ЕН уже есть вид деятельности "переводы, консультации", то добавлять ничего не нужно. А кому вы будете оказывать такие услуги - резидентам или нерезидентам, это ваше личное дело. 4. Вы не имеете право "обналичивать" валюту с расчетного счета, кроме случаев получения аванса для командировок за границу. Чтобы получить наличность, нужно будет продать валюту на межбанковском рынке (в банке знают, как это сделать), получить вырученные гривни и тогда уже снимать их с назначением "чистый доход". Обычная ставка за снятие денег со счета 1 %.
Если можно,желательно соссылками на законы, постановления и т.д, я искала, видимо плохо.
ЗЕД для приватного підприємця: що потрібно знати?
Чи мають право приватні підприємці займатися зовнішньоекономічною діяльністю? Чи є якісь заборони?
Приватні підприємці мають право займатися зовнішньоекономічною діяльністю — це прямо передбачено Законом про ЗЕД (ст. 5) і підтверджується нормами ГК (ст. 378 та ст. 44).
Для того щоб стати суб'єктом ЗЕД, спеціальна реєстрація не потрібна. Але залежно від того, яким видом ЗЕД займатиметься підприємець, можливо, потрібно буде оформити ряд документів.
Приватні підприємці мають право здійснювати різні види ЗЕД (перелік наведений у ст. 4 Закону про ЗЕД), але на практиці особливо популярні:
• експорт та імпорт товарів;
• надання різного виду послуг;
• виконання робіт.
Заборони на деякі види експорту та імпорту встановлені ст. 17 Закону про ЗЕД, але це стосується всіх суб'єктів господарювання, а не тільки підприємців. Зокрема, заборонені:
• експорт предметів, що становлять національне, історичне, археологічне і культурне надбання українського народу;
• імпорт продукції та послуг, що містять пропаганду ідей війни, расизму, расової дискримінації тощо, які суперечать відповідним нормам Конституції.
Чи є обмеження за системою оподаткування?
Ні, таких обмежень немає. Тобто не має значення, на якій системі оподаткування перебуває підприємець, що планує займатися ЗЕД: загальній чи спрощеній.
Однак «спрощенцям» слід пам'ятати про те, що вони не мають права здійснювати:
• експорт та імпорт підакцизних товарів (ст. 2 Закону №2063 та п. 4 Прикінцевих положень Закону №2505);
• торгівлю лікеро-горілчаними, тютюновими виробами, а також паливно-мастильними матеріалами (ст. 7 Указу №746);
• оптову та роздрібну торгівлю промисловими виробами з дорогоцінних металів (п. 4 Прикінцевих положень Закону №2505);
• перепродаж предметів мистецтва, колекціонування, антикваріату (п. 2 Прикінцевих положень Закону №535).
Чи потрібно проходити акредитацію на митниці?
Якщо підприємець збирається займатися операціями, пов'язаними з переміщенням товарів через митний кордон України, то йому доведеться мати справу з митницею (митне оформлення вантажів, митний контроль). Отже, треба заздалегідь стати на облік у митному органі за місцем своєї державної реєстрації (тобто пройти процедуру акредитації на митниці).
Зазначимо, що зараз немає єдиного нормативного документа, який регламентує акредитацію в митних органах*, так само як і немає документа, у якому було б сказано, що проходити акредитацію обов'язково. Проте на практиці ця процедура проводиться, і так зручніше для всіх: наявність акредитації дозволяє заощадити час при митному оформленні вантажів. * Порядок №237, який раніше регулював цю процедуру, втратив чинність, оскільки з 12.09.05 p, виключений з Державного реєстру нормативно-правових актів на підставі висновку Мін'юсту України від 12.08.05 р. №12/44.
Сама процедура акредитації нескладна, до того ж безплатна. Для взяття на облік у митному органі підприємцеві треба надати пакет документів. Перелік документів може відрізнятися в різних митних органах, але, як правило, для акредитації подаються:
• Свідоцтво про держреєстрацію СПД;
• довідка банку про наявність гривневого та/або валютного рахунка;
Після взяття на облік підприємцеві видається один примірник Облікової картки суб'єкта ЗЕД, завірений митним інспектором.
За бажанням приватний підприємець може скористатися (за плату) послугами митного брокера, уклавши з ним відповідний договір. Тоді акредитацією та/або митним оформленням вантажів займатиметься брокер.
Чи обов'язково відкривати валютний рахунок?
Так. Законодавство вимагає, щоб усі розрахунки резидентів з нерезидентами в межах торговельного обороту велися в іноземній валюті і тільки через уповноважені банки (ст. 7 Декрету №15-97). А це означає, що без валютного рахунка підприємцеві, який здійснює експортні та імпортні операції, не обійтися. Порядок відкриття валютного рахунка регламентується Інструкцією №492.
Чи потрібно отримувати ліцензію на здійснення ЗЕД?
Ліцензування зовнішньоекономічних операцій регламентується ст. 16 Закону про ЗЕД. Дійсно, на експорт та імпорт окремих видів товарів необхідно отримати ліцензію.
Крім того, на окремі види товарів установлюються обмеження у вигляді квот. Квота — це граничний обсяг товарів певної категорії, який дозволено експортувати з території України (імпортувати на територію України) протягом певного строку (ст. 1 Закону про ЗЕД).
Перелік товарів, що підлягають квотуванню та ліцензуванню, затверджується КМУ. Як правило, цей перелік щорічно переглядається.
Крім того, Мінекономіки видає нормативні документи, що регламентують порядок оформлення та видачі вказаних ліцензій. Так, на сьогодні діють:
• Наказ №27, яким затверджені Порядки ліцензування експорту та імпорту товарів у 2007 p.;
• Положення №66, що стосується ліцензування експорту окремих видів сільгосппродукції.
Чи потрібна приватному підприємцеві печатка для ведення ЗЕД?
Законодавство дозволяє приватним підприємцям вести свою діяльність без печатки (на відміну від юридичних осіб, для яких наявність печатки обов'язкова), але за бажанням вони можуть її отримати. Спеціальної вимоги про наявність печатки у підприємців — суб'єктів ЗЕД законодавство також не містить.
Вимога скріпляти відбитком печатки підпис на договорі стосується тільки юридичних осіб (ч. 2 ст. 207 ЦК, Лист №7669).
Проте я б рекомендувала приватним підприємцям/ що займаються ЗЕД, печатку все жтаки отримати. Тоді не доведеться витрачати дорогоцінний час, доводячи, що підприємець може працювати без печатки. Крім того, не виключено, що деякі контрагенти-нерезиденти відмовляться працювати з підприємцем, який не має печатки.
А печатка стане в нагоді підприємцеві у таких випадках:
• при акредитації на митниці;
• при відкритті валютного рахунка;
• при оформленні ВМД;
• при підписанні ЗЕД-контракту, якщо сторони виберуть для контракту законодавство іншої країни, за яким печатка на договорі обов'язкова (право сторін вибирати законодавство, що регламентує відносини за ЗЕД-контрактом, передбачене ст. 5 Закону №2709).
Олена КАНТЕРМАН, юрист
Спасибо, и ответившему выше тоже ОГРОМНОЕ спасибо! Все понятно, вопрос исчерпан!
Помогите прояснить вопрос: Как учитывать в отчетах и книге доходов и расходов валютные поступления ЧП на ЕН (дата получения дохода и сумма)?
Инспектора в налоговой обычно говорят так: дата поступления - это дата когда поступила гривна от продажи валюты, соответственно и сумма этих гривен. т.е. пока валюта не продана - никакого дохода показывать не нужно. Правда, чувствуется какая-то неуверенность.
Так же, есть такое мнение: Нужно показывать доход на дату прихода валюты на валютный счет и сумму в гривнах переконвертированную по курсу НАЦ банка на эту дату. После продажи, в случае, если курс валюты был выше - дописать курсовую разницу в гривне как доход и соотвественно дата поступления гривны от продажи.
Так все-таки, как правильно?
И если делать по второму варианту, то как инспектора к этому отнесутся при проверке. ведь они видят схему по первому варианту. И может кто знает: можно ли теперь откорректировать отчеты за прошлые периоды. если они окажутся не верны.
Как учитывать в отчетах и книге доходов и расходов валютные поступления ЧП на ЕН (дата получения дохода и сумма)?
Инспектора в налоговой обычно говорят так: дата поступления - это дата когда поступила гривна от продажи валюты, соответственно и сумма этих гривен. т.е. пока валюта не продана - никакого дохода показывать не нужно. Правда, чувствуется какая-то неуверенность.
Как же дохода не было, если сумма на счет уже упала? Вписываешь сумму на дату поступления валюты на счет по курсу НБУ (у меня лично банк в выписке эквивалент сразу показывает - считать самому не надо).
Так же, есть такое мнение: Нужно показывать доход на дату прихода валюты на валютный счет и сумму в гривнах переконвертированную по курсу НАЦ банка на эту дату. После продажи, в случае, если курс валюты был выше - дописать курсовую разницу в гривне как доход и соотвественно дата поступления гривны от продажи.
Формально этот вариант правильный: в момент продажи нужно от суммы продажи в гривне отнять сумму в гривне на дату поступления и комиссию банка. Если остаток будет больше нуля, то записать в доход. Когда-то я так делал, а потом забил - просто записываю сумму на дату поступления в гривне и все.
Відповісти
Поперед.
Зміст
Наступ.
Гілками
