Забыли добавить: По новым правилам, расписанным в письме Гостаможслужбы, ездить год на иностранных служебных автомобилях могут только владельцы или соучредители заграничных фирм, и только в личных целях. А на работников таких фирм это правило уже не распространяется, равно как и на машины, ввезенные в страну конкретно для работы.
Ото ж, в августе поедет Фабия (упоминал в этой или соседней ветках) в Болгарию на родину, где и будет продана. Машина хорошая, на ней ездит здесь дочь нерезидента учредителя фирмы (и сотрудник по документам), но покоя просто не дают, прошлый год въезд в Кучурганах обошелся в 300 у.й., с 3 часовым головняком и спорами, в этом смысла дядьке специально на ней въезжать нет. А здесь родственники решили брать джилли-билли в кредит да ездить.
ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ ЛИСТ 05.03.2013 № 11.1/2-12.2/2172-ЕП Начальникам митних органів Про тимчасове ввезення автомобільних транспортних засобів громадянами-резидентами
З метою забезпечення правильного застосування вимог законодавства, що регулюють питання тимчасового ввезення громадянами-резидентами на митну територію України автомобільних транспортних засобів як транспортних засобів комерційного призначення, Державна митна служба України повідомляє.
Відповідно до положень пункту 59 статті 4 Митного кодексу України (далі - Кодекс) транспортні засоби комерційного призначення - це, зокрема, автотранспортні засоби (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи), що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів.
Статтею 1 Додатка C до Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік) /далі - Конвенція/ визначено, що комерційне використання означає платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів.
Згідно з пунктом (a) статті 5 Додатка C до Конвенції транспортні засоби комерційного використання можуть поміщуватися в режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування за умови дотримання наступних вимог: вони повинні бути зареєстрованими на території, яка не є територією тимчасового ввезення; вони повинні бути зареєстрованими на ім'я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення; вони повинні ввозитись та використовуватись особами, які здійснюють свою діяльність з такої території.
Пунктом (a) статті 8 Додатка C до Конвенції та частиною третьою статті 189 Кодексу визначено, що тимчасове ввезення транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України допускається за умови, що такі транспортні засоби не використовуватимуться для внутрішніх перевезень на митній території України.
Відповідно до статті 105 Кодексу у митний режим тимчасового ввезення поміщуються виключно транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у статті 189 Кодексу та Додатку C до Конвенції, на умовах, визначених цим Додатком.
Разом з цим звертаємо увагу, що частинами першою та другою статті 194 Кодексу передбачено, що у разі ввезення товарів на митну територію України декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють митний орган, у зоні діяльності якого товари будуть пред'явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари. Попереднє повідомлення про намір ввезти товари на митну територію України здійснюється шляхом надання митному органу, в зоні діяльності якого товари будуть пред'явлені для митного оформлення, попередньої митної декларації або іншого документа, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до статті 94 Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 259 Кодексу попередня декларація повинна містити відомості достатні для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення доставки їх до митного органу призначення.
Перелік документів та відомостей, які подаються митному органу декларантом, уповноваженою ним особою або перевізником під час переміщення товарів автомобільним транспортним засобом комерційного призначення через митний кордон України, визначено у частині першій статті 335 Кодексу. Так, митним органам подаються документи на транспортний засіб, транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні), документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності), комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться.
Окрім того, згідно зі статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" у пунктах пропуску через державний кордон України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, у сфері міжнародних автомобільних перевезень, здійснює контроль наявності дозвільних документів на виконання перевезень та ведення обліку автомобільних транспортних засобів, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Статтею 53 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено документи, які перевізник повинен мати при здійсненні міжнародних перевезень, зокрема, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та документи на вантаж.
Відповідно до пункту 3.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2012 № 1066 (далі - Порядок), переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України здійснюється після перевірки посадовою особою митниці відправлення наявності електронної копії попередньої митної декларації або електронної попередньої митної декларації в ЄАІС. Перевірка здійснюється шляхом запиту до ЄАІС за номером попередньої митної декларації або електронної попередньої митної декларації та встановлення відповідності інформації, що міститься у поданих товаросупровідних (товаротранспортних) документах, відомостям, заявленим в електронній копії попередньої митної декларації або електронної попередньої митної декларації.
Пунктом 3.7 Порядку встановлено, що після перевірки наявної електронної копії попередньої митної декларації або електронної попередньої митної декларації в ЄАІС посадова особа митниці відправлення заносить до ЄАІС відомості, зокрема, про транспортний засіб комерційного призначення (відповідно до реєстраційних документів на транспортний засіб зазначаються назва та/або реєстраційний номер).
Строки доставки товарів та транспортних засобів комерційного призначення до митного органу, у якому здійснюватиметься їх митне оформлення, встановлюються у відповідності зі статтею 95 Кодексу.
Стосовно транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються для платного перевезення пасажирів, повідомляємо, що згідно зі статтею 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів і багажу (Женева, 01.03.73) перевізник повинен видати індивідуальний або колективний квиток, у якому зазначені назва та адреса перевізника, а також який містить вказівку, що договір перевезення підпадає під дію положень цієї Конвенції.
Відповідно до положень статті 53 Закону України "Про автомобільний транспорт" при виконанні міжнародних перевезень пасажирів перевізник повинен мати дозвіл країни, територією якої буде здійснюватися перевезення, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, список пасажирів (для нерегулярних та маятникових перевезень), білетно-облікову документацію.
Окрім того, враховуючи положення статті 366 Кодексу, транспортні засоби комерційного призначення повинні переміщуватися по каналу, позначеному символами червоного кольору ("червоний коридор").
Для реєстрації та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України в пункті пропуску з використанням смуг руху "червоний коридор", використовується складова частина автоматизованої системи митного оформлення "Інспектор-2006" - функціональний модуль "Диспетчер зони митного контролю".
Результати митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів фіксуються у функціональному модулі "Електронний журнал вантажного пункту пропуску", до якого, зокрема, вноситься інформація по VIN-коду транспортного засобу, призначення транспортного засобу та режим його переміщення.
При цьому повідомляємо, що з урахуванням положень статей 95, 108, 189, 191 та 200 Кодексу строк тимчасового ввезення для автомобільних транспортних засобів комерційного призначення, що ввозяться на митну територію України, становить 20 днів. Відповідно до частини другої статті 95 Кодексу цей строк не включає час перебування транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем у зонах митного контролю.
Разом з цим звертаємо увагу, що частиною другою статті 105 Кодексу передбачено, що у разі порушення умов митного режиму тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання режиму, зобов'язана сплатити суму податкового зобов'язання та пеню відповідно до Податкового кодексу України. Водночас згідно з пунктом 60 статті 4 Кодексу транспортні засоби особистого користування - наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно.
Статтею 1 Додатка C до Конвенції встановлено, що приватне використання означає перевезення особою виключно для особистих потреб, за винятком будь-якого комерційного використання.
Звертаємо увагу, що статтею 1 Конвенції та пунктом 35 статті 4 Кодексу встановлено, що поняття "особа" означає юридичну та фізичну особу. У зв'язку з цим особисте користування (приватне використання) не обмежується виключно інтересами фізичної особи, а може здійснюватися і в інтересах юридичних осіб.
З огляду на викладене вище, згідно із положеннями Кодексу та Конвенції транспортні засоби, які тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-резидентами в службових цілях, а не для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів через митний кордон України, не відносяться до транспортних засобів комерційного призначення. Митне оформлення таких транспортних засобів здійснюється згідно із частиною третьою статті 380 Кодексу.
Перший заступник - голова комісії з реорганізації Державної митної служби України О.М. Дороховський
пусть дочка станет не резидентом, если нет острой необходимости в укр. паспорте, да и все
Какие новости появились?Покращення?
пусть дочка станет не резидентом, если нет острой необходимости в укр. паспорте, да и все
променять родину на какое-то б/ушное корыто, ай-я-яй
пусть дочка станет не резидентом, если нет острой необходимости в укр. паспорте, да и все
Дочке в Болгарии нечем по факту пока заниматься, муж, ребенок, дом, работа здесь.
Мне хотели продать авто из Литвы через компанию "Иволинк" в марте. Через схему ВВ. Уже должен был отдавать деньги, но что-то меня остановило. Подсознание чтоли. Купил здесь нашу, конечно не Ауди, и не за 3000 евро, но теперь понимаю что правильный выбор сделал.
А теперь господа пиарищие иволинк пишут:
Ну а кто бы сомневался, что шапошников теперь будет открещиваться от лт-темы всеми способами. Обратите внимание, только где-то какая лажа - шапошников всегда в стороне: и замес на штрафплощадке, и клоунада паротяга, и лт-тема...
Дык оно - то есть недоРостик - на одесском форуме явно показало свое отношение к кинутым:
Справа № 955/80700/2012 Суддя першої інстанції: Золотарьова Л.І.
Провадження: 33/790/68/13
Категорія: ч.1 ст.483 МК України
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2013 року м. Харків
Апеляційний суд Харківської області у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Савченка І.Б., за участю прокурора Гусевої Т.А, представника Харківської обласної митниці Пасюкова І.Г., представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, розглянувши у судовому засіданні справу за апеляцією представника Харківської обласної митниці Крутенко К.О. на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2012 року у відношенні
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого приватним підприємцем, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
про закриття провадження у справі про порушення митних правил за ч.1 ст.483 МК України у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про порушення митних правил 29.10.2012 року близько 01-00 години на автошляху Київ-Харків-Довжанський був зупинений автомобіль «Audi A4», р.н. НОМЕР_1 країна реєстрації - Литовська Республіка під керуванням громадянина України ОСОБА_5 Зазначений транспортний засіб ОСОБА_5 ввіз на митну територію України 28.10.2012р. через м/п «Нові -Яриловичі» Чернігівської митниці по «зеленому коридору» і в якості підстави для переміщення транспортного засобу ним були надані посвідчення водія, подорожній лист, трудовий договір від 20.10.12р. з ИП «ИВОлинк» м.Вільнюс (з перекладом на російську мову), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в Литовській Республіці.
Відповідно до законодавства Литовської Республіки , а саме ст. 62 Закону від 29.04.04р. «Працевлаштування іноземних осіб» , роботодавець може укласти трудовий договір тільки з іноземною особою , у якої є дозвіл на роботу. Трудовий договір повинен бути укладений та його копія, завірена у встановленому правовими актами порядку, для реєстрації на територіальній біржі праці та подана роботодавцем протягом 2 місяців з дня видачі дозволу на працю. Відповідно до пояснень гр.ОСОБА_5 зазначені документи були йому передані у нейтральній зоні між Україною та Республікою Білорусь. Таким чином
ОСОБА_5 скоїв переміщення товарів через митний кордон України з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів , одержаних незаконним шляхом(а.с.3-6)
Постановою судді Київського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2012 року провадження у справі щодо ОСОБА_5 закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України, у зв'язку із тим, що матеріали справи не містять доказів того, що надані ОСОБА_5 у якості підстави для переміщення транспортного засобу документи, отримані ним незаконним шляхом.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції представник Харківської обласної митниці подав апеляцію в якій, посилаючись на незаконність постанови суду, просить її скасувати, визнати ОСОБА_5 винним в порушенні митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100% вартості вилученого товару, тобто 86 452 грн, а також конфіскацію безпосередньо предмету правопорушення - автомобіля «Audi A4», р.н. НОМЕР_1, 1999 року випуску.
Апеляційну скаргу представник Харківської обласної митниці обґрунтовує тим, що відповідно до ст. 57, 64 Закону Литовської Республіки від 29.04.2012р. «Про правове положення іноземних осіб» іноземна особа , яка має намір працювати в Литовській Республіці зобов'язана отримати дозвіл на роботу в Литовській Республіці. Дозвіл видає та скасовує Біржа праці Литви при Міністерстві соціальної охорони та праці Литовської Республіки. Робота чи зайняття іншою діяльністю іноземної особи в Литовській республіці вважається незаконним якщо особа працює без дозволу на роботу чи трудового договору та дозволу на тимчасове проживання або візи , на випадок якщо вони необхідні.
Листом Департаменту консульської служби МЗС від 25.10.2011р. зазначено , що відповідно до встановленого в литовській Республіці порядку , підприємство яке прагне отримати дозвіл на працевлаштування для громадянина іншої країни , має зареєструвати вільне робоче місце в територіальному підрозділі Біржі праці , яка протягом двох місяців або заповняє вакансію з числа литовських громадян , або надає відповідний дозвіл.
Тобто ОСОБА_5, переміщуючи транспортний засіб через зелений коридор, відповідно до ч.2 ст. 366 МК України, надавши митному органу при в'їзді на митну територію України трудовий договір без відповідного дозволу на працевлаштування в Литовській республіці, ввіз транспортний засіб на пільгових умовах без митного оформлення та без сплати митних платежів.
Заслухавши пояснення представника Харківської обласної митниці, який просив задовольнити апеляцію в повному обсязі; прокурора, який підтримав апелянта; представника особи яка притягнута до адміністративної відповідальності, який заперечував проти задоволення апеляції та вважає постанову судді Київського районного суду м. Харкова законною, дослідивши матеріали справи, вважаю , що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 483 МК України складом порушення митних правил є переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів , одержаних незаконним шляхом , або таких, що містять неправдиві відомості.
Згідно п.57 ст. 4 МК України товаром є будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.
Згідно п.59 ст. 4 МК України транспортні засоби комерційного призначення - будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення.
Згідно п.60 ст. 4 МК України транспортні засоби особистого користування це наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно.
Відповідно до матеріалів справи та реєстраційних документів автомобіль «Audi A4», р.н. НОМЕР_1 належить компанії «IVOLINK» розташованій в м. Вільнюс (а.с.19-21).
Згідно з подорожнім листом та трудовою угодою між компанією «IVOLINK» та ОСОБА_5, автомобіль передано ОСОБА_5, для технічного обслуговування автомобіля, транспортування співробітників компанії та вантажів на території України (а.с. 17-18).
Враховуючи зазначені вище положення МК України та підтверджене відповідними документами призначення ввезеного ОСОБА_5 автомобіля , апеляційний суд приходить до висновку , що автомобіль «Audi A4», р.н. НОМЕР_1, який належить компанії «IVOLINK» є транспортним засобом комерційного призначення і тому не може бути предметом порушення митних правил, передбаченим диспозицією ч.1 ст. 483 МК України.
Окрім того, згідно з ст.1 МК України, законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.
Відповідно до ч.1 ст. 3 МК України, при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.
Тому висновки співробітників митної служби України щодо невідповідності внутрішньому законодавству Литовської Республіки трудової угоди між компанією «IVOLINK» та громадянином ОСОБА_5, навіть з урахуванням роз'яснення законодавства Литовської Республіки наданим Департаментом консульської служби МЗС України, не відповідають зазначеним вимогам МК України і виходять за межі компетенції митної служби.
Враховуючи наведене апеляційний суд вважає скаргу представника митної служби необґрунтованою в не находить підстав для її задоволення.
Керуючись п.1 ст.247, ст.294 КУпАП, 529 МК України -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника Харківської обласної митниці Крутенко К.О. залишити без задоволення , а постанову Київського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2013р. про закриття провадження по справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_5 за ч.1 ст. 483 МК України залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Харківської області І.Б. Савченко
Вот я не пойму - у Шапкина льготы какие-то на форуме есть? Понаплодил кучу клонов - и все безнаказанно. А по теме - ты думаешь что людям, которых кинули ты и Жуковень, нужны эти ссылки? Им деньги нужны!
Следующая картинка это обещания Жуковеня о том, что он переведет авто на временный ввоз, при этом водители должны заезжать на ТРАНЗИТ. Даты общения говорят о том, что Жуковень уже тогда знал о проблеме. Но в итоге у водителей на руках постановления о штрафе в 8500 грн
08 січня 2013 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді -ТОКОВОЇ С.Є.
при секретарі -ЄВТУШЕНКО О.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської митниці про скасування постанови у справі про порушення митних правил,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до суду до відповідача про скасування постанови у справі про порушення митних правил, мотивуючи свої вимоги тим, що Постановою Черкаської митниці від 11 грудня 2012 року у адміністративній справі №159\90200\12 його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України. 14 серпня 2012 року ним тимчасово, з метою комерційного використання було ввезено на митну територію України автомобіль «ВМW 525», кузов № НОМЕР_1. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію № НОМЕР_2 зазначений автомобіль є власністю юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю IA-GP»(Перемишль, Польща) на якому він працює торгівельним агентом на підставі трудової угоди. Під час ввезення зазначеного автомобіля на митну територію України ним у якості митного режиму було тимчасове ввезення. Порядок та підстави тимчасового ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України регламентовано Конвенцією про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік) та розділом V Митного кодексу України. Справа про порушення митних правил відносно нього не могла бути розпочата, а розпочата підлягала до закриття у зв'язку з закінченням на день її порушення строків накладення адміністративного стягнення. Вважає, що зазначена постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та проти їх задоволення заперечував, мотивуючи тим, що підставою для порушення справи про ПМП №159/90200/12 стало виявлення факту перевищення строку ввезення позивачем в митному режимі транзиту на митну територію України транспортного засобу «ВМW 525», кузов № НОМЕР_1 більше ніж 10 діб. Так, відповідно до фактичних обставин справи, 14.08.2012 громадянином-резидентом України ОСОБА_1 через митний пост «Смільниця»Львівської митниці (смуга руху - зелений коридор) на митну територію України в митному режимі транзит було ввезено транспортний засіб «ВМW 525», кузов № НОМЕР_1, що зареєстрований у відповідних реєстраційних органах Республіки Польща за держ. № НОМЕР_3. 29 листопада 2012 року проведеною перевіркою встановлено, що транспортний засіб за межі митної території України позивачем вивезено не було, чим перевищено строк транзиту більше ніж на 10 діб, що підтверджується відомостями центральної бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України та заявою ОСОБА_1 від 31.10.2012 року. Оскаржувана постанова від 11.12.2012 року винесена уповноваженою особою (ст. 522 МК України) у встановлені строки з дотриманням вимог територіальної підвідомчості (ст. 524 МК України) та відповідно до положень ст. 527 МК України за присутності захисника позивача.
При ввезенні товарів інформація про транспортний засіб комерційного призначення зазначається митниці у документах, за якими здійснюється декларування митниці переміщення вказаних товарів (відповідні графи митних декларацій, книжок МДП або А.Т.А. тощо), визначених ст. 335 МК України. Такі документи при ввезенні ТЗ на митну територію не оформлювались, чим підтверджується те, що ввезений позивачем транспортний засіб не є транспортним засобом комерційного призначення.
Так, відповідно до чинного законодавства перевищення строків доставки, передбачених ст. 95 МК України не звільняє особу від виконання обов'язків щодо вивезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення за межі митної території України чи зміну митного режиму, а тому твердження позивача є необгрунтованим та таким, що суперечить чинному законодавству. Враховуючи, що правопорушення було виявлено 29.11.2012 року про що складено адміністративний протокол №159/90200/12, а постанова про накладення стягнення винесена 11.12.2012 року, підстави для твердження про те, що особу притягнуто до адміністративної відповідальності з порушенням строків накладення стягнення взагалі відсутні. Просив в задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.
Постановою Черкаської митниці від 11 грудня 2012 року у адміністративній справі № 159\90200\12 позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн.
Підставою для винесення оскаржуваної постанови слугувало те, що 14 серпня 2012 року громадянином-резидентом України ОСОБА_1 через митний пост «Смільниця»Львівської митниці ( смуга руху -зелений коридор) на митну територію України в митному режимі транзит було ввезено транспортний засіб автомобіль «ВМW 525», кузов № НОМЕР_1. Проте, у встановлений законом строк вказаний транспортний засіб за межі митної території вивезений не був, чим перевищено строк транзиту більш як на 10 днів.
Між тим, як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи автомобіль позивачем був ввезений на митну територію з метою комерційного використання. Так відповідно до свідоцтва про реєстрацію № НОМЕР_2 зазначений автомобіль є власністю юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю NIA-GP»(Перемишль, Польща) на якому позивач працює торгівельним агентом на підставі трудової угоди.
Порядок та підстави тимчасового ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України регламентовано Конвенцією про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік) та розділом V Митного кодексу України. Відповідно до п. а) ст.1 зазначеної Конвенції та ст. 103 МК України термін "тимчасове ввезення" означає: митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
При цьому відповідно до приписів Конвенції транспортні засоби розподіляються на транспортні засоби приватного та комерційного використання.
Згідно з вимогами п. «с»ст. 1 додатку С Конвенції приватне використання виключає будь-яке комерційне використання транспортного засобу.
Окрім цього, відповідно до визначень п. 60 ст. 4 МК України транспортними засобами особистого користування є наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни) що зареєстровані на території відповідної країни. перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться ним громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно. При цьому суд враховує мету ввезення та приходить до висновку, що ввезений автомобіль є транспортним засобом комерційного використання.
Згідно з приписами ст. 5 додатку С згаданої Конвенції для того, щоб можна було скористатись правами на пільги, що надаються цим Додатком, транспортні засоби комерційного використання повинні бути зареєстрованими на території, яка не є територією тимчасового ввезення, на ім'я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення, і ввозитись та икористовуватись особами, які здійснюють свою діяльність з такої території.
Оскільки ввезений позивачем транспортний засіб відповідає зазначеним критеріям транспортного засобу комерційного використання його ввезення на митну територію України здійснюється пільговому режимі тобто зі звільненням від оподаткування. Крім цього, відповідно до ст. 6 додатку С Конвенції згода на тимчасове ввезення транспортних засобів надається без вимагання митного документа або гарантії тобто без подання митної декларації.
Таким чином , суд приходить до висновку, що зазначений автомобіль позивачем було ввезено у режимі тимчасового ввезення з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому висновки відповідача про те, що зазначений автомобіль було ввезено у режимі транзит є безпідставними. Крім того, згідно до ст. 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу.
При цьому, відповідно до приписів глави 17 МК України ввезення товарів та транспортних засобів комерційного призначення у режимі транзит передбачає проведення їх митного оформлення з поданням письмової митної декларації із зазначенням найменування, строків вивезення, митниці призначення тощо. Відсутність транзитної митної декларації з зазначенням термінів вивезення спростовує факт перебування даного транспортного засобу у режимі транзит. Дана обставина підтверджується наявними матеріалами справи, які містять витяг з ЄАІС Держмитслужби про ввезення зазначеного автомобіля у спрощеному порядку. Із наданої до суду копії електронного журналу пасажирського ПП в інформації про водія, яким є позивач вказана його адреса м. Перемишль, що також спростовує твердження про те, що автомобіль ввезений на територію України громадянином-резидентом.
Також суд враховує, що відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 467 МК України (у редакції, що була чинна на день складання адміністративного протоколу), якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через два місятіі з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду митними органами справ про триваючі порушення митних правил - не пізніше, ніж через два місяці з дня виявлення цих правопорушень.Правопорушення, передбачене ст. 470 МК України не є триваючим, оскільки вважається вчиненим від дня перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб. Також диспозиція ч. 1 ст. 467 МК України містить вичерпний перелік триваючих правопорушень (передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу), до якого не входить порушення митних правил, передбачене ст.470 МК України.
Таким чином, справа про порушення митних правил відносно підлягала до закриття у зв'язку з закінченням на день її порушення строків накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
На підставі ст. ст. 6,9,11,86,158-163 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Постанову заступника начальника Черкаської митниці від 11 грудня 2012 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500 грн. за ч. 3 ст.470 Митного Кодексу України - скасувати.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 470 ч. 3 МК України закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Тренируйся, студент-недоучка, именующий себя "юристом":
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: [email]inbox@adm.lv.court.gov.ua;[/email] тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 лютого 2013 року № 813/635/13-а
Львівський окружний адміністративний суд
у складі :
головуючого - судді Кухар Н.А.
секретар судового засідання Самборської Ю.М.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - Писарева О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправними дій про відмову у пропуску через митний кордон в режимі тимчасового ввезення,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом у Львівський окружний адміністративний суд до Львівської митниці та просить визнати протиправними дії Львівської митниці про відмову в пропуску ОСОБА_1 через митний кордон України та про відмову в прийнятті митної декларації. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18.12.2012 року відповідач необґрунтовано, без жодних законних підстав відмовив позивачу у пропуску транспортного засобу комерційного призначення марки Opel Astra-F д.н.з. НОМЕР_1 у режимі тимчасового ввезення через митний кордон України. Зокрема, позивач вказує, що 18.12.2012 року надав митному органу всі документи, обов'язковість надання яких передбачена чинним законодавством України та міжнародними правовими актами, проте йому було відмовлено в пропуску у зв'язку із ненаданням повного пакету документів, зокрема документів, які підтверджували б факт комерційного використання автомобіля. Позивач зазначив, що власником транспортного засобу, фірмою ТзОВ «Roldab Sp.о.о.» автомобіль був наданий позивачу, який є працівником цієї фірми, виключно для використання його в комерційних цілях для виконання службових обов'язків, в зв'язку з чим дії Львівської митниці є протиправними.
Позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати протиправними дії Львівської митниці про відмову у пропуску через митний кордон України в режимі тимчасового ввезення.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили їх задовольнити.
Відповідач подав заперечення на позов, у якому зазначив, що згідно інформації з функціонального модуля «Облік в ЗМК ТЗ» АСМО «Інспектор-2006» митного поста «Мостиська» Львівської митниці, транспортний засіб марки Opel Astra-F д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням громадянина України ОСОБА_1, прямуючи з республіки Польща в Україну смугою руху «червоний коридор», в'їхав в зону митного контролю пункту пропуску «Шегині» 18.12.2012 о 15:36 год. У зв'язку з тим, що гр. України ОСОБА_1 не було подано повного пакету документів, що підтверджують комерційне призначення транспортного засобом з д.н.з. НОМЕР_1 було прийнято рішення про відмову у пропуску через митний кордон України даного транспортного засобу. Спростовуючи посилання Позивача на ч. 6 ст. 104 Митного кодексу України представник Відповідача зазначив, що дана норма передбачає, що для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна зокрема сплатити митні платежі відповідно до статті 106 цього Кодексу або забезпечити виконання зобов'язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу. Позивачем же, митні платежі сплачено не було, а переміщуваний ним транспортний засіб не є транспортним засобом комерційного призначення зважаючи вимоги чинного законодавства. Згідно із п. 59 ч. 1 ст. 4 МК України, транспортні засоби комерційного призначення - будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення. Відповідно до ст. 1 Додатка С Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 р.) «комерційне використання» означає платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів. Жодних документів, які підтверджували б комерційне використання автомобіля марки «Opel Astra-f», реєстраційний номер НОМЕР_1, а саме, платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів, позивачем не було надано.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб марки Opel Astra-F д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням громадянина України ОСОБА_1, прямуючи з республіки Польща в Україну смугою руху «червоний коридор», в'їхав в зону митного контролю пункту пропуску «Шегині» 18.12.2012 о 15:36 год. Громадянином ОСОБА_1 було подано наступні документи для проходження митних формальностей: митна декларація; закордонний паспорт; технічний паспорт на транспортний засіб; довіреність на керування службовим автомобілем від 20.06.12; угода про взаємну співпрацю від 20.06.12; письмове підтвердженням ТзОВ «Roldab Sp.о.о.» про використання службового автотранспорту для безоплатного перевезення товарів, службових документів та пасажирів від 20.06.12; службове відрядження від 14.12.2012.
Відповідно до Митної декларації від 18.12.2013 гр. України ОСОБА_1, котрий прямував один, в'їжджав на митну територію України без вантажу.
У зв'язку з тим, що гр. України ОСОБА_1 не було подано повного пакету документів, що підтверджують комерційне призначення транспортного засобом з д.н.з. НОМЕР_1, Відповідачем було прийнято рішення про відмову у пропуску через митний кордон України даного транспортного засобу.
Позивач, посилаючись на вимоги ч. 6 ст. 104 Митного кодексу України зазначає, що для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна подати митному органу, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у режимі тимчасового ввезення, документи на такі товари, транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового ввезення, проте дана норма передбачає, що для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна:
1) подати митному органу, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у режимі тимчасового ввезення, документи на такі товари, транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового ввезення;
2) у випадках, передбачених законодавством, надати митному органу зобов'язання про реекспорт товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які тимчасово ввозяться, у строки, встановлені митним органом;
3) подати митному органу дозвіл відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законодавством;
4) сплатити митні платежі відповідно до статті 106 цього Кодексу або забезпечити виконання зобов'язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.
Обґрунтованими є покликання відповідача на той факт, що Позивачем, митні платежі сплачено не було.
Суд не погоджується із позицією позивача стосовно того, що переміщуваний ним транспортний засіб є транспортним засобом комерційного призначення зважаючи на наступні вимоги законодавства:
Відповідно до ч. 1 ст. 105 Митного кодексу України у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами поміщуються виключно товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у статті 189 цього Кодексу та в Додатках B.1 - B.9, C, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), на умовах, визначених цими Додатками, а також повітряні судна, які ввозяться на митну територію України українськими авіакомпаніями за договорами оперативного лізингу.
Частиною 1 ст. 189 Митного кодексу України передбачено, що транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для переміщення товарів та/або пасажирів через митний кордон України, можуть тимчасово ввозитися на митну територію України без справляння митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Тимчасово ввезені на митну територію України транспортні засоби комерційного призначення підлягають вивезенню без внесення в їх конструкцію будь-яких змін (без урахування природного зношення, витрати пально-мастильних матеріалів та необхідного ремонту). Тимчасове ввезення транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України допускається за умови, що такі транспортні засоби не використовуватимуться для внутрішніх перевезень на митній території України.
Згідно із п. 59 ч. 1 ст. 4 МК України, транспортні засоби комерційного призначення - будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення.
Обґрунтованими є покликання Відповідача на той факт, що відповідно до ст. 1 Додатка С Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 р.) «комерційне використання» означає платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 9 Додатка С Конвенції про тимчасове ввезення, подальше вивезення транспортних засобів комерційного використання відбувається відразу ж після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені.
Відповідно Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів (м. Женева, 1956 р.), яка застосовується до будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів за винагороду з використанням автомобілів, коли вказані в договорі місце прийняття до перевезення вантажу і місце, передбачене для здачі вантажу, знаходяться на території двох різних країн, з яких принаймні одна являється учасником Конвенції, передбачено, що договір перевезення встановлюється накладною (стаття 4).
У накладній відповідно до статті б Конвенції мають бути вказані: місце та дата її складання; ім'я та адреса відправника; ім'я та адреса транспортера; місце та дата прийняття вантажу до перевезення та передбачене місце його здачі; ім'я та адреса отримувача; прийняте позначення характеру вантажу та способу його упаковки та у випадку перевезення небезпечних вантажів їх звичайно визнане позначення; кількість вантажних місць, їх особлива розмітка та номера; вага вантажу брутто або у вигляді інших одиниць виміру кількість вантажу; пов'язані з перевезенням видатки (перевізна платня, додаткові витрати, мито та митні збори, а також інші витрати з моменту складання договору до здачі вантажу); інструкції, що вимагаються для виконання митних формальностей, та інші; позначення, що перевезення відбувається, незалежно від будь-яких обумов, із дотриманням порядку, встановленого цією Конвенцією.
Проте такої накладної позивачем при проходженні митного контролю подано не було та в судовому засіданні не представлено.
До будь-якого договору автомобільного перевезення пасажирів - та у відповідних випадках - їх багажу транспортними засобами, коли у договорі вказано, що перевезення здійснюється територією принаймні двох країн та що пункт відправлення або пункт призначення, або той та інший знаходяться на території однієї з країн, що домовляються, застосовується Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів та багажу (м. Женева 1973 р.).
Статтею 5 розділу 1 «Пасажири» глави 3 «Транспортні документи» зазначеної Конвенції передбачено, що під час перевезення пасажирів перевізник має видати індивідуальний або колективний квиток, в якому мають бути зазначені назва та адреса перевізника, а також міститись зазначення про те, що договір підпадає під дію цієї Конвенції навіть при наявності будь-яких обумов, що цьому суперечать.
Таких документів Позивачем, в підтвердження перевезення пасажирів, представлено в судовому засіданні не було.
Окрім того, питання міжнародних перевезень пасажирів і вантажів врегульовано розділом IV Закону України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого: при виконанні міжнародних перевезень вантажів нерезиденти України повинні мати: дозвіл України; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу вимогам законодавства України щодо безпеки руху та екологічної безпеки, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж.
При виконанні міжнародних перевезень пасажирів нерезиденти повинні мати: дозвіл України; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; список пасажирів (для нерегулярних та маятникових перевезень); білетно-облікову документацію.
При здійсненні перетині митного кордону 18.12.2012 року транспортним засобом марки Opel Astra-F д.н.з. НОМЕР_1 позивачем вищевказаних документів подано не було.
У транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи, що було відсутнє в транспортному засобі марки Opel Astra-F д.н.з. НОМЕР_1
Статтею 1 цього Закону визначено наступні терміни:
вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями;
пасажирські перевезення - перевезення пасажирів легковими автомобілями або автобусами;
міжнародні перевезення пасажирів і вантажів - перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону;
автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів;
автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно;
дозвіл на здійснення міжнародних перевезень автомобільним транспортом - документ, що видається уповноваженими органами Договірних Сторін міжнародним автомобільним перевізникам для в'їзду, транзитного проїзду через територію Договірних Сторін, а також здійснення інших видів перевезень, передбачених законодавством;
документи на вантаж - документи, визначені відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про транспортно-експедиторську діяльність", "Про транзит вантажів", інших актів законодавства, в тому числі міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, які необхідні для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом.
Вимоги вказаних нормативно-правових актів спростовують твердження Позивача про те, що вимоги Відповідача подати документи, вказані у картці відмови є незаконними та жодним нормативно-правовим актом не передбачена необхідність подання таких.
Окрім того, суд погоджується з висновками Відповідачів, що самим Позивачем в Митній декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності від 18.12.2012 було зазначено про відсутність в нього вантажу.
Безоплатне ж перевезення пасажирів не є комерційним використанням, оскільки Конвенцією про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 р.) та Митним кодексом України передбачено, що комерційним використанням є, зокрема, платне перевезення осіб.
Пунктом 1 розділу II Особливості виконання митних формальностей відповідно до митного режиму тимчасового ввезення Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2012 р. за № 1669/21981 передбачено, що для митного оформлення товарів, що тимчасово ввозяться на митну територію України, митному органу подаються МД, книжка А.Т.А. або інший документ, передбачений законодавством України з питань державної митної справи.
Проте позивачем, зазначених документів також подано не було.
Оцінюючи докази у справі суд вважає, що митний орган під час перевірки поданих Позивачем документів правомірно прийшов до висновку, що Угода про взаємну співпрацю та лист «Roldab Sp.z.o.o.» від 20.06.12, не є документами, які підтверджують комерційну мету ввезення транспортного засобу, оскільки, відповідно до угоди Позивач здійснює пошук партнерів в Україні, а лист від 20.06.12 не є документом, що підтверджує факт переміщення товарів та/або пасажирів через митний кордон України зазначеним транспортним засобом як це передбачено вищенаведеними положеннями Митного кодексу України, Закону України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» та Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 р.). Так, факт переміщення товарів та/або пасажирів через митний кордон підтверджується конкретними документами, передбаченими вищенаведеними нормами міжнародного та національного законодавства.
Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що жодних документів, які підтверджували б комерційне використання автомобіля марки «Opel Astra-f», реєстраційний номер НОМЕР_1, а саме, платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів, позивачем не було надано.
Окрім того, позивачем 18.12.2013 було заповнено Митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності, в якій, зокрема, автомобіль «Opel Astra-f», реєстраційний номер НОМЕР_1 зазначено як транспортний засіб особистого користування, що суперечить твердженням Позивача наведеним в позовній заяві та безпосередньо в судовому засіданні.
У свою чергу, пунктом 60 частини 1 статті 4 Митного кодексу України визначено, що транспортні засоби особистого користування - наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно.
Таким чином, оскільки гр. України ОСОБА_1 не було подано повного пакету документів, що підтверджують комерційне призначення транспортного засобу з д.н.з. НОМЕР_1, даний транспортний засіб є транспортним засобом особистого користування.
Частиною 3 ст. 380 МК України передбачено, що тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Оскільки гр. України ОСОБА_1 не було подано повного пакету документів, що підтверджують комерційне призначення транспортного засобу з д.н.з. НОМЕР_1 та не сплачено всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів відповідно до ч. 3 ст. 380 МК України, йому було видано картку відмови № 209090404/2012/02128 від 18.12.2012.
Посилання позивача на ст. 5 додатку С Конвенції про тимчасове ввезення, відповідно до якої для того, щоб можна було скористатись правами на пільги, що надаються цим Додатком транспортні засоби комерційного використання повинні бути зареєстрованими на території, яка не є територією тимчасового ввезення, на ім'я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення, і ввозитись та використовуватись особами, які здійснюють свою діяльність з такої території є безпідставними, оскільки зазначена норма встановлює умови для надання пільг транспортним засобам комерційного використання, а не умови, за яких транспортний засіб вважається комерційного використання.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 та до ст. 11 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Беручи до уваги встановлені факти суд вважає, що Львівська митниця, з урахуванням всіх обставин, діяла обґрунтовано та у спосіб, що передбачений законами України. А тому вимоги ч.2 ст.71 КАС України щодо свого обов'язку довести правомірність свого рішення відповідачем виконано.
За таких обставин суд не погоджується з поясненнями Позивача про те, що платне перевезення осіб транспортним засобом полягало в тому, що власником автомобіля є польська фірма ТзОВ «Roldab Sp.о.о.», а Позивач є виконавцем завдань польської фірми, її працівником, який виконує службові обов'язки, пов'язані із здійсненням поїздок по Україні та Польщі, за що отримує грошову винагороду від фірми власника транспортного засобу, то очевидно, що власник транспортного засобу ТзОВ «Roldab Sp.о.о.» здійснює платне перевезення Позивача, у зв'язку з тим, що Позивач отримує винагороду за здійснення поїздки.
Зокрема, позивач у вищевказаному висновку намагається позиціонувати себе, при ввезенні 18.12.2012 року транспортного засобу марки Opel Astra-F д.н.з. НОМЕР_1 як водій та пасажир (платне перевезення себе) одночасно. Проте такий висновок Позивача спростовується положеннями чинного законодавства. Зокрема, відповідно до ст. 18 Закон України від 30.06.1993, № 3353-XII "Про дорожній рух" - пасажир, тобто особа, яка користується транспортним засобом, але не причетна до керування ним. Постановою КМ України від 18.02.1997, № 176 "Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту" вказано, що пасажир - особа, якій надається послуга з перевезення транспортним засобом та яка не бере участь у керуванні ним. Відповідно до Постанови КМ України від 10.10.2001, № 1306 "Про Правила дорожнього руху" пасажир - особа, яка користується транспортним засобом і знаходиться в ньому, але не причетна до керування ним. Що стосується водія, то відповідно до Закону України від 05.04.2001, № 2344-III "Про автомобільний транспорт" водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка. Також термін «водій» затверджений і в Постанові КМ України від 10.10.2001, № 1306 "Про Правила дорожнього руху" відповідно до якої водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Враховуючи вказане, суд не погоджується з висновком Позивача, що здійснення перевезення себе через митний кордон України, за що він отримує винагороду від ТзОВ «Roldab Sp.о.о.» є платним перевезенням осіб в розумінні Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 р.).
Суд не приймає до уваги пояснення позивача про те, що ним неодноразово здійснювалось перетинання кордону в режимі тимчасового ввезення на підставі цих же документів, та жодних зауважень з боку відповідача не було, так як судом правомірність дій відповідача в таких випадках не досліджувалось. а тому це не може бути підставою для задоволення позову.
Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача не підтверджені матеріалами справи та недоведені у судовому засіданні, і тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
У відповідності до ст.94 КАС України судові витрати зі сторін не належить стягувати.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Т.к. регистрация на ДК форуме закрыта, а кинутые люди хотят высказать все на форуме шапки, могу продать около 100 учеток на этот говнофорум, цена 2$ за аккаунт. Регистрации давние, 2011-2012 год
14 листопада 2012 року суддя апеляційного суду Харківської області Меркулова Т.В., за участю прокурора Гусєвої Т.А., представника Харківської обласної митниці Крутенко К.О., за відсутності особи, у відношенні якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, за участю його захисника -адвоката ОСОБА_3, розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою представника Харківської обласної митниці Крутенко К.О на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2012 року, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою судді Київського районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2012 року провадження у справі у відношенні
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, працює менеджером ЗАТ «RENUS INVEST»(Литовська Республіка, м. Паневежис), проживає за адресою: АДРЕСА_1,
закрито за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 471 КУпАП. Вилучені згідно протоколу № 553/80700/12 від 05 липня 2012 року автомобіль марки Benz Е300», реєст раційний знак НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1, ключі від автомобілю, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, довіреність -повернуті ОСОБА_2
Згідно протоколу від 05 липня 2012 року про порушення митних правил № 553/80700/12, 05 липня 2012 року о 10 годині 00 хв. на вул. Шевченко в м. Харкові, біля будинку 62 під час проведення опе ративних заходів, спрямованих на виявлення та припинення правопорушень, співробітниками ДПС ДАІ УМВСУ в Харківській області був зупинений автомобіль марки Benz», реєст раційний знак НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, який надав на цей автомобіль свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в Республіці Литва НОМЕР_3, видане підприємству UAB RENUS INVEST (Республіка Литва, м. Паневежис, Бержу 31-41), а та кож довіреність, видану директором UAB RENUS INVEST ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_2 нa користування автомобілем марки Benz», реєстраційний знак НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1 в строк з 13 грудня 2011 року по 13 грудня 2014 року. Згідно з інформацією бази даних Держмитслужби України автомобіль марки edes Benz», реєстраційний знак НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 був тимчасово ввезений на митну територію України 27 травня 2012 року через пункт пропуску «Платонове-Гоянул Ноу»Південної митниці. При вве зенні цього автомобіля ОСОБА_2 було використано форму декларування «зелений кори дор», таким чином, митним органом України не надавались документи, які б свідчили про факт ввезення автомобіля з метою його комерційного використання на митній території України, тобто ОСОБА_2 не було заявлено за формою встановленою Постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 748 про ввезення в Україну транспортного засобу з метою комерційного вико ристання, чим порушено порядок проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю, встановлений спільним наказом Адміністрації Державної прикордонної служби Украї ни та Держмитслужби України від 11 червня 2008 року № 505/642.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутні ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 471 МК України, та закрив провадження у справі за відсутності складу порушення митних правил, повернувши ОСОБА_2 вилучені згідно протоколу № 553/80700/12 від 05 липня 2012 року автомобіль марки Benz Е300», реєст раційний знак НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1, ключі від автомобілю, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, довіреність.
На зазначену постанову судді суду першої інстанції представником Харківської обласної митниці подано апеляційну скаргу, в якій викладено прохання скасувати постанову Київського районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2012 року та прийняти нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_2 у порушенні митних правил, передбачених ч.1 ст. 471 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення, передбачене санкцією статті.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що ОСОБА_2 не надано даних на підтвердження факту наявності трудових відносин між ним та ЗАТ «RENUS INVEST», що обумовило б обрання ОСОБА_2 каналу «зелений коридор» при переміщенні автомобілю через митний кордон України, як такий, що переміщується з метою комерційного користування.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника Харківської обласної митниці та прокурора, які підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі та просили її задовольнити, захисника особи, у відношенні якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 -адвоката ОСОБА_3, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, наполягавши на законності постанови районного суду, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом першої інстанції повно і всебічно встановлені всі обставини справи на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів.
Так, диспозиція ч.1 статті 471 МК України передбачає настання адміністративної відповідальності внаслідок порушення особою порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.
Суд, з огляду на матеріали адміністративної справи, обґрунтовано дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 471 МК України.
Відповідно до вимог ст.294 КУпАП апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувались раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду.
Апеляційному суду надані копії документів, що підтверджують трудові відносини ОСОБА_2 з ЗАТ «RENUS INVEST»: копія договору на представництво фірми від 13 грудня 2012 року, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов'язується від імені фірми виконати певні дії, для виконання яких йому наданий автомобіль марки Benz Е300», реєст раційний знак НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1, строк дії договору з 13 грудня 2012 року по 13 грудня 2014 року; копія договору-доручення № RI-12/01-02AP; копія акту прийому-передачі автомобілю марки Benz Е300», реєст раційний знак НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1 від 13 грудня 2012 року до договору-доручення № RI-12/01-02AP від 13 грудня 2012 року; копія договору про представництво від 13 грудня 2012 року, відповідно до якого ЗАТ «RENUS INVEST»в особі директора ОСОБА_6 довіряє ОСОБА_2 виконати певні дії на території України.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 в повному обсязі доведений факт наявності трудових відносин між ним та ЗАТ «RENUS INVEST», на виконання яких йому був наданий в користування автомобіль марки Benz Е300», реєст раційний знак НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1.
Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_2 правомірно обрав для себе спрощену форму проходження митного контролю «зелений коридор», суддя правильно закрив провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги представника Харківської обласної митниці не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу представника Харківської обласної митниці Крутенко К.О залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2012 року про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 471 МК України, за відсутності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення -залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Харківської області Т.В. Меркулова
понравились коментарии на новом роадконтроле -
Т.к. регистрация на ДК форуме закрыта, а кинутые люди хотят высказать все на форуме шапки, могу продать около 100 учеток на этот говнофорум, цена 2$ за аккаунт. Регистрации давние, 2011-2012 год
Відповісти
Поперед.
Зміст
Наступ.
Гілками
покоя просто не дают, прошлый год въезд в Кучурганах обошелся в 300 у.й., с 3 часовым головняком и спорами, в этом смысла дядьке специально на ней въезжать нет. А здесь родственники решили брать джилли-билли в кредит да ездить.
