MakaBuka 21.03.2014 12:17 пишет: Тсуг по цуцикам шарить. в нього питатись
Цуг не шарить, Цуг сам всьо мєтодом проб і ашибок.
Зараз нашому Гібону три місяці виповнилося. Скажу так - лише тепер у нього починає з'являтися якась звивина в мозку. Ну і то поперечна. Основне її призначення - управління вухами. Це я до того, шо очікувати від пса в такому віці особливої метикуватості - помилка.
Якщо цуцик одномісячний не дуже контактує - це взагалі нічого не означає. Нада работать. Годувати, розмовляти з ним, приділяти йому увагу. Всьо наладіцца
Стосовно підібраних тварин. У мене всі підібрані. І було багато різних котів на перетримці. Всі соціалізуються рано чи пізно (більшість вмамєнт). Якщо не соціалізуються - значить ви щось робите не так
ок, не так - шо ж, наприклад? годувати-розмовляти - це, знаєте, цікава така порада. Якби собаку морили голодом, вже б за три тижні вона дуба дала, прально? говорити з твариною довго і конструктивно, коли вона сховалася і ти її тупо не бачиш, доволі складно. Коли вона вилазить зі схованок, переважно стоїть і зирить насторожено, гавкає чи гарчить на нас. І так всю дорогу. Я не знаю, шо з цим робити - треба було почепити їй ошийник від кліщів, так я півгодини з бубном танцювала навколо будки, страшно було руку туди всунуть, кусається ж! коли врешті почала помалу витягувать, воно бідне впісялося від страху. Шо за дурня, я в шоці. Я не собачий психіатр, я не вмію приручати диких тварин! я не розумію, чому на мене гавкають, коли робиш для тварини все, що можеш, і мені стрьомно, шо вже зараз я її боюся, а воно росте і дитина моя росте теж, посміхається до неї з рук, так тягнеться, так і стрибнула б погратися. Ну і шо це воно буде?
Вытаскиваешь на природу кресло, садишься и читаешь книжку, никакого лишнего шума, резких движений. Миску с едой ставишь где-то между вами, но ближе к нему. Так, чтобы песь прикинул, шо сможет покушать безопасно (вне твоей досягаемости). Если в итоге выйдет и поест - на следующий раз чуть ближе к себе. Если вылез и поел - похвалить. Очень ровным голосом, дружелюбно, с радость. Слов они, ессно, нихрена не понимают, но интонацию и настрой чувствуют потрясающе. Смысл в том, чтобы щенок привык к тому что если вон тот человечек присутствует - он не отбирает еду и при нем можно кушать, плюс - он хорошо относится. Постепенно собак привыкнет выходить за едой поближе к себе. Первой не гладить, не тянуться - сам должен. В идеале, через какое-то время не будет бояться гулять вокруг человека, природное любопытство и потребность в разметке территории возьмут свое, и вояжи по окрестностям будет совершать. Потянется обнюхать - не надо кидаться навстречу и помогать, спугнешь. То, что ты делаешь для него что можно - это твои проблемы)) Он это воспринимает совершенно иначе) Он видит свою территорию, куда приходит тетка, что-то оставляет, шумит и т.д. Мало того - еще и вытягивает из безопасного убежища куда-то. Капец, враги вокруг))) Пес должен сам проявить инициативу знакомства, ты можешь только создать условия, чтобы он уверился, что это не опасно. Короче, это надолго)
та отож, я не готова присвятити прирученню собаки 24 на 7. Крісло на природу і книжку?) я не пам'ятаю вже, коли це я востаннє просто так сиділа, а книжки у нас тепер тільки про курочку рябу і ріпку кароч, все в собачих руках. Захоче дружити - велкам, здичавіє - муситимемо попрощатися