Какой средний расход топлива у груженой фуры 20т (2/2) / Комерційні автомобілі

Ну і хто після цього у вас буде працювати?

Визначення витрат палива -- насправді це питання складаеться з двох:

1-компетенція керівництва

2-ставлення до водіїв (а від цього вже залежить ставлення водів до автомобілів).

Пояснюю. Витрати пального юрособі йдуть на видатки (зменьшують оподаткований прибуток). Тому ця сфера регулюється законодавством.

Є інструкція про "Лінійні норми витрат пального" для різних типів автомобілів. Перша редакція аж 1998р. Потім виходили наступні. Основні зміни -- додавались нові типи автомобілів.

тобто списувати пальне (зметою внутрішнього фінобліку та податкового обліку) можно тільки за цією інструкцією (це за законом).

Насправді там нема нічого страшного, а навпаки -- якщо все робити за правилами, то виходить дуже зручно. Головне, що містить ця інструкція -- формули розрахунку та норми на різні типи транспортних засобів

На автомобіль (наприклад тягач Мерс 1835) встановлена лінійна норма -- 20л (умовно, точних цифр я вже не пам'ятаю). Це стільки бере тягач за умови -- один та по міжгороду. Але ж це буває дуже рідко -- головка шпиліть по трасі. Зазвичай же з тєлєгою.

Саме тому за формулою (є в інструкці) до тягача додається пуста фура -- ну хай 10 т. Визначається норма на тягач з пустою фурою. Ну хай буде 25 л.

І на останнє -- визначається витрата пального на "транспортну роботу" -- на кожну тонну вантажу додається витрата пального.

Формули прості, легко монтуються в ексєлі та дуже легко визначається результат.

На практиці це виглядає таким чином: є подорожній лист (путьовка). В ньому записується пробєг пустий (окремо "головка", окремо головка з фурою (якщо треба), окремо пробіг з вантажем).

Тоннаж пишеться по ТТН -- тов.трансп.накладна, або просто по товарних накладних. Зазвчай нормальний вантажовідправник завжди указує вагу вантажу.

Пробіг записується від пунтктів погрузки до п.вигрузки. На тильному боці под.листа є спєцова таблиця. Лічиться все це дуже просто. Потім бухгалтерія вбиває все це в ексєль та за мить отримує результат -- є списання по факту перевезення.

лін.норми приблизно відповідають дійсності (з невеликим плюсом). Формули дозволять вводити різні підвищуючі коеф. (зима, робота у місті, дорога у горній місцевості, робота додаткового обладняння -- гідроманіпулятор, наприклад, плюс додатковий коеф. на старі машини -- ті, що експлуатуються більше 10 років).

В залежності від умов транспортної роботи витрати одного і того ж авто можуть суттєво відрізнятись. Наприклад, той же самий Мерс 1835 на маршруті Київ - Житомир візьме пустий 28, з вантажем 20 т -- 36 л (наприклад). Але в рейсі до Мукачєва вже може бути і за 40 вилізе -- бо там є перевал, дорога в горах.

Що стосується водіїв. Коли ви будете все це робити за нормами, а пальне на рейси видавати водіям у вигляді паперових талонів, то все, що їм вдасться зекономити, залишається у них у вигляді своєрідної премії (залишок талонів).

Для чого це? Бо це аксіома -- економний стиль керування автомобілем не тільки заощаджує пальне, а взагалі береже автотехніку. Бо досвідчений водій прогріє машину і не поїде на холодному дизелі -- витрати будуть більше, ніж на прогрів, різко не стартує (економить), різко не гальмує (економить, береже вибіг, використовує інерцію) ну і таке інше. Дивишься -- і гальмівні колодки треба не так часто міняти і всі ті довбані гумки на ходовій. В результаті економний водій взагалі -- генерально -- береже свою машину.

Можна поступити інакше -- списувати за інструкцією (а інакш і не можна, вам це податкова розтолкує), а на машини поставити прилади реального обліку пального. В мої часи ця приспособа коштувала приблизно 800 у.е. Тоді у відносинах з податковою ви будете в шоколаді, а водії у вас будуть працювать без будь якої зацікавленості (толку заощаджувати, коли з цього ніц не маєш?). Тоді будуть працювати лише за страх втратити роботу.

Що і як робити, вирішувати вам.