Крайний раз в этом сентября прокатал по Турции 4000 км.
В 2019 та 2020 відпочивав з машиною біля Аланьї. Практично кожний вечір контроль на трасі був на місці, в 2019-му зупиняли не всіх, у 2020-му всіх. Я під зупинку потрапив тільки один раз, побачивши, я що я турецькою не бельмеса, мене одразу відпустили.
Тотальні контролі спостерігав: - в Латвії, всі машини з порому Стокгольм-Рига на "продувку"); - в Естонії, просто в годину пік "продувка" на всіх смугах магістрального бульвару в Таллінні бандою з пари десятків ; - в Польщі, при в'їзді на перехід PL-UA.
Контролі на кордонах Німеччини (з боку Австрії, Данії) тільки на автобанах або поромах, потрапляв тільки на вибіркові контролі не німецьких та не сусідських номерів. Завжди був виключно аусвайс контроль, без "продувки" або "піс-пісу".
Ось повернувся з Туреччини, на машині трохи більше 1000 км, від Анкари до Кайсері, і там по Каппадокії, і назад. Зупиняли два рази, один раз під Кайсері ввечері - тупо усіх, один раз - майже усіх.
Моргали один раз про засаду з радаром. Вже один штраф прилетів. Може ще буде.
Відповісти
Поперед.
Зміст
Наступ.
Гілками
побачивши, я що я турецькою не бельмеса, мене одразу відпустили.
